Рішення № 18748734, 20.10.2011, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-5045/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 року

Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючої судді : Т.О. Величко

при секретарі: М.І. Денисюк

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Туристичний комплекс «Пролісок»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Туристичний комплекс «Пролісок»про стягнення заборгованості по заробітній платі,стягнення середнього заробітку за час затримки ( а.с.1-2).

Згідно заяви про уточнення позовних вимог, після початку розгляду справи по суті, просив суд зобов»язати відповідача сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку посилаючись на те, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 08.02.2010 року та був прийнятий на посаду головного бухгалтера. Зазначав, що у зв»язку із затримкою виплати заробітної плати та допомогу по тимчасовій непрацездатності за жовтень-січень 2010-2011 року та повідомленням Голови правління відповідача про виплату зазначених сум за умови підготовки та здачі річної звітності підприємства, позивач направив поштою до відповідача заяву про звільнення за власним бажанням з 17.01.2011 року. Позивач зазначав, що ніяких повідомлень про звільнення його із займаної посади йому не надходило, а заява про звільнення надіслана поштою повернулася та не була вручена відповідачу. Позивач зазначав, що оскільки Голова правління відповідача не допускав його до себе на прийом, не давав ніяких коментарів щодо звільнення, позивач вважає днем свого звільнення 17.01.2011 року. Позивач зазначав, що після неодноразових звернень до відповідача йому 03.06.2011 року на його зарплатну картку було перераховано заборгованість 11104,65 грн. та 23.09.2011 року заборгованість по заробітній платі та виплаті допомоги з тимчасової непрацездатності. Позивач зазначав, що відповідач мав можливість здійснити розрахунок по заборгованих сумах шляхом перерахування на його особисту зарплатну картку, що робилося неодноразово, оскільки остаточний розрахунок по заборгованості було проведено 03.06.2011 року, шляхом перерахування на картковий рахунок, а тому просить суд позов задовольнити та стягнути середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільнення у розмірі 26 662,16 грн.

У прийняття до розгляду позовних вимог в частині зобов»язання відповідача змінити підставу його звільнення з займаної посади в наказі про звільнення з п.2 ст.41КЗпП України на ст.38 КЗпП України та вказати дату звільнення 17.01.2011 року, судом відмовлено у порядку ст. 31 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідача проти вимог позову заперечували, посилаючись на те, що позивача у справі було ознайомлено з Актом планової ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок»за період з 01.04.2007 року по 30.06.2010 року у якому зазначений головний бухгалтер ОСОБА_1, який власноруч зазначив дату 19.01.2010 р та поставив свій підпис. А також спростовується дата звільнення 17.01.2011 року, відомістю за грудень 2010 року від 26.01.2011 року, де також стоїть підпис позивача. Представники відповідача зазнали, що підставою звільнення позивача із займаної посади за ініціативою власника з 02.02.2011 року слугували матеріали перевірки Головного контрольно-ревізійного управління України, а оскільки позивач не вийшов на роботу 02.02.2011 року відповідач був позбавлений можливості здійснити з позивачем передбачений ст.116 КЗпП України повний розрахунок. Представники відповідача зазначали, що за період з 02.02.2011 року до 14.03.2011 року від позивача не надходило вимог щодо здійснення з ним повного розрахунку. В заперечення проти тверджень позивача на зобов»язання провести повний розрахунок при звільненні після отримання вимоги про виплату 14.03.2011 року, відповідач зазначав, що 15.03.2011 року відповідачем було отримано в установі Банку з свого рахунку грошові кошти для виплати позивачу заборгованості, але позивач не прибув до відповідача для проведення розрахунку, на телефонні дзвінки не відповідав, а тому з метою дотримання фінансової дисципліни відповідачем було повернуті грошові кошти до установи банку, які були призначені для позивача, а тому просять суд у задоволення позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача,дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що згідно наказу ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок»від 08.02.2010 року позивача ОСОБА_1 було прийнято на посаду головного бухгалтера з посадовим окладом згідно штатного розпису ( а.с.4).

Судом встановлено, що 17.01.2011 року позивач звертався до відповідача та надіслав поштою заяву про звільнення із займаної посади за власним бажанням з 17.01.2011 року, виплату заборгованості по заробітній платі та належних виплат при звільнення ( а.с.6,7,8), який не вручений відповідачу, з приміткою Укрпошти «За закінченням терміну зберігання».

Судом встановлено, що 03.03.2011 року ( а.с.9) позивач та інші особи надсилали лист відповідачу про сплату заборгованості по заробітній платі.

Судом встановлено, що 27.05.2011 року відповідач «Туристичний комплекс «Пролісок»направив лист позивачу ОСОБА_1 лист (а.с.10) про те, що позивачем не забрана заробітна плата за 2011 рік та просять з»явитися в касу бухгалтерії для її одержання.

В судовому засіданні представники відповідача не повідомили суд та не надали суду докази про те, що 15.03.2011 року відповідачем було отримано в установі Банку з свого рахунку грошові кошти для виплати позивачу заборгованості, та повернути до Банку у зв»язку із тим, що останній не з»явився для отримання розрахунку, про здійснення телефонних дзвінків на який номер телефону та повідомлення про дату звільнення.

В судовому засіданні представники відповідача не повідомили суд, з яких міркувань позивача у справі ОСОБА_1 не було табельовано з 17.01.2011 року ( а.с.34), звільнено лише 02.02.2011 року за ініціативою власника згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України, а не з підстав передбачених п.4 ст. 40 КЗпП України прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, без поважних причин.

Відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений орган не виконує законодавство про працю, умови колективного договору чи трудового договору.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач у справі порушив законодавство про працю та виплатив позивачу ОСОБА_1 заробітну плату передбачену ст. 94КЗпП України за період жовтень2010 року-січень 2011 року частково лише у січні 2011 року, а остаточний розрахунок провів 03.06.2011 року ( а.с.37).

В судовому засіданні представники відповідача у справі не повідомили суд, а також не надали суду докази про інформування позивача у справі про розірвання з ним трудового договору за ініціативою власника 02.02.2011 року, про здійснення остаточного розрахунку по заробітній платі в день звільнення 02.02.2011 року, надіслання позивачу наказу про звільнення або листа та повідомлення про підстави звільнення з займаної посади, про неможливість перерахувати повний розрахунок по заробітній платі на картковий рахунок позивача, як це було зроблено 14.01.2011 року (а.с.14) і лише листом від 27.05.2011 року (а.с.10) повідомили позивача про необхідність забрати заробітну плату за 2011 рік.

Відповідачем у справі не надано суду доказів, які б спростовували твердження позивача у справі у порядку ст. 10,11,57-61 ЦПК України, а тому на думку суду позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 117,117 КЗпП України при звільнені працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства,установи, організації, провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство,установа, організація повинні виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Виходячи із положень Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» суд погоджується із проведеним позивачем розрахунком середнього заробітку ( а.с.44) та вважає що за час затримки розрахунку необхідно стягнути з відповідача 26662,16 грн.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору,він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 41,94, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 208-209, 212-218, 294, ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 зі змінами та доповненнями «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відповідача ПАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» (м.Київ пр. Перемоги,139, код ЄДРПОУ 02573510) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 26662 (двадцять шість тисяч шістсот шістдесят дві) грн.16 коп.

Стягнути з ПАТ «Туристичний комплекс «Пролісок»на користь держави державне мито у розмірі 266 (двісті шістдесят шість) грн. 60 коп, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у розмірі 120 (сто двадцять) грн. Всього на загальну суму 386 (триста вісімдесят шість) грн.60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі відсутності осіб, які брали участь у справі протягом десяти днів з часу отримання копії рішення суду.

Суддя: Т.О. Величко