Рішення № 18744016, 19.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.11 Справа № 5015/4461/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника відповідача ОСОБА_1., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства “Компанія “Астра”, м. Львів до Львівського комунального підприємства “Левандівка”, м. Львів про стягнення 7456 грн. 11 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство “Компанія “Астра”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Львівського комунального підприємства “Левандівка”, м. Львів про стягнення 7456 грн. 11 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 08.08.2011 р. призначив розгляд справи на 22.08.2011 р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 22.08.2011 р., 19.09.2011р.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем. Позивач свої зобовязання по цьому договору виконав в повному обємі, що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання виконаних робіт за квітень 2011 р. Однак, відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості робіт виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становить 5422 грн. 62 коп. У звязку з порушенням строків оплати вартості товару, відповідачу нараховано пеню в сумі 1979 грн. 26 коп., 3% річних в сумі 32 грн. 54 коп., 21 грн. 69 коп. інфляційних втрат. Таким чином, просив стягнути з відповідача 7456 грн. 11 коп. заборгованості.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що відповідачем борг сплачено в повному обсязі, на підтвердження чого подав копії платіжних доручень.

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 19.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

1 липня 2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №80 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем.

За цим договором замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) бере на себе обовязки з ремонту, повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчерських систем на обєктах замовника згідно з додатками А3, А2, А1, які є невідємною частиною цього договору.

Згідно п. 2.1. договору №80 від 01.07.2009 р. щомісячна оплата робіт згідно з договором визначена узгодженням сторін на день його укладення з врахуванням ПДВ і складає 30981 грн. 20 коп.

Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач виконав, а відповідач прийняв обумовлені роботи, що підтверджується актом-рахунком №1 приймання виконаних робіт з технічного обслуговування обладнання ліфтів та диспетчерських систем за квітень 2011 р. від 29.04.2011 р. на загальну суму 27861 грн. 69 коп. Роботи були виконані в повному обємі, зауважень до якості виконання у відповідача не було.

Пунктом 5.3. договору №80 від 01.07.2009 р. на підставі підписаних актів замовник щомісячно не пізніше двадцятого числа місяця, наступного за звітним, оплачує виконані роботи.

Підрядник, в межах погоджених тарифів на послуги з технічного обслуговування, ремонту ліфтів і систем диспетчеризації, на підставі укладених договорів зараховує кошти, перераховані замовником, зменшені на 2 відсотки (п. 5.4. договору).

Згідно акту на виконання послуг з касового та розрахункового обслуговування повязаним із збором коштів за послуги з технічного обслуговування обладнання ліфтів від 06.05.2011 р. до сплати підлягали 27304 грн. 46 коп. (27861 грн. 69 коп. за вирахуванням 557 грн. 23 коп. згідно п. 5.4. договору).

19 травня 2011 р. відповідач сплатив позивачу за технічне обслуговування ліфтів за квітень 2011 р. 27239 грн. 23 коп., що підтверджується платіжним дорученням №112 від 19.05.2011 р.

24 травня 2011 р. відповідач сплатив позивачу за технічне обслуговування ліфтів за квітень 2011 р. 65 грн. 24 коп., що підтверджується платіжним дорученням №125 від 24.05.2011 р.

В судовому засіданні представник відповідач пояснив, що вартість послуг згідно акту за квітень 2011 р. в розмірі 27304 грн. 46 коп. оплачено повністю.

За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 5422 грн. 62 коп. вартості робіт згідно акту за квітень 2011 р., у звязку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобовязання сторонами визначений не був, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив відповідачу вимогу про сплату боргу, яка залишена без розгляду та задоволення.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 6.1. №80 від 01.07.2009 р., у разі порушення строку оплати за виконані роботи, вказаного у п. 5.3. цього договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день протермінування.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за період з 21.05.2011 р. по 01.08.2011 р. нараховано 1979 грн. 26 коп. пені, 32 грн. 54 коп. 3% річних, 21 грн. 69 коп. інфляційних втрат.

Частиною 1 ст. 231 ГК України встановлено, що законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість робіт за квітень 2011 р. в розмірі 27304 грн. 46 коп. була оплачена 19.05.2011 р. (27239 грн. 23 коп.) та 24.05.2011 р. (65 грн. 24 коп.), тобто мало місце прострочення сплати 65 грн. 23 коп. на 3 дні.

Судом перевірено правильність розрахунків сум пені, інфляційних втрат, 3% річних та встановлено, що з врахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, а також строків сплати відповідачем вартості робіт за квітень 2011 р., розмір пені повинен становити 8 коп., 3% річних - 1 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 8 коп. пені, 1 коп. 3% річних. В частині стягнення 5422 грн. 62 коп. основного боргу провадження підлягає припиненню, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи, відповідно до ст. 49 ГПК України, необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Львівського комунального підприємства “Левандівка”, м. Львів, вул. Каганця, 28 (ідентифікаційний код 20809229) на користь Приватного підприємства “Компанія “Астра”, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, 95 (ідентифікаційний код 31658533) 8 коп. пені, 1 коп. 3% річних, 1 коп. державного мита, 1 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4.В частині стягнення 5422 грн. 62 коп. основного боргу провадження припинити.

5.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Мазовіта А.Б.