ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.11 Справа№ 5015/3735/11
За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області, м. Львів
до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Український мобільний звязок” після зміни найменування: Приватного акціонерного товариства „МТС Україна”, м. Київ в особі: Західного територіального управління закритого акціонерного товариства „Український мобільний звязок” після зміни найменування: Приватного акціонерного товариства „МТС Україна”, м. Львів
про стягнення 40176,28 грн.
Суддя Чорній Л.З.
При секретарі М.Фарина
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 юрисконсульт
від відповідача: не зявився
Судом розяснено зміст ст.ст. 20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
Суть спору:
Позов заявлено Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Львівській області, м. Львів до Закритого акціонерного товариства „Український мобільний звязок” після зміни найменування: Приватного акціонерного товариства „МТС Україна”, м. Київ в особі: Західного територіального управління закритого акціонерного товариства „Український мобільний звязок” після зміни найменування: Приватного акціонерного товариства „МТС Україна”, м. Львів про стягнення 40176,28 грн.
Ухвалою суду від 07.07.2007 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 18.08.2011 року. Ухвалою суду від 18.08.11 р. розгляд справи відкладено на 29.08.11 р. 29.08.11 р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог №10-11-04911 від 26.08.11 р. відповідно до якої у звязку із здійсненням проплат відповідачем сума боргу зменшилась і становить 30316,33 грн. Ухвалою суду від 29.08.11 р. розгляд справи відкладено на 08.09.11 р. Ухвалою суду від 08.09.11 р. продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладено на 29.09.11 р.
29.09.11 р. представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав, просить суд стягнути з відповідача 30316,33 грн. неустойки.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, проте в попередніх судових засідання проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив.
18.04.2006 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України у Львівській області (орендодавець) та ЗАТ „Український мобільний зв'язок” (після зміни найменування - ПАТ "МТС Україна") (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 42.
Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частину даху навчального корпусу №2 загальною площею 255,0 кв. м. за адресою: м. Львів, вул. Карпінського, 6, що перебуває на балансі Національного університету „Львівська політехніка”.
Згідно з ст. 73 Закону України „Про державний бюджет на 2009 рік”, у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснювалася виключно на конкурсних засадах. Після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна.
Отже, враховуючи дану норму, у 2009 році відсутньою була пролонгація договорів оренди, тобто якщо термін договору оренди закінчувався у 2009 році, то такий договір оренди припинявся того ж числа.
Враховуючи вказане, регіональним відділенням Фонду державного майна України у Львівській області, було скеровано заяву від 14.04.2009 р. №16-03-02571 про припинення договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.04.2006 р. №42. В заяві зазначалось, що термін дії Договору оренди не може бути продовжений у зв'язку з отриманням листа від Міністерства освіти і науки України від 14.01.2009 р. №1/11-2886, яким останнє не дає згоди на продовження оренди та набранням чинності ст. 73 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Згідно з п. 2.4 Договору, у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі».
Проте, всупереч вимог закону відповідачем не повернуто орендоване майно у встановлений термін.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
За невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором (ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи, наявність підстав щодо нарахування орендареві суми неустойки, враховуючи невиконання останнім обов'язку щодо повернення орендованого майна відповідно до умов договору, встановлено та підтверджено судовими інстанціями при розгляді справи про стягнення неустойки, що нарахована орендарю з моменту припинення договору по 30.09.2010 (Рішеннями господарського суду Львівської області від 07.12.2009 р. та 28.02.2011 р. у справі №23/200).
Враховуючи наведене, станом на 31.05.2011 р. заборгованість по сплаті неустойки становить 62 457,80 грн. за період з 01.10.2010 р. по 31.05.2011 р. Враховуючи проплати у березні, квітні та червні 2011 р. у сумі 9 438,58 грн. до стягнення за вказаний період підлягає 40 176,28 грн.
28.02.2011р. господарським судом Львівської області (с. Бортник) прийнято рішення у справі №23/200 про стягнення із зазначеного відповідача 22 281,52 грн. неустойки, де враховано проплати за період з 01.10.2010 р. по 28.02.2011 р.
Крім цього, 29.08.11 р. позивачем відповідно до заяви про уточнення позовних вимог повідомлено суд, що після подання позовної заяви до суду відповідачем частково сплачено суму боргу в розмірі 9859,95 грн. і станом на даний час заборгованість відповідача перед позивачем становить 30316,33 грн. Враховуючи наведене, до стягнення підлягає 30316, 33 грн.
Посилання відповідача на відсутність підстав для нарахування ПАТ „МТС Україна” суми неустойки не беруться судом до уваги, оскільки неустойка нарахована у звязку із простроченням обовязку щодо повернення майна згідно договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №42 від 18.04.06 р., що припинив свою дію, а не є умовою вказаного договору.
При цьому суд зазначає, що Цивільний кодекс розрізняє поняття забезпечення виконання зобовязання (Гл. 49) та відповідальність за порушення зобовязання (Гл.51). У даному випадку має місце відповідальність за неналежне виконання зобовязання, що не випливає з умов договору, а є підставою для застосування згідно вимог закону. Адже за загальним правилом підставою для встановлення та застосування засобу забезпечення виконання зобовязання є домовленість сторін і тільки щодо неустойки та застави законодавець передбачив, що вони можуть встановлюватися безпосередньо законом. Враховуючи вказане, позивачем правомірно застосовано положення ст. 785 Цивільного кодексу України, яка передбачає відповідальність за невиконання обовязку щодо повернення речі у вигляді неустойки.
Також матеріалами справи спростовується твердження відповідача щодо застосування регіональним відділенням суми неустойки, нарахування якої не співвідноситься із розміром орендної плати, визначеної договором.
Так, відповідно до Закону України „Про управління об'єктами державної власності” та Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 №412, на регіональне відділення ФДМУ по Львівській області покладено обов'язок із здійснення контролю за виконанням орендарями договорів оренди державного майна.
Такий контроль з боку регіонального відділення, враховуючи загальні положення про зобов'язання, визначені нормами Цивільного кодексу України, обмежений зобов'язаннями, що встановлені договорами оренди державного майна.
Положення ст. 785 Цивільного кодексу України передбачає право орендодавця нараховувати орендареві за прострочення виконання обов'язку із повернення майна, неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном.
Як вбачається з умов Договору, орендна плата, що сплачувалась Орендарем до державного бюджету та сплата якої контролювалась регіональним відділенням на час дії Договору, становила 50% загального розміру орендної плати, встановленої договором оренди від 18.04.2006 р. №42.
Позивачем здійснено нарахування ПАТ „МТС Україна” суми неустойки із розрахунку розміру орендної плати, що встановлена договором, тобто сплачувалась орендарем виключно до державного бюджету, а саме: 50% загального розміру орендної плати, оскільки саме такий розмір орендної плати (50%) врегульовано умовами договору виключно між орендодавцем та орендарем.
Таким чином, сума неустойки, що нарахована відповідачу відповідає та не перевищує максимально можливої суми штрафної санкції, право на застосування якої, передбачає ст. 785 Цивільного кодексу України.
Також не береться судом до уваги застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки як вбачається із розрахунків суми неустойки орендарем- ПАТ „МТС Україна” щомісячно за стягуваний період здійснюються проплати, що свідчить про визнання відповідачем нарахованої суми неустойки. Суми коштів, що сплачує відповідач не є орендною платою, оскільки дію договору від 18.04.2006 р. припинено. Даний факт підтверджено рішенням господарського суду Л/о від 07.12.2009 р. у справі №27/95, що набрало законної сили. Згідно положень ч.1 ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача підставними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають до часткового задоволення.
Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки часткове погашення заборгованості відповідачем здійснено після подання позивачем позовної заяви до суду.
На підставі наведеного, керуючись ст. 73 Закону України „Про державний бюджет на 2009 рік”, ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 264, 526,530, 785, Цивільного кодексу України, ст. 4-3, 33, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Український мобільний звязок” після зміни найменування: Приватного акціонерного товариства „МТС Україна”(01601, м. Київ, вул. Лейпцизька,15) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області (одержувач коштів: Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача 23949066, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, МФО-825014, р/р 31114092702002) 30316,33 грн. неустойки.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Український мобільний звязок” після зміни найменування: Приватного акціонерного товариства „МТС Україна”(01601, м. Київ, вул. Лейпцизька,15) в дохід державного бюджету 401,76 грн. державного мита.
4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Український мобільний звязок” після зміни найменування: Приватного акціонерного товариства „МТС Україна”(01601, м. Київ, вул. Лейпцизька,15) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
5. В частині стягнення з відповідача 9859,95 грн. неустойки провадження у справі припинити.
Суддя Чорній Л.З.
Судове рішення № 18743985, Господарський суд Львівської області було прийнято 29.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/3735/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: