Рішення № 18743818, 29.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.11 Справа№ 5015/5074/11

За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Новояворівськ Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Брама”, с. Рясне-Руська Львівської області

про стягнення 20 219, 30 грн.

Суддя Запотічняк О.Д.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник

від відповідача: Грабар М.Б. - представник

Зміст ст.22 ГПК України представникам сторін розяснено.

Суть спору:

Позов заявлено Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Брама” про стягнення 20 219, 30 грн.

Ухвалою від 02.09.2011 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду 14.09.2011 р.

В судове засідання, яке відбулося 14.09.2011 р. представник позивача з”явився, позовні вимоги підтримав, подав клопотання про не здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомленний про дату, час та місце розгляду справи.

Розгляд справи було відкладено на 29.09.2011 р.

29.09.2011 р. представники сторін зявилися. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав зазначених у позовній заяві та поясненнях наданих в судовому засіданні, а також подав клопотання в якому просить стягнути на користь позивача пеню в розмірі 1128, 00 грн.

Представник відповідача зявився, позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та усних поясненнях наданих в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Брама” про стягнення 20219,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 11.06.2010 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ( надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Брама” ( надалі відповідач) було укладено договір № 22-1 про надання митно-брокерських послуг, відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач бере на себе обов»язок здійснювати послуги по митному оформленню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів відповідача на умовах та в порядку, передбачених цим договором. Вартість послуг (робіт) визначається Додатком до договору № 1 на загальну суму 97 430,00 грн.

Факт надання позивачем послуг по митному оформленню товарів, та їх прийом відповідачем підтверджується наступними документами, зокрема:

- договором про надання митно-брокерських послуг від 11.06.2010 року №22-1

- актом здачі-прийняття робіт надання послуг)№ БР-22/56 від 07.06.2010 року на суму 11380,00 грн. - актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № БР-22-1/2 від 30.07.2010 року на сум у 11220,00 грн - актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № БР-22-1/4 від 30.09.2010 на суму 13060,00 грн. - актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № БР-22/57 від 11.06.2010 року на суму 3340,00 грн. - актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № БР-22-1/1 від 30.06.2010 року на суму 10420,00 грн. - актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № БР-22-1/3 від 31.08.2010 року на суму 15820,00 грн. - актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № БР-22-1/5 від 30.10.2010 року на суму 15520 грн. - актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № БР-22-1/6 від 01.12.2010 року на суму 10600 грн. - актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № БР-22-1/7 від 29.12.2010 року на суму 5160,00 грн. - актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № БР-22-1/8 від 22.03.2010 року на суму 910,00 грн. - актом звірки за 2010/11 рік. Однак, відповідач обовязку щодо оплати наданих йому послуг за серпень 2010 року - березень 2011 року в сумі 97430,00 грн. не виконав, відповідачем проведено оплату лише частково на загальну суму 82660,00 грн. Факт оплати послуг підтверджується виписками банку, зокрема: - Банківська виписка від 11.08.2010 року на суму 11380,00 грн.

- Банківська виписка від 01.09.2010 року на суму 11220,00 грн.

- Банківська виписка від 30.09.2010 року на суму 5000,00 грн.

- Банківська виписка від 11.10.2010 року на суму 13060,00 грн.

- Банківська виписка від 12.10.2010 року на суму 5000,00 грн.

- Банківська виписка від 14.12.2010 року на суму 10000,00 грн.

- Банківська виписка від 22.03.2011 року на суму 10000,00 грн.

- Банківська виписка від 28.04.2011 року на суму 2000,00грн.

- Банківська виписка від 24.05.2011 року на суму 5000,00 грн.

- Банківська виписка від 26.05. 2011 року на суму 5000,00 грн.

- Банківська виписка від 01.06. 2011 року на суму 5000,00 грн.

Отже, станом на день звернення до суду з даним позовом, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 14770,0 грн.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача 16689,79 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 594, 39 грн.-3% річних та 1128,00 грн. пені (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Представник відповідача в судове засідання зявився, зазначив що ними 13.09.2011 р. погашено основну заборгованість в сумі 14770, 00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи із наступних мотивів.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення. Одним із способів захисту порушених прав є зобовязання до виконання обовязку в натурі.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши зміст правовідносин, що склались між сторонами у даній справі, судом встановлено, що хоча договір № 22-1 і названо договором про надання митно-брокерських послуг, але за своєю правовою природою такий договір є договором підряду та відповідає визначенню такого договору викладеного в статті 837 ЦКУ.

Так, відповідно до ст. 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов»язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатись на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Судом встановлено, що на підставі договору від 11.06.2010 р. № 22-1 позивачем за період червень 2010 р. по березень 2011 р. надано послуги передбачені договором.

Виконання робіт підтверджується наступними документами:

- актом здачі-прийняття робіт надання послуг)№ БР-22/56 від 07.06.2010 року на суму 11380,00 грн. - актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № БР-22-1/2 від 30.07.2010 року на сум у 11220,00 грн - актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № БР-22-1/4 від 30.09.2010 на суму 13060,00 грн. - актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № БР-22/57 від 11.06.2010 року на суму 3340,00 грн. - актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № БР-22-1/1 від 30.06.2010 року на суму 10420,00 грн. - актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № БР-22-1/3 від 31.08.2010 року на суму 15820,00 грн. - актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № БР-22-1/5 від 30.10.2010 року на суму 15520 грн. - актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № БР-22-1/6 від 01.12.2010 року на суму 10600 грн. - актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № БР-22-1/7 від 29.12.2010 року на суму 5160,00 грн. - актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № БР-22-1/8 від 22.03.2010 року на суму 910,00 грн. - актом звірки за 2010/11 рік. Дані акти підписаний представниками сторін, згідно яких представник позивача передав, а представник відповідача прийняв передбачені договором послуги. Відповідно до п.4.4 договору, оплата проводиться відповідачем на протязі 3-х банківських днів з моменту виконання робіт або надання послуг на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідачем проведено частково розрахунок за виконані роботи, що підтверджується банківськими виписками (які містяться в матеріалах справи) на загальну суму 82660,00 грн. в наслідок чого виникла заборгованість в сумі 14770,00 грн.

Підчас розгляду даної справи Господарським судом Львівської області відповідачем було погашено основну заборгованість по договору від 11.06.2010 р. № 22-1 в сумі 14770, 00 грн., що підтверджується банківською випискою від 13.09.2011 р., а від так в частині стягнення основної заборгованості, слід припинити провадження у справі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 1 919,79 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

В частині стягнення 3 % річних в розмірі 594,39 грн. суд вважає, що розраховані вони вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо стягнення пені в розмірі 1128, 00 грн. суд вважає, що розрахована вона відповідно до умов п. 4.6. Договору, а тому підлягає до стягнення.

Відповідач свої зобов»язання не виконав, оплати за надані йому митно-брокерські послуги не провів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача. Однак, враховуючи, що позивач уточнив позовні вимоги у частині нарахування пені, судову витрати, слід стягнути пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 15, 526, 530, 610, 837 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 47-1, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш ив:

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Брама” (81085, с. Рясне-Руська, Яворівського району Львівської області, вул. Свободи, 25, код ЄДРПОУ 32234411) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (81053, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму в розмірі 4041, 21 грн., з них:

- 1919,79 грн. - втрат пов»язаних з інфляцією;

- 594,39 грн.- 3% річних;

- 1128,00 грн. пеня;

- 184,12 грн. державного мита;

- 214,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 14700, 00 грн. припинити провадження.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Суддя Запотічняк О.Д.