Рішення № 18743698, 14.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.11 Справа№ 5015/4801/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком", м.Київ

до Управління західного оперативного командування, м.Львів

про стягнення 31 074,09 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 юрисконсульт (довіреність №417 від 30.06.2011р.).

від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" до Управління західного оперативного командування про стягнення 31 074,09 грн., з яких 29403,00 грн. сума основного боргу, 360,22 грн. пеня, 1005,64 грн. інфляційні втрати, 305,23 грн. три проценти річних.

Ухвалою суду від 22.08.2011р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 14.09.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання, в якому він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвали суду від 22.08.2011р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79058 0378818 7 від 25.08.2011р. вручено 29.08.2011р.

Станом на 14.09.2011р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

01.04.2003р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (надалі виконавець) та Управлінням західного оперативного командування (надалі споживач) було укладено договір №98-845/8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів звязку (надалі договір).

Згідно п.1.1. даного договору споживач здає, а виконавець приймає на експлуатаційно-технічне обслуговування за актом приймання-передачі (додаток № 1) засоби і споруди звязку, згідно з паспортом (додаток № 2) та необхідною для обслуговування нормативно-технічною документацією.

Відповідно до п.2.1.2. споживач зобовязується своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми згідно з розрахунком вартості послуг.

Згідно п.3.1. договору вартість технічного обслуговування засобів звязку споживача визначається згідно тарифів на додаткові послуги електрозвязку. Розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунків виконавця. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Між сторонами було укладено додаткові угоди до договору №98-845/8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів звязку від 01.04.2003р., а саме: № 1 від 01.04.2003р.; № 2 від 01.03.2005р.; № 3 від 01.09.2008р.; №4 від 30.03.2010р.

Позивач свої зобов'язання по договору №98-845/8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів звязку від 01.04.2003р. виконав повністю, про що свідчить відсутність буд-яких претензій з боку відповідача.

Відповідач порушив свої зобов'язання передбачені п.3.1. договору щодо оплати за надане експлуатаційно-технічне обслуговування засобів звязку.

Основний борг відповідача по договору №98-845/8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів звязку від 01.04.2003р. за період з вересня 2010р. по червень 2011 року складає 29403,00 грн.

Позивач згідно умов п.3.5. нарахував відповідачу 360,22 грн. пені.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 1005,64 грн. інфляційних втрат та 305,23 грн. три проценти річних.

Відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»Відкрите акціонерне товариства «Укртелеком»змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», в підтвердження чого позивач надав витяг з протоколу № 8 загальних зборів акціонерів ВАТ «Укртелеком»та довідку ЄДРПОУ АА № 331377 від 22.06.2011р.

Проаналізувавши усі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За умовами ст.ст.627-629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов договору №98-845/8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів звязку від 01.04.2003р. між сторонами було підписано акт приймання-передачі засобів та споруд зв»язку на експлуатаційно-технічне обслуговування.

Позивачем надавались послуги по експлуатаційно-технічному обслуговуванню засобів та споруд зв»язку, про що відповідачу виставлялись рахунки на оплату. Зі сторони відповідача не було висловлено зауважень щодо наданих позивачем послуг.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.1. договору вартість технічного обслуговування засобів звязку споживача визначається згідно тарифів на додаткові послуги електрозвязку. Розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунків виконавця. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

У зв»язку з неоплатою відповідачем послуг позивач звернувся до нього з претензією від 10.06.2011р. за № 2725/06, на яку відповідачем надано відповідь від 25.06.2011р. за №127 про те, що заборгованість утворилась у зв»язку з обмеженим фінансуванням Збройних сил України.

Відповідач своїх зобовязань перед позивачем щодо оплати за надане експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд звязку не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період з вересня 2010р. по червень 2011р., яка становить 29403,00 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення боргу в сумі 29403,00 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 1005,64 грн. та три проценти річних на загальну суму 305,23 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

В п.3.5. договору сторони передбачили, що при невиконанні пункту 2.1.2. (в разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 360,22 грн. пені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення повністю.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими

засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати згідно вимог ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 611, 612, 625, 627-629, 901 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України та ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Управління західного оперативного командування (79058, м.Львів, вул.Батуринська, 2; р/р 3521504400031; МФО 825014; код ЄДРПОУ 08512627) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (03110, м.Київ, вул.Соломянська, 3; р/р 26006501022891 у Київській регіональній дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”; МФО 322904, код ЄДРПОУ 16479714) 29403,00 грн. основного боргу, 360,22 грн. пені, 1005,64 грн. інфляційних втрат, 305,23 грн. три проценти річних, 310,74 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.