Ухвала суду № 18743652, 27.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

27.09.11 Справа№ 5015/4187/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Куцик І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву: Приватного акціонерного товариства інвестиційна компанія „ІТТ-Інвест”, м.Київ

про визнання кредитором з майновими вимогами до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівський завод гідромеханічних передач”, с. Коростів Сколівського району Львівської області

у справі за заявою: Управління ПФУ у Сколівському районі Львівської області, м. Сколе

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівський завод гідромеханічних передач”, с. Коростів Сколівського району Львівської області

за участю представників від:

ПАТ ІК „ІТТ-Інвест”: Бабич Я.Л. –представник

Боржника: не з’явився

розпорядника майна: не з’явився

Відповідно до ст.20 ГПК України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки.

ВСТАНОВИВ:

03.11.2010 р. Приватне акціонерне товариство інвестиційна компанія „ІТТ-Інвест” звернулось до господарського суду Львівської області із заявою про визнання його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівський завод ГМПТ” на загальну суму 1’500’000,00 грн.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 05.11.2010 р. прийняв заяву ПАТ ІК „ІТТ-Інвест” до розгляду, а ухвалою від 20.12.2010 р. відмовив у включенні до реєстру вимог кредиторів боржника майнові вимоги заявника.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2011 р. ухвалу господарського суду від 20.12.2010 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2011 р. ухвалу господарського суду Львівської області від 20.12.2010 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2011 р. скасовано, а матеріали справи № 21/20 в частині розгляду грошових вимог ПАТ ІК „ІТТ-Інвест” до боржника передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

За результатами автоматичного розподілу справ, справу № 21/20 в частині розгляду грошових вимог ПАТ ІК „ІТТ-Інвест” до боржника передано на розгляд судді Гутьєвій В.В. та присвоєно справі № 5015/4187/11.

Ухвалою від 25.07.2011 р. заяву ПАТ ІК „ІТТ-Інвест” про майнові вимоги до ТзОВ „Львівський завод ГМПТ” призначено до розгляду на 20.09.2011 р.

20.09.2011 р. на адресу суду надійшла телефонограма представника кредитора ПАТ ІК „ІТТ-Інвест” про відкладення розгляду заяви ПАТ ІК „ІТТ-Інвест” про майнові вимоги до ТзОВ „Львівський завод ГМПТ”. Суд ухвалою від 25.07.2011 р. зобов’язував кредитора ПАТ ІК „ІТТ-Інвест надати оригінали векселів АА 1025765, АА 1025768, АА1025769, АА 1025767, АА 1025766 з метою підтвердження вимог кредитора та того, що векселі не передані іншому векселедержателю. У зв’язку з невиконанням вимог суду ухвалою від 20.09.2011 р. відкладено розгляд справи на 27.09.2011 р. та повторно зобов’язано заявника надати суду оригінали зазначених векселів.

Представник ПАТ ІК „ІТТ-Інвест” у судове засідання з’явився, надав оригінали векселів №№ АА 1025765, АА 1025768, АА1025769, АА 1025767, АА 1025766 для долучення до матеріалів справи, вимоги до боржника підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у заяві та поясненнях, зроблених у судовому засіданні, посилаючись, зокрема, на те, що ПАТ ІК „ІТТ-Інвест” є векселедержателем за п’ятьма простими вексклями від 11.06.2007 р. ТзОВ „Львівський завод гідромеханічних передач” на загальну суму 1 500 000,00 грн., а відповідно до ч.1 ст.70 Уніфікованого Закону про переказні та прості векселі, позовні вимоги, які випливають з переказного векселя проти акцептанта погашаються після закінчення трьох років з дня строку платежу. Як стверджує, заявник, перебіг трьохрічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі, а саме з 11.06.2008р., тобто, строк погашення зобов’язань за векселями закінчується 11.06.2011р.

Представник боржника та розпорядник майна в судове засідання не з’явились, заперечень щодо вимог ПАТ ІК „ІТТ-Інвест” до боржника з врахуванням вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 21.06.2011 р. у справі № 21/20, не надали. Розпорядником майна ТзОВ "Львівський завод ГМПТ", с.Коростів Скочко І.Я. та керівником боржника розглянуто ТзОВ "ТВП "Львівський автонавантажувач", смт.Шкло розглянуто вимоги заявника і про результати розгляду розпорядник майна повідомив ПАТ ІК „ІТТ-Інвест”, направивши на його адресу повідомлення за № 13 від 28.11.2010 р., яким відмовлено у включенні суми грошових вимог ПАТ ІК „ІТТ-Інвест” у розмірі 1 500 000,00 грн. до реєстру кредиторів відповідно до ч. 2 ст.70 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі у зв’язку із спливом терміну позовної давності.

Розглянувши заяву кредитора, заслухавши пояснення кредитора, дослідивши матеріали заяви про визнання кредиторських вимог, суд встановив.

Приватне акціонерне товариство інвестиційна компанія „ІТТ-Інвест” є держателем за п’ятьма простими векселями серії АА №№ 1025765, АА 1025768, АА1025769, АА 1025767, АА 1025766, виданими 11.06.2007 р., номінальною вартістю 300 000,00 грн. кожен, з терміном погашення 11.06.2008 р., векселедавцем за якими є боржник – ТзОВ „Львівський завод гідромеханічних передач”, а держателем - ПАТ ІК „ІТТ-Інвест”. Отже, заявник є векселедержателем вказаних простих векселів на суму 1 500 000,00 грн.

Доказів оплати за вказаними векселями боржник не надав.

Відповідно до ст.77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі введеного в дію Женевською Конвенцією від 07.06.1930 р., до якої Україна приєдналась 06.07.1999 р. і яка набрала чинності в Україні 06.01.2000 р. (надалі - Уніфікований закон) до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються і переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме: положення щодо індосаменту (статті 11 - 20), строку платежу (статті 33 - 37), позовної І давності (статті 70 і 71).

ПАТ ІК „ІТТ-Інвест” є векселедержателем вказаних простих векселів шляхом індосаменту, що підтверджується відповідними написами на векселях. Відповідно до ч.1 ст. 14 Уніфікованого Закону індосамент переносить всі права, що випливають з переказного векселя.

Відповідно до ст. 33 Уніфікованого закону переказний вексель може бути виданий зі строком платежу на визначену дату. Строком платежу за наведеними векселями є визначена у них дата, а саме 11 червня 2008 року.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Уніфікованого Закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Посилання розпорядника майна і боржника у повідомленні заявнику від 28.11.2010 р. ч.2 ст. 70 Уніфікованого закону, за якою сплив річний строк позовної давності не може бути взято судом до уваги з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст.70 Уніфікованого закону позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати настання строку платежу, якщо є застереження "обіг без витрат". Відтак, наведена норма права пов’язує настання річного строку позовної давності з наявністю однієї з двох умов: наявністю протесту або настання строку платежу за наявності певної умови –застереження „обіг без витрат”. Суду не надано доказів наявності цих умов, зокрема, протесту векселя та вказаного застереження при наявності встановленого строку платежу. На звороті всіх п’яти векселів індосант вчинив інше застереження - напис „без обороту на мене”. Вексельна практика вважає можливим включення в індосамент додаткових формулювань, які не обмежують наказ про платіж, а містять дані, що полегшують здійснення розрахунків, наприклад номер контракту, але якщо такі формулювання не стосуються безумовності вексельного зобов’язання. Такі формулювання (позначення) не змінюють характер взаємовідносин сторін за векселем, не дають ніяких додаткових підстав вексельному кредитору і не обмежують відповідальності вексельного боржника. Формулювання „без обороту на мене” обмежує відповідальність індосанта за векселем, що шкодить векселю, і як правило обмежує його подальший обіг. Крім того, нормами Уніфікованого закону не передбачено можливості складення індосантом з себе відповідальності за векселем, зокрема за допомогою застереження „без обороту на мене”. Згідно зі ст. 16 Уніфікованого закону індосамент переносить всі права, що випливають із векселя, а відповідно до ст.12 Уніфікованого закону, всяка умова, що обмежує індосамент є ненаписаною.

Як встановлює ч. 1 статті 78 Уніфікованого закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Отже, позови за векселями до акцептанта переказного чи векселедавця простого векселя можуть бути заявлені упродовж трьох років з дня строку платежу, незалежно від протесту векселя.

Перебіг трьохрічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі, а саме з 11 червня 2008 року. Тобто, строк погашення зобов'язань за векселями закінчується 11 червня 2011 року.

30 вересня 2010 року в офіційному друкованому органі - газеті «Голос України»було опубліковано оголошення про порушення Господарським судом Львівської області провадження по справі №21/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський завод гідромеханічних передач», код ЄДРПОУ 34318278.

Відповідно до положень ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992 року конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно з положеннями ст.1 вищеназваного Закону конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпеченні заставою майна боржника.

Відповідно до вимог ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в межах встановленого строку –26.10.2010 р. Приватне акціонерне товариство інвестиційна компанія „ІТТ-Інвест” направила на адресу суду відповідну заяву.

Відтак вимоги Приватного акціонерного товариства інвестиційна компанія „ІТТ-Інвест” підлягають визнанню на загальну суму 1 500 000,00 грн. та підлягають включенню у четверту чергу вимог кредиторів, а також судові витрати на суму 125,00 грн., що підлягає включенню у першу чергу вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст. 1, 5, 14, 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 86, 111-12 ГПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати грошові вимоги Приватного акціонерного товариства інвестиційна компанія „ІТТ-Інвест” на суму 1 500 125,00 грн., з них:

- в першу чергу реєстру вимог кредиторів підлягає включенню 85,00 грн. витрат на оплату державного мита та 40,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- в четверту чергу підлягає включенню 1 500 000,00 грн. –основного боргу.

Суддя Гутьєва В.В.