Рішення № 18743303, 14.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.11 Справа№ 5015/4746/11

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ», м.Новояворівськ Львівської області

до Комунального підприємства «Новояворівськжитло», м.Новояворівськ Львівської області

про стягнення 35035,75 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 начальник юридичного відділу (довіреність від 30.12.2006р.)

від відповідача ОСОБА_2 юрисконсульт (довіреність №585 від 14.09.2011р.)

Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст.20,22 ГПК України представникам сторін роз”яснено, заяви про відвід судді та клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Енергія-Новояворівськ»до Комунального підприємства «Новояворівськжитло»про стягнення 35035,75 грн. з яких 32957,96 грн. заборгованості за отриману теплову енергію, 1697,92 грн. інфляційних втрат, 379,87 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 19.08.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14.09.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити. Позовні вимоги мотивовані, зокрема, наявністю боргу у відповідача за отриману теплову енергію згідно договорів на постачання теплової енергії в сумі 32957,96 грн.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву вих. № 580 від 09.09.2011р. (вх. № 20906/11 від 14.09.2011р.), в якому заявлені позовні вимоги визнає та одночасно просить розстрочити виконання рішення суду терміном на 6-ть місяців у зв»язку з важким фінансовим становищем підприємства.

Представник позивача проти розстрочення заборгованості заперечив, посилаючись на той факт, що рішенням господарського суду Львівської області від 17.02.2011р. у справі № 15/261 (2010) було відстрочено на 6 місяців стягнення заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію по тих самих угодах за попередній період в сумі 36 198,93 грн., але відповідач не вживав жодних заходів щодо її сплати.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив:

01.10.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ»(надалі постачальник) та Комунальним підприємством «Новояворівськжитло»(надалі споживач) було укладено договори №№ 141,142,143 про постачання теплової енергії.

Згідно п.1.1. вказаних договорів постачальник взяв на себе зобов»язання постачати споживачеві теплову енергію у необхідній йому кількості, а споживач зобов»язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цими договорами.

Відповідно до п. 6.1. договорів розрахунки за теплову енергію проводяться виключно в грошові формі відповідно до встановлених тарифів шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника за фактично спожиту теплову енергію на підставі рахунків-фактур до 20 числа, наступного за звітним місяцем.

Як вбачається із матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ»виконало свої зобов'язання за договорами постачання теплової енергії належним чином: здійснило поставку теплової енергії відповідачу в період грудень 2010 року - квітень 2011 року на загальну суму 32957,96 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (копії знаходяться в матеріалах справи).

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків згідно якого борг відповідача станом на 01.05.2011р. складає 32957,96 грн.

Натомість, відповідач прийняті на себе зобовязання згідно укладених договорів на постачання теплової енергії належним чином не виконав, оплату за поставлену йому теплову енергію в повному обсязі не здійснив та допустив заборгованість в сумі 32957,96 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За договором поставки одна сторона-постачальник зобов»язується передати (поставити) в обумовлені строки другій стороні-покупцеві товар, а покупець зобов»язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712 ЦК України).

Факт поставки позивачем теплової енергії відповідачу на суму 32957,96 грн. підтверджується накладними № РН-0006491 від 31.12.2010р. на суму 7233,57 грн.; № РН-0006492 від 31.12.2010р. на суму 484,61 грн.; № РН-0000431 від 31.01.2011р. на суму 7666,17 грн.; № РН-0000433 від 31.01.2010р. на суму 448,19 грн.; № РН-0000955 від 28.02.2010р. на суму 475,86 грн.; №РН-0000953 від 28.02.2010р. на суму 7544,44 грн.; № РН-0001559 від 31.03.2011р. на суму 392,86 грн.; № РН-0001560 від 31.03.2011р. на суму 7123,91 грн.; №РН-0002066 від 30.04.2011р. на суму 1352,58 грн.; № РН-0002067 від 30.04.2011р. на суму 235,77 грн. та не заперечується відповідачем.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у строки передбачені договорами не розрахувався, відтак допустив заборгованість за період з грудня 2010р. по квітень 2011р. на суму 32957,96 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 32975 грн. 96 коп. є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 379,87 грн. 3% річних та 1697,92 грн. інфляційних втрат, які правомірно нараховані позивачем.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, підстави, якими він обґрунтовує необхідність задоволення такого клопотання, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні враховуючи наступне:

При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, суд може розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

З огляду на наведене, суд вважає, що обставини, якими відповідач обґрунтовує своє клопотання не можуть розцінюватися як виняткові, котрі дають право для надання розстрочки виконання рішення суду, оскільки важке фінансове становище не може бути достатньою підставою для розстрочки виконання рішення господарського суду.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, зокрема акту звірки взаєморозрахунків підписаного між сторонами, заборгованість відповідача в сумі 32957,96 грн. існувала ще станом на 01.05.2011р. і ним не було вжито заходів щодо часткового її погашення.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача повністю.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 610, 612, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 4, 33, 34, 44, 43, 49, 82-84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Новояворівськжитло»(81054, вул.Шептицького, 5, м.Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область; код ЄДРПОУ 34978118, р/р № 26003401416136 в БВ м.Новояворівськ філії ЛЦВ ПІБ м.Новояворівськ, МФО 325633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ»(81054, вул.Пасічника, 1, м.Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область; р/р 260343011114 в ЛОУ ВАТ «Ощадбанк»; МФО 325796; ЄДРПОУ 32789941) 32957,96 грн. основного боргу, 1697,92 грн. інфляційних втрат, 379,87 грн. 3% річних, держмито в сумі 350,36 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. В задоволенні клопотання комунального підприємства «Новояворівськжитло»про розстрочку виконання рішення суду відмовити.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписаний 19.09.2011р.