Рішення № 18743176, 08.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.11 Справа№ 5015/3586/11

за позовом : товариство з обмеженою відповідальністю «Європак»

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич»

про стягнення заборгованості

ціна позову: 53906,49грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

від позивача - не зявився;

від відповідача ОСОБА_1-довіреність в матеріалах справи

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європак» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика»Ярич» про примусове стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, копією договору №01-12/11 від 12.11.2010р.; копією видаткової накладної №010302/1 від 01.03.2011р.; копією довіреності серії ААВ №594661 виданої 01.03.2011р.; копією видаткової накладної №030301/1 від 09.03.2011р.; копією довіреності серії ААВ №594662 виданої 09.03.2011р.; копією видаткової накладної №110303/1 від 12.03.2011р.; копією довіреності серії ААВ №594663 виданої 11.03.2011р.; копією видаткової накладної №170302/1 від 21.03.2011р.; копією довіреності серії ААВ 594664 виданої 21.03.2011р.; копією видаткової накладної №280303/1 від 28.03.2011р.; копією довіреності серії ААВ №594667 виданої 28.03.2011р.; копією претензії №8(вих.№29 від 15.04.2011р.); копією банківської виписки від 17.05.2011р.; розрахунком пені за позовом; розрахунком річних за позовом; розрахунком інфляційних за позовом; копією довідки Державного комітету статистики на ТОВ «Європак»; копією свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ-ТОВ «Європак»; копією свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Європак»; оригіналом платіжного доручення №412 від 15.06.2011р. про перерахування держмита в сумі 539,07грн.; оригіналом платіжного доручення №411 від 15.06.2011р. про сплату ІТЗ; оригіналом поштової квитанції свідоцтво відправлення копій позовної заяви та доданих до неї документів Відповідачу; копією опису вкладення до поштового відправлення позову та доданих до нього документів Відповідачу.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/3586/11 від 30.06.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11год. 00хв. 26.07.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області №5015/3586/11 від 26.07.2011р. В судовому засіданні 02.09.2011р. було оголошено перерву до 08.09.2011р на 14год 50хв.

Представникам Позивача та Відповідача оголошено їх права та обовязки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області, які скеровані чи оголошені Сторонам (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмова заява представника), зазначалось, що права та обовязки Сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання зявилась, позовні вимоги підтримала повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача було подано наступні документи: заява про відсутність обставин передбачених п.2 ч.1 ст.62 ГПК України; заява про припинення провадження в частині стягнення 12000,00грн.; акт звірки взаєморозрахунків; копія банківської виписки від 20.06.2011р.; копія банківської виписки від 23.06.2011р.; копія банківської виписки від 29.06.2011р.; копія банківської виписки від 30.06.2011р.; копія банківської виписки від 01.07.2011р.; копія банківської виписки від 05.07.2011р.; копія довіреності на представника №1 від 12.01.2011р.; заява про продовження строку розгляду спору; копія довідки з ЄДРПОУ на ТОВ «Європак»; копія довідки з ЄДРПОУна ТОВ «КФ»Ярич».

Представник Відповідача в судове засідання зявилась,проти позову заперечила.

Протягом розгляду справи представником Відповідача було подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; відзив на позовну заяву з додатками, а також копію опису вкадення поштового відправлення свідоцтво направлення Позивачу відзиву на позовну заяву.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобовязувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 51567,87грн. основного боргу.

12.10.2010р. між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) укладено договір №01-12/11 (далі Договір), відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого, Продавець зобовязується постачати Покупцю і передавати у власність Продукцію, а Покупець зобовязується приймати Продукцію і оплачувати її на умовах цього Договору; загальна вартість Договору складається з вартості окремих партій Продукції, що постачаються Продавцем Покупцю відповідно до умов данного Договору.

Відповідно до п.2.4 Договору, кожна поставка продукції повинна супроводжуватись наступними документами: податкова накладна; накладна; товарно-транспортна накладна; сертифікат якості; санітарно-епідеміологічний висновок; замовлення Покупця з підписом та печаткою Продавця.

Згідно п.3.1 Договору, датою поставки Продукції вважається дата передачі Продукції Покупцю.

Відповідно до п.3.2 Договору, поставка Продукції здійснюється на умовах СРТ с.Старий Яричів; всі ризики на Продукцію переходять до Покупця з моменту її передачі на складі Покупця.

Згідно п.3.3 Договору, у випадку відсутності документів, зазначених у п.2.4 діючого Договору, Покупець на свій вибір відмовляється від прийняття Продукції, що не звільняє Продавця від виконання обовязків за Договором, або оплата за Продукцію затримується до моменту передачі їх Продавцем Покупцю.

Відповідно до п.п.6.1., 6.2 Договору, оплата за поставлену Продукцію здійснюється протягом 30 календарних днів з дати поставки Продукції; форма оплати перерахунок грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Згідно п.11.5 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє по 31.12.2011р.; якщо до закінчення строку дії Договору жодна із Сторін не повідомить письмово іншу про припинення Договору, дія Договору вважається продовженою на наступнеий календарний рік.

В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази повідомлення про припинення дії Договору.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Згідно видаткової накладної №010302/1 від 01.03.2011р., на підставі довіреності серії ААВ №594661, представником Відповідача отримано від Позивача Продукцію на суму 5220грн.; відповідно до видаткової накладної №030301/1 від 09.03.2011р. (довіреність серії ААВ №594662 від 09.03.2011р.) на суму 5220,05грн.; відповідно до видаткової накладної №110303/1 від 12.03.2011р. (довіреність серії ААВ №594663 від 11.03.2011р.) на суму 17654,11грн.; відповідно до видаткової накладної №170302/1 від 21.03.2011р. (довіреність серії ААВ №594664) на суму 7593,6грн.; відповідно до видаткової накладної №280303/1 від 28.03.2011р. (довіреність ААВ №594667) на суму 17226,16грн.

Всього, за зазначеними видатковоми накладними Відповідачем протягом 01.03.2011р. по 28.03.2011р. отримано від Позивача продукцію на суму 52913,92грн. При чому, в кожній із зазначених накладних наведено посилання, що Продукція передається за Договором.

Отримання Товару (Продукції) за вищенаведеними видатковими накладними Відповідачем не заперечується.

Відповідно до доводів Позивача та наявної у матеріалах справи копії виписки з банківського рахунку Позивача, 17.05.2011р. Відповідачем здійснено оплату 3000грн. з призначенням платежу оплата за скотч по рах. №140202/1. Позивачем частково зараховано сплату боргу Відповідачем за вищезазначеними накладними (а саме -- №010302/1 від 01.03.2011р.) в розмірі 1346,05грн., решта оплаченої 17.05.2011р. суми зарахована в разхунок залишку боргу Відповідача за попередніми поставками.

Враховуючи дані акту звірки взаємних розрахунків між Сторонами станом на 30.06.2011р., Відповідачем 17.05.2011р. частково оплачено поставку, яка здійснена Позивачем за період з 01.03.2011р. по 28.03.2011р. , оскільки за поставки, здійснені Позивачем до 01.03.2011р. залишок боргу Відповідача складав лише 1653,95грн.

Крім того, відповідно до наявних в матеріалах справи наданих Позивачем копій виписок з банківського рахунку Позивача, до подання позовної заяви (29.06.2011р.) Відповідачем здійснено часткову оплату отриманої Продукції. Так:

20.06.2011р. оплачено 2000грн. з призначенням платежу оплата за ленту скотч по рах. №140202/1, 030301/1;

23.06.2011р. оплачено 2000грн. з призначенням платежу оплата за ленту скотч по рах. №030301/1;

29.06.2011р. оплачено 2000грн. з призначенням платежу оплата за ленту скотч по рах. №030301/1, 110303/1.

Наведені оплати підтверджуються, в тому числі даними наступних платіжних доручень:

№168 від 20.06.2011р. на суму 2000грн. з призначенням платежу оплата за ленту скотч по рах. №140202/1, 030301/1;

№170 від 23.06.2011р. на суму 2000грн. з призначенням платежу оплата за ленту скотч по рах. №030301/1;

№171 від 29.06.2011р. на суму 2000грн. з призначенням платежу оплата за ленту скотч по рах. №030301/1, 110303/1.

Враховуючи вищенаведене, борг Відповідача станом на момент подання позову був наступним:

-за накладною №010302/1 від 01.03.2011р. на суму 5220грн. 3873,95грн. (враховуючи оплату згідно видаткової накладної №143 від 17.05.2011р. на суму 3000грн. при залишку боргу за попередніми поставками в розмірі 1653,95грн.);

-за видатковою накладною №030301/1 від 09.03.2011р. на суму 5220,05грн. 0грн. (враховуючи оплати від 20.06.2011р., 23.06.2011р., 29.06.2011р., та дані щодо призначення платежу, зазначені у видаткових накладних та виписок з банківського рахунку Позивача (оплата за ленту скотч по рах. 030301/1);

-за видатковою накладною №110303/1 від 12.03.2011р. на суму 17654,11грн. 16874,16грн. (враховуючи оплату від 29.06.2011р. з призначенням платежу, зазначеного у видатковій накладній від 29.06.2011р. №171 та банківській виписці з рахунку від 29.06.2011р. оплата за ленту скотч по рах. №110303/1).

З врахуванням наведенного, за здійсненими поставками за період з 01.03.2011р. по 12.03.2011р. станом на момент подання позову борг Відповідача перед Позивачем становив 20748,11грн.

Протягом розгляду справи Відповідачем здійснено часткову оплату Позивачу за отриману Продукцію. Наведене підтверджується наданими Позивачем копіями виписок з банківського рахунку Позивача. Так, 30.06.2011р. оплачено 4000грн. з призначенням платежу оплата за ленту скотч і стретч плівку по рах. №1103 03/1; 01.07.2011р. оплачено 1000грн. з призначенням платежу оплата за ленту скотч і стретч плівку по рах. №1103 03/1 від 12.03.2011р.; 05.07.2011р. оплачено 1000грн. з призначенням платежу оплата за ленту скотч і стретч плівку по рах. №1103 03/1 від 12.03.2011р.

Враховуючи вищенаведене, борг Відповідача перед Позивачем за поставку Товару згідно видаткової накладної №110303/1 від 12.03.2011р., який, як наведено вище, станом на момент подання позову становив 16874,16грн., станом на момент вирішення спору становить 10874,16грн. (16874,16-4000-1000-1000=10874,16).

Згідно доводів Позивача, Позивачем скеровано Відповідачу претензію №29 від 15.04.2011р., проте, в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази скерування такої, чи отримання претензії Відповідачем.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, підписання якого та скріплення відбитком печатки Відповідачем не заперечувалось, борг Відповідача перед Позивачем станом на 30.06.2011р. за Договором становить 41567,92грн.

Щодо доводів Відповідача, наведених у відзиві, щодо затримання оплати за поставки по видаткових накладних №110303/1 від 12.03.2011р., №170302/1 від 21.03.2011р. (довіреність серії ААВ №594664) на суму 7593,6грн. та №280303/1 від 28.03.2011р. (довіреність ААВ №594667) на суму 17226,16грн. в порядку п.3.3 Договору через невиконання Позивачем вимог п.2.4 Договору суд зазначає наступне.

Як зазначено вище в мотивувальній частині рішення суду, відповідно до п.2.4 Договору, кожна поставка продукції повинна супроводжуватись наступними документами: податкова накладна; накладна; товарно-транспортна накладна; сертифікат якості; санітарно-епідеміологічний висновок; замовлення Покупця з підписом та печаткою Продавця; згідно п.3.3 Договору, у випадку відсутності документів, зазначених у п.2.4 діючого Договору, Покупець на свій вибір відмовляється від прийняття Продукції, що не звільняє Продавця від виконання обовязків за Договором, або оплата за Продукцію затримується до моменту передачі їх Продавцем Покупцю.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази передачі Позивачем Відповідачу документів, передбачених п.2.4 Договору при поставці товару за видатковими накладними №110303/1 від 12.03.2011р., №170302/1 від 21.03.2011р. (довіреність серії ААВ №594664) на суму 7593,6грн. та №280303/1 від 28.03.2011р. (довіреність ААВ №594667) на суму 17226,16грн.

Аналізуючи зміст Договору, суд приходить до висновку, що за своєю правовою природою укладений Договір є Договором купівлі-продажу.

Спеціальними нормами законодавства ж щодо договору купівлі-продажу встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ж ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що обовязок щодо оплати Товару (Продукції) за накладними №170302/1 від 21.03.2011р. на суму 7593,6грн. та №280303/1 від 28.03.2011р. на суму 17226,16грн. (всього на суму 24819,76грн.) у відповідача виник, проте, строк виконання даного зобовязання не настав, оскільки відсутні товаророзпорядчі документи, передбачені п.2.4 Договору, а тому оплата Товару на суму 24819,76грн. затримується відповідно до п.3.3 Договору.

Щодо поставки Продукції (Товару) за накладною №110303/1 від 12.03.2011р. на суму 17654,11грн. суд зазначає, що згідно наведених вище платіжних доручень та банківсбких виписок від 17.05.2011р., 29.06.2011р., 01.07.2011р., та 05.07.2011р., Відповідачем частково оплачено Продукцію (Товар) за видатковою накладною №110303/1 від 12.03.2011р., що свідчить про визнання ним обовязку щодо оплати таким, що настав.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що станом на момент подання позову (29.06.2011р.) борг Відповідача перед Позивачем становив 45567,87грн. (20748,11грн. за накладними за період з 01.03.2011р. по 12.03.2011р., та 24819,76грн. за накладними за період з 21.03.2011р. по 28.03.2011р.), та те, що протягом розгляду справи відповідачем частково оплачено борг на загальну суму 6000грн., та те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази відсутності боргу чи здійснення (окрім наведеної в розмірі 6000грн.) повної або часткової оплати такого, враховуючи також те, що строк виконання зобовязання щодо оплати за поставку по видаткових накладних за період з 21.03.2011р. по 28.03.2011р. на суму 24819,76грн. не настав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 51567,87грн. боргу підлягають до задоволення в розмірі 14748,11грн., в частині стягнення 6000грн. провадження у справі слід припинити, в частині стягнення 6000грн., оплачених до подання позову, та 24819,76грн., строк оплати по яких не настав, відмовити.

Щодо стягнення 1306,46грн. пені.

Позивачем до позовної заяви додано розрахунок пені, проведений за період з моменту виникнення боргу по кожній з поставок по 14.06.2011р. включно.

Відповідно до п.п.6.1., 6.2 Договору, оплата за поставлену Продукцію здійснюється протягом 30 календарних днів з дати поставки Продукції; форма оплати перерахунок грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Згідно п.7.1 Договору, у випадку затримки оплати за поставлену Продукцію Покупець зобовязується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої частини поставки за кожен день затримки.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведених розрахунків, враховуючи п.6.1 Договору та доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1306,46грн. пені підлягають до задоволення в розмірі 778,57грн., в частині стягнення 527,89грн. пені слід відмовити.

Щодо стягнення 252,84грн. 3% річних та 780,12грн. інфляційних нарахувань.

Позивачем до позовної заяви додано розрахунки 3% річних та інфялційних нарахувань, проведені за період по 14.06.2011р. (для 3% річних) та за квітень-травень 2011р. (для інфляційних нарахувань) по боргах відповідно до кожної поставки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності розрахунку інфляційних нарахувань за квітень-травень 2011р. судом взято до уваги, що час прострочення зобовязань за поставками розпочинався не першого числа наведених місяців, відповідно, при наявності прострочення за зобовязанням не за весь місяць, судом розраховано інфляційні нарахування пропорційно кількості прострочених днів до кількості днів у місяці.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, перевіривши правильність проведених розрахунків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 252,84грн. 3% річних підлягають до задоволення в розмірі 150,7грн., в частині стягнення 102,14грн. 3% річних слід відмовити; вимоги щодо стягнення 780,12грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення в розмірі 482,51грн., в частині стягнення 297,61грн. інфляційних нарахувань слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

08.09.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.09.2011року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 80, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич»(80463, Львівська обл., Камянка-Бузький р.-н, с.Старий Яричів, вул.Заводська, 1, ідентифікаційний код 36767366) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Європак»(49089, м.Дніпропетровськ, вул.Суворова, 35, оф.18, ідентифікаційний код 30927646) 14748,11грн. боргу, 778,57грн. пені, 150,7грн. 3% річних, 482,51грн. інфляційних нарахувань, 221,6грн. державного мита, 96,76грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 6000грн. провадження у справі припинити.

4.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.