Рішення № 18742819, 22.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.11 Справа № 5015/4733/11

Господарський суд Львівської області в складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі»ПАТ «Укртелеком», м. Київ,

До відповідача: Військової частини А-2166, Львівська область, Пустомитівський район, с. Липники,

про стягнення 29 420 грн. 20 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 представники (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: не зявився,

Представникам позивача розяснено права та обовязки сторін відповідно до статті 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не заявлено та не подано. Представники позивача не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі»ПАТ «Укртелеком»до Військової частини А-2166 про стягнення 28 398 грн. 90 коп. заборгованості за договором, 459 грн. 08 коп. інфляційних втрат, 155 грн. 21 коп. трьох відсотків річних, 407 грн. 01 коп. - пені та стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 16.08.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 25.08.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач 23.08.2011 року рекомендованою поштою № 03110 0424512 7, відповідач 30.08.2011 року рекомендованою поштою № 81134 0001963 9 (оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

25.08.2011 року судове засідання відкладено на 22.09.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

В судове засідання 22.09.2011 року представники позивача з'явились, позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча 30.08.2011 року був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 81134 0001966 3 (докази в матеріалах справи).

Враховуючи повторну неявку відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено:

Позивач Філія «Дирекція первинної мережі»Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», є структурним підрозділом ПАТ «Укртелеком»без створення юридичної особи, знаходиться за адресою: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики у м. Києві з ЄДРПОУ серії АА № 030939 (докази в матеріалах справи).

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 21560766, знаходиться за адресою: 01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка, буд. 18, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики у м. Києві з ЄДРПОУ серії АА № 331377 (докази в матеріалах справи).

Відповідач Військова частина А-2166 є юридичною особою, їй присвоєно код ЄДРПОУ № 08137796, знаходиться за адресою: 79040, Львівська область, м. Львів, вул. Авіаційна, 1; поштова адреса: 81134, Львівська область, Пустомитівський район, с. Липники (докази в матеріалах справи).

26.12.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(надалі позивач, виконавець) в особі заступника директора з питань маркетингу та продажу послуг філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»Козубського В.М. та військовою частиною А-2166 (надалі відповідач, споживач) в особі командира Курчака М.М. укладено договір №2947-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд звязку (надалі - договір).

Станом на час розгляду справи по суті сторонами не подано доказів розірвання, та/або визнання недійсним договору від 23.12.2006 року № 2947-8 про надання послуг електрозвязку.

Згідно п.1.1. договору споживач здає, а виконавець приймає на експлуатаційно-технічне обслуговування за актом приймання-передачі (додаток №1 до договору) засоби і споруди звязку, згідно з паспортом (додаток №2- додаток №2/8 до договору) та необхідною для обслуговування нормативно-технічною документацією.

Розділом 2 договору встановлено права та обовязки сторін.

Так, згідно пунктів 2.1., 2.1.2 та 2.1.3. договору споживач зобовязувався: своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми згідно з розрахунком вартості послуг. Надавати виконавцю документи про обсяг виділених для оплати послуг звязку на певний період (місяць, квартал, рік тощо) бюджетних асигнувань, складених відповідно до вимог чинного законодавства України не пізніше 20 числа місяця, що передує зазначеному періоду (додаток 4 до договору).

Відповідно до пунктів 2.2.1 та 2.2.2. договору виконавець зобовязувався: відповідно до пункту 6 статті 51 Бюджетного кодексу України надавати споживачу передбачені договором послуги звязку в обсязі, що не перевищує суму асигнувань, виділених бюджетом для фінансування зобовязань споживача щодо оплати послуг звязку та передбачених додатком №4 до договору. Роботи з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд звязку споживача виконувати згідно з Правилами технічної експлуатації лінійно-кабельних споруд первинної мережі ЄНСЗ.

Розділом 3 договору визначено порядок розрахунку між сторонами, зокрема, згідно пункту 3.1. договору вартість технічного обслуговування засобів звязку споживача визначається згідно тарифів на додаткові послуги електрозвязку. Розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунків виконавця. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

За умовами пункту 3.5. договору при невиконанні пункту 2.1.2. (в разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно пунктів 8.2. та 8.3. договору у звязку із реорганізацією в/ч А-4560у в/ч А-2166 відповідно до Директиви Міністерства оборони України №332/1/010 «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних силах України»від 30.10.2006 року права та обовязки по договору №845-8 від 01.02.2005р. переходять до в/ч А-2166, як правонаступника.

Додатковими угодами від 01.06.2009 року № 1, від 01.02.2010 року № 2 та від 01.10.2010 року № 3 сторонами у звязку з зміною складу майна споживача змінювались додатки №№ 1, 3 та 4 до договору.

Додатком № 3В до договору, чинним на момент виникнення заборгованості за договором, встановлено вартість наданих відповідачу послуг в розмірі 4 733 грн. 15 коп. з урахуванням податку на додану вартість (докази в матеріалах справи).

Позивач свої зобовязання за даним договором виконав у повному обсязі, в період з січня 2011 року по червень 2010 року включно надавав послуги відповідачу, та, за обсягом наданих послуг в календарних місяцях, виставляв відповідачу до оплати рахунки за спожиті послуги.

Відповідач свої зобовязання щодо оплати отриманих послуг за вказаний період не виконав, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 28 398 грн. 90 коп.

Сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 28 398 грн. 90 коп. (розрахунок суми основної заборгованості в матеріалах справи) і станом на день розгляду справи доказів погашення боргу сторонами суду не подано.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 11.06.2011 року направлено на адресу відповідача Претензію від 08.06.2011 року вих. № 2678/06 з вимогою про погашення заборгованості перед позивачем в розмірі 24609 грн. 64 коп., яка відповідачем залишена без відповіді.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Спірне зобовязання виникло в силу укладеного між сторонами договору на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд звязку від 26.12.2006 року № 2947-8, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

У господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 ЦК України), одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Частино 2 цієї статті передбачено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002року № 2921-111, передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Окрім стягнення основної суми заборгованості за договором позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь пеню в розмірі 407 грн. 01 коп., яка нарахована у відповідності до пункту 3.5. договору (розрахунок пені в матеріалах справи).

Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в розмірі 459 грн. 08 коп. та три відсотки річних в розмірі 155 грн. 21 коп., нараховані позивачем у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України (розрахунки інфляційних втрат та трьох відсотків річних в матеріалах справи).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивача становить 29420 грн. 20 коп., з них: 28398 грн. 90 коп. заборгованість за договором; 407 грн. 01 коп. пеня за несвоєчасне здійснення розрахунків за договором; 155 грн. 21 коп. три відсотки річних та 459 грн. 08 коп. інфляційні втрати позивача.

При цьому суд бере до уваги, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ (філія), і стягнення здійснюється судом на користь юридичної особи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши подані докази, оцінив їх в сукупності та дійшов висновків, що позовні вимоги є документально та нормативно обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, згідно із вимогами ст. 44 - 49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 20, 22, 33, 34, 43, 44 - 49, 75, 8285, 116 118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовільнити повністю.

2.Стягнути з боржника: Військової частини А-2166 (79040, Львівська область, м. Львів, вул. Авіаційна, буд. 1; поштова адреса: 81134, Львівська область, Пустомитівський район, с. Липники; код ЄДРПОУ 08137796) на користь стягувача: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18; код ЄДРОПУ 21560766) 28 398 грн. 90 коп. - суми основного боргу; 407 грн. 01 коп. пені; 459 грн. 08 коп. - інфляційних втрат; 155 грн. 21 коп. трьох відсотків річних; 294 грн. 20 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

22.09.2011 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.