Рішення № 18742800, 16.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.11 Справа№ 5015/1988/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДН Транс», м. Хмельницький

до відповідача 1: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, м. Львів

до відповідача 2: Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», м. Київ

про: стягнення 72642 грн. 20 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не зявився;

відповідача 1: не зявився;

відповідача 2: не зявився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 11.04.2011 року порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДН Транс»до Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»про стягнення 72642 грн. 20 коп.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі на наполягає на їх задоволенні, вимоги ухвали господарського суду виконав. Просив задоволити клопотання про витребування кримінальної справи в прокуратури Личаківського району м. Львова. Відповідач 1 в судове засідання не зявився, подав клопотання № 12/1-1150 від 22.04.2011 року про зобовязання позивача надіслати йому копії долучених до справи документів. Відповідач 2 в судове засідання не зявився, надіслав телеграму про відкладення розгляду справи. Розгляд справи судом відкладено на 14.06.2011 року.

В судовому засіданні 14.06.2011 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі на наполягає на їх задоволенні, вимоги ухвали господарського суду виконав. Ухвалою господарського суду від 10.05.2011 року суд витребовував в Прокуратури Личаківського району матеріали кримінальної справи по факту ДТП. Вимоги ухвали суду не виконано. Позивачем подано клопотання про продовження строку вирішення спору, а також повторно заявлено усне клопотання про витребування в Управління Державної служби УМВСУ у Л/о належним чином завірену копію поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким було застраховано цивільно-правову відповідальність за заподіяння шкоди автомобілем «ВАЗ 21212»д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні) та /або ОСОБА_1. Розгляд справи судом відкладено до 21.06.2011 року, строк розгляду справи продовжено.

В судовому засіданні 21.06.2011 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі на наполягає на їх задоволенні. Відповідач 1 позов заперечує, посилаюсь на обставини ДТП. Відповідач 2 в судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив. У звязку з тим, що на момент розгляду справи матеріали кримінальної справи із прокуратури Личаківського району м. Львова не надійшли, сторони заявили клопотання про відкладення розгляду справи та повторне звернення про надсилання матеріалів кримінальної справи і відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 06.07.2011 року.

В судовому засіданні 06.07.2011 року судом оголошувалась перерва до 12.07.2011 року.

В судове засідання 12.07.2011 року відповідач 2 не зявився, надіслав телеграму про відкладення розгляду справи.

Крім цього, на вимогу ухвал господарського суду Прокуратурою Личаківського району м. Львова не надіслано матеріали кримінальної справи, що була порушена по факту дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 12.02.2010 року о 17 год. 40 хв. у м. Львові у напрямку с.м.т. Винники, за участю автомобілів ВАЗ 21213 д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), яким керував гр. ОСОБА_2 та RENAULT MAGNUM д.н.з. НОМЕР_2, яким керував гр. ОСОБА_3, що унеможливлювало розгляд справи по суті. Внаслідок наведеного суд відклав розгляд справи до 22.07.2011 року.

В судовому засіданні 22.07.2011 року представники відповідачів не зявилися. Від відповідача 2 надійшла телеграма про розгляд справи без його участі. Прокуратура Личаківського району м. Львова надіслала лист від 22.07.2011 року № 4670/1 вих., яким повідомила, що враховуючи смерть водія автомобіля марки ВАЗ-21213 - працівника УДСО ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_2, за результатами досудового слідства, 29.10.2010 року прокуратурою району прийнято рішення про закриття зазначеної кримінальної справи на підставі ст. 6 п. 8 КПК України. Позивачем подано клопотання про продовження строку вирішення спору терміном на один місяць, оскільки представлений прокуратурою лист не може бути доказом у даній справі, оскільки він повідомляє лише про факт закриття кримінальної справи, а не про обставини дорожньо-транспортної пригоди, які є необхідними для вирішення даного спору по суті та всебічного зясування вини у виникненні ДТП, що мала місце 12.02.2010 року. Із врахуванням викладеного та невиконанням Прокуратурою Личаківського району м. Львова вимог попередніх ухвал господарського суду, суд відкладав розгляд справи до 15.08.2011 року та продовжив строк вирішення спору.

В судовому засіданні 15.08.2011 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач 1 не зявився, відповідач 2 подав клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд продовжив строк розгляду справи через винятковість обставин, що полягають у неможливості встановити вину у вчинення ДТП без належних доказів, та відклав розгляд справи до 31.08.2011 року.

В судовому засіданні 31.08.2011 року представники сторін в засідання суду не зявилися, причини неявки не повідомили. Суд попередніми ухвалами неодноразово витребовував в Прокуратури Личаківського району м. Львова кримінальну справу, яка має пряме відношення до результату розгляду даної господарської справи. Прокуратура Личаківського району до даного судового засідання вимоги ухвали суду не виконала, причин такого невиконання не повідомила, у звязку з чим суд відклав розгляд справи на 12.09.2011 року.

В судовому засіданні 12.09.2011 року Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідачі в засідання суду не зявилися, причини неявки не повідомили. Суд попередніми ухвалами господарського суду неодноразово витребовував в Прокуратури Личаківського району м. Львова кримінальну справу, яка має пряме відношення до результату розгляду даної господарської справи. Прокуратура Личаківського району до даного судового засідання вимоги ухвали суду не виконала, причин такого невиконання не повідомила, внаслідок чого суд відклав розгляд справи на 16.09.2011 року.

Тривалий розгляд справи зумовлений тим що суд шість разів підряд ухвалами витребовував в Прокуратури Личаківського району м. Львова кримінальну справу що була порушена по факту дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 12.02.2010 року о 17 год. 40 хв. у м. Львові у напрямку с. м. т. Винники, за участю автомобілів ВАЗ 21213 д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), яким керував гр. ОСОБА_2 та RENAULT MAGNUM д.н.з. НОМЕР_2, яким керував гр. ОСОБА_3. Строк розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін через винятковість обставин справи, яка зумовлена неможливістю розгляду справи по суті без доказів вини.

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

16.09.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 20.09.2011 року.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне.

12.02.2010р. близько 17.40 год., на трасі сполучення Львів-Винники відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ВАЗ -21213», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіля марки «Renault Vagnum-440», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, з напівпричепом Montragon, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля марки «ВАЗ -21213»ОСОБА_4 помер на місці пригоди, автомобілю марки «Renault Vagnum-440»спричинено технічні ушкодження.

Факт вказаної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується довідкою ВР ДТП СУ Головного управління МВС України у Львівській області «По факту дорожньо-транспортної пригоди за участю працівників ОВС, що мало місце у Львові»форми ЖРЗПЗ-0206 1-1-2.

За фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 12.02.2010р. за участю працівників УДСО ГУМВС України у Львівській області на трасі Львів-Винники за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, прокуратурою Личаківського району міста Львова порушено кримінальну cправу №182-0459.

Ухвалами господарського суду Львівської області від 14.06.2011р. та 21.06.2011р. у справі №5015/1988/11, які залишенні без виконання, від прокуратури Личаківського району міста Львова, на досудовому розслідуванні у якої перебуває кримінальна справа №182-0459, господарським судом витребовувались матеріали вказаної кримінальної справи.

Одночасно, на запит господарського суду Львівської області від 21.06.2011р. листом від 22.07.2011р. №4670/11 вих. прокурором Личаківського району міста Львова підтверджено, що за результатами дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12.02.2010р. близько 17 год. на трасі сполучення Львів-Винники, відбулося зіткнення автомобіля марки ВАЗ-21213, належного УДСО при ГУМВС України у Львівській області, з автомобілем «Рено Магнум», що належить ТзОВ «ДН Транс». В результаті дорожньо транспортної пригоди 2 працівники міліції загинули, а автомобілі отримали технічні ушкодження. Враховуючи смерть водія автомобіля марки ВАЗ-21213 працівника УДСО ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_2, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер в реанімаційному відділенні 8-ї міської клінічної лікарні м. Львова, за результатами досудового слідства, 29.10.2010р. прокуратурою району прийнято рішення про закриття кримінальної справи на підставі п. 8 ст. 6 КПК України (кримінальна справа підлягає закриттю щодо померлого). Вказані обставини також підтверджуються долученими позивачем в матеріали справи копіями: листа прокурора Личаківського району міста Львова від 05.07.2011р. №955-611-10 на запити позивача від 23.06.2011р. №180 та від 29.06.2011р., листа прокурора Личаківського району міста Львова від 21.03.2011р. №6895-611-10 на запит позивача від 17.02.2011р., листа прокурора Личаківського району міста Львова від 10.01.2011р. №6895-611-10 на запит позивача від 23.12.2010р. №345, а також листа заступника прокурора Львівської області від 01.08.2011р. №64-166-11 на звернення позивача.

Судом також встановлено, що автомобіль марки «ВАЗ -21213», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить відповідачу-1 Управлінню Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію серії ЯНВ №НОМЕР_4, виданим 26.05.2005р. Львівським МРЕВ ДАІ. Водій автомобіля марки «ВАЗ -21213», ОСОБА_1, міліціонер водій батальйону Галицького ВДСО в м. Львові УДСО ГУМВС України у Львівській області, на момент скоєння ДТП керував вказаним автомобілем на законних підставах та перебував на службі, при виконанні службових обовязків.

Автомобіль марки «Renault Magnum-440», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_5, з напівпричепом Montragon, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, належить позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію РСГ-НОМЕР_6, виданим 08.07.2008р. МРЕВ ДАІ Хмельницької області. Водій автомобіля марки «Renault Magnum-440», ОСОБА_3, є працівником позивача, на момент скоєння ДТП керував вказаним автомобілем на законних підставах та на момент скоєння ДТП перебував при виконанні трудових обовязків, що підтверджується шляховим листом, виданим позивачем.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільна відповідність власника транспортного засобу автомобіля «ВАЗ -21213», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова ХТА НОМЕР_7, належить відповідачу-1 на праві власності, на момент скоєння ДТП, була застрахована відповідачем-2, що підтверджується, полісом №ВС/0757185 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за кодом страховика 10, тип договору №1. Згідно поліса №ВС/0757185 ліміт відповідальності відповідача-2 за шкоду, заподіяну майну потерпілого становить 25 500,00 грн., франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих завжди зменшується на цю суму) становить 510,00 грн.

23.02.2010р. експертом Відлацьким А.А. складено протокол огляду транспортного засобу, яким зафіксовано виявлені у встановлено автомобіля марки «Renault Vagnum-440», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, технічні пошкодження.

Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу від 01.12.2010р. №1081 про оцінку автомобіля Renault Magnum-440, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault Magnum-440, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, в результаті його пошкодження ДТП, складає 72642,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема у спосіб щодо відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Спір між сторонами виник у звязку з спричиненням позивачу майнової шкоди, яка полягає в завданих технічних ушкодженнях автомобіля марки «Renault Magnum-440», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, в розмірі 72642,20 грн, в наслідок дорожньо-транспортної пригоди. У звязку з цим, позивачем до стягнення з відповідача-1 заявлено суму у 47142,20 грн., з відповідача-2 25500,00 грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 11 ЦК України, є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1188 ЦК України регламентовано, що шкода, завдана одній особі внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, а відповідачами не спростовано, що дорожньо-транспортній пригода, обставини щодо якої є предметом даного спору сталася з вини водія, ОСОБА_1, що керував автомобілем марки «ВАЗ -21213», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем-1 та керував належним останньому на праві власності транспортним засобом на законних підставах.

Відхиляються судом як безпідставні покликання відповідачів не недоведеність матеріалами справи вини водія ОСОБА_1, що керував автомобілем марки «ВАЗ -21213», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, через відсутність в матеріалах справи обвинувального вироку суду щодо ОСОБА_1 на цей предмет.

З врахуванням положень ст. 75 ГПК України, з посиланням на офіційні відповіді прокурора Личаківського району міста Львова суд встановлено, що по факту дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 12.02.2010р. прокуратурою Личаківського району міста Львова порушено кримінальну справу №182-0459 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 268 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. У звязку зі смертю ОСОБА_1, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1, 29.10.2010р. прокуратурою району прийнято рішення про закриття кримінальної справи на підставі п. 8 ст. 6 КПК України (кримінальна справа підлягає закриттю щодо померлого). Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутня відповідна постанова прокурора про закриття кримінальної справи, копія якої витребовувалась судом у встановленому законом порядку, однак безпідставно надана не була. Попри це, прокурором Личаківського району міста Львова та заступником прокурора Львівської області офіційно підтверджено, обставини щодо закриття 29.10.2010р. кримінальної справи №182-0459 щодо ОСОБА_1, а саме щодо особи, з вини якої відбулося ДТП 12.02.2010р.

Частиною першою ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації. Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Враховуючи наведене, та встановлені обставини справи, суд визнає належним чином встановленим факт вини ОСОБА_1, водія автомобіля марки «ВАЗ -21213», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у спричиненні ДТП 12.02.2010р., внаслідок чого автомобілю позивача завдано технічні ушкодження, тому зважаючи на приписи ст.ст. 1188, 1172 ЦК України, належним відповідачем у даному спорі є відповідач-1, як власник транспортного засобу, працівник якого порушив правила дорожнього руху та скоїв ДТП.

За наведеного, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідча-1 на користь позивача грошової суми у розмірі 47142,20 грн. При цьому, суд відзначає, що відповідачем-1 не спростовано вказаних вище висновків суду. Відповідач-1 в заперечення заявленого до нього позову покликається лише на не становленість факту вини свого працівника, що судом спростовано вище.

В ході розгляду справи судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, відповідача-1, застрахована відповідач-2 на підставі поліса №ВС/0757185.

Таким чином позивачем обґрунтовано заявлено позовні вимоги до відповідча-1 та відповідач-2.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідча-2 страхового відшкодування в розмірі 25500,00 грн, суд виходить з такого.

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України «Про страхування», а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування) (ч. 2 ст. 352 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим. Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до Закону України «Про страхування».

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази та встановивши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позивач, в розумінні ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є потерпілим (юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу), відповідач-1, особою, відповідальність якої застрахована (страхувальник та інші особи, які експлуатують забезпечений транспортний засіб на законних підставах), відповідач-2 страховиком (страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування").

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 вказаного закону, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

За наявних у справі доказів, суд приходить до переконання, що дорожньо-транспортна подія, яка мала місце 12.02.2010р., в розумінні ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є страховим випадком.

В силу вимог, ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.

Згідно ст. 29 вказаного закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Разом з тим, суд відзначає, що матеріалами справи спростовується наявність обставин, вказані у ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які виключають можливість відшкодування шкоди.

За наведеного, спричинена позивачу шкода, обставини щодо якої є предметом даного судового дослідження, у розмірі 72 642,20 грн., що підтверджено матеріалами справи, підлягає до відшкодування відповідачами.

Присуджуючи з відповідча-2 до відшкодування витрати, повязані з відновлюваним ремонтом транспортного засобу позивача, суд враховує ліміт відповідальності відповідача-2 та встановлений полісом № ВС/0757185 розмір франшизи у 510,00 грн.

Згідно положень ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого. Аналогічний ліміт відповідальності відповідача-2, як зазначалося вище, передбачено полісом №ВС/0757185. Разом з тим, статтею 12 вказаного закону передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Зважаючи на викладене, суд присуджує з відповідача-2 на користь позивача грошову виплату у сумі 25500,00 510,00 грн. = 24990,00 грн.

Наведене вище також узгоджується з положенням ч. 1 ст. 1194 ЦК України, згідно якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідачів, пропорційно заявленого позову.

Керуючись ч. 2 ст. 11, ст. ст. 1166, 1172, 1188 Цивільного кодексу України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив

Позов задоволити частково.

Стягнути з Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, м. Львів, вул Липинського, 44 (код ЄДРПОУ 08596956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДН Транс», м. Хмельницький, вул. М.Рибалко, 32/1 (код ЄДРПОУ 32452015) 47142 грн. 20 коп. основного боргу, 467 грн. 44 коп. державного мита та 153 грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», м. Київ, вул. Борщагівська, 145 (код ЄДРПОУ 23734213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДН Транс»розмірі 24990 грн. 00 коп. основного боргу, 251 грн. 71 коп. державного мита та 82 грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»грошових коштів в розмірі 510 грн. 00 коп. відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст.116 ГПК України видати наказ на виконання рішення суду.

Суддя Матвіїв Р.І.