Рішення № 18742720, 09.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.11 Справа№ 5015/5040/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: ПП “Прикарпаття-1”, м. Трускавець, Львівська обл.;

До відповідача: ФОП ОСОБА_1, м. Трускавець, Львівська обл.;

Про: визнання недійсним договору найму

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

За участю представників Сторін:

Позивача: ОСОБА_2- предст.(дов. б/н від 20.12.2010р.);

Відповідача: ОСОБА_3- предст.(дов. №22 від 13.07.2010р.);

Представникам позивача та відповідача, які взяли участь у справі, розяснено зміст ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи, та можливість здійснення технічного запису судового процесу.

Від здійснення технічного запису судового процесу представники сторін відмовились.

Суть справи:

Позовні вимоги заявлено ПП “Прикарпаття-1”, м.Трускавець до відповідача: ФОП ОСОБА_1, м.Трускавець про визнання недійсним договору найму.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 02.09.2011р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 09.09.2011р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити перелік документів, необхідних для вирішення спору.

02.09.2011р. через канцелярію Господарського суду Львівської області відповідачем було подано Зустрічну позовну заяву (вх. № канц. 19843/11 від 02.09.2011р.) про розірвання договору найму торгового кіоску, зобов`язати звільнити приміщення кіоску та визнання права власності на торговий кіоск.

Вказану Зустрічну позовну заяву прийнято до судового розгляду, оскільки вона подана із дотриманням вимог ст. 60 ГПК України, до початку судового розгляду справи.

У судове засідання 09.09.2011р. представник позивача зявився, давав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) у судове засідання зявився, давав усні пояснення по суті спору, вимоги зустрічної позовної заяви підтримав, проти позовних вимог первісного позову заперечив повністю за їх безпідставністю.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) позовні вимоги визнав повністю.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами, пояснення та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи у їх сукупності, судом встановлено наступне:

01.07.2011р. між Приватним підприємством “Прикарпаття 1”, з однієї сторони, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, з іншої,- сторони укладено Договір найму торгового кіоску, за яким Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як Наймодавець, зобов'язувався передати ПП “Прикарпаття-1”, як Наймачу, в строкове платне користування належне першому майно торговий кіоск загальною площею 11,9 кв.м., що розташований за адресою: Львівська область, місто Трускавець, вул.Суховоля, буд. б/н, а Наймач зобовязувався прийняти вказаний торговий кіоск у належне використання та справляти за це встановлену плату.

У день укладення Договору найму торгового кіоску від 01.07.2011р., а саме 01.07.2011р. торговий кіоск був переданий ПП “Прикарпаття-1” в найм за актом передання-приймання в користування.

Статтею 1.1. Договору найму торгового кіоску від 01.07.2011р. закріплено, що Наймодавець передає Наймачу належне Наймодавцю майно торговий кіоск загальною площею 11,9 кв.м, що розташований за адресою: Львівська обл., м.Трускавець, вул.Суховоля, буд. б/н.

ПП “Прикарпаття-1” вважає, що укладений Договір, на підставі якого передані у найм площі торгового кіоску, суперечить чинному законодавству, а також порушує охоронювані законом інтереси та права щодо справляння на підставі Договору встановленої оплати.

Статтею 1.5. вказаного вище Договору передбачено, що Договірні Сторони домовились про те, що орендна плата за перші три місяці найму торгового кіоску сплачується Наймачем в термін не пізніше пяти календарних днів з моменту прийняття кіоску в найм шляхом банкового переказу відповідної грошової суми в безготівковому порядку на поточний рахунок Наймодавця. Однак, в обумовлений термін відповідач за зустрічним позовом не виконав свого договірного зобовґязання перерахувати на поточний рахунок Наймодавця грошові кошти в розмірі 15000,00грн., що являє собою орендну плату за перші три місяці найму торгового кіоску.

З огляду на зазначене, позивачем за зустрічним позовом, з метою досудового врегулювання спору заявлено ПП “Прикарпаття-1” претензію про погашення заборгованості за Договором найму торгового кіоску від 01.07.2011р. з вих. №11 від 07.07.2011р., в якій запропоновано останньому в строк до 10.07.2011р. забезпечити погашення заборгованості перед Наймодавцем у розмірі 15000,00грн. і попереджено, що у випадку невиконання такої вимоги Наймодавець буде змушений звернутись до господарського суду з позовом про розірвання Договору найму та зобовґязання звільнити кіоск.

У відповідь на згадану претензію директор ПП “Прикарпаття-1” листом з вих. №8 від 08.07.2011р. повідомив, що не має наміру платити за користування торговим кіоском, а також не звільнить кіоск на вимогу Наймодавця, оскільки, на його думку, цей торговий кіоск Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за правом приватної власності не належить.

Правова позиція позивача за зустрічним позовом, ґрунтується на наступних законодавчих приписах і нормах Договору найму від 01.07.2011р.:

Відповідно до умов п.4.4.3. ст.4.4. Договору найму торгового кіоску від 01.07.2011р. Наймодавець вправі в односторонньому порядку достроково розірвати Договір у випадку, коли Наймач порушив своє зобовґязання, передбачене ст.1.5. Договору стосовно сплати орендної плати за перші три місяці найму торгового кіоску в термін не пізніше пяти календарних днів з моменту прийняття кіоску в найм.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовґязків.

Відповідно до вимог п.3 ст.3, ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовґязковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог п.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог закону та інших правових актів.

Обовязок Наймача своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлену п.2.2.1. статті 2.2. Договору найму від 01.07.2011р., ґрунтується на приписах ст. 762 ЦК України, ч.3 ст.285, 286 ГК України.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Договірні сторони у статті 4.3. Договору відтворили законодавчу норму і передбачили, що цей Договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї зі Сторін у разі істотного порушення Договору другою Стороною, а істотним є таке порушення Стороною Договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга Сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні Договору. Сторони домовились, що недотримання будь-якою Стороною передбачених цим Договором строків виконання Сторонами своїх Договірних зобовґязань беззаперечно являє собою істотне порушення Договору.

Оскільки ПП “Прикарпаття-1” у пґятиденний термін не виконало свого Договірного зобовґязання сплатити ФОП ОСОБА_1 орендну плату за перші три місяці найму торгового кіоску, то, беззаперечно, відповідач припустився істотного порушення Договору найму торгового кіоску від 01.07.2011р., і у позивача є всі правові підстави для звернення до господарського суду з позовом до ПП “Прикарпаття-1” про розірвання Договору найму від 01.07.2011р. через істотне порушення останнім згаданого Договору.

ПП “Прикарпаття-1” відмовляє ФОП ОСОБА_1 у сплаті орендної плати за Договором найму торгового кіоску від 01.07.2011р., оскільки оспорює право власності на цей торговий кіоск.

Так, відмовляючи Наймодавцю в задоволенні вимоги виконати прийняті на себе Договірні зобовґязання, в своєму листі від 08.07.2011р. директор ПП “Прикарпаття-1” послався на відсутність у позивача права власності на торговий кіоск, який відповідач прийняв від першого в найм, а відтак і на відсутність правових підстав вимагати сплати орендної плати, а також зобовязувати ПП “Прикарпаття-1” звільнити займаний обґєкт.

В контексті субєктної приналежності права власності на торговий кіоск загальною площею 11,9 кв.м, розташований за адресою: м. Трускавець, вул.Суховоля. буд. б/н, що був переданий позивачем за зустрічним позовом в найм за Договором найму від 01.07.2011р., суд виходить з наступного.

Укладаючи Договір найму торгового кіоску від 01.07.2011р., де в статті 1.1. вказано, що Наймодавець передає Наймачу належне Наймодавцю майно торговий кіоск загальною площею 11,9 кв.м., що розташований за адресою: Львівська область, місто Трускавець, вулиця Суховоля, будинок б/н (без номеру), а також приймаючи від першого 01.07.2011р. цей кіоск в найм за актом про передання-прийняття в користування, ПП “Прикарпаття-1” не оспорювало факт субєктної приналежності права власності на вказаний вище торговий кіоск. Крім того, підписавши Договір найму та акт про передання-прийняття в користування, відповідач за зустрічним позовом фактично визнав, що торговий кіоск належить Наймодавцю і був обізнаний, що саме позивач за зустрічним позовом створив це майно, а відтак, передача кіоску в найм не могло створити передумови для виникнення права власності на це майно у ПП “Прикарпаття-1”.

Слід зауважити, що ПП “Прикарпаття 1” ніколи не мало жодного стосунку до земельної ділянки, на якій споруджено кіоск, як це видно з Витягу з рішення Трускавецької міської ради № 587 від 13.12.2005р.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до приписів ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Щодо заявленого позову ПП “Прикарпаття1”, суд вважає, що такий викликаний лише і виключно з метою уникнення обов`язку по справлянні оплати згідно укладеного договору та якомога довшого безоплатного використання об`єкта найму - торгового кіоску.

При винесенні рішення у справі, суд керувався наступним:

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до приписів ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову повністю.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на відповідача за зустрічним позовом і стягнути в користь позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст. 3, 11, 15-16, 202-208, 316, 325, 328, 331, 391, 392, 509-510, 526, 530, 598-599, 610-612, 614-615, 626-629, 631, 638-640, 651-654, 759-763, 781-782 Цивільного кодексу України Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 285, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 33, 43, 49, 75, 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України,

суд,-

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні первісних позовних вимог Приватного підприємства “Прикарпаття 1” відмовити.

2.Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задоволити.

3.Розірвати Договір найму торгового кіоску від 01.07.2011р., укладений між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Приватним підприємством “Прикарпаття 1” (82200 Львівська обл., м.Трускавець, бульвар Торосевича, 6, ідентифікаційний код 36518190).

4.Зобовязати Приватне підприємство “Прикарпаття 1” (82200, Львівська обл., м.Трускавець, бульвар Торосевича, 6, ід. код 36518190) звільнити приміщення торгового кіоску, що розташований за адресою: Львівська обл., м.Трускавець, вул.Суховоля, буд. б/н, позначений на технічному плані літерою “А-1”, загальною площею 11.9 кв.м., що складається, згідно з даними технічного паспорту від 07.06.2011р., виданого Дрогобицьким міжміським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, з: приміщення “торговий кіоск”, позначеного на технічному плані цифрою “1” площею 1,8 кв.м., та приміщення “торговий кіоск”, позначеного на технічному плані цифрою “2” площею 10,1 кв.м.

5.Визнати за Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) право власності на торговий кіоск, що розташований за адресою: Львівська обл., м.Трускавець, вул.Суховоля, буд.б/н, позначений на технічному плані літерою “А-1”, загальною площею 11.9 кв.м., що складається, згідно з даними Технічного паспорту від 07.06.2011р., виданого Дрогобицьким міжміським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, з: приміщення “торговий кіоск”, позначеного на технічному плані цифрою “1” площею 1,8 кв.м, та приміщення “торговий кіоск”, позначеного на технічному плані цифрою “2” площею 10,1 кв.м.

6.Стягнути з Приватного підприємства “Прикарпаття 1” (82200, Львівська обл., м.Трускавець, бульвар Торосевича, 6, ід. код 36518190) в користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) 272,00грн.- витрат по сплаті державного мита та 236,00грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу, в порядку вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч. 3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.