Рішення № 18742483, 21.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.11 Справа№ 5015/4965/11

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Галамай розглянула матеріали справи

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Видавництво «Вільна Україна»Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія», м.Львів

До відповідача: Приватне підприємство «Арійський стандарт», м.Львів

Про стягнення 3 966,35 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Пилипчук М.Т. - представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Приватним акціонерним товариством «Видавництво «Вільна Україна»КП ДАК «Укрвидавполіграфія»до Приватного підприємства «Арійський стандарт»про стягнення 3966,35 грн. основного боргу та судових витрат.

В судовому засіданні 21.09.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні. 21.09.2011 року в судове засідання позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог в якій він крім просить висилити ПП «Арійський стандарт» із займаного приміщення. Суд відмовив в прийнятті зазначеної заяви до розгляду, оскільки позивачем не було дотримано порядку подання заяви про збільшення позовних вимог, не сплачено державне мито із збільшених позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з’явився, участь свого представника не забезпечив, відзиву на позов та доказів оплати боргу суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду, яка надсилались йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 21.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.08.2010 року між ПАТ «Видавництво «Вільна Україна»КП ДАК «Укрвидавполіграфія»(надалі - Орендодавець) та ПП «Арійський стандарт»(надалі - Орендар) було укладено договір №49 оренди нежитлового приміщення, загальною площею 20.2 кв.м. Відповідно до п.1.1 даного договору Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - майно), розташоване в м.Львів, по вул. В.Великого,2 загальною площею 20.2 кв.м.

На виконання умов договору згідно Акту приймання –передачі майна позивач (Орендодавець) передав майно, а відповідач (Орендар) прийняв нежитлове приміщення, проте орендну плату здійснював не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 09.08.2011 року виникла заборгованість в сумі 3966,35 грн.

11.08.2011 року позивач направив відповідачу лист-вимогу про погашення заборгованості, яка залишена без відповіді і задоволення.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору № 49 від 01.08.2010 року позивач виконав свої зобов’язання, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 01.08.2010 року.

Відповідно до п.п. 5.1.2 договору Орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за користування майном та проводити розрахунки з Орендодавцем згідно з розділом 4 даного договору. Положеннями п.4.4 Договору передбачено, що орендна плата сплачується Орендарем щомісячно не пізніше 30 числа поточного місяця, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Орендодавця на підставі наданих ним рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 09.08.2010 року по 22.11.2010 року позивач вистави відповідачу рахунок - фактури на загальну суму 3966,35 грн., які відповідач не оплатив.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача та неподання ним доказів оплати боргу, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Арійський стандарт»( 79040, м.Львів, вул. Городоцька,355, Код ЄДРПОУ 35327367) на користь Приватного акціонерного товариства «Видавництво «Вільна Україна»Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого,2 код ЄДРПОУ 05905697) 3966,35 грн. основного боргу, 102,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.09.2011 року.

Суддя Березяк Н.Є.