Рішення № 18742337, 20.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.11 Справа№ 28/215

Суддя господарського суду Запотічняк О.Д.при секретарі Маїк С.Б. розглянула матеріали справи

За позовом: Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця», м. Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

про стягнення 8805208,31 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (дов. в справі)

від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. (дов. в справі)

Суть спору: Позов заявлено ДТГО «Львівська залізниця»до відповідача ВАТ «Львівобленерго»про стягнення 8805208,31 грн. (з урахуванням заяви позивача про уточнення позовної заяви).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.08.2011р. у звязку з переходом судді Гриців В.М. до Львівського апеляційного господарського суду, справа №28/215 передана для подальшого розгляду судді Запотічняк О.Д. Цією ж ухвалою поновлено провадження у справі №28/215 у звязку з отриманням від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз висновку додаткової комплексної судової електротехнічної та судово-економічної експертизи №12310/10-13/12311/10-19, судове засідання призначено на 17.08.2011р.

В судовому засіданні 17.08.2011р. оголошувалась перерва до 01.09.2011 року .

Ухвалою від 14.09.2011 року суд провів процесуальну заміну відповідача Відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго» на Публічне акціонерне товариство ««Львівобленерго» .

В судових засіданнях представники позивача позов підтримали, просили суд його задоволити. Зокрема, представники позивача зазначили, що за спірний період з 01.07.2007р. по 01.01.2009р. позивач своїми електромережами передав відповідачу електроенергію ступенем напруги 35, 10, 6 кВ в обсязі 746926020 кВт*год, серед яких 540104995 кВт*год по 1 класу напруги на загальну суму 1678646, 32 грн., 206821 025 кВт*год по 2 класу напруги на загальну суму 9632068,78 грн. При поділі цих обсягів передачі електроенергії на класи напруги позивач керувався постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) «Про порядок визначення класів споживачів»№1052 від 13.08.1998р. При виставлені рахунків позивач застосовував тарифи на передачу електроенергії для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами відповідного класу напруги, що затверджені постановою НКРЕ «Про затвердження тарифів на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та тарифів на постачання електричної енергії за регульованим тарифом ДТГО «Львівська залізниця»№831 від 21.06.2007р. Ствердили, що відповідач необґрунтовано, зіславшись на постанову НКРЕ «Про затвердження Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії»№654 від 25.05.2006р., неправомірно поділив весь обсяг електроенергії в кількості 746926020 кВт*год лише на 1 клас напруги та, відповідно, неправомірно оплатив такий обсяг електроенергії по тарифу по 1 класу напруги. Позивач вважає,що послуги були надані та поставка була позадоговірною. Внаслідок чого, згідно розрахунку позивача, за спірний період у відповідача виникла заборгованість в розмірі 8805208, 31 грн.

В судових засіданнях представники відповідача позов заперечили, просили у позові відмовити. Зокрема, представники відповідача зазначили, що порядок поділу обсягів віддачі електроенергії на класи напруги між позивачем та відповідачем, що є ліцензіатами, визначається постановою НКРЕ №654 від 25.05.2006р. Ствердили, що позивач необґрунтовано поділяв весь обсяг віддачі електроенергії на класи напруги відповідно до постанови НКРЕ №1052 від 13.08.1998р., оскільки ця постанова визначає класи споживачів, а не класи напруги, і не поширюється на спірні правовідносини. Зазначили, що відповідно до постанови НКРЕ №654 «Про затвердження положення від 25.05.2006р. передана електроенергія в кількості 746926020 кВт*год за ступенем напруги 35, 10, 6 кВ, що є безвтратною, належить до 1 класу напруги. А тому, відповідач правомірно оплатив 746926020 кВт*год, що передані по 1 класу напруги, вартістю 2456895,28 грн. за тарифом по 1 класу напруги. Зазначили, що відповідач немає заборгованості перед позивачем за передану електроенергію.

Таким чином, спір між позивачем та відповідачем полягає у застосуванні постанов НКРЕ при поділі 746926020 кВт*год ступенем напруги 35, 10, 6 кВ на класи напруги, а відтак, і у вартості цього обсягу переданої електроенергії по класах напруги.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Згідно зі ст. ст. 11,12,17 Закону України «Про електроенергетику», п. 4 «Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України», яке затверджене Указом Президента України №213 від 14.03.1995р. НКРЕ є органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці що регулює діяльність суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, забезпечує проведення цінової та тарифної політики, видає суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на передачу та постачання електричної енергії.

Позивач є ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами у відповідності до чинної ліцензії НКРЕ серії АБ№220845 та ліцензіатом з постачання електричної енергії за регульованим тарифом у відповідності до чинної ліцензії НКРЕ серії АБ№220846.

Відповідач є ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами у відповідності до чинної ліцензії НКРЕ серії АБ№177344 та ліцензіатом з постачання електричної енергії за регульованим тарифом у відповідності до чинної ліцензії НКРЕ серії АБ№177345.

У спірному періоді з 01.07.2007р. по 01.01.2009р. позивач своїми електромережами передавав відповідачу електричну енергію ступенем напруги 35, 10, 6 кВ на підставі договору про оплату послуг з передачі електроенергії №21/556-НП від 03.01.2000р. та додаткових угод до цього договору, які були укладені між позивачем та відповідачем та діяли протягом спірного періоду. Відповідно до умов цього договору, відповідач оплачує позивачу послуги з передачі електроенергії згідно рахунків позивача.

Даним договором не визначалися критерії поділу обсягів передачі електроенергії ступенем напруги 35, 10, 6 кВ на 1 та 2 клас напруги. Згідно цього договору, оплата за весь обєм переданої електроенергії проводиться за тарифами на передачу, затвердженими постановою НКРЕ №715 від 12.09.1997р. Ця постанова втратила свою чинність з 01.07.2007р. у звязку з прийняттям постанови НКРЕ №831 від 21.06.2007 р., якою позивачу було затверджено нові тарифи на передачу електроенергії.

Відповідно до п. 3.7.2. «Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами», які затверджені постановою НКРЕ №15 від 13.06.1996р. порядок розрахунку обсягів передачі електроенергії та тарифи на передачу електроенергії визначаються нормативно-правовими актами НКРЕ.

З правового аналізу умов укладеного між сторонами договору, ст. ст. 11, 12, 17 Закону України «Про електроенергетику»та п. 3.7.2. «Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами»суд прийшов до висновку, що тарифи на передачу електричної енергії та критерії поділу обсягів передачі електроенергії на класи напруги визначаються виключно нормативно-правовими актами НКРЕ і не можуть визначатися сторонами у вищевказаному договорі.

НКРЕ 21.06.2007р. прийняла постанову №831, якою, зокрема, затвердила для позивача тарифи на передачу електричної енергії для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами на рівні: 1 клас напруги 2,59 грн./МВт*год (без ПДВ), 2 клас напруги 38,81 грн./МВт*год (без ПДВ).

Відповідно до п. 3. цієї ж постанови №831, постанова НКРЕ «Про затвердження тарифів на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами»№715 від 12.09.1997р. визнана такою, що втратила свою чинність. Постанова НКРЕ №831 від 21.06.2007р. набула чинності з 01.07.2007р.

Відповідно до п. 3 ст. 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно наявних у справі рахунків позивача та банківських виписок з поточного рахунку позивача вбачається, що за спірний період з 01.07.2007р. по 01.01.2009р. як позивач так і відповідач проводили розрахунки за тарифами на передачу електричної енергії для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами відповідного класу напруги, що затверджені постановою НКРЕ №831 від 21.06.2007р.

Таким чином, з правового аналізу умов укладеного між сторонами договору, постанов НКРЕ №715 від 12.09.1997р. та №831 від 21.06.2007р., п. 3 ст. 5 ЦК України, рахунків позивача та банківських виписок з поточного рахунку позивача, суд прийшов до висновку, що за спірний період обсяги передачі електричної енергії мережами позивача оплачувалися та повинні оплачуватися за тарифами на передачу електричної енергії для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами відповідного класу напруги, що затверджені постановою НКРЕ №831 від 21.06.2007р., що сторонами не заперечується.

При цьому, безпідставним є покликання позивача на постанову НКРЕ «Про порядок визначення класів споживачів»№1052 від 13.08.1998р.

Відповідно до п. 1 цієї постанови НКРЕ №1052 цей порядок обовязковий для застосування всіма ліцензіатами з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом при укладенні із споживачами договорів про постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Також, в п. 2 цієї постанови НКРЕ міститься визначення поняття споживача електричної енергії. Так, споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа-підприємець, населення, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору з постачальником електричної енергії.

Згідно з п. 3 цієї постанови НКРЕ №1052 від 13.08.1998р. споживачі електричної енергії поділяються на два класи.

Водночас, НКРЕ постановою №654 від 25.05.2006р. затвердила «Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії».

Відповідно до п. п. 1.2. 1.3. цієї постанови НКРЕ дія цього положення поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території.

Розділ 3 цієї постанови НКРЕ передбачає порядок розподілу на класи напруги обсягів віддачі електроенергії суміжним ліцензіатам з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до п. 3.1. постанови НКРЕ №654 від 25.05.2006р. до 1 класу напруги належать обсяги втратної віддачі електроенергії на ступенях напруги 150, 110, 35, 27 кВ та безвтратної віддачі електроенергії на ступенях напруги 35, 27, 10, 6(3) кВ.

Згідно з п. 2 цієї постанови НКРЕ до 2 класу напруги належать обсяги втратної віддачі електроенергії на ступенях напруги 10, 6(3), 0,38 кВ та безвтратної віддачі електроенергії на ступені напруги 0,38 кВ.

В ході правового аналізу постанов НКРЕ №1052 від 13.08.1998р. та №654 від 25.05.2006 р. суд дійшов до висновку, що постанова НКРЕ №1052 від 13.08.1998р. поширюється на правовідносини щодо постачання електричної енергії, що виникають між постачальником електричної енергії та споживачем електроенергії на підставі договору про постачання електричної енергії та поділяє споживачів електроенергії на класи. Вищевказана постанова не поділяє обсяги передачі електроенергії на класи напруги. Тоді як постанова НКРЕ №654 від 25.05.2006р. поширюється на правовідносини, що виникають між ліцензіатами з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, щодо передачі електроенергії та поділяє обсяги передачі електроенергії на класи напруги.

Оскільки спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, що є ліцензіатами з передачі та постачання електричної енергії, виникли щодо передачі електроенергії, суд прийшов до висновку, що порядок поділу обсягів переданої за спірний період електроенергії ступенем напруги 35, 10, 6 кВ на класи напруги визначається відповідно до постанови НКРЕ №654 від 25.05.2006р., а не постанови НКРЕ №1052 від 13.08.1998р.

Суд бере до уваги наявне у справі офіційне розяснення НКРЕ №6064/09/17-11 від 17.08.2011р., яка відповідно до Закону України «Про електроенергетику», «Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України»є органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці, який забезпечує проведення цінової та тарифної політики. Відповідно до цього розяснення НКРЕ порядок розподілу на класи напруги обсягів віддачі електроенергії суміжними ліцензіатам визначається відповідно до розділу 3 постанови НКРЕ №654 від 25.05.2006р.

Суд не приймає доводи позивача про те, що у спірних правовідносинах позивач виступав як споживач електроенергії, оскільки у своїх письмових поясненнях №НЮ-658 від 31.08.2011р. позивач визнав, що ДТГО «Львівська залізниця»є електропередавальною організацією, субєктом господарювання, що має відповідні ліцензії НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами (АБ№220845) та ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії (АБ№220846). Окрім того, у спірних правовідносинах позивач не споживав електроенергію, а передавав електроенергію для відповідача, за що виставляв відповідачу рахунки за тарифами на передачу електроенергію для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами відповідного класу напруги, що затверджені постановою НКРЕ №831 від 21.06.2007р. та, відповідно, отримував від позивача плату саме за передачу електроенергії. Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи позивач просить суд стягнути з відповідача спірну заборгованість за передачу електроенергії, яка розрахована виходячи з тарифів для передачі електроенергії для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами відповідного класу напруги. Слід зазначити, що послуги з передачі електроенергії здійснював позивач згідно договору про оплату послуг з передачі електроенергії №21/556-НП від 03.01.2000р. та додаткових угод до цього договору, тому не приймаються до уваги твердження позивача, що це була позадоговірна поставка.

Порядок визначення втратності та безвтратності віддачі електроенергії ступенем напруги 35, 10, 6 кВ мережами позивача регулюється Наказом Міністерства палива та енергетики України «Про затвердження та введення в дію «Методики складання структури балансу електроенергії в електричних мережах 0,3 8-150 кВ, аналізу його складових і нормування технологічних витрат електроенергії» №757 від 17.12.2003р.

Відповідно до розділу 1 цієї Методики ця Методика має обов'язковий характер для ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, якими є сторони у справі.

Згідно розділу 3 цієї Методики безвтратна (на 1- му ступені напруги) віддача електроенергії сусіднім ліцензіатам - передавачам та споживачам - віддача електроенергії ліцензіатом-передавачем безпосередньо з шин 1- го ступеня напруги в мережі сусідніх ліцензіатів-передавачів і споживачів без її передачі по власних лініях електропередачі 1- го ступеня напруги.

Відповідно до Методики втратна (на 1- му ступені напруги) віддача електроенергії сусіднім ліцензіатам-передавачам та споживачам - віддача електроенергії ліцензіатом-передавачем що була пропущена через власні лінії електропередачі 1- го ступеня напруги і передана в лінії електропередачі і трансформатори 1 -го ступеня напруги сусідніх ліцензіатів-передавачів і споживачів.

При цьому, згідно Методики лінія електропередачі - електрична лінія, яка виходить за межі електростанції чи підстанції і призначена для передачі електричної енергії на відстань.

Згідно висновку додаткової комплексної судової електротехнічної та судово-економічної експертизи від 20.07.2011р. на 4-те запитання експертами дано відповідь, що на тягових підстанціях ПС 110/35/10 кВ «Судова Вишня»та ПС 110/35/10 кВ «Камянобрід»повітряні лінії електропередач номінальною напругою 35 кВ (в кількості 4 лінії) виходять за межі вказаних підстанцій. А у всіх інших випадках (по 10, 6 кВ) передача електроенергії здійснюється в межах тягових підстанцій ДТГО «Львівська залізниця».

Зважаючи на вищевикладене та, враховуючи вищевказані положення Методики, суд прийшов до висновку, що лише обсяг електроенергії ступенем напруги 35 кВ, переданий за спірний період з 01.07.2007р. по 31.12.2008 р. по повітряних лініях електропередач позивача номінальною напругою 35 кВ (в кількості 4 лінії) по тягових підстанціях ПС 110/35/10 кВ «Судова Вишня»та ПС 110/35/10 кВ «Камянобрід»є втратним, оскільки така віддача електроенергії здійснювалася з ліній електропередач позивача, що виходили за межі цих підстанцій позивача. Обсяг електроенергії, переданої за спірний період з 01.07.2007р. по 31.12.2008 р. ступенем напруги 35, 10, 6 кВ по всіх інших тягових підстанціях позивача, є безвтратним, оскільки така віддача електроенергії здійснювалася в межах тягових підстанцій позивача без її передачі лініями електропередач позивача.

Також в довідці про фактичні дані про обсяги віддачі електроенергії з мереж позивача в мережі відповідача за 2008 рік сторони погодили, що вся електроенергія ступенем напруги 10, 6 кВ, передана мережами позивача за 2008 рік, є безвтратною (а.с.88 , том 5).

Відповідно до п. 3.1. постанови НКРЕ №654 від 25.05.2006 р. обсяг як втратної, так і безвтратної віддачі електроенергії ступенем напруги 35 кВ належить до 1 класу напруги, обсяг безвтратної віддачі електроенергії ступенем напруги 10 кВ та 6 кВ також належить до 1 класу напруги.

Згідно з довідкою про фактичні дані 2007 року щодо обсягів віддачі електроенергії з мереж позивача в мережі відповідача, за період з 01.07.2007р. по 31.12.2007р. позивач передав відповідачу електроенергію ступенем напруги 35 кВ в кількості 180234 тис. кВт*год, ступенем напруги 10 кВ в кількості 41638,9 тис. кВт*год, ступенем напруги 6 кВ в кількості 28427,9 тис кВт*год.

Відповідно до довідки про фактичні дані 2008 року щодо обсягів віддачі електроенергії з мереж позивача в мережі відповідача за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. позивач передав відповідачу електроенергію ступенем напруги 35 кВ в кількості 359871,1 тис. кВт*год, ступенем напруги 10 кВ в кількості 85806,6 тис кВт*год, ступенем напруги 6 кВ в кількості 50947,6 тис кВт*год.

На підставі викладеного та відповідно до п. 3.1. постанови НКРЕ №654 від 25.05.2006р., вищевказаної Методики, враховуючи погоджені сторонами дані щодо обсягів віддачі електроенергії за період 01.07.2007р. 01.01.2009 р. та згідно з розрахунком позивача, суд відносить обсяги як втратної так і безвтратної віддачі електроенергії ступенем напруги 35 кВ в кількості 540105,1 тис. кВт*год до 1 класу напруги, обсяги безвтратної віддачі електроенергії ступенем напруги 10 кВ в кількості 127445, 5 кВт*год до 1 класу напруги, обсяги безвтратної віддачі електроенергії ступенем напруги 6 кВ в кількості 79375,5 тис. кВт*год до 1 класу напруги.

Отже, за спірний період позивач передав відповідачу електричну енергію по 1 класу напруги в кількості 746926, 02 тис. кВт*год.

Згідно з постановою НКРЕ №831 від 21.06.2007р. за спірний період відповідач повинен оплатити позивачу послуги з передачі електроенергії по 1 класу напруги в кількості 746926, 02 тис. кВт*год за тарифом на передачу електроенергії для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами по 1 класу напруги 2,59 грн./МВт*год (без ПДВ).Згідно банківських виписок з поточного рахунку позивача, за спірний період відповідач оплатив позивачу 2456895,28 грн., в т.ч. 2321446,07 грн. за передачу електроенергії по 1 класу напруги в кількості 746926, 02 тис. кВт*год.

Таким чином, за спірний період відповідач повністю виконав свої грошові зобовязання перед позивачем.

Крім цього, суд відхиляє висновки судової електротехнічної та судово-економічної експертизи від 10.08.2010р. по 1, 2, 3 питаннях та додаткової комплексної судової електротехнічної та судово-економічної експертизи від 20.07.2011р. по 1, 2, 3, 5, 6 питаннях, оскільки при складанні цих висновків експерти Київського НДІ судових експертиз помилково та безпідставно виходили з того, у спірних правовідносинах позивач є споживачем електроенергії. Експерти незаконно застосували постанову НКРЕ №1052 від 13.08.1998р. та не застосували постанову НКРЕ №654 від 25.05.2006 р., вищевказану Методику при визначенні класів напруги обсягів віддачі електроенергії ступенем напруги 35, 10, 6 кВ. А тому, висновки цих експертиз по зазначених питаннях є необґрунтованими та суперечать як матеріалам справи, так і чинному законодавству.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними, не ґрунтуються на матеріалах справи та нормах чинного законодавства України, зокрема нормативно-правових актах в сфері електроенергетики, а тому у позові слід відмовити.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України суд відшкодовує відповідачу за рахунок позивача вартість додаткової комплексної експертизи від 20.07.2011 р. в розмірі 23320,80 грн., що була оплачена відповідачем.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, ст. 5 ЦК України, постановами НКРЕ №1052 від 13.08.1998р, №654 від 25.05.2006р., №831 від 21.06.2007р., наказом Міністерства палива та енергетики України №757 від 17.12.2003р., суд ,

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Державно територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця» до Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»про стягнення 8805208,31 грн. відмовити

2.Стягнути з Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»(79000, м. Львів, вул. Гоголя. 1, ідентифікаційний код 01059900) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»(79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) 23320,80 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.09.2011р.

Суддя Запотічняк О.Д.