Рішення № 18742160, 15.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.11 Справа№ 5015/3369/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТзОВ «Компанія «Лідер-М», м.Львів

до відповідача: ДП «Бетон Захід»ТзОВ «ТКС Бетон», м.Львів

про: стягнення 37 979,9 грн.

Представники

Від позивача: ОСОБА_1 представник (Довіреність № 1 від 16.06.2011р.); ОСОБА_2 представник (Довіреність № 1 від 16.06.2011р.)

Від відповідача: ОСОБА_3. представник (Довіреність б/н від 01.06.2011р.)

Представникам сторін розяснено права і обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львіської області надійшла позовна заява ТзОВ «Компанія «Лідер-М», м.Львів до відповідача ДП «Бетон Захід»ТзОВ «ТКС Бетон», м.Львів про стягнення 37 979,9 грн.

Ухвалою суду від 20.06.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.07.2011р. З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи відкладався. Для надання представнику відповідача можливості ознайомитися із матеріалами справи в судовому засіданні 15.09.2011р. оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 26.07.2011р. представник позивача подав Заяву б/н від 15.07.2011р. про зменшення позовних вимог, в якій зазначається, що після порушення провадження у справі відповідачем проведено часткову оплату заборгованості. Відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 35 464,01 грн., з яких 34 265,20 грн. основного боргу, 633,50 грн. пені, 442,68 грн. інфляційних втрат та 122,63 грн. 3 % річних.

30.08.2011р. позивачем в канцелярію суду подано уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого загальна сума заборгованості відповідача складає 35 462,73 грн. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги згідно уточненого розрахунку підтримав, просив суд про задоволення уточнених позовних вимог.

Відповідачем 15.09.2011р. в канцелярію суду подано Відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнає позовні вимоги в частині суми основного боргу у розмірі 12 162,14 грн. в решті частині вимог позов заперечує.

Як вказано у Відзиві, на адресу Позивача був направлений лист, відповідно до якого ДП «Бетон Захід»ТОВ «ТКС Бетон»просить припинити дію Договору з 24.05.2011р. на підставі розділу 4 Договору, статті 188 ГК України, ст. 652 ЦК України у зв'язку з істотною зміною обставин, що виникли під час дії Договору. У відповідь на вказаний лист позивач, відповідно до п. 5.3. Договору, виставив рахунок № 0002 від 25.05.2011 р. для оплати штрафу за дострокове розірвання Договору у розмірі 10% від вартості місячної орендної плати за експонування постерів, що свідчить про згоду позивача на припинення дії договору та припинення рекламної компанії постерів відповідача відповідно до умов Договору.

Оскільки Договір був розірваний з 24.05.2011р., тому загальна сума Договору за експонування була автоматично зменшено до фактичного надання послуг за період з 01.04.2011р. по 24.05.2011р. та склала 34 830,96 грн., а вартість виготовлення постерів становила 2 808,00 грн., загальна сума склала 37 638,96грн.

Також відповідач зазначає, що за період з 21.03.2011 р. по 14.09.2011 р. ДП «Бетон Захід»ТОВ «ТКС Бетон» здійснило оплату за виготовлення та розміщення постерів всього у розмірі 27 440,08 грн. Таким чином, станом на 14.09.2011р. заборгованість ДП «Бетон Захід»ТОВ «ТКС Бетон»перед ТОВ «Компанія «Лідер-М»становить: 10 198,88 грн. основного боргу та 1 963,26 грн. 10% штрафу за дострокове розірвання договору, що загалом становить 12 162,14 грн.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

21.03.2011р. між сторонами у справі укладено Договір № 1 про надання послуг по експонуванню рекламних постерів, згідно із п.п. 1.1., 1.3, 1.4. якого позивач взяв на себе зобовязання виготовити, розміщати та експонувати рекламні постери замовника за адресами, що зазначені в п. 1.2. Договору, протягом трьох місяців, а саме з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р., а відповідач у свою чергу зобовязався прийняти та оплатити надані послуги.

На виконання договірних зобовязань позивачем було виготовлено та розміщено рекламні постери відповідача на загальну суму 61 704,00 грн., з яких 58 896,00 грн. це вартість послуг по оренді рекламних постерів, 2 808,00 грн. вартість виготовлення рекламних постерів. На підтвердження факту наданих послуг позивачем надано суду Акт здачі-прийняття робіт (експонування рекламних постерів від 28.04.2011р. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін, фотозвіти про експонування рекламних постерів, а також гарантійні листи ДП «Бетон Захід» ТзОВ «ТКС Бетон»про оплату вартості наданих послуг.

Вартість та порядок оплати наданих послуг визначено п.п. 3.1. 3.4. Договору, у відповідності до положень яких за виготовлення рекламних постерів відповідач зобов'язаний сплатити 100% суми вартості постерів, вказаної у п. 3.1. Договору протягом 7 днів з моменту підписання цього Договору, але не пізніше 28.03.2011р. За перший місяць експонування відповідач здійснює оплату до 28.03.2011р., а в подальшому оплата здійснюється щомісяця не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю оренди. Загальна сума договору становить 58 896,00 грн.

Як зазначається у позовній заяві та Заяві б/н від 15.07.2011р. про зменшення позовних вимог, надані послуги відповідач оплатив частково, в сумі 27 440,08 грн. Листами від 05.04.2011р., 10.05.2011р. відповідач визнав наявність заборгованості та гарантував здійснити оплату у повному розмірі до 15.04.2011р., та до 16.05.2011р., однак так цього і не зробив.

Відповідно до уточненого розрахунку позовних вимог, станом на день прийняття рішення у справі сума боргу ДП «Бетон Захід»ТзОВ «ТКС Бетон»перед позивачем становить 34 263,92грн.

За прострочення оплати товару позивач, на підставі п.5.1. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що згідно уточнених позовних вимог становить 633,50 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить суду стягнути з відповідача 442,68 грн. інфляційних втрат та 122,63 грн. 3% річних.

Загальна сума уточнених позовних вимог становить 35462,73 грн.

Представник відповідача проти заявленої до стягнення суми боргу заперечив, вказавши, що з 24.05.2011р. Договір № 1 про надання послуг по експонуванню рекламних постерів від 21.03.2011р. розірваний. Вартість послуг, наданих позивачем за період з 01.04.2011р. по 24.05.2011р. становить 34 830,96 грн. із врахуванням вартості виготовлення постерів (2 808,00 грн.), загальна сума боргу становила 37 638,96грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було направлено на адресу позивача лист № 525/39 від 24.05.2011р., відповідно до якого ДП “Бетон-Захід” просив позивача припинити дію Договору з 24.05.2011р. у звязку з істотною зміною обставин. Разом із листом, відповідач направив на адресу позивача для підписання 2 примірника Додаткової угоди про припинення дії Договору № 1 від 21.03.2011р.

У відповідь на вищевказаний лист, позивач Листом № 001 від 25.05.2011р. повідомив, що Договір № 1 про надання послуг по експонуванню рекламних постерів від21.03.2011р. буде розірвано після повного виконання відповідачем зобовязань по Договору. Окрім того, позивач вказав на обовязок відповідача сплатити визначений п.п. 5.1, 5.3., 5.4. Договору штраф у розмірі 10% від суми місячних орендних платежів.

На сплату заборгованості станом на 25.05.2011р. та штрафу позивачем виставлено відповідачу Рахунок № 0002 від 25.05.2011р. на суму 22 243,86 грн., з яких 16 360,50 грн. плати за експонування постерів, 540,00 грн. вартість постерів, 1 63605 грн. штрафу, 3 707,31 грн. ПДВ.

Проте, як вказав представник позивача, виставленого рахунку відповідач не оплатив, відтак дію Договору припинено не було і позивачем надалі надавались послуги по експонуванню рекламних постерів відповідача.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено судом, спірні зобовязання між сторонами виникли на підставі Договору № 1 про надання послуг по експонуванню рекламних постерів від 21.03.2011р.

Згідно визначення ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що на виконання договірних зобовязань позивачем було виготовлено та розміщено рекламні постери відповідача на загальну суму 61 704,00 грн., з яких 58 896,00 грн. це вартість послуг по оренді рекламних постерів, 2 808,00 грн. вартість виготовлення рекламних постерів. Відповідач надані йому послуги оплатив частково.

Як вбачається із представлених суду банківських виписок за експонування рекламних постерів 15.04.2011р. відповідачем сплачено 22 440,08 грн., 20.06.2011р. 5 000,00 грн., всього 27 440,08 грн.

Таким чином неоплаченими залишились послуги на суму 34 263,92 грн.

Твердження відповідача про те, що з 24.05.2011р. Договір № 1 про надання послуг по експонуванню рекламних постерів від 21.03.2011р. розірваний, судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом..

Пунктом 4.1. Договору визначено, що Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань по даному Договору.

У п. 4.2. Договору передбачено можливість розірвання Договору за взаємною згодою сторін.

Згідно п. 4.3. Договору одностороння відмова від Договору не допускається.

Як встановлено в процесі розгляду справи відповідачем було направлено на адресу позивача лист № 525/39 від 24.05.2011р. із проханням припинити дію Договору з 24.05.2011р. у звязку з істотною зміною обставин. Разом із листом, відповідач направив на адресу позивача для підписання 2 примірника Додаткової угоди про припинення дії Договору № 1 від 21.03.2011р.

Згідно приписів ч.1 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Позивач у листі № 001 від 25.05.2011р. повідомив, що Договір № 1 про надання послуг по експонуванню рекламних постерів від 21.03.2011р. буде розірвано після повного виконання відповідачем зобовязань по Договору та сплати визначеного п.п. 5.1, 5.3., 5.4. Договору штрафу у розмірі 10% від суми місячних орендних платежів. На сплату заборгованості станом на 25.05.2011р. та штрафу позивачем виставлено відповідачу Рахунок № 0002 від 25.05.2011р. на суму 22 243,86 грн., з яких 16 360,50 грн. плати за експонування постерів, 540,00 грн. вартість постерів, 1 63605 грн. штрафу, 3 707,31 грн. ПДВ.

Таким чином, позивач надав відповідачу згоду на розірвання Договору лише за умови сплати останнім заборгованості за надані послуги та штрафу.:

Проте, як встановлено судом виставленого позивачем рахунка відповідач не оплатив, а відтак суд прийшов до висновку, що Договір № 1 про надання послуг по експонуванню рекламних постерів від 21.03.2011р. за згодою сторін розірваний не був. Доказів невиконання позивачем договірних зобовязань по експонуванню рекламних постерів після 24.05.2011р. відповідачем також не надано.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П. 5.1. Договору передбачено, що при простроченні відповідачем термінів оплати, він сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення зобовязання, від несплаченої в термін суми за кожен день прострочення.

Враховуючи вищенаведене, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625, 651, 652, 901 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.Уточнені позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути із ДП “Бетон Захід” ТзОВ “ТКС Бетон” (79053, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 1-5. Код ЄДРПОУ 35721158) на користь СТзОВ «Компанія «Лідер-М»(79070, м. Львів, вул. Хоткевича, 6. Код ЄДРПОУ 37584609) 34 263,92 грн., 633,50 грн. пені, 442,68 грн. інфляційних втрат та 122,63 грн. 3 % річних, всього 35 462,73 грн.; 354,63 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.09.2011р.

Суддя Ділай У.І.