Рішення № 18741988, 15.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.11 Справа№ 5015/3225/11

Суддя Ділай У.І., розглянувши справу

За позовом: ПАТ “Земельний банк”, м.Харків

до відповідача 1: ТзОВ “Компанія “Західбудінвест”, м.Львів

до відповідача 2: ТзОВ “Галнафто-Інвест”, м.Львів

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національний банк України , м.Київ

Про: визнання договору недійсним

За участю представників:

від позивача: явка не забезпечена

від відповідача -1: ОСОБА_1- адвокат

від відповідача-2: ОСОБА_2.- адвокат

від третьої особи: явка не забезпечена

Представникам сторін розяснено права та обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань не поступало.

З підстав викладених в ухвалі суду розгляд матеріалів справи відкладався.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява ПАТ “Земельний банк”- правонаступник Харківського АК Земельного банку, м.Харків до відповідача ТзОВ “Компанія”Західбудінвест”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: на стороні позивача Національний банк України, на стороні відповідача ТзОВ “Галнафтоінвест” про визнання договору купівлі-продажу права вимоги від 29.07.10р. недійсним.

Ухвалою суду від 05.07.11р. задоволено клопотання відповідача та змінено процесуальний статус третьої особи-2 ТзОВ “Галнафто-Інвест” на відповідача-2.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.Відповідачі проти позовних вимог заперечили з підстав викладених у відзивах.

Як вказано у позовній заяві, 25.10.07р. між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою та відповідачем-1 був укладений договір №07-0010/К про надання кредиту, за п.п.1.1, 2.1, 2.2, 10 якого Державна інноваційна фінансово-кредитна установа зобов'язалась надати відповідачу кредит у сумі 50 000 000,00(п'ятдесят мільйонів) грн. строком погашення до 31.12.12р. з платою за кредит 7% річних. Сплата відсотків по кредиту здійснюється щомісячно, у строки та в розмірах, що передбачені Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Згідно із п. 2.2 Позичальник здійснює повернення кредиту кредитору щомісячно, у строки та в розмірах, що передбачені графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Строк договору починає свій перебіг з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.12 р., але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Зобов'язань за кредитним договором №07-0010/К від 25.10.2007 р. відповідач-1 не виконував.

04.05.2011р. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа надіслала позивачу лист №11-720 про стан простроченої заборгованості перед нею відповідача-1 станом на 31.03.2011р. в сумі 4 371 047,71 гри. за процентами та 22 972 973,12 грн. за кредитом.

У забезпечення виконання зобов'язань за договором № 07-0010/К про надання кредиту, 21.05.08р. між позивачем та відповідачем-1, був укладений договір № БГ2408/2 про надання банківської гарантії (надалі Гарантія). За даним договором позивач надав відповідачеві відкличну банківську гарантію в розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень із закінченням строку дії даної гарантії 30.06.13р. Гарантійним випадком, на який розповсюджується дія цієї Гарантії, є невиконання Принципалом (відповідачем-1) зобов'язань перед Бенефіціаром (Державною інноваційною фінансово-кредитною установою), а саме неповернення Принципалом або повернення не в повному обсязі суми кредиту та/або несплати Принципалом або сплати не в повному обсязі відсотків за користування кредитом, отриманим за кредитним договором № 07-0010/К від 25 жовтня 2007 року.( п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2. договору №БГ-2408/2 від 21.05.08р., в забезпечення виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань щодо відшкодування суми, що може бути сплачена позивачем за Гарантією, відповідач-1 зобов'язується передати в заставу Гаранту майнові права на грошові кошти в сумі 20 000 000,00 (двадцять мільйонів) грн., які за договором строкового банківського вкладу № 2408-П від 27.05.08р., будуть перераховані на вкладний рахунок, відкритий у Гаранта в термін до 31.07.08р.

27.05.08р. між відповідачем-1 та позивачем був укладений договір строкового банківського вкладу № 2408-П. За даним договором відповідач мав наміри розмістити в Публічному акціонерному товаристві «Земельний банк», тимчасово вільні кошти в сумі 50 000 000,00 (п'ятдесят мільйонів) грн. Фактично було внесено на вкладний рахунок №26156022408, відкритий на виконання договору №2408-П, 20000000,00грн. (двадцять мільйонів) .

31.07.08р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір застави майнових прав № 2-2408. Цей договір забезпечує вимоги позивача, що випливають з договору про надання банківської гарантії №БГ-2408/2 від 21.10.08р. В забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань за договором гарантії, Заставодавець (відповідач-1) здійснив заставу майнових прав на суму 20 000 0000,00грн (двадцять мільйонів), що були внесені на рахунок № 26156022408 Заставодавця (відповідача-1) в Київській філії Харківського акціонерного комерційного «Земельного банку»згідно договору № 2408-П строкового банківського вкладу (п. 1.1, п. 1.2 договору).

Згідно із п 3.1 Договору застави майнових прав №2-2408 від 31.07.08р., заставодавець зобов'язаний на протязі дії договору гарантії не здійснювати уступки заставленого права третім особам.

Строк дії Договорів:

№ БГ-2408/2 про надання банківської гарантії від 21.05.08р. відповідно до ст.8 з дня його підписання сторонами до повного виконання зобов'язань за ним;

застави майнових прав №2-2408 від 31.07.08р. за п.4 від дня його підписання сторонами до повного виконання заставодавцем всіх своїх зобов'язань за договором гарантії.

Всупереч умовам договору застави майнових прав № 2-2408 від 31.07.08р. та діючому законодавству, 29.07.10р. відповідач-1 та ТзОВ «Галнафто-Інвест» керуючись ст.ст. 655, 656 ЦК України, без згоди та повідомлення позивача уклали договір купівлі-продажу права вимоги, за яким відповідач передав третій особі за плату право вимоги 5500000 грн., належне відповідачу по договору № 2408-П строкового банківського вкладу від 27.05.08р., укладеному між відповідачем-1 та позивачем. За даним договором відповідач-2 набув право вимагати від позивача виконання зобов'язань по договору банківського вкладу № 2408-П на суму 5 500 000,00грн (п'ять мільйонів п'ятсот тисяч) без нарахування процентів.

Як стверджує позивач, відповідач-1 уклавши договір купівлі-продажу права вимоги за договором строкового банківського вкладу № 2408-П, порушив вимоги п.2 ст. 50 Закону України «Про заставу», ст.14, ч.2 ст.586, ст.629, ст.526 ЦК України, умови п.1.3 договору застави майнових прав № 2-2408 від 31.07.08р., просить визнати вказаний договір недійсним.

ТзОВ “Компанія”Західбудінвест” проти позовних вимог заперечила вказуючи, що на підставі договору про надання банківської гарантії № БГ-2408/2 від 21.05.08р., Харківським акціонерним комерційним банком „Земельний банк", правонаступником якого, згідно з законодавством України, є Публічне акціонерне товариство „Земельний банк" видано банківську гарантію № 43 від 21.05.08р.

Відповідно до договору про надання банківської гарантії № БГ-2408/3 від 10.03.09р., Харківським акціонерним комерційним банком „Земельний банк" видано банківську гарантію № 5 від 10.03.09р. (копія банківської гарантії № 5 від 10.03.09р. в матеріалах справи).

Згідно з ч.1 ст. 202 та ч. 1 ст. 204 ГК України, господарське зобов'язання може бути припинено за згодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими самими сторонами.

П. 18 гарантії № 5 від 10.03.09р. передбачено, що з набранням сили даною гарантією, припиняє свою дію банківська гарантія № 43 від 21.05.08р.

Банківську гарантію № 5 від 10.03.09р., Харківським акціонерним комерційним банком „Земельний банк", правонаступником якого, згідно з законодавством України, є Публічне акціонерне товариство „Земельний банк" надано Державній інноваційній фінансово-кредитній установі, що підтверджується копією листа позивача № 161 від 10.03.09 р. (копія листа в матеріалах справи).

Згідно з листом Головного слідчого управління МВС України від 10.08.10р. № 13/4-9588 та листа Державної інноваційної фінансово-кредитної установи від 29.07.10р. № 12-1421, банківська гарантія № 5 від 10.03.09р. знаходиться у Державної інноваційної фінансово-кредитної установи.

Позивач, необгрунтовано та безпідставно, посилаючись на п.16 банківської гарантії № 5 від 10.03.09р. вказує на те, що банківська гарантія № 5 від 10.03.09р. не вступила в силу, оскільки ТзОВ„Компанія „Західбудінвест" не були перераховані кошти на поточний рахунок останнього № 26003012408.

Проте, така позиція Позивача спростовуються випискою Київської філії ПАТ „Зембанк" про рух коштів по поточному рахунку ТзОВ „Західбудінвест" № 26003012408 від 16.04.10р., з якої вбачається, що ТзОВ „Компанія „Західбудінвест" перерахувало кошти в сумі 20000000 грн. з вкладного (депозитного) рахунку № 26156022408 на поточний рахунок № 26003012408 (копія додається).

При цьому, позивач не виконав вимог ухвали суду від 21.07.11р. та не надав господарському суду доказів руху коштів 16.04.10р. на вкладному та поточному рахунках ТзОВ „Компанія „Західбудінвест" № 26156022408 та № 26003012408 відповідно, а лише надав довідку про рух коштів на рахунку № 21689022408, на який нараховувались відсотки по вкладу.

Таким чином, факт перерахування 16.04.10р. на поточний рахунок ТОВ „Компанія„Західбудінвест" коштів в сумі 20 000 000 грн., вказує на вступ силу банківської гарантії №5 від 10.0309р. (п. 16 вказаної гарантії) на суму 20 000 000 грн., а також припинення дії банківської гарантії №43 від 21.05.08р. (п. 18 гарантії №5 від 10.03.09р.). З припиненням дії банківської гарантії № 43 від 21.05.08 р., припиненими є і зобов'язання сторін, встановлені договором про надання банківської гарантії № БГ-2408/2 від 21.05.08р..'

Як на підставу своїх позовних вимог, позивач покликається на договір застави майнових прав № 2-2408 від 31.07.08р., за яким ТзОВ „Компанія „Західбудінвест" передало позивачу в забезпечення вимог останнього за договором про надання банківської гарантії № БГ-2408/2 від 21.05.08р. майнові права на кошти в сумі 20 млн. грн.., що були внесені на рахунок № 26156022408 за договором № 24-08 II строкового банківського вкладу.

Відповідно до ст. 593 ЦК України, - право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Враховуючи наведене, в зв'язку з припиненням банківської гарантії № 43 від 21.05.08р. та зобов'язань сторін за договором про надання банківської гарантії № БГ-2408/2 від 21.05.08р., у відповідності до ст. 593 ЦК України, - припиненим є і право застави позивача за договором застави майнових прав № 2-2408 від 31.07.08р.

Вказане, також, підтверджує, що кошти внесені ТзОВ „Компанія „Західбудінвест" за договором банківського вкладу 2408-ІІ від 27.05.08р. в сумі 20 млн. гривень, з 16.04.10 р., не перебували під заставою та ТзОВ „Компанія „Західбудінвест" могло вільно розпоряджатись ними.

Відповідач-2 проти позовних вимог заперечив вказавши, що у відповідності до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Договір купівлі-продажу права вимоги від 29.07.10р., укладений між ТОВ «Галнафто-інвест»та ТОВ «Компанія «Західбудінвест», що є предметом судового спору у справі, вже досліджувався судами в справі №15/193 за позовом ТОВ «Галнафто-інвест»до ТОВ «Компанія «Західбудінвест»та ПАТ «Зембанк»про спонукання до виконання умов договору та зобов'язання зарахувати вимоги. У вказаній справі цьому договору було надано належну правову оцінку різними судовими інстанціями, що знайшло своє відображення у рішенні від 28.10.10р. господарського суду Львівської області в справі №15/193, постанові від 22.12.10р. Львівського апеляційного господарського суду та постанові від 03.03.11р. Вищого господарського суду України в цій же справі.

Зокрема, у вказаних процесуальних документах зазначається, що договір купівлі-продажу права вимоги від 29.07.10р., укладений між ТОВ «Галнафто-інвест»та ТОВ «Компанія «Західбудінвест»є законним, укладеним його сторонами з дотриманням та на підставі відповідних норм ЦК України та ГК України (ст.ст. 6,11, 509, 512-514, 627, 628 ЦК України, ст. 174 ГК України), отже, в силу ст. 629 ЦК України - є обов'язковим для його виконання сторонами.

Враховуючи зазначені вище обставини, а також те, що у справі №15/193, про яку йшлося вище, стороною був позивач по справі, що сьогодні розглядається - ПАТ «Зембанк», відповідач-2 вважає, що в силу ст. 35 ПІК України, позовна вимога ПАТ «Зембанк»щодо визнання недійсним Договору купівлі-продажу права вимоги від 29.07.10р., укладеного між ТОВ «Галнафто-інвест»та ТОВ «Компанія «Західбудінвест»- є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.

Третя особа письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надала.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності, подані сторонами докази, заслухавши представників сторін в судовому засіданні суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, згідно із ст. 11 ЦК України, зокрема, є договори.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч.1ст.215ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.1-3, 5 і 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину, в т.ч. договорів не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про заставу” застава це спосіб забезпечення зобов”язання, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов”язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Предметом застави можуть бути майно та майнові права.( ч.1 ст.4 ЗУ “Про заставу”).

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на ст.50 Закону України “Про заставу” відповідно до якої при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодавець зобов”язаний не здійснювати уступки заставленого права.

Однак, суд погоджується з доводами відповідача-1 про припинення банківської гарантії №43 від 21.05.08р. та зобов”язань сторін за договором про надання банківської гарантії №БГ-2408/2 від 21.05.08р., відтак припиненим є договір застави майнових прав (593 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється за згодою сторін та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 204 ГК України, господарське зобов'язання може бути припинено за згодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими самими сторонами, якщо така заміна не суперечить обов'язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов'язання.

В звязку з припинення дії банківської гарантії № 43 від 21.05.2008 року відповідно до п. 18 банківської гарантії № 5 від 10 березня 2009 року та в силу приписів ч.1 ст. 202 та ч. 1 ст. 204 ГК України, припинені зобовязань сторін за договором про надання банківської гарантії № БГ-2408/2 від 21 травня 2008 року, внаслідок заміни одного зобовязання іншим між тими ж сторонами. Згода сторін на заміну одного зобовязання іншим підтверджується банківською гарантією № 5 від 10 березня 2009 року та відповідачем у відзиві.

На виконання вимог ухвали суд від 21.07.11р. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа Львівське регіональне відділення надала суду копію листа Харківського АКБ “Земельний банк” №161 від 10.03.09р. про надання гарантії №5 від 10.03.09р. згідно договору про надання банківської гарантії №БГ-2408/3 від 10.03.09р. та копію гарантії №5.

В підтвердження набрання чинності гарантією №5, згідно п.16 гарантії, суду надано виписку про рух коштів по рахунку №26003012408 ТзОВ “Компанія “Західбудінвест” за 16.04.10р.

Довідки про рух коштів по вказаному вище рахунку за 16.04.2010р., договору про надання банківської гарантії №БГ-2408/3 від 10.03.09р. та копії гарантії №5 позивач на вимогу суду не надав.

Окрім того безпідставними суд вважає твердження позивача що банківська гарантія № 5 банком не видавалася, із посиланням на відсутність реєстрації такої гарантії.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 ГК України, до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України .

Статтею 593 ЦК України та ст. 28 Закону України „Про заставу”, на який посилається позивач, встановлено, що право застави припиняється у разі припинення зобовязання, забезпеченого заставою.

Оскільки, припинила дію банківська гарантія № 43 від 21.05.2008 року та припинено зобовязання сторін за договором про надання банківської гарантії № БГ-2408/2 від 21 травня 2008 року, згідно з приписами ст. 593 ЦК України та ст. 28 Закону України „Про заставу”, припинено право застави позивача за договором застави майнових прав № 2-2408 від 31 липня 2008 року.

За вказаних вище обставин, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами господарської справи посилання позивача на п. 3.1. договору застави майнових прав № 2-2408 від 31липня 2008 року, яким передбачено обовязок відповідача не здійснювати уступки вимоги заставленого права третім особам та на ч. 2 ст. 586 ЦК України, згідно з якою заставодавець має право відчужувати предмет застави або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, оскільки право застави припинено в силу приписів ст. 593 ЦК України та згода позивача на укладення оспорюваного договору купівлі-продажу права вимог від 29 липня 2010 року не потрібна.

Не заслуговує на увагу та не потребує доказування в силу приписів ст. 35 ГПК України, посилання позивача про відступлення права вимоги без повідомлення останнього відповідачем, оскільки вказані факти досліджувались та спростовані рішенням господарського суду Львівської області від 28.10.2010 року в господарській справі № 15/193 та постановами апеляційної та касаційної інстанцій в зазначеній справі.

В матеріалах господарської справи відсутні докази, які б вказували на, встановлені ст. 207 ГК України, підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимог від 29 липня 2010 року, укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Галнафто-Інвест”.

У відповідності з статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі розглянутих матеріалів суд не вбачає наявність підстав для задоволення позовної заяви .

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4-3, 12, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 84, 85 ГПК України, ст.ст. 202, 204, 207 ГК України, ст. 586, 593 ЦК України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.09.11р.