Рішення № 18741417, 21.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/23521.09.11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

доЖитлово-будівельного кооперативу "Ізумруд-3"

простягнення 113 021,61 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. предст. за довір.;

від відповідача:ОСОБА_2. предст. за довір.;

Рішення прийняте 21.09.2011 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 05.09.2011 до 21.09.2011.

У судовому засіданні 21.09.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Ізумруд-3" про стягнення 113 021,61 грн., з яких: 84 307,74 грн. основного боргу, 1299,27 грн. пені, 21603,23 грн. - інфляційних втрат, 5 811,37 грн. - процентів річних, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2011 порушено провадження у справі №35/235, розгляд справи призначено на 05.09.2011.

У судовому засіданні 05.09.2011 представник відповідача подав клопотання про зменшення розміру пені та заяву про розстрочку виконання рішення.

У судовому засіданні 05.09.2011, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 21.09.2011.

У судовому засіданні 21.09.2011 представниками сторін були подані документи на підтвердження погашення суми основного боргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.1999 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", в подальшому перейменованою на Публічне акціонерне товариство "Київенерго", в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (далі позивач) та Житлово-будівельним кооперативом "Ізумруд - 3" (далі відповідач) було укладено договір №7560853 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі Договір).

Згідно із п.1.1. Договору предметом договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умова, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року в кількості та в обсягах згідно із Додатком №1 до договору.

Пунктом 2.3.1. договору на відповідача покладений обов'язок виконувати умови та порядок оплати, в одягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до договору.

Як свідчать матеріали справи між позивачем та відповідачем були укладені додатки до Договору, якими визначено обсяги постачання теплової енергії, тарифи та порядок розрахунків, схема абонентської теплотраси та розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін, умови припинення подання теплової енергії.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не виконує належним чином свої зобовязання за Договором в частині своєчасної сплати вартості спожитої теплової енергії, внаслідок чого за період з 01.11.2009 по 01.07.2011 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, розмір якої станом на 01.07.2011 становить 84 307,74 грн.

У наданих поясненнях відповідач зазначив, що сума основного боргу була сплачена ним у повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені зобовязання в частині повної та своєчасної оплати теплової енергії, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 84 307,74 грн.

Як свідчать наявні в матеріалах справи довідка СВП "Енергозбут Київенерго", наданий позивачем розрахунок суми боргу та платіжне доручення №69 від 14.09.2011 відповідач повністю сплатив заборгованість перед позивачем за використану теплову енергію.

Відповідно до п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач сплатив позивачеві борг у сумі 84307,74 грн. і в цій частині у сторін не залишилось неврегульованих питань, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору між сторонами в частині позовних вимог про стягнення 84 307,74 грн. основного боргу.

З огляду на зазначене, суд припиняє провадження в справі в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 84 307,74 грн.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 3.5. Додатку № 4 до договору "Порядок розрахунків за теплову енергію" передбачено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду Енергопостачальна організація нараховує Абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведених норм законодавства позивач просить стягнути з відповідача 1299,27 грн. пені, 21603,23 грн. інфляційних нарахувань та 5811,37 грн. процентів річних.

Розмір інфляційних втрат за вказані позивачем періоди згідно із нижченаведеним розрахунком суду становить 20237,70 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

Грудень 200922291.501.009200.62

Січень 201065114.781.0181172.07

Лютий 2010125050.161.0192375.95

Березень 2010157844.881.0091420.60

Серпень 2010127840.961.0121534.09

Вересень 2010100931.231.0292927.01

Жовтень 201072575.951.005362.88

Листопад 201076680.981.003230.04

Грудень 201079748.011.008637.98

Січень 201197150.691.010971.51

Лютий 11142248.091.0091280.23

Березень 2011187536.161.0142625.51

Квітень 2011198322.651.0132578.19

Травень 2011173923.071.0081391.38

Червень 2011132408.921.004529.64

20 237,70

Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 20 237,70 згідно із розрахунками суду.

Перевіривши надані позивачем розрахунки процентів річних та пені, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та відповідність вимогам законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення процентів річних та пені підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

Господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобовязання, прийшов до висновку, що доводи відповідача заслуговують на увагу з наступного.

Судом взято до уваги твердження відповідача про те, що як під час виникнення заборгованості, так і на момент розгляду справи житлово-будівельний кооператив є неприбутковою некомерційною організацією, метою діяльності якої не є отримання прибутку, що чинні тарифи та процедури їх сплати наперед передбачають наявність заборгованості після опалювального сезону.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 статті 83 чинного Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, що приймає рішення, має право у певних випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання; це ж питання врегульовано і в розясненні Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань”.

Враховуючи ступень виконання зобовязань, причини неналежного виконання зобовязання, незначності прострочення у виконанні зобовязання, намагання добровільного усунення відповідачем порушення та його наслідків, обєктивно оцінив всі надані сторонами докази неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобовязання по договору, до 50%.

Тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 1299,27 грн., підлягає задоволенню частково у сумі 649,63 грн.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 26698,70 грн.

Як передбачено п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи, те, що сума основного боргу була сплачена відповідачем у повному обсязі, відповідач не має іншого фінансування, крім оплати мешканців будинку за надані послуги та не є безпосереднім споживачем поставленої теплової енергії, суд вирішив розстрочити сплату відповідачем суми пені, інфляційних втрат та процентів річних на строк 6 місяців зі сплатою суми боргу рівними платежами починаючи з листопада 2011 року.

З огляду на часткове задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Ізумруд-3" основного боргу у сумі 84 307,74 грн.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Ізумруд-3" (02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 23,25, ідентифікаційний код 22885234) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м.Київ, пл. І.Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) 20 237,70 грн. (двадцять тисяч двісті тридцять сім гривень 70 коп.) інфляційних втрат, 5 811,37 грн. (п'ять тисяч вісімсот одинадцять гривень 37 коп.) процентів річних, 649,63 (шістсот сорок дев»ять гривень 63 коп.) пені, 266,98 грн. (двісті шістдесят шість гривень 98 коп.) державного мита та 55,74 грн. (п'ятдесят п»ять гривень 74 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення суду за таким графіком:

Строк сплатиСума до сплатиЗалишок боргу

до 25.11.20114503,5722517,85

до 25.12.20114503,5718014,28

до 25.01.20124503,5713510,71

до 25.02.20124503,579007,14

до 25.03.20124503,574503,57

до 25.04.20124503,570

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 07.10.2011