Рішення № 18740826, 13.10.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1741/2011-20/64

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Доцяк О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного підприємства "СВ Холдинг",

вул. Медової Печери, 15, м.Львів, 79038;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

АДРЕСА_1

про: стягнення коштів в сумі 10 000,00грн.

За участі представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_3- керівник, (довідка з ЄДПРОУ №3035 від 20.07.07р.);

Від відповідача: ОСОБА_4- фізична особа-підприємець,

(довідка з ЄДРЮО та ФО-П Серія АЄ № 512131 від 16.03.09р.).

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "СВ Холдинг", звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, заборгованість в сумі 10000,00 грн.

Справу розглянуто з оголошенням перерви в судових засіданнях 29.09.11 р. до 06.10.11р. та 06.10.11р. до 13.10.11 р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- надання відповідачу безвідсоткової поворотної фінансової допомоги в сумі 10000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4411 від 02.07.2010 р.;

- звернення до відповідача з вимогою про повернення коштів б/н від 19.07.2011 р.;

- ст.ст. 1045, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст. 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Представник відповідача в судовому засіданні визнав отримання грошових коштів від позивача, однак проти позовних вимог заперечував, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву Вх.№ 7838/11-с вх від 22.09.2011р., зокрема, звертає увагу суду на неукладення Договору про надання фінансової допомоги та на відсутність у позивача права на надання поворотної безвідсоткової допомоги..

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору упродовж розумного строку, заслухавши представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, достовірно встановлено в судовому засіданні - 02.07.2010 р. позивач надав відповідачу грошові кошти на суму 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4411 від 02.07.2010 р. Факт отримання зазначених коштів відповідач визнав у повному обсязі.

Відповідно до п.1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 30.03.2006 р. № 5555 "Про можливість надання юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику та надання поручительств", виданого на виконання ст. 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2006 р., за №477/12351, юридичні особи - суб'єкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, надають фінансові послуги з надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту).

Спірні правовідносини, що є предметом даного судового розгляду регулюються § 1 глави 71 Цивільного кодексу України "Позика". Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк, кредитор має право вимагати його в будь - який час.

19.07.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів. Проте, відповідач відповіді на вимогу не надав, повернення грошових коштів не здійснив.

Що стосується заперечення відповідача про відсутність між сторонами Договору про надання фінансової допомоги, то слід сказати, що ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. При цьому, заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами; рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Отже, недотримання письмової форми при укладенні правочину між юридичними особами не тягне за собою його недійсність і породжує правові наслідки, які встановлені статтею 218 цього Кодексу.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у своїх постановах від 05.07.2011 р. по справі № 16/2226 та від 19.10.2010 р. по справі № 13/31-10.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України). Кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. ст. 33, 43 цього ж Кодексу).

З урахуванням всіх наведених обставин та вимог діючого законодавства, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Факт отримання поворотної допомоги у сумі 10 000,00 грн. відповідач визнав, а доводи останнього з приводу недодержання письмової форми договору та відсутності у позивача права надання фінансової допомоги визнаються судом не переконливими, не доведеними перед судом, спростованими позивачем та вище викладеним законодавством .

Крім того, приписи ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, вказують, що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. Відповідно до цієї норми судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають відшкодуванню лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. В даному випадку стороною документально підтверджено сплату адвокатських послуг за Договором про надання правової допомоги № 3/п від 19.07.2011 р., квитанція № 436_042_1/478 від 26.09.2011 р. За таких обставин, з урахуванням вимог, що звичайно ставляться, суд прийшов до висновку про правомірність вимоги позивача щодо відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 1 000,00 грн.

Враховуючи приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 207, 218, 509, 525, 526, 530, 1046,1049 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України , ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "СВ Холдинг", вул. Медової Печери, 15, м.Львів, 79038, до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, про стягнення коштів в сумі 10000,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "СВ Холдинг", вул. Медової Печери, 15, м.Львів, 79038 (код ЄДРПОУ 31215513) - 10000,00 грн. (одинадцять тисяч гривень) - заборгованості, 102,00грн. (сто дві гривні) - державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1000,00 грн. (одна тисяча гривень) - витрат по оплаті послуг адвоката.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяС. Кобецька

Повне рішення складено 17.10.11