ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_____________________
У Х В А Л А
"19" жовтня 2011 р.Справа № 7/130/2011/5003
за позовом: Відкритого акціонерного товариства"СБК-Прогрес", м. Ірпінь, Київська
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Жмеринка, Вінницька область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери", м.Київ
про визнання недійсним акту здачі-прийняття робіт №1 від 31.08.2008 р.
Головуючий суддя Банасько О.О.
Cекретар судового засідання Ольхова Т.О.
Представники :
позивача: ОСОБА_4 - довіреність № 03/10 від 03.10.2011 року, паспорт серія НОМЕР_1 виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в м. Києві 12.12.1996 року.
відповідача: ОСОБА_3 - довіреність б/н від 27.04.2011 року, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Подільським РУГУ МВС України в м. Києві 02.11.2001 року.
представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія
"Гапоненко Роман і партнери": ОСОБА_3 - довіреність б/н від 27.04.2011 року, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Подільським РУГУ МВС України в м. Києві 02.11.2001 року.
В С Т А Н О В И В :
Відкритим акціонерним товариством "СБК-Прогрес", м. Ірпінь, Київська область подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Жмеринка, Вінницька область про визнання недійсним акту здачі-прийняття робіт № 1 від 31.08.2008 року.
Ухвалою від 06.09.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/130/2011/5003 та призначено до розгляду на 05.10.2011 року.
Ухвалою суду від 05.10.2011 року в зв'язку з залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено до 13.10.2011 року.
12.10.2011 року через канцелярію суду представником позивача подано доповнення до позовної заяви, в якому останній просить визнати недійсним на підставі ст.230 ЦК України вчинений між позивачем та відповідачем правочин шляхом оформлення акту здачі-прийняття робіт № 1 від 31.08.2008 року. Підставою для визнання недійсним оспорюваного акту позивач зазначає те, що відповідач на момент оформлення акту здачі-прийняття робіт ввів його в оману, оскільки роботи (послуги) фактично виконані відповідачем не були тому що, останній не мав технічної можливості на виконання вказаних робіт.
13.10.2011 року в судовому засіданні представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому останній просить суд відмовити ВАТ "СБК-Прогрес" в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним акту здачі-прийняття робіт № 1 від 31.08.2008 року, мотивуючи заперечення тим, що ФОП ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання виконала належним чином та без зауважень зі сторони позивача. Також відповідач вказує на те, що спір про визнання недійсним акту здачі-прийняття робіт не підлягає розгляду в господарських судах.
Ухвалою суду від 13.10 2011 року з метою витребування нових документів необхідних для вирішення спору по суті розгляд справи відкладено до 19.10.2011 року.
19.10.2011 року в судовому засіданні представником третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" подано клопотання в якому останній просить суд стягнути з позивача на користь третьої особи 1 172,40 грн. витрат на відрядження, які складаються з добових та витрат на проїзд.
Того ж дня представником позивача подано до суду ряд документів серед яких копія постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 55/252 від 10.10.2011 року згідно якої визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 21.04.2011 року № 2-п укладений між ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" та ФОП ОСОБА_1.
19.10.2011 року в судовому засіданні оголошувалась перерва з метою надання можливості сторонам належним чином оформити документи та подати їх до канцелярії суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у даній справі виходячи з наступних міркувань.
Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства.
Існування норм, що регулюють припинення провадження у справі, викликано необхідністю вилучати з процесу судочинства справи, порушені за позовами, що подані на підставі помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду, або внаслідок розпорядчих дій сторін. При виявленні встановлених законодавством обставин відсутня необхідність розгляду справи по суті та винесення рішення. Припинення провадження у справі відбувається у випадках, коли неможливий судовий захист особи у господарському суді.
Суд за наявності викладених у ГПК підстав зобов'язаний припинити провадження у справі незалежно від того, чи подали сторони відповідне клопотання.
За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Також ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Як вбачається із змісту позовної заяви позивач звернувся із позовом про визнання недійсним акту приймання-передачі робіт № 1 від 31.08.2008 року вважаючи вказаний акт правочином укладеним в спрощений спосіб.
Разом з тим, ототожнення позивачем акту приймання-передачі робіт № 1 від 31.08.2008 року із правочином є помилковим, оскільки вказаний акт за своїми ознаками являється первинним бухгалтерським документом, який фіксує факт здійснення контрагентами господарської операції по передачі однією стороною та прийняття іншою стороною послуг.
Таким чином вказаний акт може бути використаний в якості доказу у разі звернення будь-якої із сторін з позовом до суду та підлягатиме оцінці судом у відповідності з вимогами ст.43 ГПК України.
Статтею 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві. Враховуючи, що оскаржений акт приймання-передачі не носить характеру акту в розумінні ст.12 ГПК України, то зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.
За таких обставин, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Дійшовши висновку про припинення провадження у справі суд врахував, що діюче законодавство надає можливість звернутись із позовною вимогою про визнання недійсним акту здачі-прийняття робіт згідно приписів ч.4 ст.882 ЦК України.
Вказане звернення можливе виключно за спірними правовідносинами, які виникли з договору будівельного підряду.
В даному випадку сторони (як позивач так і відповідач) в усних та письмових поясненнях вказують, що підписання оспорюваного акту свідчить про виникнення між сторонами правовідносин аналогічних договору про надання послуг (глава 63, ст.ст.901-907 ЦК України).
Також судом розглянуто клопотання третьої особи про відшкодування за рахунок позивача понесених витрат на відрядження за результатами чого суд дійшов висновку про його відхилення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У п.1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що відповідно до розділу VI ГПК судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).
В п.9 вказаного Роз'яснення зазначено, що експертам, перекладачам, іншим особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень, відшкодовуються вартість проїзду до місця виклику і назад залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом; страхові платежі за державне страхування на транспорті; вартість попереднього продажу проїзних документів; проїзд автомобільним транспортом (крім таксі) до залізничної станції, аеропорту, якщо вони знаходяться за межею населеного пункту; найом жилого приміщення, а також добові у розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження, та згідно з поданими документами, що підтверджують розмір цих витрат. Якщо проїзні документи не подано, відшкодовується мінімальна вартість проїзду між місцем проживання і місцем виклику.
Виходячи з наведеного витрати на відрядження представникам третьої особи не є іншими витратами в розумінні ст.44 ГПК України, а тому клопотання про їх відшкодування не підлягає задоволенню.
Також дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про необхідність виключення зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" відповідно до норм ст.65 ГПК України в зв'язку з прийняттям Київським апеляційним господарським судом у справі № 55/252 постанови від 10.10.2011 року з врахуванням якої вбачається, що рішення по даній справі (7/130/2011/5003) не може вплинути на його права або обов'язки.
Згідно ч.3 ст.80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
При розподілі державного мита суд враховує наступні приписи законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.
На необхідності повернення державного мита у випадку припинення провадження у справі у разі коли справа не підлягає розглядові в господарському суді наголошено також в п.8 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".
Враховуючи приписи п.13 Постанови КМУ від 21.12.2005 року № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" витрати на інформаційно-технічне забезпечення також підлягають поверненню позивачеві.
Беручи до уваги викладене та керуючись ст.ст.22, 27, 33, 34, 43, 44, 47, 49, 65, п.1 ч.1, ч.3 ст.80, ст.ст.86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В :
1. Відповідно до ст. 65 ГПК України виключити зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери", м.Київ.
2. Провадження у справі припинити згідно п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
3. Повернути Відкритому акціонерному товариству "СБК-Прогрес", вул.Дзержинського, 1, м.Ірпінь Київська область, 08203 (ідентифікаційний код-04054607) державне мито в розмірі 85 грн. 00 коп., сплаченого згідно платіжного доручення № 369 від 29.08.2011 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи 7/130/2011/5003.
4. Повернути Відкритому акціонерному товариству "СБК-Прогрес", вул.Дзержинського, 1, м.Ірпінь Київська область, 08203 (ідентифікаційний код-04054607) витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 236 грн. 00 коп., сплаченого згідно платіжного доручення № 368 від 29.08.2011 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи 7/130/2011/5003.
Суддя Банасько О.О.
віддрук. 1 прим.:
1 - до справи.
Судове рішення № 18740611, Господарський суд Вінницької області було прийнято 19.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 7/130/2011/5003. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: