Рішення № 18740137, 13.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 жовтня 2011 р. Справа 9/129/2011/5003

за позовом:Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра", код ЄДРПОУ 20101499 (вул. Мандролька, 19, смт. Ситківці, Немирівський район, Вінницька обл., 22881)

до

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- ОСОБА_2, ідентиф.номер НОМЕР_2 АДРЕСА_2

- ОСОБА_3, ідентиф.номер НОМЕР_3 (АДРЕСА_3

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- державного реєстратора Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області (22700, Вінницька обл., м. Іллінці, вул. Леніна, 18);

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія", код ЄДРПОУ 35041358 (вул. Черняховського, 2-А, с. Купчинці, Іллінецький район, Вінницька обл., 22735)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" від 10.03.2010 р.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Шаравська Н.Л.

Представники сторін:

позивача:ОСОБА_4- представник за довіреністю;

відповідача:ОСОБА_5;

третьої особи (ОСОБА_3): не з'явився;

третьої особи (ТОВ "Біопаливна Аграрна компанія"): ОСОБА_6 - керівник;

третьої особи (ДР Іллінецької РДА): не з'явився;

третьої особи (ОСОБА_2): не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" заявлено позов до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" від 10.03.2010 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" від 10.03.2010 р. таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, а відтак має бути визнаний недійсним, оскільки по-перше укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" та ОСОБА_1 без дотримання вимог щодо нотаріального посвідчення; по-друге вчинений особою, яка не має цивільної дієздатності для укладення даного правочину, а також підписаний за вкрай невигідних обставин для товариства, чим порушує принцип рівноправності сторін у договорі.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 19.07.11р., за вказаним позовом, порушено провадження у справі № 9/129/2011/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.08.11р. Цією ж ухвалою у відповідності до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в справі в якості третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, державного реєстратора Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області та Товариство з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія".

Ухвалами суду від 16.08.11р., 30.09.11р. розгляд справи неодноразово відкладався. Причиною таких відкладень стало, то невиконання сторонами та третіх осіб вимог суду шодо забезпечення явки в судові засідання уповноважених представників, то не надання останніми витребуваних документів, необхідних для правильного вирішення спору.

13.10.11р. в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В свою чергу, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_2 та державний реєстратор Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області до суду на визначену дату не з"явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

Разом з тим, відповідач проти позову заперечив та в обгрунтування своєї позиції зауважив, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими з огляду на те, що договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" від 10.03.2010 р. був укладений належним чином, а саме у відповідності до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Розглянувши подані документи і матеріали справи № 9/129/2011/5003, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 10.03.2010 р. укладено із порушенням норм чинного законодавства України, що тягне за собою визнання даного правочину недійсним з наступних міркувань.

10 березня 2010 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Довіра» (СТОВ «Довіра») та фізичною особою, громадянкою України ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопаливна аграрна компанія».

Згідно п. 1 вказаного договору, СТОВ «Довіра» (Продавець) зобов'язалось передати, а ОСОБА_1 (Покупець) зобов'язалась прийняти і оплатити корпоративні та майнові права частки у статутному капіталі ТОВ «Біопаливна аграрна компанія». В якості корпоративних та майнових прав, сторони в п. 2 договору визначили право власності на частку у статутному капіталі ТОВ «Біопаливна аграрна компанія», що становить 90% статутного капіталу на саме підприємство (право на володіння, користування і розпорядження підприємством, не обтяжене вимогами третіх осіб), на управління підприємством, на призначення посадових осіб і працівників підприємства, на отримання прибутку від господарської діяльності, а також активів у разі його ліквідації.

Так, у ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог законодавства. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що при укладанні вищезазначеного договору, що детермінує його недійсність, є недотримання вимоги щодо нотаріального посвідчення.

Як вбачається з п.2 Протоколу №3 зборів комітету кредиторів у справі № 10/219-08 про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом СТОВ «Довіра» від 22.02.10р. (а.с.21-22) прийнято рішення про продаж частки СТОВ «Довіра», розміром 90% статутного капіталу ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» відповідачу ОСОБА_1 та укласти з останньою нотаріально посвідчений договір продажу частки статутного капіталу.

Пунктом 6 договору, передбачено, що даний договір підлягає нотаріальному посвідченню у приватного нотаріуса Немирівського районного нотаріального округу ОСОБА_7

Ст. 147 Цивільного кодексу України та ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" регламентовано порядок переходу частки (її частини) учасника товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи.

Виходячи з цих норм, частка в статутному капіталі товариства є предметом відчуження (продажу, дарування та т.і.). Цивільний кодекс України та Закон України "Про господарські товариства" не містять вимог щодо необхідності обов'язкового нотаріального посвідчення такого договору, окрім випадків, коли нотаріальне посвідчення договору обумовлене домовленістю сторін.

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.209 ЦК України вбачається, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Тому, суд вважає, що оскільки стороною - СТОВ «Довіра» в протоколі зборів комітету кредиторів СТОВ «Довіра» № 3 від 22 лютого 2010 року передбачено можливість заключення договору лише за умови його нотаріального посвідчення, відсутність посвідчувального напису нотаріуса породжує недійсність зазначеного правочину.

Крім того, суд зважає на те, що ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлює необхідність подання реєстратору для державної реєстрації змін установчих документів, пов'язаних зі зміною складу учасників юридичної особи нотаріально посвідченого документу про передання права учасника іншій особі. Виходячи з даного, договір про відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» потребує нотаріального посвідчення, оскільки обов'язковість нотаріального посвідчення даного договору є умовою передачі корпоративних прав ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» ОСОБА_1, що передбачено протоколом зборів комітету кредиторів СТОВ «Довіра» № 3 від 22 лютого 2010 року, а відсутність такого посвідчення унеможливить державну реєстрацію змін установчих документів і відповідно зміну складу учасників товариства. А відтак, зважаючи на те, що саме на зміну складу учасників товариства такий договір спрямовано, то неможливість досягнення ним правових наслідків із дотриманням норм законодавства прямо свідчить про недодержання сторонами при його укладанні законодавчих вимог.

З-поміж того, слід зауважити, що іншою частиною - 10% статутного капіталу ТОВ "Біопаливна аграрна компанія» володіє третя особа по справі ОСОБА_3. Суд, ознайомовшись з умовами договору встановив, що в останньому не зазначені умови щодо дотримання прав іншого учасника товариства - ОСОБА_3 на переважну купівлю частки у статутному фонді ТОВ «Біопаливна аграрна компанія». Однак, відповідно до положень діючого на момент підписання договору законодавства України з урахуванням положень Статуту ТОВ «Біопаливна аграрна компанія», що діяв на момент підписання, таке право повинно було надане іншому учаснику ОСОБА_3

Так, у ст. 53 ЗУ «Про господарські товариства» визначено, що учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки учасника пропорційно до розмірів своїх часток. При цьому, особа, що бажає відчужити свою частку зобов'язана повідомити інших учасників про це шляхом письмового повідомлення. Тільки зі спливом місяця з моменту повідомлення інших учасників і в разі якщо інші учасники не скористалися своїм правом на переважну купівлю, особа-продавець вважається управненою на продаж частки. Такий самий порядок закріплено і в ст. 147 ЦК України.

При цьому в договорі жодним чином не зазначається виконання вимог ст.53 ЗУ «Про господарські товариства» та ст. 147 ЦК України, в частині повідомлення іншого учасника товариства. Крім того, оскільки рішення про продаж частки СТОВ «Довіра» у статутному капіталі ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» прийнято комітетом кредиторів 22 лютого 2010 року, то можливість продажу ОСОБА_1 зі спливом 1 місяця наступає лише 24 березня 2010 року.

Відповідно до 5.3.1 статуту ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» в редакції статуту від 01.06.07 року вбачається, що учасник ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» має право вийти зі складу учасників товариства письмово попередивши про це товариство за 3 місяці до його виходу.

Враховуючи, що СТОВ «Довіра» прийняло рішення про намір виходу із товариства 22 лютого 2010 року, яке оформлено протоколом № 3 зборів комітету кредиторів СТОВ «Довіра», то з цієї дати починається перебіг строків передбачених статутом ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» для виходу із товариства.

Пунктом 5.3.3 Статуту ТОВ «Біопаливна аграрна компанія», учасник товариства, тобто ОСОБА_3, має право переважної купівлі корпоративних прав ТОВ «Біопаливна аграрна компанія», і в разі, якщо жоден із учасників не скористався правом переважної купівлі, то через 3 місяці, учасник - СТОВ «Довіра», який виявив намір продати частку у статутному капіталі товариству може продати третій особі.

Отже, підсумовуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що СТОВ «Довіра» не являлась станом на 10 березня 2010 року належною стороною на укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Біопаливна аграрна компанія», що відповідає нормам ч.1 ст.215 ЦК України в частині недійсності договору, як такий, що вчинений особою, яка не має цивільної дієздатності для укладення даного правочину.

Як вже зазначалочь, за загальним правилом, недійсність правочину регламентована ч.1 ст. 215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України. Ч. 5 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, відповідно до п.6 зазначеного договору передбачено, що сума договору за погодженням сторін становить 3100,00 грн., які Покупець отримує готівкою у момент підписання цього договору та його нотаріального посвідчення у приватного нотаріуса Немирівського районного нотаріального округу ОСОБА_8

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що підприємство - ТОВ «Біопаливна аграрна компанія», частка в статутному капіталі якого відчужується, знаходиться у стані відновлення платоспроможності у порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У зв'язку з цим варто акцентувати увагу сторін на тому, що частка, котра в грошову вираженні становить 37 800 грн. (90% статутного капіталу) відчужується на користь третьої особи за ціною 3 100 грн., при цьому саме Покупець отримує дані кошти в готівковій формі у момент підписання цього договору, що є вкрай невигідною обставиною для СТОВ «Довіра». Тобто, вказана вимога порушує принцип рівноправності сторін у договорі купівлі-продажу, оскільки вона не відповідає загальним положенням про купівлю-продаж у розумінні глави 54 ЦК України.

Тому, оскільки ст. 233 ЦК України передбачає визнання правочину недійсним, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини та на вкрай невигідних умовах, а також те, що п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р., узагальнюючи судову практику з порушеного питання, серед інших тяжких обставин визначає також банкрутство або загрозу банкрутства, то вбачається за доцільне застосування цієї умови недійсності і до даних спірних правовідносин, оскільки їх невигідність досить очевидна та ставить під загрозу відновлення платоспроможності підприємства та задоволення вимог кредиторів. Крім того, варто зазначити, що СТОВ «Довіра» не перераховувала ОСОБА_1 та не отримувала від останньої грошові кошти у розмірі 3100 грн. за передачу їй частки у статутному капіталі ТОВ «Біопаливна аграрна компанія», що становить 90% за вказаним договором.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

За вказаних вище обставин, суд надавши правову кваліфікацію спірним правовідносинам, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі. Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст. 49. 82 - 85, 115 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати з моменту укладання договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" від 10.03.2010р., укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра", код ЄДРПОУ 20101499 (вул. Мандролька, 19, смт. Ситківці, Немирівський район, Вінницька обл., 22881) та ОСОБА_1, ідентиф.номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1, 04070) недійсним .

3. Стягнути з ОСОБА_1, ідентиф.номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1, 04070) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра", код ЄДРПОУ 20101499 (вул. Мандролька, 19, смт. Ситківці, Немирівський район, Вінницька обл., 22881) 85,00 грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою державного мита; 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати відповідачу, третім особам ОСОБА_3, ОСОБА_2 та державному реєстратору Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 18 жовтня 2011 р.

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (АДРЕСА_1, 04070)

3,4,5 - третім особам: ОСОБА_3 (АДРЕСА_3;

Державному реєстратору Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області (22700, Вінницька обл., м. Іллінці, вул. Леніна, 18);

ОСОБА_2 (АДРЕСА_4