Рішення № 18739925, 11.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 жовтня 2011 р. Справа 9/166/2011/5003

за позовом: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", код ЄДРПОУ 33126849 (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13)

до: Квартирно - експлуатаційного відділу м. Вінниці, код ЄДРПОУ 08320218 (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87)

про стягнення заборгованості за теплову енергію в сумі 23181,55 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Шаравська Н.Л.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю;

відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" заявлено позов про стягнення з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Вінниці 23181,55 грн., з яких 21445,87 грн. - основного боргу за надані послуги з теплопостачання; 745,53 грн. - індексу інфляції; 215,81 грн. - 3% річних; 774,34 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.08.11р., за вказаним позовом, порушено провадження у справі №9/166/2011/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 28.09.11р.

Однак, суд зважаючи на клопотання представника відповідача про відкладення слухання справи для можливості погашення суми основного боргу, своєю ухвалою від 28.09.11р. відклав розгляд справи на 11.10.11р.

В судовому засіданні 11.10.11р. представник позивача, надаючи пояснення по суті заявлених позовних вимог зауважив, що згідно виписки з журналу нарахувань і оплати за період з 11.2009р. по 10.2011р. за відповідачем за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №634 від 01.11.09р. рахувався борг в розмірі 27 085,53 грн. за надані послуги з теплопостачання. Однак, в вересні місяці 2011 року на розрахунковий рахунок Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" надійшли кошти від Квартирно - експлуатаційного відділу м. Вінниці в сумі 27085,53 грн. для погашення основного боргу за теплову енергію в розмірі 21445,87 грн. за період з жовтня 2010р. по червень 2011р.

В свою чергу, представник відповідача подав клопотання №б/н від 11.10.11р. про припинення провадження у справі №9/166/2011/5003 в частині стягнення основного боргу у зв"язку з проплатою 21445,87 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання. В підтвердження обставин наведених у клопотанні надав платіжне дорученням №1186 від 23.09.11р.

Розглянувши подані документи і матеріали справи №9/166/2011/5003, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.11.09р. між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (Постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці (Споживач) укладено договір № 634 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Невід"ємним додатком до цього договору є температурний графік теплової мережі.

Відповідно до розділу 1 договору Постачальник зобов"язався продавати та постачати Споживачеві теплову нергію в договірних обсягах та з параметрами теплоносія на вході мереж Споживача, які відповідають температурному графіку теплової мережі, а Споживач зобов"язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором. Вказаний обов"язок Споживача закріплений і у розділі 3 договору.

У розділі 6 договору сторони визначили порядок розрахунків. А саме,

- розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності, відповідно до додатку №2 цього договору. Проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п.6.1. договору);

- Споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахунково, відповідно до теплового навантаження. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов"язковим для сторін з моменту введення їх в дію (п.6.2. договору).

- розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.3. договору);

- Споживач не пізніше 25 числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору та сплачує 70% вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період при наявності фінансування. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію Споживач проводить до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.4. договору).

- по закінченню розрахункового періоду, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане теплове навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути Постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання Споживачем рахунку не звільняє останнього від обов"язку сплатити за спожиту теплову енергію (п.6.5. договору);

Так, в ході розгляду справи судом з"ясовано, що на виконання умов договору за період з жовтня 2010р. по червень 2011р. включно відповідачу в гуртожитки (місця загального користування), розташованих по вул. Чехова, 14, пров. Литовський, 6, вул. Червоноармійська, 24, 20 у місті Вінниця були надані послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 65 783,04 грн. (в т.ч. 25 391,34 грн. - приєднене теплове навантаження), що підтверджується випискою з журналу нарахувань і оплати.

Як вбачається з документів, наявних в матеріалах справи Споживач за вказаний період провів лише часткову проплату за надані послуги з теплопостачання, а саме сплативши заборгованість в сумі 44 337,17 грн. За таких обставин, станом на 01.07.11р. у відповідача перед позивачем утворився борг за теплову енергію у розмірі 21 445,87 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов до наступних висновків. Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 634 від 01.11.2009 року є договором постачання та споживання теплової енергії в гарячій воді.

В силу ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.6 ст.276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України). В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги той факт, що станом 01.07.11р. відповідач основний борг за надані послуги з теплопостачання у розмірі 21445,87 грн. погасив, що підтверджується платіжним дорученням №1186 від 23.09.11р., суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в цій частині відповідно до п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за надані послуги по постачанню теплової енергії позивачем нараховано та заявлено до стягнення 745,53 грн. - індексу інфляції; 215,81 грн. - 3% річних; 774,34 грн. - пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п.7.3.4. договору сторони визначили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від вартості використаної теплової енергії за кожен день прострочення, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення пені, індексу інфляції, 3% річних, судом встановлено, що вони здійснені в межах чинного законодавства та умов договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 745,53 грн. - індексу інфляції; 215,81 грн. - 3% річних; 774,34 грн. - пені заявлено правомірно та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову частково із стягненням з відповідача судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст.49, 82 - 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Вінниці, код ЄДРПОУ 08320218 (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", код ЄДРПОУ 33126849 (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13) 745,53 грн. - індексу інфляції; 215,81 грн. - 3% річних; 774,34 грн. - пені; 231,82 грн. - витрат, пов"язаних із сплатою державного мита; 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі № 9/166/2011/5003 в частині стягнення 21 445,87 грн. боргу за теплову енергію припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14 жовтня 2011 р.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи