Ухвала суду № 18739885, 13.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31, http://vn.arbitr.gov.ua

___________________

У Х В А Л А

13 жовтня 2011 р. Справа 13/110/2011/5003

Господарський суд у Вінницькій області у складі судді Тісецького С.С. розглянувши в приміщені суду заяву Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" №11-3/168 від 11.10.2011 р. про винесення додаткового рішення

у справі за позовом:Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4; 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 10; код ЄДРПОУ 14361575)

до:Приватного підприємства "Агза ліс" (22300, Вінницька область, Літинський район, смт. Літин, вул. Лесі Українки, 51; 21000, м. Вінниця, вул. Карбишева, буд. 53)

та до: Приватного підприємства "ЛІСКОМ-ВІННИЦЯ" (21037, м. Вінниця, Ленінський район, вул. Карбишева, буд. 53, адмінкорпус, кім. 7)

про стягнення 731 887,78 грн.

В С Т А Н О В И В:

12.10.2011 р. до господарського суду Вінницької області надійшла заява ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" про винесення додаткового рішення у справі №13/110/2011/5003.

Дана заява мотивована тим, що на виконання рішення суду від 07.09.2011 р. у справі №13/110/2011/5003, господарським судом видано лише один наказ, тоді як потрібно видати два накази щодо кожного боржника окремо.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Вінницької області від 07.09.2011 р. у справі №13/110/2011/5003 позовні вимоги ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" задоволено повністю та стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Агза ліс" та Приватного підприємства "ЛІСКОМ-ВІННИЦЯ" заявлену до стягнення суму боргу та судові витрати.

На виконання зазначеного рішення 23.09.2011 р. господарським судом Вінницької області видано відповідний наказ.

29.09.2011 р. до господарського суду Вінницької області надійшла заява ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" №11-3/168-520 щодо підстав видачі господарським судом одного наказу, на виконання рішення суду у справі №13/110/2011/5003 від 07.09.2011 р. та вимогою про видачу двох окремих наказів на виконання вказаного вище рішення суду.

Листом №13/110/2011/5003/3940/2011 від 03.10.2011 р. заявнику відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви, з повним та обґрунтованим роз'ясненням підстав відмови.

Дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд приходить до висновку, що дана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Пунктами 11 - 13 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.96 р. N 02-5/422 "Про судове рішення" щодо питань винесення додаткового рішення зазначається таке. Прийняття додаткового рішення за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення. Про відхилення заяви сторони чи прокурора щодо прийняття додаткового рішення виносяться ухвала (стаття 86 ГПК). Господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення припустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК. Господарський процесуальний кодекс України не встановлює будь-яких обмежень строків подання заяв про прийняття додаткового рішення. Тому при розгляді цих заяв господарським судам слід керуватись тими статтями ГПК, які регламентують відповідні строки щодо основного рішення. Вирішуючи питання процедури розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні виходити з того, в якому порядку розглядалась справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві тощо.

Статтею 88 ГПК України встановлений вичерпний перелік підстав прийняття додаткового рішення, а саме: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

При винесенні рішення у даній справі судом всебічно досліджені всі обставини справи, повністю вирішено питання щодо заявлених позивачем вимог, а також щодо розподілу судових витрат, в зв'язку з чим правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства видано один наказ на виконання рішення суду про солідарне стягнення з відповідачів суми боргу.

Одночасно суд повторно звертає увагу позивача (заявника), що відповідно до п.2 ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження" зазначається : "У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним".

В резолютивній частині рішення від 07.09.2011 р. та наказі на виконання зазначеного рішення від 23.09.2011 р. у справі №13/110/2011/5003 зазначено саме про солідарне стягнення з відповідачів заявленої до стягнення суми, що відповідає приписам Господарського-процесуального кодексу України так і Закону України "Про виконавче провадження".

За змістом ч.4 ст.116 ГПК України передбачено, що на виконання одного судового рішення може бути видано кілька наказів.

Кілька наказів видається у випадках, коли:

а) судове рішення прийнято на користь кількох позивачів;

б) судове рішення прийнято проти кількох відповідачів;

в) виконання рішення повинно бути проведено в різних місцях.

Ця норма пов'язана з нормою ст. 23 ГПК, згідно з якою позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Проте, коли має місце процесуальна співучасть на стороні позивача чи відповідача, видається один наказ на стягнення всієї суми.

Інститут процесуальної співучасті виникає як наслідок існування множинності осіб у матеріальному правовідношенні на стороні боржника чи кредитора. Це може бути пов'язане з солідарною відповідальністю осіб у зобов'язанні.

Процесуальна співучасть на стороні боржника може виникнути з норми ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Підставою звернення позивача до суду стало невиконання Приватним підприємством "Агза ліс" своїх зобов'язань по Кредитному договору №421-ю від 08.05.2011 р. та подальшим невиконанням Приватним підприємством "ЛІСКОМ-ВІННИЦЯ" своїх зобов'язань щодо погашення суми боргу, як поручителем Приватного підприємства "Агза ліс" за виконанням ним свого зобов'язання за Кредитним договором, згідно Договору поруки №ДП-421-ю-2 від 02.06.2010 р. Таким чином Приватне підприємство "Агза ліс" та Приватне підприємство "ЛІСКОМ-ВІННИЦЯ" стали солідарними боржниками перед Публічним акціонерним товариством "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" .

Також суд зазначає, що позивачем у п.2 прохальної частини своїх позовних вимог заявлено саме солідарне стягнення з відповідачів суми позову та судових витрат, а не окреме стягнення боргу з кожного відповідача .

Відповідно п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. N 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" на запитання, чи вправі господарський суд самостійно змінити позовні вимоги позивача чи спонукати сторони до уточнення позовних вимог, дається така відповідь. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної (в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина четверта статті 22 ГПК визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача. Пунктом 2 статті 83 ГПК передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

Враховуючи викладена, заява Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" №11-3/168 від 11.10.2011 р. про винесення додаткового рішення, є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1.Відмовити Публічному акціонерному товариству "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" у задоволенні заяви №11-3/168 від 11.10.2011 р. про винесення додаткового рішення у справі №13/110/2011/5003.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4; 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 10)

3 - відповідачу (22300, Вінницька область, Літинський район, смт. Літин, вул. Лесі Українки, 51; 21000, м. Вінниця, вул. Карбишева, буд. 53)

4 - відповідачу 2 (21037, м. Вінниця, Ленінський район, вул. Карбишева, буд. 53, адмінкорпус, кім. 7)