Постанова № 187351, 04.10.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

04.10.06 Справа№ 2/1071-27/203а

За позовом: Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Львів

До відповідача: ДП “Рава-Руський шпалопросочувальний завод”, м.Рава-Руська

Про стягнення 55805,00 грн.

Суддя Н.Судова-Хомюк

В судовому засіданні були присутні:

Від позивача: Бондарець М.А.- представник

Від відповідача: Мельник Я.Б., Ковба В.А. - представники

Суть справи:

Позовні вимоги заявлені Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів,м.Львів до ДП “Рава-Руський шпалопросочувальний завод”, м.Рава-Руська про стягнення 55805,00 грн. штрафних санкцій за нестворені робочі місця.

В судовому засіданні 28.09.2006 р. було оголошено перерву до 04.10.2006 р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов №1571 від 27.09.2006 р.

В процесі судового розгляду встановлено, що відповідно до ч.4 ст.15 Закону України “Про залізничний транспорт”, яка вказує, що створення робочих місць для працевлаштування інвалідів проводиться підприємствами та організаціями залізничного транспорту загального користування в розмірі 4% від числа працівників, зайнятих у підсобно –допоміжних роботах, ДП “Рава-Руський шпалопросочувальний завод” встановило норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на 2005 р. в кількості 1 робочого місця. Як вказує позивач, на підприємстві відповідача не було працевлаштовано жодного інваліда.

Згідно ст.20 вищезгаданого Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Суд, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно оцінивши подані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав:

З наявного у матеріалах справи звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ (річна) за 2005 р. вбачається, що середньоблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства становила 126 чоловік.

Згідно ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону. (стаття 19 в редакції Законів України від 14.10.94 р. N 204/94-ВР, від 05.07.2001 р. N 2606-III, із змінами, внесеними згідно із Законами України від 05.06.2003 р. N 910-IV, від 15.06.2004 р. N 1771-IV, від 31.05.2005 р. N 2602-IV).

Враховуючи те, що вказані зміни до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” були внесені 31.05.2005 р., до даного часу відповідач керувався спеціальним законодавством для визначення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Кількість робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідачем відповідно до ст.19 зазначеного Закону становить 5 місць. Список працюючих інвалідів-штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2005 р. підтверджує працевлаштування 2 інвалідів.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають господарські санкції за 3 нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів, починаючи з 01.07.2005 р., що становить 16 741,50 грн.

Суд вважає, що дані санкції відносяться до адміністративно –господарських санкцій, які застосовуються до суб”єктів господарювання.

Згідно ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст.19 вищевказаного Закону, для підприємств (об”єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих.

Відповідно до п.3 Положення про робоче місце інваліда і про Порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1995р. за №314 “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, робоче місце вважається створеним, якщо воно введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Законодавство України обов”язок з безпосереднього працевлаштування інвалідів поклало на органи Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцеві ради, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств (об”єднань), установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.

Відповідач доказів звернення до Центру зайнятості та Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо наявності вільних місць для працевлаштування інвалідів не подав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до часткового задоволення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.19,20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.ст. 94,158-164, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Відмовити у стягненні 39 063,5 грн.

3. Стягнути з ДП “Рава-Руський шпалопросочувальний завод”, що знаходиться за адресою: 80316, м. Рава –Руська Жовківського району Львівської області, вул. Наливайка, 22 (р/р №26008241066004 в ЗГРУ КБ “Приватбанк”, МФО 325321, код ЄДРПОУ 01057574) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, що знаходиться за адресою: 79008, м.Львів, пл.Маланюка,6 (р/р 31216230600002 в УДК у Львівській обл., МФО 825014, ЗКПО 23949066) 16 741,50 грн. адміністративно - господарських санкцій за нестворені робочі місця.

4. Стягнути з ДП “Рава-Руський шпалопросочувальний завод”, що знаходиться за адресою: 80316, м. Рава –Руська Жовківського району Львівської області, вул. Наливайка, 22 (р/р №26008241066004 в ЗГРУ КБ “Приватбанк”, МФО 325321, код ЄДРПОУ 01057574) 167,41 грн судового збору в дохід державного бюджету.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її підписання.

Суддя Судова-Хомюк Н.М.