Рішення № 18731014, 17.10.2011, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2-4971/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"17" жовтня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

суддіАнтипової Л.О.

при секретаріПятаченко Г. В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання видати Сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на нежитлову будівлю, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати за ним право власності на нежитлову будівлю - загальною площею 100,3 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2та зобов'язати видати Сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, посилаючись на те, що 20 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір про спільну діяльність. Предметом даного Договору було визначено організацію спільної діяльності в сфері господарської діяльності повязаною з реконструкцією, будівництвом обєкта нерухомості нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2, введення в експлуатацію і реєстрація права власності на нежитлову будівлю та організація діяльності торгових приміщень в нежитловій будівлі за адресою АДРЕСА_2. Згідно умов Договору Сторони зобов'язуються діяти спільно, шляхом об'єднання майна, і зусиль. Позивач взяв на себе зобов'язання з моменту підписання Договору за власні кошти здійснювати, проведення робіт по реконструкції, будівництву нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2. Тим самим відповідач-1 взяв на себе зобов'язання з моменту підписання Договору отримати відповідну дозвільну документацію на проведення реконструкції, будівництва нежитлової будівлі АДРЕСА_2»та після завершення позивачем робіт по реконструкції, будівництву нежитлової будівлі, ввести в експлуатацію нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, зареєструвавши право власності на нежитлову будівлю на ім'я позивача.

В 2011 році Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна було зроблено технічні заміри нежитлової будівлі по АДРЕСА_2, після чого позивачу стало відомо, що обєкт нерухомості, що складається з нежитлової будівлі загальною площею 100,3 кв.м., не було введено в експлуатацію.

Тобто відповідачем-1не виконано взяті на нього зобов'язання, щодо реєстрації права власності на ім'я позивача та введення в експлуатацію обєкту нерухомості.

В підтвердження того, що позивач є власником нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 100,3 кв.м., звертає увагу на наступне: 25.01.1994 року згідно рахунків-фактур № 7 та № 8 на замовлення Державного орендного підприємства «Культовари», Київським заводом експериментальних конструкцій було виготовлено кіоск алюмінієвий вартістю 49 831 909 (сорок девять мільйонів вісімсот тридцять одна тисяча девятсот дев'ять карбованців). Під час ліквідації Державного орендного підприємства «Культовари»в 1995 році було створено Товариство покупців членів трудового колективу магазину № 1938 «Культовари», орендне підприємство «Культовари». 21.12.1995 року згідно договору купівлі-продажу державного майна при викупі обєктів малої приватизації № 000424/30 укладеним між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по м. Києву та ОП «Культовари», ОП «Культовари»придбало майно цілісного майнового комплексу магазину № 1938 «Культовари», що знаходиться за адресою АДРЕСА_3. У відповідності до умов пункту 1.1. договору № 000424/30 майно підприємства включає в себе всі його активи й пасиви, будівлі та споруди, інвентар, обладнання, устаткування. Тобто у власності ОП «Культовари»також знаходився і алюмінієвий кіоск, що був розташований в м. Києві по вул. Попудренка (зі сторони ст.м. Дарниця).

26.01.1996 року загальними зборами ОП «Культовари»було прийнято рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікатрейд»та обрано директором ТОВ ОСОБА_1. Під час ліквідації ОП «Культовари»права на кіоск, що на той момент був розміщений за адресою м. Київ, вул. Попудренка (зі сторони станції метро «Дарниця») перейшли до ТОВ «Нікатрейд». В подальшому 15 лютого 1997 року на загальних зборах учасників ТОВ «Нікатрейд»було прийнято рішення про передачу кіоску ОСОБА_1 в рахунок дивідендів. Розпорядженням голови Дніпровської районної державної адміністрації № 262 від 07.04.1997 року було переоформлено дозвіл на право установки павільйону по вул. Попудренка (зі сторони станції метро «Дарниця») з орендного підприємства «Культовари»на приватного підприємця ОСОБА_1 Розпорядженням голови Дніпровської районної державної адміністрації № 203 від 15.03.2000 року «Про дозвіл на оздоблення, установку архітектурних малих форм», було надано дозвіл ОСОБА_1 на оздоблення кіоску, що знаходиться по вул. Попудренка. На підставі зазначеного розпорядження № 203 від 15.03.2000 року Управлінням естетики міського середовища Головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, було виготовлено паспорт на тимчасове розміщення кіоску у Дніпровському районі м. Києва по вул. Попудренка (біля ст. метро «Дарниця»), замовником якого виступив ФОП ОСОБА_1 .

Також Рішенням Дніпровської районної в м. Києві ради депутатів № 22 від 11.10.2001 року ОСОБА_1 було надано в орендне користування земельну ділянку для розміщення кіоску за адресою м. Київ, вул. Попудренка (поблизу ст.м. «Дарниця») строком на три роки. На виконання зазначено рішення між Дніпровською районною у м. Києві радою депутатів та ОСОБА_1 12 квітня 2002 року було укладено Договір на право тимчасового користування землею. 08.02.2005 року рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради № 220 було повторно ОСОБА_1 надано в орендне користування земельну ділянку для розміщення кіоску строком на три роки по вул. Попудренка, (біля ст. Метро «Дарниця»). Станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 проводиться сплата за оренду земельної ділянки на якій розміщено нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 100,3 кв.м.

24.03.2006 року ОСОБА_1 було надано згоду Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією на оздоблення фасаду кіоску з заміною вітрин, вхідних дверей та покрівлі, розпорядження № 427. 14 лютого 2007 року згідно договору підряду № 1 на будівництво торгового приміщення, ТОВ ВГФ «Обрій»було проведено роботи з будівництва та монтажу промбудівлі, а саме було проведено будівництво нежитлової будівлі за адресою м. Київ, вул. Попудренка (зі сторони ст. м. «Дарниця»). Нежитлова будівля після проведення будівництва має два поверхи та підвал, улаштоване на фундаменті.

Відповідно до наказу Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України від 04.09.2006 N 296 Малою архітектурною формою для здійснення підприємницької діяльності вважається невелика одноповерхова споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів. Малі архітектурні форми є пересувними або стаціонарними:

- пересувна мала архітектурна форма (торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності тощо) споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей;

- стаціонарна мала архітектурна форма (кіоск, павільйон тощо) споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру має площу до 30 кв. м. Тобто, нежитлова будівля розташоване за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 100,3 кв.м. не є Малою архітектурною формою.

Зазначені вище підстави підтверджені рішенням Господарського суду м. Києва від 28.02.2011 року по справі № 36/19, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду 07.06.2011 року.

З метою приведення документації на нежитлову будівлю у відповідність до вимог чинного законодавства України, позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду»та замовив проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій. За результатами проведення обстеження було надано Звіт про проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій та інженерних мереж нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

Відповідно до вказаного Звіту, -

· Конструкції будівлі відповідають державним стандартам, будівельним нормам і правилам.

· Можлива подальша експлуатація будівель відповідно до їх функціонального призначення та за корисними навантаженнями, що не перевищують передбачені нормами для будівель даного типу.

· Конструкцій та елементів, які знаходяться в аварійному стані не виявлено.

· Усі інженерні (мережі та комунікації) будівлі на момент обстеження були змонтовані та працювали. Їх стан задовільний для подальшої експлуатації.

Проведений аналіз виконаних будівельно-монтажних та проектних рішень нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою м. Київ, Дніпровський район, Попудренка, 5 «Н»дає підставу для ствердження, що нежитлова будівля відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва, згідно ДБН 360-92** «Планировка и настройка городских и сельских поселений». Загальний технічний стан нежилих будівель оцінюється, як добрий та придатний для введення в експлуатацію.

У звязку із цим, позивач звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва із заявою про видачу сертифіката відповідності збудованого обєкту проектній документації, державним будівельним нормам і правилам, у чому йому було відмовлено. Відповідач - 2, відмовляючи у видачі сертифікату відповідності, користувався виключно п.3, 4 Постанови КМ України № 923 від 08.10.2008 р. "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" та не прийняв до уваги той факт, що зазначеним вище висновком експертної організації встановлена відповідність збудованого обєкта вимогам законодавства та його придатність до експлуатації і не надав жодної оцінки тому, що фактично обєкт нерухомості відповідає всім вимогам чинного законодавства України. Враховуючи той факт, що нежитлову будівлю не введено в експлуатацію через необґрунтовану відмову відповідача, позивач позбавлений права використовувати належне йому майно, що порушує його право власності. Таким чином, позивач не може повною мірою реалізовувати своє право власності на виробничі, офісні приміщення. Позивач вважає, що така відмова суперечить чинному законодавству України та порушує його права та охоронювані законом інтереси.

В судове засідання зявився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач-1 в судове засідання не зявився, направив на адресу суду заяву, якою позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував, просив суд розглядати цивільну справу без його участі.

Представник відповідача-2 в судове засідання не зявився, на адресу суду направив письмове заперечення на позовну заяву, де просить суд відмовити в задоволенні позову, просив суд розглядати справу у відсутності представника.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 20 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір про спільну діяльність. Предметом даного Договору було визначено організацію спільної діяльності в сфері господарської діяльності, повязаною з реконструкцією, будівництвом обєкта нерухомості нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2, введення в експлуатацію і реєстрація права власності на нежитлову будівлю та організація діяльності торгових приміщень в нежитловій будівлі за адресою АДРЕСА_2. Згідно умов Договору Сторони зобов'язуються діяти спільно шляхом об'єднання майна, і зусиль.

Позивач взяв на себе зобов'язання з моменту підписання Договору за власні кошти здійснювати, проведення робіт по реконструкції, будівництву нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2. Тим самим відповідач-1 взяв на себе зобов'язання з моменту підписання Договору отримати відповідну дозвільну документацію на проведення реконструкції, будівництва нежитлової будівлі АДРЕСА_2»та після завершення позивачем робіт по реконструкції, будівництву нежитлової будівлі, ввести в експлуатацію нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2»та зареєструвати право власності на нежитлову будівлю на ім'я позивача.

В 2011 році Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна було зроблено технічні заміри нежитлової будівлі по АДРЕСА_2, після чого позивачу стало відомо, що обєкт нерухомості, що складається з нежитлової будівлі загальною площею 100,3 кв.м., не було введено в експлуатацію.

Тобто, Відповідач 1 не виконав взяті на себе зобов'язання, щодо реєстрації права власності на ім'я Позивача та введення в експлуатацію обєкту нерухомості.

25.01.1994 року згідно рахунків-фактур № 7 та № 8 на замовлення Державного орендного підприємства «Культовари»Київським заводом експериментальних конструкцій було виготовлено кіоск алюмінієвий вартістю 49 831 909 (сорок девять мільйонів вісімсот тридцять одна тисяча девятсот дев'ять карбованців). Під час ліквідації Державного орендного підприємства «Культовари»в 1995 році було створено Товариство покупців членів трудового колективу магазину № 1938 «Культовари», орендне підприємство «Культовари».

21.12.1995 року згідно договору купівлі-продажу державного майна при викупі обєктів малої приватизації № 000424/30 укладеним між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по м. Києву та ОП «Культовари», ОП «Культовари»придбало майно цілісного майнового комплексу магазину № 1938 «Культовари», що знаходиться за адресою АДРЕСА_3. У відповідності до умов пункту 1.1. договору № 000424/30 майно підприємства включає в себе всі його активи й пасиви, будівлі та споруди, інвентар, обладнання, устаткування. Тобто у власності ОП «Культовари»також знаходився і алюмінієвий кіоск, що був розташований в м. Києві по вул. Попудренка (зі сторони ст.м. Дарниця).

26.01.1996 року загальними зборами ОП «Культовари»було прийнято рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікатрейд»та обрано директором ТОВ ОСОБА_1.

Під час ліквідації ОП «Культовари»права на кіоск, що на той момент був розміщений за адресою м. Київ, вул. Попудренка (зі сторони станції метро «Дарниця») перейшли до ТОВ «Нікатрейд». В подальшому 15 лютого 1997 року на загальних зборах учасників ТОВ «Нікатрейд»було прийнято рішення про передачу кіоску ОСОБА_1 в рахунок дивідендів. Розпорядженням голови Дніпровської районної державної адміністрації № 262 від 07.04.1997 року було переоформлено дозвіл на право установки павільйону по вул. Попудренка (зі сторони станції метро «Дарниця») з орендного підприємства «Культовари»на приватного підприємця ОСОБА_1

Розпорядженням голови Дніпровської районної державної адміністрації № 203 від 15.03.2000 року «Про дозвіл на оздоблення, установку архітектурних малих форм», було надано дозвіл ОСОБА_1 на оздоблення кіоску, що знаходиться по вул. Попудренка. На підставі зазначеного розпорядження № 203 від 15.03.2000 року Управлінням естетики міського середовища Головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, було виготовлено паспорт на тимчасове розміщення кіоску у Дніпровському районі м. Києва по вул. Попудренка (біля ст. метро «Дарниця»), замовником якого виступив ФОП ОСОБА_1 .

Також Рішенням Дніпровської районної в м. Києві ради депутатів № 22 від 11.10.2001 року ОСОБА_1 було надано в орендне користування земельну ділянку для розміщення кіоску за адресою м. Київ, вул. Попудренка (поблизу ст.м. «Дарниця») строком на три роки. На виконання зазначено рішення між Дніпровською районною у м. Києві радою депутатів та ОСОБА_1 12 квітня 2002 року було укладено Договір на право тимчасового користування землею. 08.02.2005 року рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради № 220 було повторно ОСОБА_1 надано в орендне користування земельну ділянку для розміщення кіоску строком на три роки по вул. Попудренка, (біля ст. Метро «Дарниця»). Станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 проводиться сплата за оренду земельної ділянки на якій розміщено нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 100,3 кв.м.

24.03.2006 року ОСОБА_1 було надано згоду Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією на оздоблення фасаду кіоску з заміною вітрин і вхідних дверей та покрівлі, розпорядження № 427. 14 лютого 2007 року згідно договору підряду № 1 на будівництво торгового приміщення, ТОВ ВГФ «Обрій»було проведено роботи з будівництва та монтажу промбудівлі, а саме було проведено будівництво нежитлової будівлі за адресою м. Київ, вул. Попудренка (зі сторони ст. м. «Дарниця»). Нежитлова будівля після проведення будівництва має два поверхи та підвал, улаштоване на фундаменті.

Відповідно до наказу Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України від 04.09.2006 N 296 Малою архітектурною формою для здійснення підприємницької діяльності вважається невелика одноповерхова споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів. Малі архітектурні форми є пересувними або стаціонарними:

- пересувна мала архітектурна форма (торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності тощо) споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей;

- стаціонарна мала архітектурна форма (кіоск, павільйон тощо) споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру має площу до 30 кв. м. Тобто, нежитлова будівля розташоване за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 100,3 кв.м. не є Малою архітектурною формою.

Зазначені вище підстави підтверджені рішенням Господарського суду м. Києва від 28.02.2011 року по справі № 36/19, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду 07.06.2011 року.

З метою приведення документації на нежитлову будівлю у відповідність до вимог чинного законодавства України, Позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду»та замовив проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій. За результатами проведення обстеження було надано Звіт про проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій та інженерних мереж нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

Відповідно до вказаного Звіту, -

· Конструкції будівлі відповідають державним стандартам, будівельним нормам і правилам.

· Можлива подальша експлуатація будівель відповідно до їх функціонального призначення та за корисними навантаженнями, що не перевищують передбачені нормами для будівель даного типу.

· Конструкцій та елементів, які знаходяться в аварійному стані не виявлено.

· Усі інженерні (мережі та комунікації) будівлі на момент обстеження були змонтовані та працювали. Їх стан задовільний для подальшої експлуатації.

Проведений аналіз виконаних будівельно-монтажних та проектних рішень нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою м. Київ, Дніпровський район, Попудренка, 5 «Н»дає підставу для ствердження, що нежитлова будівля відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва, згідно ДБН 360-92** «Планировка и настройка городских и сельских поселений». Загальний технічний стан нежилих будівель оцінюється, як добрий та придатний для введення в експлуатацію.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 317 Цивільного кодексу України деталізовано конституційний принцип, встановлений ст. 41 Конституції України, згідно якого права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власникові. Право власності є абсолютним, необмеженим та гарантованим державою і вчинення будь-яких перешкод власнику у володінні, користуванні та розпорядженні належним йому майном як з боку органів держави, так і з боку третіх осіб є незаконним.

Отже, позивач, як власник нежилого приміщення має всі повноваження щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном і вчинення будь-яких перешкод у здійсненні експлуатації за призначенням з боку відповідача, третіх осіб або державних органів є незаконним, оскільки держава гарантує захист права власності (ст. 386 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Згідно із пунктом 5 статті 12 ЦК України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

У відповідності до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи будівництво нежилої будівлі відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва, згідно ДБН 360-92** «Планировка и настройка городских и сельских поселений». Загальний технічний стан нежилих будівель оцінюється, як добрий та придатний для введення в експлуатацію.

Відповідач - 2, відмовляючи у видачі сертифікату відповідності, користувався виключно п.3, 4 Постанови КМ України № 923 від 08.10.2008 р. "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" та не прийняв до уваги той факт, що зазначеним вище висновком експертної організації встановлена відповідність збудованого обєкта вимогам законодавства та його придатність до експлуатації і не надав жодної оцінки тому, що фактично обєкт нерухомості відповідає всім вимогам чинного законодавства України. Порядок видачі сертифікатів відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил регламентується Постановою Кабінету Міністрів України "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів" від 08 жовтня 2008 року № 923 із наступними змінами та доповненнями (надалі за текстом Постанова № 923).

Відповідно до п.2 Постанови № 923 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. При цьому, сертифікатом є документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Експлуатація будівлі без наявності вказаного сертифіката відповідно до Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" не допускається та тягне за собою майнову відповідальність.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст..41 Конституції України, ст.ст. 130, 174, 208, 209, 213, 215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст. 316-319, 328, 376, 392, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_1, що зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 право власності на нежитлову будівлю загальною площею 100,3 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2;

3.Усунути перешкоди в користуванні майном, шляхом зобовязання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, поверх 7, код ЄДРПОУ 35647677) видати ОСОБА_1 (зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1), Сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою м. Київ, Дніпровський район, вул. Попудренка, 5 «Н»

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення через районний суд.

Суддя: