Постанова № 18723104, 18.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2011 р. Справа № 5021/1216/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В.,

суддя Бородіна Л.І.

суддя Лакіза В.В.

при секретарі Сиротніковій Я.Є.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 22.12.2010 року;

відповідача - ОСОБА_2., за довіреністю №15-3155 від 26.04.2011 року;

прокурор - не зявився;

третя особа - не зявилась;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сумського транспортного прокурора Сумської області (вх.№3089С/2-7) на рішення господарського суду Сумської області від 07.07.2011 року у справі №5021/1216/2011,

за позовом Сумського транспортного прокурора Сумської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, яким делеговані повноваження по здійсненню господарської діяльності Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України»в особі дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яку за довіреністю представляє Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, м. Суми,

до Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Бітімпекс-Ойл», м.Київ,

про стягнення 407068,44 грн.-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2011 р. Сумський транспортний прокурор Сумської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, яким делеговані повноваження по здійсненню господарської діяльності Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України»в особі дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яку за довіреністю представляє Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів подав до господарського суду Сумської області позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідача на користь Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»407068,44 грн. боргу, що виник у відповідача перед управлінням у червні 2008 р. за договором № 9/2007-Т від 29.12.2006 р. на транспортування природного газу, укладеного між позивачем та відповідачем.

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.07.2011р. у справі №5021/1216/2011 (суддя Коваленко О.В.) в позові відмовлено.

Сумський транспортний прокурор Сумської області з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 07.07.2011 р. у даній справі та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обємі, посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства та неповне зясування усіх фактичних обставин справи.

Зокрема, як стверджує прокурор, що здійснення відбору відповідачем у червні 2008 р. природного газу у вказаному обємі підтверджується реєстром фактично про транспортованих обсягів природного газу мережами високого тиску та актами приймання передачі обсягів природного газу від 30.07.2008 р. між ВАТ «Сумигаз»та ВАТ «Сумихімпром».

Прокурор стверджує, що посилання відповідача на те, що ним здійснена оплата за транспортування спірного природного газу ТОВ «Бітімпекс-Ойл»не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки, на думку прокурора, ТОВ «Бітімпекс-Ойл»не мало права постачати імпортований природний газ ВАТ «Сумихімпром», а тим паче отримувати кошти за його транспортування. Отже, на думку прокурора, відповідач безпідставно сплатив грошові кошти за транспортування природного газу мережами високого тиску ТОВ «Бітімпекс-Ойл», та це не звільняє його від оплати коштів позивачу.

Прокурор також вказує на відсутність у ТОВ «Бітімпекс-Ойл»ліцензії на транспортування природного газу, неналежне повідомлення цієї особи про час та місце засідання суду та незалучення судом першої інстанції до участі у справі інших третіх осіб ЗАТ «Укргаз-енерго»та ВАТ «Сумигаз», про доцільність залучення яких наполягав позивач під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Представник прокуратури в судові засідання апеляційного господарського суду не зявлявся, хоча про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином (ухвалу суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 19.09.2011 р. Сумська транспортна прокуратура отримала ще 04.08.2011 р.)

Позивач підтримує апеляційну скаргу прокурора у повному обсязі та просить рішення суду скасувати.

Представником ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтобаз України»у суді апеляційної інстанції заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору НАК «Нафтогаз України».

Колегія суддів вважає заявлене клопотання безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки НАК «Нафтогаз України»в особі ДК «Укртрансгаз»є позивачем у справі, що виключає можливість залучення її у якості третьої особи.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Зокрема, як стверджує відповідач, прокурором та позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт транспортування спірного газу саме позивачем. Відповідач також вказує, що відповідне транспортування здійснювалось йому третьою особою, з якою був укладений договір на поставку та транспортування природного газу у червні 2008 р.

Третя особа у судові засідання апеляційного господарського суду не зявлялась, про причини не зявлення суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлені про час і місце засідання суду. Як вбачається із матеріалів справи, ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження направлена за адресою третьої особи, що вказана у апеляційній скарзі та договорі з відповідачем та така ухвала повернута на адресу суду з відміткою поштового відділення про повернення за закінченням терміну зберігання. Зважаючи на те, що прокурором не була повідомлена інша адреса третьої особи, з урахуванням положень ст. 64 ГПК України, третя особа вважається такою, що повідомлена належним чином про час та місце засідання суду.

Зважаючи на належне повідомлення прокурора та третьої особи про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності прокурора та третьої особи, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами по справі, 29.12.2006 року між ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»та ВАТ «Сумихімпром»було укладено Договір на транспортування природного газу №9/2007-Т (надалі Договір), відповідно до умов якого позивач, як газотранспортне підприємство, зобовязався надати відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними газопроводами в межах обсягів зазначених в п. 1.2 Договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до умов Договору послуги по транспортуванню газу оформлюються позивачем та відповідачем актами виконання робіт з транспортування газу.

Відповідно до розділу 4 Договору, оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється відповідачем щомісячно, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача в розмірі вартості послуг, що були фактично надані позивачем у звітному місяці транспортування газу на підставі акту виконаних робіт по транспортуванню до 10 числа, наступного за звітним місяця.

Відповідно до п. 8.1 Договору вказаний договір в частині надання послуг по транспортуванню газу діє до 31.12.2007 року. Сторони передбачили, що у разі, якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до закінчення дії договору не заявить про свій намір розірвати або змінити його, строк дії Договору автоматично продовжується на наступний рік на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору тариф на транспортування 1000 куб.м. газу відповідача магістральними трубопроводами позивача згідно з постановою НКРЕ України від 21.06.2007 року № 775 «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу»від 01.07.2007 року встановлюється в розмірі 39 грн. 72 коп. (в т.ч. ПДВ 6 грн. 62 коп.)

Позовні вимоги прокурора ґрунтуються на тому, що відповідачем в червні 2008 рок було спожито природного газу в обсязі 10248, 450 тис. куб. м., а тому вартість послуг позивача в даному випадку з урахуванням вищевказаного тарифу склала 407068,44 грн., яка й заявлена прокурором до стягнення.

На підтвердження факту здійснення відбору відповідачем в червні 2008 року природного газу в обсязі 10248,450 тис. куб. м. прокурор посилається на реєстр фактично протранспортованих обсягів природного газу мережами високого тиску, а також на той факт, що позивачем на адресу відповідача було направлено два примірники акту приймання-передачі послуг з транспортування газу від 01.03.2011 року за червень 2008 року, відповідно до вимог п. 2.2.1 Договору, які не були підписані відповідачем, та, відповідно, і неоплачені, вимога позивача про оплату № 540/17-01 від 20.04.2011 року також залишена без задоволення.

Як вірно зазначає місцевий господарський суд, 19.04.2007 року відповідачем на адресу позивача було направлено листа № 3348, в якому повідомлялося про припинення дії договору №9/2007-Т від 29.12.2006 року та було прохання повернути передплату за транспортування природного газу, а позивач платіжним дорученням від 28.08.2007 року повернув зайво перераховані грошові кошти на адресу відповідача в сумі 8551,33 грн., що свідчить про те, що позивач, вчинивши вищевказані дії, погодився з припиненням дії договору та станом на серпень 2007 року договірні відносини між сторонами було фактично розірвано.

Ані прокурором, ані позивачем до матеріалів справи не надано доказів існування договірних відносин в межах вказаного договору №9/2007-Т від 29.12.2006 року між позивачем та відповідачем з серпня 2007 р. по червень 2008 р. включно і в подальшому, після червня 2008 р.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено вище, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач заборгував позивачу грошові кошти за транспортування природного газу лише у червні 2008 р. (при цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що акт приймання передачі за червень 2008 р. позивачем з необґрунтованих ним підстав направлено на адресу відповідача лише у березні 2001 р., тобто, через 2 роки і 9 місяців після дати ймовірного надання цих послуг). У якості підстави складання цього акту позивач посилається на акти приймання-передачі обсягів природного газу від 30.06.2008 р., що складені між відповідачем та ВАТ «Сумигаз».

Відповідач не заперечує факт підписання вказаних актів із ВАТ «Сумигаз»та факт отримання ним 10248,450 тис. куб. м. природного газу, однак, зазначає, що поставщиком та транспортувальником вказаної кількості газу була третя особа по справі - ТОВ «Бітімпекс-Ойл»(прокурор та позивач, в свою чергу, стверджують, що транспортувальником вказаної кількості газу був саме позивач).

Як свідчать наявні у справі докази, 20.05.2008 року між ТОВ «Бітімпекс-Ойл»та ВАТ «Сумихімпром»(відповідачем) дійсно було укладено Договір №133/08 постачання природного газу, відповідно до умов якого постачальник зобовязання постачити покупцю в 2008 році природний газ, а покупець зобовязується прийняти та оплатити його.

Відповідно до розділу 7 Договору вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, тобто з 20.05.2008року, та діє до 31.12.2008 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобовязань за Договором.

Відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору № 133/08 від 20.05.2008 року, постачальник постачає покупцю в червні 2008 року природний газ імпортного походження обсягом 9000000,00 куб.м., загальна вартість якого складає 13236415,20 грн.

Відповідно до п. 3.4 Договору кінцевий розрахунок проводиться не пізніше 10 числа наступного за місяцем поставки газу на підставі Акту приймання-передачі природного газу.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до Акту приймання передачі природного газу від 30.06.2008 року ВАТ «Сумихімпром»було прийнято від ТОВ «Бітімпекс-Ойл»10248, 450 куб.м газу на загальну суму 15072526 грн. 61 коп., яка включає в себе і вартість послуг за транспортування газу.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору №133/08 від 20.05.2008 року, відповідач здійснював оплату за природний газ, який вже прийнятий та здійснив передплату за газ, який буде транспортуватися в майбутньому, що підтверджено копіями платіжних доручень за травень-червень 2008 року, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, належне виконання відповідачем по справі, відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязань за договором № 133/08 від 20.05.2008 року, зокрема зобовязань щодо оплати поставленого природного газу в обємі 10248, 450 куб.м, підтверджено матеріалами справи, тому, беручи до уваги зазначені обставини, а також враховуючи, що прокурор та позивач не подали належних матеріалів в обґрунтування позовних вимог, суд першої інстанції і дійшов висновку, що вимоги прокурора в інтересах позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Повністю погоджуючись із такими твердженнями суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в суді апеляційної інстанції були витребувані та досліджені додаткові докази у справі, з яких вбачається, що договором №133/08 від 20.05.2008 р., укладеним між відповідачем та ТОВ «Бітімпекс-Ойл»дійсно передбачено у ціні на газ також і вартість транспортних витрат. Надані відповідачем акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи та податкові накладні підтверджують факт включення до вартості газу і вартість його транспортування.

Колегія суддів зазначає, що вказаний договір відповідача з ТОВ «Бітімпекс-Ойл»в силу приписів ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, питання щодо наявності чи відсутності, а також необхідності для ТОВ «Бітімпекс-Ойл»ліцензії на транспортування газу не впливає на суть даних правовідносин, оскільки стосується дійсності чи недійсності договору між відповідачем та третьою особою, що є предметом окремого судового розгляду.

Що ж стосується посилання прокурора на неналежне повідомлення ТОВ «Бітімпекс-Ойл»про час та місце засідання суду, колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що така особа була належним чином (в силу приписів ст. 64 Господарського процесуального кодексу України) повідомлена про час та місце засідання суду.

Щодо посилань про безпідставне незалучення судом першої інстанції до участі у справі інших третіх осіб ЗАТ «Укргаз-енерго»та ВАТ «Сумигаз», про доцільність залучення яких наполягав позивач під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що із поданого позивачем клопотання не вбачається, яким чином рішення суду з даної справи може вплинути на права та обовязки вказаних осіб, а відтак, на думку колегії суддів, судом першої інстанції обгрунтовані такі особи і не були залучені до участі у справі.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сумського транспортного прокурора Сумської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 07.07.2011 року у справі № 5021/1216/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Повний текст постанови складено 17.10.2011 року.