Постанова № 18723099, 18.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2011 р. Справа № 5023/4354/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Білоконь Н.Д., суддя Пелипенко Н.М.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників:

прокурора Пилипенко О.Г.

позивача - не зявився

першого відповідача не зявився

другого відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. № 4063 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 22 червня 2011 року у справі № 5023/4354/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Елістер проджект", м.Харків

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Цифрова типографія "Гринвич", с.Циркуни Харківського району Харківської області

2. Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів", м. Харків

про виконання договірних зобов'язань,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Елістер проджект" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю “Цифрова типографія "Гринвич" (далі перший відповідач) виконати належним чином умови договору купівлі-продажу адміністративної будівлі від 20.05.2011 р.; виселити першого відповідача з адміністративної будівлі (літ. П), загальною площею 916,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; виселити підприємство “Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів” (далі другий відповідач) та інших осіб з адміністративної будівлі (літ. П), загальною площею 916,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; вселити позивача в адміністративну будівлю (літ. П), загальною площею 916,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22 червня 2011 року у справі № 5023/74354/11 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено частково. Зобовязано першого відповідача виконати належним чином умови договору купівлі-продажу адміністративної будівлі від 20.05.2011 р.; виселено першого та другого відповідачів з адміністративної будівлі (літ. П), загальною площею 916,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; вселено позивача у адміністративну будівлю (літ. П), загальною площею 916,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з першого відповідача на користь позивача суму державного мита та судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в загальному розмірі 216,00 грн. Стягнуто з другого відповідача на користь позивача суму державного мита та судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в загальному розмірі 216,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Заступник прокурора Харківської області в інтересах другого відповідача із рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2011 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги заступник прокурора посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні спору не знайшов доказів того, що другим відповідачем будь-яким чином порушуються права позивача на вселення в адміністративну будівлю.

Позивач та відповідачі письмових відзивів на апеляційну скаргу заступника прокурора не надали, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку своїх представників у призначене судове засідання.

Враховуючи те, що явка сторін не була визнана обовязковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідачів за наявними матеріалами у справі.

В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи заступника прокурора, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, 2 грудня 2003 року другий відповідач на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу придбав у громадянина ОСОБА_1 адміністративну будівлю (в літ. П), загальною площею 916,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за №4320397 (а. с. 28, 29).

Постановою господарського суду Харківської області від 04.10.2010 р. у справі № Б-39/161-09 другого відповідача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначений арбітражний керуючий Телитченко А.О. Зазначеною постановою підприємницьку діяльність банкрута, повноваження органів управління банкрута та повноваження власників майна припинено (а. с. 20-22).

На виконання постанови господарського суду Харківської області від 04.10.2010 р. ліквідатором другого відповідача - арбітражним керуючим Телитченком А.О. укладено з першим відповідачем договір купівлі-продажу адміністративної будівлі від 07.04.2011 р., відповідно до умов якого другий відповідач передав у власність першого відповідача адміністративну будівлю (літ. П), загальною площею 916,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір нотаріально посвідчений та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 4398809 (а. с. 24, 25).

20 травня 2011 року між першим відповідачем (продавець) та позивачем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу адміністративної будівлі, відповідно до умов якого перший відповідач передав у власність позивача адміністративну будівлю (літ. П), загальною площею 916,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначений договір нотаріально посвідчений та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 4454897 (а. с. 12, 13)

Актом прийому-передачі від 20.05.2011 р., підписаним та скріпленим печатками сторін, підтверджується факт передачі спірного майна позивачу (а. с. 17).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він належним чином виконав умови договору, прийнявши у власність нежитлову будівлю та сплативши за нею обумовлену договором ціну, що підтверджується актом прийому-передачі та платіжним дорученням № 2 від 18.05.2011 р. Однак у адміністративній будівлі продовжує знаходитись її колишній власник другий відповідач, а також товарно-матеріальні цінності належні другому відповідачу та особі, що раніше знаходилася з ним у трудових та підприємницьких відносинах. На думку позивача, є правові підстави для виселення відповідачів із незаконно займаного приміщення та вселення в нього позивача.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі статтею 655 цього Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу адміністративної будівлі від 20 травня 2011 року набув право власності на адміністративну будівлю (літ. П), загальною площею 916,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Державна реєстрація зазначеного приміщення відбулася, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав власності на обєкти нерухомого майна від 26 травня 2011 року, реєстраційний номер 33227361, наданим комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації".

20 травня 2011 року сторонами підписаний акт прийому-передачі до договору купівлі-продажу адміністративної будівлі, в якому зазначено про передачу першим відповідачем та прийняття позивачем нерухомого майна. Із вказаного акту вбачається, що майно передано покупцю в належному стані та зауважень у сторін по передачі майна немає.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Системний аналіз фактичних обставин справи разом із нормами чинного законодавства дають підстави колегії суддів дійти висновку, що право власності у набувача майна виникло в розумінні статті 334 Цивільного кодексу України, при цьому доказів порушення, невизнання або оспорювання свого права власності позивач не надав. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що останній не може користуватись своїм приміщенням, докази знаходження відповідачів у адміністративній будівлі, а також докази того, що другим відповідачем будь-яким чином порушуються права позивача на вселення в адміністративну будівлю.

Разом з тим, в матеріалах справи є докази того, що позивач прийняв від другого відповідача нерухоме майно у належному стані і зауваження у сторін по передачі майна відсутні.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Предметом позову у даній справі є виселення відповідачів із спірних приміщень та вселення позивача. Відповідно предметом доказування належними доказами є факти, що відповідачі займають спірне приміщення без наявності на те правових підстав. Разом з тим, належних доказів в підтвердження таких обставин позивачем не надано. Позивач обмежився лише посиланням в позовній заяві на неможливість вступу в користування зазначеним приміщенням, не підтвердивши це належними доказами.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем не надано належних доказів обґрунтованості та правомірності своїх позовних вимог до відповідачів, зокрема, доказів порушення його майнових прав та обовязків, що мають своєю підставою виникнення договір купівлі-продажу адміністративної будівлі від 20.05.2011 р.

Фактично позов про виселення та вселення у даних спірних правовідносинах є вимогою про витребування майна із чужого володіння, яка підлягає розгляду господарським судом за місцезнаходженням майна. Позивач штучно змінив підсудність шляхом визначення предмету позову іншого, ніж який випливає із спірних правовідносин.

А тому колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача про зобовязання першого відповідача виконати належним чином умови договору купівлі-продажу адміністративної будівлі від 20.05.2011 р., виселення відповідачів із адміністративної будівлі (літ. П), загальною площею 916,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та вселення позивача в зазначену будівлю.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 22 червня 2011 року у справі №5023/4354/11 прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в звязку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга заступника прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 22 червня 2011 року скасувати.

Прийняти нове рішення. В задоволенні позову відмовити.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Білоконь Н.Д.

Суддя Пелипенко Н.М.

Повний текст постанови по справі підписаний 14 жовтня 2011 року.