Рішення № 18722505, 10.10.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2011 р.Справа № 20/5025/1651/11 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 смт. Перегінськ, Рожнятівського району, Івано Франківської області до Приватного підприємства „Омерта Проект” м. Хмельницький

про стягнення 31486,00 грн. основного боргу

суддя С.В. Гладій

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №3068 від 07.10.2011р.

від відповідача: не зявився

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до відповідача про стягнення 31486,00 грн. основного боргу за поставлений товар відповідно до договору поставки № 10 від 22.10.2010р.

Ухвалою господарського суду від 21 вересня 2011 року прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі № 20/5025/1651/11. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами, підтвердженням чого є витяг з реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем ПП „Омерта Проект” умов договору поставки товару.

В ході розгляду справи сума боргу не змінилась.

Відповідач за викликом не зявився, доказів поважності причин неявки та відзиву на позов не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) та ПП „Омерта Проект” (Замовник) укладено договір поставки № 10 від 22.10.2010р.

Згідно п.1 договору Постачальник зобовязується поставити товар (передавати у власність Замовника), перелік якого визначений у Додатку №1 до цього Договору, а Замовник зобовязується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Згідно п.3 даного договору товар повинен бути поставлений Замовнику у строк 30 днів з моменту здійснення попередньої оплати Замовником за цим Договором. Перехід права власності відбувається в момент поставки відповідного товару, що оформляється видатковою накладною та актом прийому передачі. Пунктом постачання товару за цим Договором є місце знаходження Замовника.

Відповідно до п.5 договору загальна ціна даного договору становить 31486,00 грн. і визначається договірною ціною). Замовник сплачує Постачальнику передплату за цим Договором у розмірі 100% від ціни Договору протягом пяти днів з моменту підписання Сторонами Договору.

Позивач згідно видаткової накладної №22 від 22.10.2010р. поставив відповідачу обрізні пиломатеріали в кількості 24,22 куб.м., на загальну суму 31486,00 грн..

Відповідач з позивачем не розрахувався за отриманий товар. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 31486,00 грн.

06.05.2011р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію №5 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 31486,00 грн., яка залишена без відповіді та задоволення.

Станом на момент розгляду справи відповідач за отриманий товар з позивачем в сумі 31486,00 грн. не розрахувався.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 31486,00 грн.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь0який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач передав відповідачу товарно-матеріальні цінності, останній їх прийняв та зобов'язувався сплатити за них певну грошову суму.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.5 договору загальна ціна даного договору становить 31486,00 грн. і визначається договірною ціною). Замовник сплачує Постачальнику передплату за цим Договором у розмірі 100% від ціни Договору протягом пяти днів з моменту підписання Сторонами Договору.

Отже, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару не виконав, і станом на момент звернення до суду за ним рахувалася заборгованість в сумі 31486,00 грн..

Згідно п.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 31486,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором поставки №10 від 22.10.2010р., видатковою накладною.

Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 31486,00 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 45,12, 13, 33, 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 смт. Перегінськ, Рожнятівського району, Івано Франківської області до Приватного підприємства „Омерта Проект” м. Хмельницький про стягнення 31486,00 грн. основного боргу задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства „Омерта Проект” (м. Хмельницький, пров. Купріна,54/2, код 35478557) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 31486,00 грн. (тридцять одна тисяча чотириста вісімдесят шість гривень 00 коп.) основного боргу, 314,86 грн. (триста чотирнадцять гривень 86 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяС.В. Гладій