Рішення № 18722426, 03.10.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2011 р.Справа № 6/16/393-10 За позовом Виробничого підприємства „Будівельник”, м. Хмельницький

До Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс”, м. Хмельницький

про витребування від Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс” з чужого незаконного володіння майна, а саме: залізобетонних плит в кількості 58 шт. та фундаментних залізобетонних блоків стрічкового типу „ФС-4” в кількості 119 шт.

Головуючий суддя О.Є. Танасюк

Суддя: В.В. Виноградова

Суддя: М.Є. Муха

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю від 14.03.11р.

відповідача ОСОБА_2 представник за постійним дорученням № 204 від 02.02.2011 р.

Суть спору: Позивач у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.09.11р. просить суд витребувати від Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс” з чужого незаконного володіння майно, а саме: залізобетонних плит в кількості 58 штук та фундаментальних залізобетонних блоків стрічкового типу „ФС-4” в кількості 119 штук, мотивуючи тим, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ХМ №000351 від 30.05.00р., виданого на підставі рішення Олешинської сільської ради №9 від 17.12.97р., позивачу було надано у постійне користування для виробничих потреб земельну ділянку, площею 0,68 га.

В звязку із здійсненням господарської діяльності, позивачем було зведено огорожу по периметру земельної ділянки, шляхом встановлення залізобетонних заборних плит в кількості 100 шт. на фундаментальних залізобетонних блоках стрічкового типу „ФС-4” в кількості 19 шт., загальною вартістю 42775,69 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області вищезазначене рішення Олешинської сільської ради було визнане недійсним. Рішенням виконкому Хмельницької міської ради №1234 від 14.11.96р. Хмельницькому КАП №222801, правонаступником якого є відповідач, було відведено у користування земельну ділянку, площею 8,88 га., яка фактично включає в себе земельну ділянку, якою володів позивач.

12.09.06р. працівниками ХКП „Спецкомунтранс” було складено акт інвентаризації та оприбутковано майно, що знаходилося на отриманій 2-м відповідачем земельній ділянці, в тому числі, на думку позивача, було оприбутковано і належні йому плити та блоки, що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.03.08р.

При цьому, на неодноразові звернення позивача із вимогою про повернення плит та блоків, відповідачі не реагують.

Відповідач, Хмельницьке комунальне підприємство „Спецкомунтранс” у письмових поясненнях №886 від 24.05.2011р. та його повноважний представник в судових засіданнях повідомляє, що на підприємстві будь-яких документів стосовно будівництва огорожі із бетонних плит по периметру міського полігону твердих побутових відходів у м. Хмельницькому по проспекту Миру, 7, які велися у 90-х роках господарським способом без проектної документації, не збереглося.

Зазначає, що відповідно до інвентарних карток обліку основних засобів у січні 1999 р. на бухгалтерський облік підприємством було взято забор із залізобетонних плит первісною вартістю 7765, 85 грн. (без ПДВ), яким огороджена виробнича територія підприємства довжиною майже 600 м., на що витрачено біля 200 шт. плит розміром 2,5х3м.

Вказує, що залізобетонні плити у кількості 89 шт., які за актом ревізії взяті на баланс по бухгалтерському обліку як основні засоби, 41 бетонний блок, обліковані як матеріали.

В письмових поясненнях від 29.09.11р. (вих.№1506 від 29.09.2011р.), представник відповідача зазначає, що в процесі інвентаризації, яка проводилася КРВ в м. Хмельницькому з 23.07. по 20.09.2006 р. було взято на бухгалтерський облік огорожу із залізобетонних плит розміром 2,5х3 м. у кількості 89 шт. на суму 16972,30 грн., бетонні блоки у кількості 41 шт. на суму 1476,00 грн. та 2 шлагбауми на суму 200 грн., про що здійснено запис в акті ревізії № 082 від 20.09.2006 р., а саме, відповідно до наказу № 199-б від 08.09.2006 р. „Про внесення доповнень до Наказу № 164-а від 19.07.2006 р. проведено інвентаризацію основних засобів та товарно-матеріальних цінностей на полігоні твердих побутових відходів, якою встановлено: лишки на суму 18648,30 грн., в тому числі основних засобів на суму 17172,30 грн., матеріалів на суму 1476,00 грн. Під час ревізії лишки зазначених матеріальних цінностей поновлено в бухгалтерському обліку.

При цьому, вказує, що позивачем не подано доказів на підтвердження його права власності стосовно заявлених до стягнення плит та блоків, а накладні про придбання позивачем цих будівельних матеріалів підтверджують лише факт придбання позивачем залізобетонних плит в кількості 100 шт. та блоків в кількості 119 шт. Однак, враховуючи, що позивач є будівельною організацією, вказані будматеріали могли бути придбані для використання в його господарській діяльності.

В звязку з відмовою позивача від позову, ухвалою господарського суду від 29.08.2011 р. провадження у справі за позовом Виробничого підприємства „Будівельник”, м. Хмельницький до Хмельницької міської ради, м. Хмельницький припинено.

На виконання ухвали суду від 04.08.11р. сторонами здійснено визначення кількості спірного майна шляхом огляду земельної ділянки, що надавалася в користування ВП „Будівельник” та складено акт огляду, що підписаний сторонами по справі та план-схему до нього від 16.08.2011р.

Із вказаного акту вбачається, що на земельній ділянці, що належала позивачу знаходяться 36 плит.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Хмельницьке комунальне підприємство „Спецкомунтранс” зареєстроване як юридична особа, що підтверджується довідкою Головного управління статистики в Хмельницькій області від 05.0307р. №262.

Відповідно до рішення Олешинської сільської ради №9 від 17.12.1997 р. виробничому підприємству „Будівельник” було надано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 0,68га для виробничих потреб, про що був виданий Державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ №000351 від 30.05.2000 р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.03.2003р. у справі №5/517-Н рішення 8 сесії Олешинської сільської ради №9 від 17.12.1997 р., яким затверджено матеріали інвентаризації і закріплено за малим підприємством „Будівельник” земельну ділянку площею 0,68га, визнано недійсним. Дане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось.

03.04.2003р. на адресу МП „Будівельник” КАТП-222-801 (правонаступником якого є ХКП "Спецкомунтранс") було направлено пропозицію про звільнення земельної ділянки або укладення договору її оренди.

Контрольно-ревізійним відділом у м. Хмельницькому та Хмельницькому районі з 19.07.2005р. по 20.09.2006р. проводилась ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності ХКП "Спецкомунтранс" за 2005р. - І півріччя 2006р.

В процесі ревізії на вимогу ревізорів згідно наказу відповідача №164 від 19.07.2006р. із змінами, внесеними наказом №199-б від 08.09.2006 р., на підприємстві проведена вибіркова інвентаризація товарно-матеріальних цінностей та запасних частин, паливно-мастильних матеріалів, основних засобів на складі, повна інвентаризація на полігоні ТПВ та у матеріально-відповідальних робіт підприємства.

При проведенні вказаної інвентаризації на полігоні твердих побутових відходів інвентаризаційною комісією складено інвентаризаційний опис від 12.09.06р., з якого вбачається, що на території полігону твердих побутових відходів знаходяться, зокрема, заборні бетонні плити в кількості 89 шт. та бетонні блоки в кількості 41 штука, що також підтверджується довідкою Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс” №795 від 20.09.06р.

Згідно протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 12.09.2006 року, було прийнято рішення про взяття на баланс підприємства майна, яке перебуває на території полігону, а саме: бетонні, бувші у використанні заборні плити розміром 2,5х3м в кількості 89 шт. на суму 16 972,30 грн., 41 шт. бетонних блоків на суму 1 476,00 грн. та шлагбауми в кількості 2 шт. на суму 200грн. ().

Як вбачається згідно накладної від 01.11.00р. ВП „Будівельник” отримано від ПВП „Трейдметал” фундаментні блоки стрічкового типу „ФС-4” в кількості 119 шт. на загальну суму 13175,63 ком., та згідно накладної №б/н від 15.12.00р. плити заборні залізобетонні в кількості 100 шт. на загальну суму 29600,00 грн. та сплачено кошти, що підтверджено квитанціями до прибуткового касового ордера від 01.11.00р. та від 16.12.00р.

Вважаючи, що його позбавили права власності на спірне майно, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Хмельницької міської ради, м. Хмельницький та Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс”, м. Хмельницький на користь Виробничого підприємства „Будівельник” майна, набутого без достатньої правової підстави, а саме: залізобетонних заборних плит в кількості 100 штук загальною вартістю 29 600,00 грн. та фундаментальні залізобетонні блоки стрічкового типу "ФС-4" в кількості 119 штук загальною вартістю 13 175,72 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.08.08р. по справі №19/2462 в позові ВП „Будівельник” до Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс” про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

Підставою для відмови в позові став пропуск позивачем строку позовної давності та недоведеність права власності на спірне майно.

Постановою ЖАГС від 11.11.08р. вказане рішення залишено без змін, однак, постановою Вищого господарського суду України від 04.02.09р. по справі №19/2462 вказане рішення господарського суду Хмельницької області скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

За результатами повторного розгляду даної справи позов залишено без розгляду, про що винесено ухвалу по справі №11/19/2462.

Позивач повторно звернувся із аналогічним позовом в межах справи №16/393-10.

26.05.10р. господарським судом Хмельницької області прийнято рішення, яким також в позові Виробничого підприємства „Будівельник”, м. Хмельницький до Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс”, м. Хмельницький про стягнення з відповідачів майна, а саме: залізобетонних заборних плит в кількості 100 штук загальною вартістю 29 600,00 грн. та фундаментних залізобетонних блоків стрічкового типу "ФС-4" в кількості 119 штук загальною вартістю 13 175,72 грн. відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 р. рішення господарського суду Хмельницької області від 26.05.2010 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу виробничого підприємства „Будівельник” без задоволення.

Не погоджуючись із постановою Житомирського апеляційного господарського суду та рішенням господарського суду Хмельницької області, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 р. та рішення господарського суду від 26.05.2010 р. у справі №16/393-10 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

При цьому, Вищий господарський суд України у постанові від 15.03.2011 р. звертає увагу на те, що господарським судом 1-ї та 2-ї інстанції залишено без належного дослідження та оцінки питання правомірності набуття відповідачем-2 спірного майна шляхом оприбуткування його на підставі рішення інвентаризаційної комісії, наявність достатніх повноважень якої з цього приводу судами не зясовувалася, без чого підстави стверджувати про правомірність набуття спірного майна відповідачем-2 чи вважати це беззаперечним фактом у суду попередніх інстанцій не було.

06.04.2011 р. матеріали справи № 16/393-10 повернуті до господарського суду та передано на новий розгляд судді Танасюк О.Є. згідно автоматизованого розподілу справ.

Ухвалою від 07.04.2011 р. справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

В звязку із складністю даної справи, розпорядженням начальника апарату господарського суду Хмельницької області №381/11 від 04.08.11р., її призначено до розгляду в колегіальному складі суддів: Танасюк О.Є. (головуюча), Виноградова В.В., Муха М.Є.

На виконання вимог ухвали суду від 04.08.11р. сторонами здійснено визначення кількості спірного майна шляхом огляду земельної ділянки, що надавалася в користування ВП „Будівельник” та складено акт огляду та план-схема території ВП „Будівельник”, що підписаний сторонами по справі 16.08.2011р.

Як вбачається із акту огляду території ВП „Будівельник” від 16.08.11р. та доданої до нього плану схеми на земельній ділянці, що надавалася ВП „Будівельник” встановлено наявність бетонних плит в кількості 36 штук.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Відповідно до ч.1,2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

При цьому, п.2 ч.3 даної статті поширює приписи даної глави на вимоги щодо витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Судом враховується, що відповідно до рішення Олешинської сільської ради №9 від 17.12.1997р. виробничому підприємству „Будівельник” було надано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 0,68га для виробничих потреб, про що був виданий Державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ №000351 від 30.05.2000 р.

Однак, рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.03.2003р. у справі №5/517-Н, що набрало законної сили, вищевказане рішення Олешинської сільської ради визнано недійсним, а земельну ділянку передано ХКП „Спецкомунтранс” для розміщення полігону твердих побутових відходів.

Проте, судом враховується, що після прийняття рішення господарського суду від 04.03.03р. позивач земельну ділянку не звільнив, виробничих обєктів та обладнання не забрав, що підтверджується листом Хмельницького КАТП-222801, правонаступником якого є відповідач, №265 від 03.04.03р., яким позивачу запропоновано звільнити займану земельну ділянку від виробничих обєктів та обладнання та передати її в користування відповідачу, а також листом-відповіддю ВП „Будівельник” №38 від 06.05.03р., в якому позивач відмовляється звільнити земельну ділянку в звязку з оскарженням рішення господарського суду в апеляційному порядку.

З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що сторонами не подано будь-яких доказів того, що вказаною земельною ділянкою в період з моменту прийняття рішення господарського суду від 04.03.03р. до передачі цієї земельної ділянки відповідачу для розміщення полігону твердих побутових відходів, користувалися будь-які інші особи, суд прийшов до висновку, що матеріальні цінності, які знаходяться на земельній ділянці ВП „Будівельник”, були залишені саме ВП „Будівельник”, оскільки відповідачем не подаються доказів належності йому даного майна на правах власника.

Судом приймається до уваги, що в підтвердження права власності на спірні блоки та плити позивачем подано накладні: від 01.11.00р., з якої вбачається, що ВП „Будівельник” отримано від ПВП „Трейдметал” фундаментні блоки стрічкового типу „ФС-4” в кількості 119 шт. на загальну суму 13175,63 грн. та від 15.12.00р. №б/н, відповідно до якої позивачем отримано плити заборні залізобетонні в кількості 100 шт. на загальну суму 29600,00 грн.

При цьому, судом звертається увага на те, що придбання позивачем зазначених в накладних від 01.11.00р. та від 15.12.00р. товарно-матеріальних цінностей відбувалося саме в період здійснення позивачем господарської діяльності на земельній ділянці, виділеній згідно рішення 8 сесії Олешинської сільської ради №9 від 17.12.1997р.

На необхідності зясування даного факту наголошувалося і в вказівках, викладених в постанові ВГСУ від 04.02.09р. по справі №19/2462, прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги ВП „Будівельник” по даному спору.

Разом з тим, на виконання вказівок, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 15.03.11р., судом при розгляді даного спору досліджувалися не лише правові підстави набуття позивачем спірних плит та фундаментних блоків, а й зясовувався факт правомірності та правові підстави набуття ХКП „Спецкомунтранс” спірного майна шляхом оприбуткування його на підставі рішення інвентаризаційної комісії та наявність у вказаної комісії достатніх повноважень для цього.

Так, судом прийнято до уваги, що товарно-матеріальні цінності, що знаходилися на земельній ділянці, наданій відповідачу під полігон твердих побутових відходів були взяті на баланс ХКП „Спецкомунтранс” з огляду на необхідність усунення порушень фінансово-господарської діяльності підприємства, зафіксованих в акті ревізії КРВ у м. Хмельницькому та Хмельницькій області №082 від 20.09.06р.

Проте, судом враховується, що оприбуткування вищезазначених ТМЦ було здійснене відповідачем в односторонньому порядку на підставі наказів ХКП „Спецкомунтранс” №164-А від 19.07.06р. „Про проведення вибіркової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей” та №199-б від 08.09.06р. „Про внесення доповнень до наказу №164-а від 19.07.06р.”, рішенням інвентаризаційної комісії, оформленим протоколом засідання інвентаризаційної комісії від 12.09.2006 року, згідно якого було вирішено взято на баланс підприємства майно, яке перебуває на території полігону згідно інвентаризаційного опису від 12.09.06р., в тому числі і бетонні, бувші у використанні заборні плити розміром 2,5х3м в кількості 89 шт. на суму 16 972,30 грн., 41 шт. бетонних блоків на суму 1 476,00 грн. та шлагбауми в кількості 2 шт. на суму 200грн.

Даний факт підтверджується також довідкою Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс” №795 від 20.09.06р.

Крім того, судом звертається увага на те, що до повноважень інвентаризаційної комісії згідно вищезазначених наказів ХКП „Спецкомунтранс” №164-а від 19.07.06р. та №199-б від 08.09.06р. входило лише проведення вибіркової інвентаризації майна та оформлення її результатів.

При цьому, жодних доказів на підтвердження наявності у інвентаризаційної комісії повноважень щодо оприбуткування будь-якого майна на користь підприємства, відповідачем не подано.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Ч.2 даної статті визначає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Однак, з аналізу вищезазначених доказів випливає, що цими документами підтверджується лише підстава взяття на баланс товарно-матеріальних цінностей відповідачем, а не факт правомірності його набуття, тому вони не можуть розглядатися як правовстановлюючі документи на спірне майно в розумінні ст.328 ЦК України.

Натомість відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження правомірності набуття ХКП „Спецкомунтранс” спірного майна та доказів на підтвердження правомірності його збереження.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.ст. 33,34 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності взяття на баланс товарно-матеріальних цінностей, виявлених на полігоні побутових відходів.

Згідно ч.1 ст.1213 ЦК України, набувач зобовязаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Разом з тим, судом враховується, що згідно наявного в матеріалах справи інвентаризаційного опису серед іншого майна, відповідачем оприбутковано на баланс підприємства бетонні блоки на суму 1 476,00 грн. в кількості 41 штука, тому позовні вимоги позивача про витребування у відповідача залізобетонних блоків стрічкового типу „ФС-4” в кількості 119 штук, підлягають задоволенню лише в розмірі, зазначеному в інвентаризаційному описі.

Щодо позовних вимог позивача про витребування у відповідача залізобетонних заборних плит в кількості 100 штук, судом враховується, що незважаючи на те, що відповідачем згідно інвентаризаційного опису оприбутковано огорожу із залізобетонних заборних плит в кількості 89 штук, актом огляду території, яка надавалася ВП „Будівельник”, що проводився сторонами по справі від 16.08.11р. та доданої до нього плану схеми земельної ділянки, що надавалася ВП „Будівельник” встановлено наявність залізобетонних заборних плит в кількості лише 36 штук, які суд вважає за необхідне витребувати у відповідача та повернути позивачу.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи фактичні обставини у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме в частині витребування у відповідача залізобетонних плит в кількості 36 шт. та фундаментних залізобетонних блоків стрічкового типу „ФС-4” в кількості 41 штука , в решті позовних вимог необхідно відмовити.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судові витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, визначення розміру судових витрат судом проводився, виходячи із зазначеної позивачем в позовній заяві вартості спірних залізобетонних плит та бетонних блоків (вартість 100 шт. плит = 29600 грн., вартість 1-ї плити = 29600 грн. /100 = 296грн. Задоволено позовні вимоги щодо 36 плит на суму 10656 грн.), (вартість 119 шт. блоків = 13175,72 грн., вартість 1-го блоку = 13175,72 грн. /119 = 110,72грн. Задоволено позовні вимоги щодо 41 блоку на суму 4 539,52 грн.)

Враховуючи задоволення судом позовних вимог про витребування товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 15195,72 грн., на відповідача покладаються судові витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, виходячи із вказаної суми.

Керуючись ст.ст.1,12, 22, 33, 38, 44, 49,82-84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Виробничого підприємства „Будівельник”, м. Хмельницький до Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс”, м. Хмельницький про витребування від Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс” з чужого незаконного володіння майна, а саме: залізобетонних плит в кількості 58 шт. та фундаментних залізобетонних блоків стрічкового типу „ФС-4” в кількості 119 шт. задоволити частково.

Витребувати у Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс”, (м. Хмельницький, вул. Толстого,1, ідент. код 033565655) та передати Виробничому підприємству „Будівельник”, (м. Хмельницький, вул. Шевченка,64/2А, ідент. код 21335420) залізобетонні плити в кількості 36 шт. та фундаментні залізобетонні блоки стрічкового типу „ФС-4” в кількості 41 штука, які знаходяться на полігоні твердих побутових відходів, що належить Хмельницькому комунальному підприємству „ Спецкомунтранс”, за адресою м. Хмельницький пр. Миру,7.

Видати наказ.

Стягнути з Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс”, (м. Хмельницький, вул. Толстого,1, ідент. код 033565655) на користь Виробничого підприємства „Будівельник” (м. Хмельницький, вул. Шевченка,64/2А, ідент. код 21335420) витрати по оплаті державного мита в сумі 151,96 грн. (сто пятдесят одна гривня 96 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 41,92 грн. (сорок одна гривня 92 коп.)

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Головуючий суддя О.Є. Танасюк

Суддя: В.В. Виноградова

Суддя: М.Є. Муха