Рішення № 18722255, 05.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7121/11

вх. № 7121/11

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за дов. № 18 від 19.01.2011 року,

відповідача - не з"явився,

3-тя особа - не з"явився, 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Дергачівської районної ради Харківської обл., м. Дергачи 3-я особа <Текст >

до Дергачівської мііської ради, м. Дергачи 3-я особа , Дергачівське комунальне підприємство технічної інвентеризації "Інвенрос", м.Дергачі 3-я особа <Текст >

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Дергачівська районна рада Харківської обл., м. Дергачи (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Дергачівська мііська рада, м. Дергачи 3-я особа , Дергачівське комунальне підприємство технічної інвентеризації "Інвенрос", м.Дергачі про визнання права власності на нежитлову будівлю Дергачівського районного Будинку культури, розташовану за адресою: Харківська область, Дергачівський район, м.Дергачі, пл.Перемоги,1.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2011 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 21.09.2011 року о 12:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 05.10.2011 року о 11:15 годині.

До господарського суду Харківської області 05.10.2011 року від представника повзивача надійшов супровідний лист (вх. 31378), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи витребувані судом документи.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті справи та позовні вимоги підтримує у повному обсязі, вимоги ухвали суду не виконав.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, яке міститься в матеріалах справи.

Представник 3-ої особи в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачажться з матеріалів справи, та згідно акту вибору земельної ділянки під будівництво Будинку культури на 500 місць в м. Дергачі від 08.02.1985 року на підставі розпорядження райвиконкому комісією у складі заступника голови райвиконкому, архітектора району, інженера землевпорядника, головного лікаря районної СЕЄ, начальника ІДПН, голови міської ради, завідуючого відділом культури був проведений вибір та обстеження земельної ділянки для будівництва Будинку культури на 500 місць.

Як свідчать матеріали справи, необхідність будівництва була викликана тим, що існуюча будівля, що використовувалась для Будинку культури, була дореволюційного будівництва, частково обрушилась, її експлуатація була заборонена. Обрана земельна ділянка, площею 0,85 га, була розташована в центрі міста Дергачі на землях індивідуального будівництва, з заходу примикала до пл. Перемоги. Вказана земельна ділянка була розташована поблизу з існуючим тоді парком, діючим кінотеатром, районними адміністративними будівлями. Ділянка обрана у відповідності до ПДП м. Дергачі, розробленого інститутом «Харківпроект» у 1984 році. Вищевказаний Акт вибору земельної ділянки був затверджений райвиконкомом та узгоджений у встановленому законом порядку та був підставою для розробки проекту на будівництво. Надалі протягом лютого, березня 1985 року було виготовлено та погоджено у встановленому законом порядку проект будівництва Будинку культури в м. Дергачі.

Рішенням Виконавчого комітету Дергачівської районної ради народних депутатів № 322 від 16.04.1985 року «Про відведення земельної ділянки під будівництво Будинку культури із залом глядачів на 500 місць в м. Дергачі пл. Перемоги» було відведено районному відділу культури земельну ділянку, площею 0,85 га. із земельного фонду міської Ради для будівництва Будинку культури.

Крім того, після закінчення будівництва Будинку культури у відповідності із затвердженим проектом та виготовленим технічним паспортом, ввести його в експлуатацію у порядку, передбаченому чинним на той час законодавством не уявлялось можливим, оскільки була частково втрачена проектно-технічна документація, а також з причини відсутності належного державного фінансування.

Відповідно до технічного паспорту, виданого Комунальним підприємством технічної інвентаризації «Інвенрос» станом на 16.02.2011 року, Дергачівський районний Будинок культури за адресою: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, 1 представляє собою триповерхову цегляну будівлю з підвалом під літ. «А-3», загальною площею приміщень 4933,1 кв. м, в тому числі площа приміщень підвалу - 453.1 кв. м, має п'ять входів, кожен з яких обладнаний цегляним чи бетонним ґанком літ. «а», «аі», «а2», «аЗ», «а4». Підвал літ. «Апд», обладнаний окремим входом, розташований під частиною будівлі та поділений на декілька частин внутрішніми несущими перегородками. Підвал, перший, другий та третій поверхи з'єднують сходи. До складу приміщень районного Будинку культури входять: вестибюль, хол, фойє, каси, коридори, кабінети, глядацький, актовий та хореографічні зали, душеві, туалетні кімнати, підвальні приміщення, приміщення насосної станції, вентиляційна. Площа забудови Будинку культури літ. «А-3» складає 2365,8 кв. м, в тому числі ґанок «а» - 113,7 кв. м, ґанок «аі» -16,2 кв. м, ґанок «а2» - 10,7 кв. м, ґанок «аЗ» - 4,2 кв. м ґанок «а4» - 3,5 кв. м. Приміщення Будинку культури обладнані такими інженерними системами та мережами, як вентиляція приміщень з природнім та механічним примушенням, центральним опаленням, системою електроосвітлення та електромеханічного обладнання зі схованою прокладкою проводів та кабелів з живленням від міських електромереж, водопроводом, системою фекальної каналізації зі скиданням стоків у міські каналізаційні мережі, телефонізацією та радіофікацією від міських мереж. Зовнішнє пожежогасіння передбачене від існуючого пожежного резервуару літ. «Е», розташованого на мережі водопроводу. Під'їзд пожежних автомобілів до будівлі забезпечений.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно технічного висновку ПП «ЛАРГО-ЗЕТ» (ліцензія серії АВ № 441870) «Про стан будівельних конструкцій та можливості експлуатації Дергачівського районного Будинку культури по пл. Перемоги. 1 в м. Дергачі Харківської області» технічний стан будівельних конструкцій обстеженого об'єкту знаходиться у доброму технічному стані та придатні для подальшої експлуатації. Прогинання елементів перекриття, перемичок пройомів, несущих елементів даху та сходин знаходяться є межах допустимих норм ДБН В. 1.2-2.2006 «Навантаження та впливи». Загальне архітектурно-планувальне рішення Будинку культури, а також технічний стан основних будівельних конструкцій не суперечить ДБН В.2.2-9.2009 «Суспільні будівлі та споруди. Загальні положення» та ВСН 58-88 (р) «Положення про організацію та проведення реконструкції, ремонту та технічного обслуговування будівель, об'єктів комунального та соціально-культурного призначення» та відповідають вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших норм та правил, діючих не території України. Дергачівський районний Будинок культури може експлуатуватись безпечно для житія та здоров'я людей.

Згідно довідки Відділу культури і туризму Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області № 139 від 23.03.2011 року по бухгалтерському обліку централізованої бухгалтерії Відділу культури і туризму Дергачівської районної державної адміністрації обліковується будівля Дергачівського районного Будинку культури за адресою: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, 1 Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, 1, вартістю 5535956,78 (п'ять мільйонів п'ятсот тридцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят копійок).

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності становлять три складові (стаття 317 Цивільного кодексу України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з положеннями статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 147 Господарського кодексу України майнові права субєктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права субєкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються, зокрема, шляхом визнання відповідного права.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України кожна особа може звернутися до суду за захистом свого права.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановляє, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, у спосіб визнання права.

Відповідно до татті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно частини 3 статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Статтею 392 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, така позиція суду збігається з пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", Узагальненням Верховного суду України від 24 листопада 2008 року Практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними та Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 27 листопада 2009 року N 01-08/632 відповідно до яких при розгляді таких справ суди повинні зясувати, чи підлягає правочин обовязковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позову в частині визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю Дергачівського районного Будинку культури, розташовану за адресою: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, 1.

Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 203, 215, 220, 316, 317, 319, 321, 328, 331, 334, 376, 392, 626, 627, 639, 655, 657 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за територіальною громадою Дергачівського району в особі Дергачівської районної ради (62300, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, площа Перемоги, б. 5, код ЄДРПОУ 00433354) право власності на нежитлову будівлю Дергачівського районного Будинку культури, розташовану за адресою: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, 1.

Суддя (підпис< Текст >Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/7121/11 складено та підписано 10.10.2011 року.