Рішення № 18721993, 17.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.11 Справа № 4/165/2011.

Розглянувши матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства “Трест Луганськшахтопроходка”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Східна Вугільна Компанія”, м. Свердловськ Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Луганський інститут з проектування підприємств вугільної промисловості “Луганськдіпрошахт”, м. Луганськ

про стягнення 17 069555 грн. 86 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 13/1072 від 15.07.2011;

- ОСОБА_2. довіреність № 13/1674 від 15.07.32011;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 27/07-2 від 27.07.2010;

- ОСОБА_4, довіреність б/н від 30.09.2011;

від 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, довіреність б/н від 17.10.2011;

-ОСОБА_6, довіреність б/н від 17.10.2011.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду № 30 від 04 грудня 2010 року у розмірі 258816 грн. 38 коп., а також збитків, завданих відповідачем позивачу внаслідок неналежного виконання умов укладеного договору підряду, а саме: 11983161 грн. 08 коп. збитків у вигляді недоотриманого доходу та прямих збитків у вигляді витрат на суму 4827578 грн. 40 коп.; всього 17 069555 грн. 86 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представником відповідача у судовому засіданні 03.10.2011 подано відзив на позовну заяву №23/09-1 від 23.09.2011, в якому відповідач вважає доводи позивача, викладені в позовній заяві, такими, що не відповідають нормам матеріального права та дійсним обставинам, тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити, посилаючись на те, що:

- відповідач належним чином виконав всі свої зобов'язання за Договором щодо оплати виконаних робіт та перерахування авансів на придбання матеріалів на загальну суму 2 400 318,97 грн. ;

- позивачем були виконані роботи, відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2) та поставлено матеріалів на загальну суму 1 957 631,47 грн., таким чином заборгованість позивача, яка склала різницю між сплаченими відповідачем грошовими коштами та виконаними позивачем роботами та поставленими матеріалами, відповідно до договору підряду №30 від 14.12.2010 на користь відповідача, склала 442 687,50 грн., що підтверджено актом звірки взаєморозрахунків;

- всі без винятку суми перераховувалися на підставі наданих позивачем листів та виставлених рахунків-фактур, в той же час позивач постійно порушував умови Розділу 6 Договору щодо розрахунків та платежів в частині погашення отриманих авансів на придбання матеріалів, використовував їх не за цільовим призначенням, а саме: направляв отримані аванси на оплату праці, порушував встановлені строки погашення авансів, тощо;

- доводи позивача щодо передачі йому неналежну проектно-кошторисну документацію не заслуговують на увагу, оскільки позивач мав усі повноваження щодо зміни цієї документації, відповідно до п. 7.5. Договору, але в порушення своїх договірних зобов'язань позивачем не було цього здійснено, а тому посилання на невідповідність встановленим нормам проектно-технічної документації є безпідставними.

- порушення зобов'язань відповідачем при виконанні договору підряду №30 від 14.12.2010 допущено не було, а збитки, які, можливо, і мають місце у фінансово-господарській діяльності позивача, відбулись з їх власної вини внаслідок несвоєчасного виконання своїх обов'язків за договором, відступлення від проектно-технічної документації, та з інших підстав, викладених у відзиві.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору на стороні відповідача у судовому засіданні 17.10.2011 подано відзив на позовну заяву, в якому вона вважає доводи позивача, викладені в позовній заяві, не обґрунтованими, тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити, посилаючись на те, що:

- відповідно до п. 3.1. Договору роботи повинні виконуватися відповідно з робочою документацією, розробленою інститутом ДВАТ «Інститут «Луганськдіпрошахт», який на виконання зазначеного договору розробив проектну документацію в об'ємі техніко-економічного обґрунтування, документація була надана на комплексну експертизу, за результатами експертизи було отримано позитивний висновок ДП «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української державної будівельної експертизи»філії ДП «Укрдержбудекспертизи»-«Укрвугледержбудекспертиза»за № 88 від 29.12.2010;

- усі суттєві порушення умов договору, технічної документації та будівельних норм постійно фіксувалися в Журналі авторського нагляду за будівництвом та Журналі відомчого контролю, який початий 27.09.2010, відповідні записи від 29.09.2010, 11.03.2011, 22.03.2011, 13.04.2011, 15.04.2011, 28.04.2011, 26.05.2011;

- складений акт обстеження похилого конвеєрного ствола пласта h11в від 11.03.2011, в якому зазначені причини зміщення арочного укріплення за вини позивача, порушення проекту виконання робіт було також встановлено на спільній із позивачем нараді від 22.03.2011, 15.04.2011, всі зазначені документи підписані повноважним представником позивача та будь-яких заперечень від позивача не надійшло;

- рекомендації працівників ПАТ «Луганськдіпрошахт», які проводили авторський нагляд за будівництвом, вчасно не були виконані саме позивачем, така бездіяльність саме позивача призвела до завалів, зриву графіку виконання робіт та унеможливило вчасну здачу об'єкта будівництва;

- порушення зобов'язань відповідачем при виконанні договору підряду № 30 від 14.12.2010, на які посилається позивач, допущено не було, а збитки, які, можливо, й мають місце у фінансово-господарській діяльності позивача, відбулись з його власної вини, відступлення від проектно-технічної документації, тому неправомірні дії відповідача, а також третьої особи та їх вина відсутні та з інших підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Даний відзив на позовну заяву судом розглянуто та долучено до матеріалів справи разом з додатками.

Представник позивача надав уточнені пояснення, зданих у судовому засіданні 17.10.2011, та клопотання про відкладення розгляду даної справи. Дані уточнені пояснення судом розглянуті та долучені до матеріалів справи разом з додатками.

Клопотання позивача про відкладення розгляду даної справи судом відхиляється, оскільки закінчився строк для вирішення спору, відповідно до вимог ч.1 ст.69 ГПК України.Згідно ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.08.2011 порушено провадження у справі № 4/165/2011.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.10.2011 у справі 4/165/2011 розгляд справи було відкладено на 17.10.2011.

Відповідно до ч. 1 ст.69 ГПК України, строк розгляду даної справи закінчується 17.10.2011.

Представник відповідача надав додаткові пояснення, здані у судовому засіданні 17.10.2011, та додаткові документи до них. Дані пояснення судом розглянуті та долучені до матеріалів справи разом з додатками.

Представник відповідача надав клопотання, в порядку ст. 22 ГПК України, здане у судовому засіданні 17.10.2011, яким просить долучити до матеріалів справи документи. Дане клопотання судом розглянуто та долучено до матеріалів справи разом з наданими документами.

Згідно п. 1.4 Статуту Публічного акціонерного товариства «Луганський інститут з проектування підприємств вугільної промисловості “Луганськдіпрошахт”, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 00181668, скорочена назва підприємства ПАТ “Луганськдіпрошахт”.

На підставі викладеного, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору на стороні відповідача слід вважати - Публічне акціонерне товариство «Луганський інститут з проектування підприємств вугільної промисловості “Луганськдіпрошахт”.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, господарський суд,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Публічним акціонерним товариством «Трест Луганськшахтопроходка»(далі- Підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східна Вугільна Компанія»( далі- Замовник, відповідач, ТОВ «СВК») був укладений договір підряду № 30 від 14 грудня 2010 року (далі- Договір), згідно якого Підрядник зобов'язався виконати роботи з проходження конвеєрного нахильного стволу пласта h11в з оснащенням забоїв та проходження супутніх виробіток шахти Замовника, яка розташована в сел. Володарське Свердловського району Луганської області, а Замовник прийняти та оплатити їх (п.1.1 Договору).

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що замовник проводить платежі по мірі виконання робіт Підрядником за фактично виконані об'єми робіт на підставі: Актів про прийомку виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в і Довідки про вартість виконаних будівничих робіт та затратах за формою КБ-3, згідно з наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 № 554.

Позивач у позовній заяві зазначив, що на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних робіт до Договору за січень-травень 2011 року позивач надав, а відповідач прийняв роботи загальною вартістю 1413 345 грн. 35 коп., але на теперішній час відповідачем сплачено 1 154 528 грн. 97 коп.

Тобто, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 258 816 грн. 38 коп., згідно наданого позивачем розрахунку.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем порушене господарське зобов'язання щодо оплати виконаних та прийнятих робіт за Договором.

Позивач вказує на те, що відповідач з початку дії договору недобросовісно відносився до виконання своїх обов'язків за договором та продовжує ухилятися від належного виконання взятих на себе обов'язків, в результаті таких дій відповідача позивачу завдано збитки.

Так, позивач зазначив, що за умовами договору відповідач надав позивачу проектну документацію, розроблену проектним інститутом Публічного акціонерного товариства «Луганськдіпрошахт»(третя особа). Зазначена документація була зроблена без наявності робочого проекту та не пройшла експертно-технічну експертизу у встановленому порядку, тому проектна документація не відповідає фактичним гірничо-геологічним умовам проходження гірничої виробітки.

Позивач у позові вказує на те, що гірничо-геологічний прогноз, відображений у проектній документації ПАТ «Луганськдіпрошахт», не відповідає фактичному складу та заляганню вміщуючих порід, гідрологічним умовам проходження, ці обставини зробили неможливим виконання робіт на даному об'єкті у встановлені договором строки згідно графіку. Внаслідок зазначеного відбулися завали у конвеєрному похилому стволі.

Крім того, позивач зазначив, що дії та бездіяльність відповідача також сприяли завалам та ускладненню робіт на об'єкті.

Згідно Протоколу наради з розгляду ліквідації завалу, що стався в нахильному конвеєрному стволі пласту h11в від 22 березня 2011 року, прийнятого за участю представників обох сторін та затвердженого відповідачем, сторони прийняли на себе низку обов'язків, спрямованих на подолання визначених вище проблем.

Позивач вказує на те, що в результаті неналежного виконання зобов'язань з боку відповідача роботи на об'єкті було зірвано, а позивачу завдано збитки.

У зв'язку з невиконанням та неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків та подальшої відмови від їх виконання, позивачу спричинені збитки - недоотриманий дохід у розмірі 11 983 161 грн. 08 коп. Порушення умов договору призвело до прямих збитків у вигляді витрат на суму 4 827 578 грн. 40 коп. (згідно наданого розрахунку позивача).

Позивач указує, що відповідачем спричинено збитків позивачу на загальну суму 16 810739 грн. 48 коп.

Позивачем на адресу відповідача надіслані претензії від 13.05.2011 № 13/557 та від 17.06.2011 № 13/927 з вимогою про сплату заборгованості за договором підряду та збитків. Відповідач відповідь на претензію не надав, оплату вказаних вимог не провів (а.с.65-66).

За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором підряду № 30 від 14 грудня 2010 року у розмірі 258816 грн. 38 коп., та збитків, завданих відповідачем позивачу внаслідок неналежного виконання умов вказаного договору, а саме: збитків у вигляді недоотриманого доходу у сумі 11983161 грн. 08 коп. та прямих збитків у вигляді витрат на суму 4 827 578 грн. 40 коп.; всього 17 069555 грн. 86 коп. Позивач обґрунтовує позовні вимоги, посилаючись на умови договору підряду № 30 від 14.12.2010 та положення ст. ст. 22, 173,179,193,221, 224, 225 Господарського кодексу України

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених вище.

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору на стороні відповідача відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилила, з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши за матеріалами справи доводи представників судового процесу та надані ними докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є законність.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав та законних інтересів субєктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 2 ст. 16 цього ж Кодексу передбачаються способи захисту порушених прав. Крім того, цією ж нормою передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання недійсним правочину; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання рішення незаконним, визнання незаконними дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи вищенаведені приписи законів, предмет позову не відповідає визначеним діючим законодавством способам захисту прав.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, субєкти підприємницької діяльності вправі звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або охоронюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду № 30 від 14 грудня 2010 року, який підпадає під правове регулювання норм ст. ст. 837-864 ЦК України.

Відповідно до п. 1.1 Договір Підрядник (позивач) зобов'язаний на свій ризик виконати гірничопрохіницькі та монтажні роботи за проектом «Розкриття та підготовка горизонту 1250 м. (1 етап розкриття і підготовка запасів пласту h11 до ізогіпси мінус 100м.), проходження конвеєрного нахильного ствола пласту h11в з оснащенням вибоїв і проходженням супутніх виробок (камери, ніши, тимчасовий дільничний водозбірник) шахти Замовника (відповідача), розташованої в сел. Володарське Свердловського району Луганської Області, а Замовник (відповідач) зобов'язався прийняти і сплатити за виконані роботи.

Згідно із п. 1.2. Договору об'єм, характер і вартість робіт, передбачених п. 1.1. Договору, визначаються проектно-кошторисною (робочою) документацією, що є його невід'ємною частиною, договірною ціною і календарним графіком виконання робіт (додаток №1), котрі також є невід'ємною частиною Договору і основою для проведення взаєморозрахунків.

За умовами п. 3.1 Договору роботи повинні виконуватися в суворій відповідності з робочою документацією, розробленою інститутом ДВАТ «Інститут «Луганськдіпрошахт».

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем, відповідно розділу 6 Договору та листів позивача, було належним чином перераховано на банківські реквізити останньому авансів в розмірі 1 200 000,00 грн., а саме: платіжне доручення №1262 від 20.12.2010 на суму 500 000,00 грн.; платіжне доручення №30 від 11.01.2011 на суму 200 000,00 грн.; платіжне доручення №187 від 18.02.2011 на суму 200 000,00 грн.; платіжне доручення №538 від 08.04.2011 на суму 300 000,00 грн.(а.с.111-112,115,117,том1).

На підставі наданих позивачем рахунків відповідачем, згідно умов Договору, сплачено позивачу загальну суму у розмірі 1 200 318,97 грн., а саме: платіжними дорученнями: №134 від, 08.02.2011 на суму 362 750,40 грн.; № 154 від 10.02.2011 на суму 292 331,42 грн.; №290 від 11.03.2011 на суму 215 907,32 грн.; №544 від 11.04.2011 на суму 100 000,00 грн.; №604 від 18.04.2011 на суму 84 740,58 грн.; №610 від 18.04.2011. на суму 45 790,00 грн.; № 970 від 07.06.2011 на суму 98 799,25 грн.(а.с.113,114,116, 118-121, том 1).

Таким чином, відповідач належним чином виконав всі свої зобов'язання за Договором щодо оплати виконаних робіт та перерахування авансів на придбання матеріалів на загальну суму 2 400 318,97 грн., що підтверджено рахунками- фактурами (а.с.122-128, том 1).

Як вбачається, позивачем було виконано роботи, відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2), які підписані сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств та поставлено матеріалів на загальну суму 1 957 631,47 грн. Таким чином, заборгованість позивача, яка склала різницю між сплаченими відповідачем грошовими коштами та виконаними позивачем підрядними роботами та поставленими матеріалами, відповідно до договору підряду №30 від 14.12.2010, на користь відповідача склала 442 687,50 грн., що підтверджено актом звірки взаємних розрахунків станом на 09.09.2011 (а.с.110, том 1).

На підставі викладеного, доводи позивача щодо порушення господарських зобов'язань відповідачем щодо оплати виконаних та прийнятих робіт за договором підряду № 30 від 14.12.2010 є безпідставні та не обґрунтованими.

Ствердженням позивача, що проектна документація, розроблена інститутом ВАТ «Інститут «Луганськдіпрошахт»не відповідає фактичним гірничо-геологічним умовам проходження гірничої виробітки, та не пройшла експертно-технічну експертизу, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.1. Договору роботи повинні виконуватися в суворій відповідності з робочою документацією, розробленою інститутом ДВАТ «Інститут «Луганськдіпрошахт».

Згідно пояснень третьої особи, ПАТ «Луганськдіпрошахт»(третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору на стороні відповідача) на виконання зазначеного договору розробило проектну документацію в об'ємі техніко-економічного обґрунтування. Документація була надана на комплексну експертизу. За результатами експертизи було отримано позитивний висновок ДП «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української державної будівельної експертизи»філії ДП «Укрдержбудекспертизи»-«Укрвугледержбудекспертиза»за № 88 від 29.12.2010, що техніко-економічне обґрунтування «Розкриття та підготовка горизонту 1250 м. шахти ім. В.Володарського ТОВ «Східна Вугільна Компанія»(1-й етап - розкриття та підготовка запасів h11в) відповідає нормам діючого законодавства. ПАТ «Луганськгіпрошахт»відповідно діючих норм та правил було підготовлено робочі креслення та технічні рішення (7062.2.63.004.00.125.02.1.ГПР), в яких викладено вимоги до складу робіт, матеріалів, інше.

Твердження відповідача, що йому було надано неналежну проектно-кошторисну документацію, не приймається судом до уваги, оскільки позивач мав усі повноваження для зміни цієї документації. Оскільки, відповідно до п.7.5. Договору, Підрядник до початку робіт перевіряє комплектність та відповідність вимогам проектно-кошторисної документації, наданої йому замовником, але вказаного вище позивачем здійснено не було, а тому його посилання на невідповідність встановленим нормам проектно-технічної документації є безпідставними.

Матеріалами справи підтверджено, що керівництву підприємства позивача неодноразово зазначалось, що при проходженні конвеєрного похилого ствола пласта h11в порушується проект проведення робіт з проведення виробітки, а саме: не забучуються пустоти над верхняками арочного укріплення, позивач попереджався про необхідність усунення виявлених порушень.

Згідно пояснень відповідача та третьої особи, позивачем зазначені вимоги та технічні рішення не виконувались, при проходженні нахильного стволу не виконувалося буріння випереджаючих похилих свердловин покрівлі виробки ствола, не робився тампонаж укріпленого простору цементно - піщаним розчином, при зміні гірничо-геологічних умов типи та параметри кріплення з ПАТ «Луганськгіпрошахт»не узгоджувались, тощо.

Вказані порушення умов договору, технічної документації та будівельних норм постійно фіксувалися в Журналі авторського нагляду за будівництвом та Журналі відомчого контролю, який початий 27.09.2010. Відповідні записи від 29.09.2010, 11.03.2011, 22.03.2011, 13.04.2011, 15.04.2011, 28.04.2011, 26.05.2011 року. Також, був складений акт обстеження похилого конвеєрного ствола пласта h11в від 11.03.2011, в якому зазначені причини зміщення арочної укріплення за вини позивача. Порушення проекту виконання робіт було також встановлено на спільній із позивачем нараді від 22.03.2011, 15.04.2011, всі зазначені документи підписані повноважним представником позивача, будь-яких заперечень від позивача не надходило. Таким чином, позивач погодився із висновками актів та зауважень (а.с, 9-52 том 2, а.с. 145 154, том 2, а.с. 1-8 том 3).

У судовому засіданні 17.10.2011 представники відповідача та третьої особи підтвердили, що рекомендації працівників ПАТ «Луганськдіпрошахт», які проводили авторський нагляд за будівництвом, вчасно не були виконані саме позивачем, тому вони вважають, що бездіяльність позивача призвела до завалів, зриву графіку виконання робіт та унеможливило вчасну здачу об'єкта будівництва.

Також, позивачем постійно не виконувалися вимоги щодо охорони праці на об'єкті будівництва, про що відповідачем було винесено численні приписи посадовим особам підприємства позивача.

Таким чином, у зв'язку з вище викладеним, вважаємо, що порушення зобов'язань відповідачем при виконанні договору підряду № 30 від 14.12.2010 року, на які посилається позивач, допущено не було.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заподіяної шкоди у вигляді прямих збитків у сумі 4827578,40 грн. та недоотриманого доходу в сумі 11 983161,08 грн. слід зазначити наступне.

Разом з тим, статтею 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі. Таким чином, в даній нормі права йдеться мова про збитки в результаті порушення цивільного права.

Відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, є окремим випадком застосування загального принципу цивільного права ( ч.1 ст.22 ЦК України), за яким особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки).

Тому кредитор (позивач у справі) має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, але й сам факт порушення боржником його обовязку та причинний звязок між цим порушенням і шкодою.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є обєктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобовязання; причинний звязок між протиправними діями боржника та збитками.

При цьому важливим елементом обєктивної сторони правопорушення є причинний звязок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобовязань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки наслідком протиправної дії.

Так, обовязок по відшкодуванню збитків настає для субєктів господарювання у разі порушення господарського зобовязання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст.224,225 ГК України, ст.623 ЦК України), або такий обовязок настає в наслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору.

Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Суд, у відповідності до ст.43 ГПК України, оцінив докази позивача, якими він підтверджує факт спричинення йому відповідачем на заявлену до стягнення суму збитків у розмірі 16 810 739 грн. 48 коп. і дійшов висновку, що обставини, вказані у позовній заяві, та нормативне обґрунтування позовних вимог, не підтверджені допустимими та належними доказами, оскільки з доданих позивачем документів в підтвердження понесених збитків неможливо зробити висновок про те, що позивачу спричинено саме збитки і саме у розмірі 16 810 739 грн. 48 коп.

Відповідно до п.1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до п. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.

Так, сторони зобовязані довести суду обставини щодо наявності шкоди, протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою, вину відповідача, як підставу для настання відповідальності, підстави виникнення обовязку відповідача по відшкодуванню збитків та надати докази понесених позивачем збитків у заявленому розмірі.

При цьому, встановлення причинного звязку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача, - наслідком такої протиправної поведінки.

Цивільне законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника, отже відповідач зобовязаний довести той факт, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Позивачем повинно бути доведено факт того, що він реально поніс збитки у заявленому розмірі.

Також, відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, що порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу або необережності), якщо інше не доведено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що здійснила всі залежні від нього заходи по належному виконанню зобов'язання. Аналогічні положення містяться в ст. 218 ГК України.

Відповідно до ч.3 ст. 623 ЦК України розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доводиться кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, які існували на день подання позову, якщо інше не встановлено законом або договором. При визначенні неотриманих доходів (упущена вигода) враховуються заходи, що були здійснені кредитором відносно їх отримання.

Як випливає із вищевикладених доводів та підтверджується доданими документами, порушення зобов'язань відповідачем при виконанні договору підряду №30 від 14.12.2010 допущено не було.

Таким чином, дві важливих складових, які мають існувати для того, щоб покласти майнову відповідальність на відповідача у межах виконання Договору, а саме,- неправомірні дії відповідача та його вина відсутні.

Позивач обґрунтовує суму понесених ним прямих збитків у сумі 4 827 578,4 грн. єдиним документом - довідкою головного бухгалтера ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка»«Розшифровка результатів роботи по будівництву шахти в с. Володарське за договором с ТОВ «СВК»за 1 півріччя 2011 року по ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка». Зазначена довідка складена в довільній формі невідомо на підставі яких даних, яким чином та на підставі яких документів визначено (розраховано) кожний показник та яким чином ці показники пов'язані із ТОВ «СВК».

Крім того, пунктом 9.2 Договору передбачене право Підрядника при невиконанні ним обсягів робіт за звітний період з вини Замовника (відсутність проектної документації, ненадання фронту робіт), що підтверджується відповідним актом, підписаним представниками Замовника та Підрядника, замовник компенсує підряднику витрати на утримання працівників та обладнання, що задіяні на виконанні цих робіт.

Однак, позивач не надав належних доказів, що в нього мали місце витрати такого характеру, які виникли саме з причин невиконання ТОВ «СВК»своїх обов'язків за договором підряду.

Крім того, щомісячні довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 та акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в, які надаються позивачем на підтвердження своїх вимог, частково містять ті ж самі показники, що і наведені в «Розшифровці», які, між тим, вже були сплачені відповідачем на підставі підписаних обома сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт. Тому, відсутні правові підстави щодо нарахування позивачем суми прямих збитків у розмірі 4827578,4 грн.

Відповідно до п. 6.3 Договору замовник здійснює щомісячні платежі по мірі виконання робіт підрядником за фактично виконані обсяги робіт за формами КБ-2 та КБ-3. Зазначені документи про виконані роботи та їх вартість складаються та підписуються на підставі акту маркшейдерського заміру горно капітальних робіт, підписаного маркшейдерами підрядника та замовника за ціною, встановленою в п.5.1 цього договору за кожен метр проходки.

Таким чином, сума доходів, яку підрядник мав отримати, визначається виключно на підставі фактично виконаних робіт, оформлених документально. А твердження позивача, що ним безумовно було б виконано увесь графік робіт та обсяг робіт згідно з цим графіком, є лише припущенням позивача, документально не підтвердженим.

Отже, відсутні правові підстави щодо нарахування позивачем суми недоотриманого доходу (упущена вигода) у розмірі 11 983 161,08 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПКУ сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Доводи позивача, викладені у позовній заяві, не підтверджені документально та спростовуються матеріалами справи.

З наведеного вбачається, що докази протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою, в матеріалах справи відсутні.

Суд зазначає, що докази вини відповідача, як підстави для настання цивільно правової відповідальності, в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що докази понесених позивачем збитків, завданих відповідачем позивачу внаслідок неналежного виконання умов укладеного договору підряду, а саме: 11983161 грн. 08 коп. збитків у вигляді недоотриманого доходу та прямих збитків у вигляді витрат на суму 4827578 грн. 40 коп. в матеріалах справи відсутні.

Докази протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою, докази вини відповідача (як підстави для настання відповідальності) - в матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що правомірність нарахування суми збитків, завданих позивачу на загальну суму 16 810 739,48 грн., у справі у судовому порядку не встановлено .

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позивач не надав суду безспірних доказів своїх позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду № 30 від 04 грудня 2010 року у розмірі 258816 грн. 38 коп., а також збитків, завданих відповідачем позивачу внаслідок неналежного виконання умов укладеного договору підряду, а саме: 11983161 грн. 08 коп. збитків у вигляді недоотриманого доходу та прямих збитків у вигляді витрат на суму 4827578 грн. 40 коп.; всього 17 069555 грн. 86 коп., тому, у задоволенні позову слід відмовити.

У судовому засіданні 17.10.2011 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.224,225 ГК України, ст.ст.22, 623,852,858 ЦК України, ст.ст.22,44,49,82,84,85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:.

1.У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено і підписано 20.10.2011.

Суддя Г.М.Старкова