Рішення № 18721933, 17.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.11 Справа № 6/155/2011

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо –комерційна фірми “Кам’яний Дім”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Глорія”, м. Луганськ

про стягнення 84 023 грн. 97 коп.

Суддя Василенко Т.А.

в присутності представників сторін:

від позивача - Мамонов С.В. –керівник;

від відповідача –не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 84 023 грн. 97 коп., в тому числі: основний борг у сумі 54 410 грн. 73 коп., пеня у сумі 2 407 грн. 87 коп., штраф у сумі 27 205 грн. 37 коп.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого повноважного представника у судові засідання двічі не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, так ухвали суду від 15.09.11, 29.09.11 направлялись за адресою –м. Луганськ, вул. Карла Лібкнехта, 16а, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Крім цього, факт отримання відповідачем ухвали суду від 29.09.11 підтверджений і відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

12.05.10 між ТОВ «ВКФ «Кам’яний дім»»(позивач у справі) як «Постачальником»та ТОВ «Глорія»(відповідач у справі) як «Покупцем»був укладений договір постачання товару № 66.

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов’язується продати, а покупець –прийняти товар в обсягах і за ціною згідно видаткових накладних, які є невід’ємною частиною договору.

На виконання умов договору, позивач за відповідними видатковими накладними передав, а відповідач прийняв певну продукцію на загальну суму 55 638 грн. 55 коп., яку відповідач в повній мірі не оплатив, у зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 54 410 грн. 73 коп. Також позивачем відповідно до п. п. 5.1, 5.2 договору нараховані пеня в сумі 2 407 грн. 87 коп. і штраф в сумі 27 205 грн. 37 коп.

Відповідач відзив на позов не надав, позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

12.05.10 між сторонами у справі був укладений договір поставки № 66 за умовами якого позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити на умовах договору певний товар.

Згідно розділу 8 договору сторони визначили, що цей договір діє до 31.12.10, але якщо за 30 днів до закінчення строку його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про намір розірвати договір, то термін дії договору автоматично пролонгується на кожен наступний рік.

Згідно п. 3.1 договору сторони узгодили, що загальна сума договору складає суму товару за всіма накладними.

Відповідно до п. 3.3 договору оплата за товар здійснюється відповідачем з відстрочкою платежу на 14 календарних днів з моменту одержання товару. Товар вважається одержаним покупцем з моменту підписання товарно-транспортних накладних.

Відповідно до видаткових накладних за квітень –червень 2011 року (арк. справи 13-22), позивач поставив, а відповідач прийняв відповідний товар на загальну суму 55 638 грн. 55 коп.

В той же час, відповідачем поставлений товар, у визначений договором строк в повному обсязі оплачений не був, у зв’язку з чим залишилась заборгованість в сумі 54 410 грн. 73 коп.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що позивачем поставлено, а відповідачем отримано продукцію на вказану вище суму. Крім цього, відповідач доказів оплати товару на суму 54 410 грн. 73 коп. не надав.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В даному випадку, відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару виконано не було.

Виходячи з наведеного, позов в частині стягнення боргу слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 54 410 грн. 73 коп.

Щодо вимог про стягнення пені за період з 26.05.2011 по 06.09.11 в сумі 2 407 грн. 87 коп. та штрафу в сумі 27 205 грн. 37 коп. слід вказати на наступне.

Так, в силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно п. 5.1 у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від неоплаченої суми отриманого товару.

Відповідно до п. 5.2 договору за прострочення платежу понад 30 днів покупець крім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від неоплаченої суми отриманого товару.

В даному випадку матеріалами справи підтверджено, що відповідачем припущено порушення зобов’язання щодо оплати отриманого товару, у зв’язку з чим нарахування з боку позивача штрафу та пені є обґрунтованими та не суперечить положенням ст. 232 ГК України.

Крім цього, відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагенту та визначення умов договору.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги щодо пені та штрафу слід задовольнити.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі з віднесенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49, 75,82, 84,85 ГПК України , суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія», м. Луганськ, вул. Карла Лібкнехта, б. 16а, код 24188280 на користь :

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Кам’яний Дім», м. Луганськ, провулок Ленінській 7, буд. 1а, код 36827189 , борг у сумі 54 410 грн. 73 коп., пеню у сумі 2 407 грн. 87 коп., штраф у сумі 27 205 грн. 37 коп., витрати з оплати державного мита в сумі 840 грн. 24 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 20.10.2011.

Суддя Т.А.Василенко