Рішення № 18721425, 06.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.11 Справа № 17/138/2011

За позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до Державного підприємства “Лисичанська теплоелектроцентраль”, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 168 887 грн. 05 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники: від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 8/10 від 11.01.2011;

від відповідача: ОСОБА_1., довіреність № 06-5/8 від 04.01.2011.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 150263,40 грн., пені в сумі 12772,39 грн., інфляційних нарахувань у сумі 3756,59 грн., 3% річних у сумі 2094,67 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву № 06-4/1115 від 23.09.2011 визнав позовні вимоги в сумі 168887,05 грн.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.11.2000 № 12/26б у справі про банкрутство Державного підприємства "Лисичанська ТЕЦ" (відповідач у справі), затверджено реєстр вимог кредиторів, до складу яких включені майнові вимоги ДК "Торговий дім "Газ України" в розмірі 751317 грн.

Рішенням Спостережної ради НАК "Нафтогаз України" від 26.12.2000 створено ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (позивач у справі) шляхом реорганізації ДК "Торговий дім "Газ України". Згідно з наказом НАК "Нафтогаз України" від 18.01.2001 № 14 ДК "Газ України" є правонаступником всіх прав та зобовязань ДК "Торговий дім "Газ України", що підтверджується Статутом ДК "Газ України".

Ухвалою від 18.03.2004 № 12/26б у справі про банкрутство Державного підприємства "Лисичанська ТЕЦ" затверджено мирову угоду, укладену між кредиторами та відповідачем.

Відповідно до п. 2.2 мирової угоди сторони дійшли згоди про те, що сума кредиторської заборгованості становить 13711662 грн. 09 коп.

Пунктом 3.1 мирової угоди передбачено, що боржник зобовязується після підписання та затвердження господарським судом цієї мирової угоди, здійснити розрахунки з кредиторами в сумі 13711662 грн. 09 коп. в строки та на умовах мирової угоди.

Згідно п. 3.3 мирової угоди боржник після двох років з моменту затвердження мирової угоди господарським судом погашає заборгованість перед кредиторами протягом наступних 5-ти років шляхом виплати щорічно 20% від суми заборгованості.

Відповідно до затвердженого щорічного графіку погашення заборгованості боржником перед кредиторами сума щорічної сплати боржника на користь ДК "Торговий дім "Газ України" становить 150263 грн. 40 коп.

Таким чином, відповідач 18.03.2011 зобовязаний був сплатити позивачу заборгованість в сумі 150263,40 грн.

Згідно п. 5.2 мирової угоди кожен кредитор має право стягнути з боржника неустойку (пеню) в розмірі 0,05% від простроченої суми щорічних виплат за кожен день прострочки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав взятих на себе зобовязань відповідно до мирової угоди, затвердженої господарським судом, та не в повному обсязі сплатив грошові кошти в порядку та строки, встановлені сторонами в мировій угоді, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в сумі 150263,40 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 12772,39 грн. за період з 19.03.2011 по 05.09.2011, інфляційних нарахувань у сумі 3756,59 грн. за період з квітня 2011 року по червень 2011 року та 3% річних у сумі 2094,67 грн. за період з 19.03.2011 по 05.09.2011.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Згідно ч. 8 ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть предявити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Вказана норма передбачає, що при зверненні з вимогами про стягнення боргу у разі невиконання боржником мирової угоди, до уваги беруться лише обставини, які зявилися після затвердження господарським судом мирової угоди в процедурі банкрутства. Кредитор не повинен доказувати наявність грошового зобовязання, що існувало до затвердження мирової угоди.

Зважаючи на зазначені положення та враховуючи, що мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство, позивач обґрунтовано звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості, посилаючись на те, що відповідач не виконав своїх зобовязань за мировою угодою.

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу слід задовольнити в сумі 150263,40 грн.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань передбачена сторонами у п. 5.2 Мирової угоди у вигляді пені в розмірі в розмірі 0,05% від простроченої суми щорічних виплат за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі пені в сумі 12772,39 грн. за період з 19.03.2011 по 05.09.2011, яка є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 3756,59 грн. за період з квітня 2011 року по червень 2011 року та 3% річних у сумі 2094,67 грн. за період з 19.03.2011 по 05.09.2011.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 150263,40 грн., пені в сумі 12772,39 грн., інфляційних нарахувань у сумі 3756,59 грн., 3% річних у сумі 2094,67 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно до статті 49 ГПК України.

Відповідно до пункту «а»частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993, державне мито з заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна позову складає 168887,05 грн., отже державне мито складатиме 1688,87 грн., тоді як позивачем сплачено 1690,00 грн. Зайве сплачене державне мито у сумі 1,13 грн., сплачене за платіжним дорученням № 3308 від 05.09.2011, що знаходиться в матеріалах даної справи, підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Лисичанська теплоелектро-централь", Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Енергетиків, 98, ідентифікаційний код 00131067 на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827, заборгованість в сумі 150263,40 грн., пеню в сумі 12772,39 грн., інфляційні нарахування у сумі 3756,59 грн., 3% річних у сумі 2094,67 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1688,87 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., видати наказ.

3. Повернути Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827, зайве сплачене державне мито у сумі 1,13 грн.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 11.10.2011.

Суддя О.С. Фонова