Рішення № 18720961, 26.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.11                                                                                 Справа № 4/153/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства “Донецька залізниця” в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, с. Яснувата Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Іксіон ЛТД”, м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 22550 грн. 00 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

секретар судового засідання: Макаренко В.А.

У присутності представників сторін:

від позивача –не прибув

від відповідача –не прибув

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у сумі 22550 грн. 00 коп., згідно ст.ст.118,122 Статуту залізниць, за невірне зазначення у залізничній накладній №49329386 маси вантажу.

Представник позивача у судове засідання 26.09.2011 не прибув, у судовому засіданні 29.08.2011 позовні вимоги ним були підтримані у повному обсязі.

Представник відповідача у засідання суду жодного разу не прибув, надіслав до суду відзив на позовну заяву, одержаний судом 15.08.2011, в якому відхилив позовні вимоги, посилаючись на те, що при завантаженні вагону зауважень відносно маси вантажу зі станції Попасна Донецької залізниці не поступало, відомості, що вказані в накладній, правильність завантаження були перевірені представником Донецької залізниці, про що свідчить примітка в накладній, тому відповідач вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того, відповідач повідомив про те, що після отримання ним претензії позивача він звернувся до правоохоронних органів за фактом виявленої недостачі вантажу. Свої доводи відповідач підтверджує наданими копією заяви та перепискою з цього приводу.

Отже, відповідач стверджував, що в теперішній час за вказаним фактом проводиться перевірка в порядку ст. 97 КПК України, таким чином, твердження позивача про те, що відповідач вказав неточні дані в накладній, відповідач вважає надуманими, та такими, що не відповідають дійсності. Крім того, відповідач зазначив, що оскільки в теперішній час в провадженні правоохоронних органів, що діють в межах своєї компетенції, знаходиться справа за заявою відповідача за тим самим предметом, що вказаний в даній позовній заяві, розгляд справи №4/153/2011 є не можливим на підставі ст. 81 ГПК України; до прийняття рішення слідчими органами у справі не можливо встановити наявність предмету спору, а за відсутності предмету спору справа підлягає закриттю на підставі ст. 80 ГПК України. На підставі викладеного відповідач з посиланням на п. 2 ст. 81 ГПК України просив суд залишити позов без розгляду.

Суд у судовому засіданні 15.08.2011, розглянувши відзив відповідача в частині вимоги щодо залишення позову без розгляду дійшов висновку про те, що посилання відповідача на застосування судом при розгляді справи №4/153/2011 приписів ст. 80 або ст. 81 ГПК України є безпідставним та необґрунтованим, тому судом відхилені.

Представник відповідача листом №33 від 25.08.2011, отриманим судом 29.08.2011, просив розглянути справу за його відсутністю. Дане клопотання судом було задоволено.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд, -

                    в с т а н о в и в:

26.02.2011 зі станції відправлення Попасна Донецької залізниці на станцію Маріуполь - Сорт Донецької залізниці за накладною № 49329386 Товариство з обмеженою відповідальністю «Іксон ЛТД»(відповідач), відправило вантаж - брухт чорних металів у вагоні № 60857042 вагою брутто 91 700 кг, нетто - 67 500 кг, тара - 24 200 кг.

По прибутті вагону №60857042 на станцію призначення на вимогу одержувача вантажу 26.02.2011 було здійснено контрольне зважування вагону, в результаті чого була виявлена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній - фактично вага брутто склала 88300 кг нетто - 64 100 кг, тара - 24 200 кг., що менше даних, вказаних у накладній № 49329386, на 3 400 кг.

За результатами контрольного зважування залізницею було складено комерційний акт БН № 699399/29 від 26.02.2011.

За невірно зазначену у накладній №49329386 масу вантажу, позивач, відповідно до ст.ст. 118, 112 Статуту залізниць України, нарахував штраф у розмірі 22 550,00 грн., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Про даний факт відповідачу була направлена претензія № 101/0468 від 26.05.2011, яка відповідачем залишена без відповіді по суті та задоволення.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до нижчевикладеного.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

          Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі –Статут), накладна –це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи –одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон № 60857042 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву спростовується матеріалами справи.

Так, 26.02.2011 при відправленні Товариством з обмеженою відповідальністю «Іксон ЛТД»зі станції Попасна Донецької залізниці на станцію Маріуполь - Сорт Донецької залізниці за перевізним документом № 49329386 вантажу - брухту чорних металів у вагоні № 60857042 вагою брутто 91 700 кг, нетто - 67 500 кг, тара -24 200 кг., було здійснено контрольне зважування вагону. В результаті контрольного зважування було виявлено невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній № 49329386, а саме, фактично вага брутто склала 88 300 кг нетто - 64 100 кг, тара - 24 200 кг., що менше даних, вказаних у накладній № 49329386, на 3 400 кг.

За результатами контрольного зважування залізницею було складено комерційний акт № 699399/29 від 26.02.2011, з якого вбачається, що у вагоні № 60857042, відправленого за накладною № 49329386, фактично вага брутто склала 88 300 кг нетто - 64 100 кг, тара - 24 200 кг., що менше даних, вказаних у накладній № 49329386, на 3 400 кг.

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту БН № 699399/29 від 26.02.2011 (а.с. 10) контрольне переважування вагону № 60857042 проводилось на 150 тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею«(зі змінами та доповненнями).

          Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується комерційним актом БН № 699399/29 від 26.02.2011 (а.с. 10).

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення), а саме:

- провізна плата вагону № 60857042 (за накладною № 49329386): 4 510,00 грн. х 5 = 22 550,00 грн.

Сума штрафу складає 22 550,00 грн.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що при видачі вантажу, який прибував на станцію Маріуполь-Сорт за накладною № 49329386, на вимогу одержувача за результатами переваження вантажу було встановлено у вагоні № 60857042 менш даних, вказаних у накладній, на 3400 кг.

26 лютого 2011 році за результатами зважування був складений комерційній акт № БН 699399/29, з якого слід, що навантаження у вагоні рівномірне, без виїмок та поглиблень, вагон у технічному та комерційному відношенні справний.

При наявності таких обставин, слід визнати, що при перевезенні вантажу залізницею було забезпечено збереження вантажу, який перевозився.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України для засвідчення обставин невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складені комерційні акти.

Таким чином, факт неправильного зазначення відповідачем маси вантажу засвідчений належними документами.

Щодо захисного маркування у вагоні № 60857042 слід зазначити наступне.

Вимогами п. 9 Правил складання актів встановлено, що в комерційному акті зазначається про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах.

Пунктом 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу встановлено, що з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

          Згідно накладної № 49329386 вантаж маркований вапном по всій поверхні. Згідно комерційному акту БН № 699399/29 від 26.02.2011 поверхня вантажу маркована вапном. Маркування не порушене. Отже, вимоги зазначених вище Правил, відповідачем і залізницею додержані повністю. Твердження відповідача про те, що поверхневий шар вантажу було втрачено при перевезенні, є безпідставним.

          Як вбачається, в комерційному акті БН № 699399/29 від 26.02.2011 зазначено, що завідуючого вантажним двором на станції за штатом немає, але -" не свідчить про те, що відповідальної особи за збереження вантажів у вантажному дворі станції прибуття вантажу немає, оскільки Правилами складання актів (п.10) передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Тобто Правилами дозволено старшому прийомоздавальнику підписувати комерційний акт в разі відсутності начальника вантажного району чи завідувача вантажного двору, що і було зроблено на станції Маріуполь-Сорт при складанні комерційного акту 26.02.2011 року.

          Доводи відповідача щодо зупинення провадження у справі судом не приймаються до уваги, оскільки, відповідно до вимог ст. 79 Господарського процесуального кодексу України , відповідач у відзиві не зазначив жодної підстави для зупинення провадження у справі № 4/153/2011

          Щодо контрольного переваження вагону № 60857042 на станції відправлення Попасна Донецької залізниці слід зазначити, що 17.05.2011 позивачем на станцію відправлення надісланий запит № 1299 щодо контрольного переваження вантажу спірного вагону. Начальником станції Попасна Донецької залізниці 19.05.2011 надана телеграфна відповідь на запит № 1299 від 17.05.2011, згідно якої контрольне переваження вагону № 60857042на станції відправлення не здійснювалось (а.с.68)

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Тобто наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов’язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній № 49329386, у зв’язку з чим, відповідно до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Переваження вантажу на станції Маріуполь - Сорт Донецької залізниці проводилося на 150 тонних вагах (технічний паспорт ваг), яких проведена повірка 02.06.2011, згідно якої, технічний стан та метрологічні характеристики ваг відповідають вимогам інструкції №279 від 25.04.04 та вказано, що ваги придатні до переважування, що підтверджено матеріалами справи (а.с.55-64).

Викладене свідчить, що відповідачем дані, внесені до накладної, не відповідають фактичним обставинам, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд вважає, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 22 550,00 грн., згідно ст.ст.118,122 Статуту залізниць України за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній, нарахований позивачем обґрунтовано, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі і стягненню з відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

У судовому засіданні 26.09.2011 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати по держмиту у сумі 225 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Статуту залізниць України, ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Іксіон ЛТД”, вул. Жукова, 15, м. Первомайськ Луганської області, код ЄДРПОУ 35205729 на користь Державного підприємства “Донецька залізниця” в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, вул. Скрипника, 97, с. Яснувата Донецької області, код ЄДРПОУ 25905191, штраф у розмірі 22 550 грн. 00 коп., витрати по державному миту у сумі 225 грн. 50 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено - 03.10.2011.

Суддя                                                             Г.М.Старкова