Рішення № 18720515, 13.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2011 р. Справа № 24/092-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом

Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів для освоєння нової техніки і технології

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський міськбуд»

про

стягнення 7 784, 42 грн.

за участю представників:

позивача:

Козачков В.Л.

відповідача:

Степанець Т.О.

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 7 784, 42 грн. заборгованості за договором № 32 про надання автотранспортних послуг від 01.09.2008 р., з яких: 5 600, 00 грн. основного боргу, 1 710, 80 грн. –інфляційних втрат, 473, 62 грн. –3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за наданні послуги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2011 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.09.2011р.

У судове засідання 30.09.2011 р. представник відповідача не з’явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 16.09.2011 р. не виконав, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 13.10.2011 р.

У судовому засіданні 13.10.2011 р. представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог № 340 від 13.10.2011 р., у якій зазначає, що відповідач після звернення позивача до суду з позовом сплатив основний борг в сумі 5 600, 00 грн., у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1 710, 80 грн. - інфляційних втрат та 473, 62 грн. – 3 % річних.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд вирішив її задовольнити. Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 184, 42 грн. з підстав, заявлених у позові.

Представник відповідача, присутній у судовому засіданні 13.10.2011 р., проти позовних вимог позивача не заперечив.

13.10.2011 р. судом, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

01.09.2008 р. між сторонами було укладено договір № 32 про надання автотранспортних послуг, за умовами якого позивач зобов’язався надати автопослуги по перевезенню будівельних матеріалів, а відповідач –приймати отримані послуги та розраховуватися за них.

Відповідно до п. 2.1 договору при перевезенні будівельних матеріалів вартість послуг складає: автогрейдер ДЗК-250 д/н 236 82К –700 грн. за 8 год. (в т.ч. ПДВ) без урахування вартості ПММ, відповідно до представлених рахунків.

Згідно з п. 4.1 договору відповідач щомісячно проводить розрахунки за отримані послуги на підставі змінних рапортів, підписаних уповноваженими представниками. Рахунки на оплату представляє позивач для відповідача щомісячно не пізніше 6-го числа слідуючого місяця за звітним та не пізніше 10 січня наступного року за останній місяць поточного року. Оплату за отриманні послуги відповідач проводить не пізніше 30 календарних днів з дня представлення позивачем всіх документів та розрахунків.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 15 вересня 2008 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані відповідачу автопослуги на загальну суму 5 600, 00 грн. відповідно до акту № ОУ-01773 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.09.2008 р., який підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Вищезазначене підтверджується змінним рапортом за період з 02.09.2008 р. до 11.09.2008 р., підписаним сторонами та скріпленим їх печатками.

Проте, відповідачем не було здійснено ніяких дій по виконанню зобов’язання щодо оплати за наданні позивачем послуги, що і стало підставою для звернення останнього з позовом до суду.

Приймаючи до уваги той факт, що відповідач 16.09.2011 р. сплатив суму основного боргу у розмірі 5 600, 00 грн., позивач зменшив свої позовні вимоги на зазначену суму та заявив про стягнення штрафних санкцій.

У зв’язку з несвоєчасним виконанням відповідачем договірних зобов’язань щодо розрахунків відповідно до умов договору № 32 про надання автотранспортних послуг від 01.09.2008 р. позивач просить стягнути з відповідача 1 710, 80 грн. - інфляційних втрат та 473, 62 грн. –3 % річних.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором про надання послуг, а тому до нього застосовуються положення законодавства про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за період з 06.11.2008 р. по 31.08.2011р. складають –1 710, 80 грн., три проценти річних з простроченої суми за період з 06.11.2008 р. по 31.08.2011р. складають –473, 62 грн.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних і встановлено, що він відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 710, 80 грн. - інфляційних втрат та 473, 62 грн. –3 % річних є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник в наслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів для освоєння нової техніки і технології задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський міськбуд»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Глиняна, буд. 45-А, код - 14352286) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів для освоєння нової техніки і технології (09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Київська, буд. 113, код - 03450716) 1 710 (одну тисячу сімсот десять) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 473 (чотириста сімдесят три) грн. 62 коп. –3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Т.В. Лутак

Дата підписання рішення: 17.10.2011 р.