Рішення № 18720249, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/38610.10.11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

доПриватного акціонерного товариства Страхова компанія "Український страховий стандарт"

про відшкодування збитків в порядку регресу 3 297,03 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 279 від 18.07.11.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Український страховий стандарт" шкоди в порядку регресу в розмірі 3 297,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору, внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) отримано право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб, яким скоєно ДТП, і водія якого визнано винним у її скоєні, застраховано цивільно-правову відповідальність у відповідача, останній зобовязаний виплатити позивачу заявлену до стягнення суму.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 порушено провадження по справі № 53/386, розгляд справи призначено на 10.10.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 10.10.2011 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, проте через відділ канцелярії суду подав відзив на позов, в якому визнав позов на суму в розмірі 2787,03 грн. (сума страхового відшкодування за мінусом франшизи).

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.10.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.08.2009 року о 19-15 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Джилі»д/н НОМЕР_1 по пр-ту Московському в. м. Києві, при перестроюванні не дав дорогу автомобілю «Хюндай»д/н НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він намір перестроїтися, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкоджень транспортних засобів.

Відповідно до Постанови Оболонського районного суд м. Києва № 3-9367 від 09.10.2009 було вставлено, що водій ОСОБА_2 порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_2 встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_2 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).

Автотранспортний засіб «Хюндай»д/н НОМЕР_2, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований позивачем відповідно до Договору автомобільного страхування № 23/018636/ПР/2.1.5.1.

Відповідно до звіту № 1935 від 20.09.2010, матеріальний збиток завданий власнику ТЗ «Хюндай»д/н НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження складає 4420,69 грн.

Враховуючи викладене, позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 3297,03 грн. (страховий акт № 23/14048/2.1.5.1 від 04.01.2011).

Позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 3320,11 грн., що підтверджено належним чином завіреною копією платіжного доручення № 9 від 06.01.2011 (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5162728 від 16.02.2009.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній, відповідно до статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.

Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5162728 від 16.02.2009 встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 1162 від 18.02.2011 про відшкодування шкоди (в порядку регресу). На доказ отримання претензії відповідачем позивач надав суду належним чином завірену копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.02.2011.

Відповідач залишив претензію № 1162 від 18.02.2011 без відповіді та належного реагування.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Джилі»д/н НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку.

Відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Хюндай»д/н НОМЕР_2, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки".

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з розділу 2 полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5162728 розмір франшизи дорівнює 510,00 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»дія полісу поширюється лише на шкоду спричинену майну потерпілого.

Зважаючи на викладене у позивача переходить право вимоги до відповідача в межах обовязкового ліміту відповідальності страховика за винятком франшизи в розмірі 2787,03 грн. (3297,03 грн. 510,00 грн.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню частково в розмірі 2787,03 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20; ідентифікаційний код 22229921 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А; ідентифікаційний код 20842474) 2787 (дві тисячі сімсот вісімдесят сім) грн. 03 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 86 (вісімдесят шість) грн. 22 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 199 (сто девяносто девять) грн. 49 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГрєхова О.А.

Повне рішення складено 12.10.11