Рішення № 18720232, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/38710.10.11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ"

про відшкодування збитків 9890,00 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 279 від 18.07.11.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" шкоди в порядку регресу в розмірі 9890,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що виплатив застрахованій особі суму страхового відшкодування у звязку з чим у нього виникло право регресної вимоги до особи, винної у ДТП та до особи, яка несе відповідальність за винну сторону.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 порушено провадження по справі № 53/387, розгляд справи призначено на 10.10.2011.

Представник позивача в судове засідання 10.10.2011 зявився, надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засіданні 10.10.2011 відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, без поважних причин не зявився, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.10.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2. 03.03.20009 о 16 год. 50 хв. у м. Львові на вул. Чорновола, 39, керуючи автомобілем «Деу»д/н НОМЕР_2, не вибрав безпечної швидкості, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота»д/н НОМЕР_1, що спричинила пошкодження транспортних засобів, чим порушив р. 13.1 Правил дорожнього руху.

Відповідно до Постанови Личаківського районного суду м. Львова № 3-686/2009 від 26.03.2009, водій ОСОБА_2. порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_2 встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_2 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).

Автотранспортний засіб «Тойота»д/н НОМЕР_1, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований позивачем відповідно до Договору автомобільного страхування № 03/022169/ПР/2.1.5.1.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу № FD/28/03/09, на підставі представлених документів, маркетингу ринків збуту обєктів порівняння, використання нормативних і законодавчих документів по оцінці, методології розрахунків, яка використовується у вітчизняній і зарубіжній практиці визначення вартості, з урахуванням обмежень, що передбачені метою оцінки, при проведенні розрахунків за станом на дату оцінки, оцінювач отримав наступне значення оціночної вартості відновлювального ремонту зі зносом транспортного засобу «Тойота» д/н НОМЕР_1, що дорівнює 11044,51 грн.

Враховуючи викладене, позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 10400,00 грн. (страховий акт № 03/11184/2.1.5.1).

Позивач виплатив страхувальнику за Договором автомобільного страхування № 03/022169/ПР/2.1.5.1 страхову суму, що підтверджено належним чином завіреною копією платіжного доручення № 713 від 09.04.209.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0998409.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній, відповідно до статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 8237 від 16.11.2010 про відшкодування шкоди (в порядку регресу). На доказ направлення претензії відповідачу позивач надав суду копії фіскальних чеків № 9377, № 9377 від 17.11.2010 та реєстр відправлення кореспонденції.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму страхового відшкодування не сплатив.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Деу» д/н НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Тойота»д/н НОМЕР_1, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки".

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з розділу 2 полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0998409 розмір франшизи дорівнює 510,00 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»дія полісу поширюється лише на шкоду спричинену майну потерпілого.

Зважаючи на викладене у позивача переходить право вимоги до відповідача в межах обовязкового ліміту відповідальності страховика за винятком франшизи в розмірі 9890,00 грн. (10400 грн. (виплачена сума страхового відшкодування) 510,00 грн. (франшиза).

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню в розмірі 9890,00 грн. за розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3; ідентифікаційний код 14229456 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А; ідентифікаційний код 20842474) 9890 (девять тисяч вісімсот девяносто) грн. 00 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГрєхова О.А.

Повне рішення складено