Рішення № 18720005, 06.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/12906.10.11 За позовом Приватного підприємства «Берег»

до 1) Міністерства оборони України

2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

3) Концерну «Військторгсервіс»

про розірвання договору та визнання права власності

та

за зустрічним позовом Концерну «Військторгсервіс»

до Приватного підприємства «Берег»

про стягнення 264 000,00 грн.

Головуючий суддя: Котков О.В.

судді: Самсін Р.І.

Паламар П.І.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом):

ОСОБА_1 (довіреність б/н від 23.11.2010р.);

від відповідача-1 за первісним позовом: не зявились;

від відповідача-2 за первісним позовом: не зявились;

від відповідача-3 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом):

ОСОБА_2 (довіреність № 220/474/д від 2.06.2011р.).

В судовому засіданні 6 жовтня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Берег»(позивач за первісним позовом або відповідач за зустрічним позовом) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Міністерства оборони України (відповідач-1 за первісним позовом), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (відповідач-2 за первісним позовом) та Концерну «Військторгсервіс» (відповідач-3 за первісним позовом або позивач за зустрічним позовом) з позовними вимогами:

- припинити право власності Держави, в особі Міністерства оборони України на будівлю відображену у технічному паспорті за літ. «В»загальною площею 1717 кв.м. яка находиться за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45;

- визнати за Приватним підприємство «Берег»право власності на будівлю відображену у технічному паспорті за літ. «В»загальною площею 1717 кв.м. яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач уточнив свої позовні вимоги та просить суд:

- розірвати договір про спільну діяльність (простого товариства) № 3/од від 1.06.2007 року;

- визнати за Приватним підприємством «Берег»право власності на 80/100 будівлі, яка відображена у технічному паспорті за літ. «В», загальною площею 1717 кв.м. та знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45.

Первісні позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, обґрунтовані тим, що, по-перше, Концерн «Військторгсервіс»не виконує належним чином взяті на себе зобовязання за договором про спільну діяльність (простого товариства) № 3/од від 1 червня 2007 року, зокрема, ігнорує видачу директору ПП «Берег»довіреності на ведення справ спільної діяльності, внаслідок чого ПП «Берег» не може вчиняти дії на виконання умов укладеного між сторонами договору, а по-друге, ПП «Берег»в будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45 були зроблені ремонтні роботи та проведені значні фінансові затрати, у звязку з чим позивач за первісним позовом має право ставити питання про визнання в судовому порядку права власності на свою частку згідно його фактичних витрат.

Відповідач-1 за первісним позовом надав до господарського суду письмові пояснення на первісну та зустрічну позовну заяву в яких просив суд у задоволенні вимог ПП «Берег»відмовити повністю, а позовні вимоги Концерну «Військторгсервіс»задовольнити повністю.

Відповідач-2 за первісним позовом у своєму відзиві на первісну позовну заяву просив господарський суд у задоволенні позовних вимог ПП «Берег»відмовити у повному обсязі.

Відповідач-3 за первісним позовом у своєму відзиві на первісну позовну заяву зазначив, що права позивача за первісним позовом ніяким чином не порушувалися, а позовні вимоги мають характер зловживання правом, є безпідставними, такими, що суперечать договірним відносинам сторін та чинному законодавству України, у звязку з чим у позові позивачу за первісним позовом слід відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Одеської області від 9.04.2010 рок прийнята до розгляду первісна позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 21.04.2011р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.04.2010 року розгляд справи, у звязку з неявкою представників позивача та невиконання представником позивача вимог ухвали суду було відкладено до 14.05.2010 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2010 року розгляд справи, у звязку з необхідністю витребування нових доказів було відкладено до 31.05.2010 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.05.2010 року за клопотанням позивача та відповідача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 1 місяць та розгляд справи було відкладено до 14.06.2010 року.

В судовому засіданні 14 червня 2010 року Господарським судом Одеської області по справі було оголошено перерву до 18 червня 2010 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2010 року зустрічну позовну заяву Концерну «Військторгсервіс»до Приватного підприємства «Берег»про стягнення 264 000,00 грн. було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що ПП «Берег»своїх обовязків за договором про спільну діяльність (простого товариства) № 3/од від 1 червня 2007 року належним чином не виконало, зокрема, в період з серпня 2008 року по травень 2010 року ПП «Берег»щомісячно не сплачувало Концерну «Військторгсервіс»грошових коштів в якості відшкодування експлуатаційних витрат за утримання будівлі «Будинку військового одягу», розташованого у м. Одесі по вул. Преображенській, 45, внаслідок чого у відповідача за зустрічним позовом утворилась заборгованість перед позивачем за зустрічним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом відзиву на зустрічну позовну заяву до суду не надав.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2010 року по справі № 20/33-10-1679 призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи та надходження до Господарського суду Одеської області експертного висновку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.08.2010 року матеріали справи № 20/33-10-1679 надіслано до Одеського КНІДСЕ для проведення будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 8.11.2010 року, внаслідок повернення матеріалів з Одеського КНІДСЕ з повідомлення про неможливість проведення експертизи у звязку з ненадання матеріалів для проведення будівельно-технічної експертизи судом поновлено провадження у справі № 20/33-10-1679, розгляд справи призначено на 22.11.2010 року.

В судовому засіданні 22 листопада 2010 року Господарським судом Одеської області по справі було оголошено перерву до 24 листопада 2010 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.11.2010 року по справі № 20/33-10-1679 повторно призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи та надходження до Господарського суду Одеської області матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2011 року поновлено провадження у справі № 20/33-10-1679, матеріали справи № 20/33-10-1679 передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва, оскільки одним із відповідачів за первісним позовом є Міністерство оборони України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2011 року порушено провадження у справі, присвоєно справі № 20/33-10-1679 номер 10/129, розгляд справи призначено на 12.05.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 року, розгляд справи у звязку з неявкою відповідача-2 було відкладено на 2.06.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 2.06.2011 року розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідача-2 було відкладено до 16.06.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2011р. господарським судом було ухвалено призначити колегіальний розгляд даної справи в складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 16.06.2011р. розгляд справи було доручено здійснити в наступному складі суду: головуючий суддя Котков О.В., судді Морозов С.М., Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2011 року розгляд справи було призначено на 25.07.2011 року.

Судове засідання призначене на 25.07.2011р. не відбулося у звязку із знаходженням судді Бондаренко Г.П. у відпустці та перебуванням судді Морозов С.М. на лікарняному.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду м. Києва від 25.07.2011р. розгляд справи було доручено здійснити в наступному складі суду: головуючий суддя Котков О.В., судді: Паламар П.І., Самсін Р.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 року розгляд справи було призначено на 15.08.2011 року.

15 серпня 2011 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 19 вересня 2011 року.

Через канцелярію до суду від представником позивача за первісним позовом надійшли клопотання про призначення по справі судово-будівельної експертизи від 12.05.2011р., 16.06.2011р. та від 19.09.2011р., які були долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011р. розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідачів за первісним позовом було відкладено до 6.10.2011р., повідомлено, що розгляд клопотань про призначення по справі судової експертизи відбудеться в наступному судовому засіданні.

В судовому засіданні 6 жовтня 2011 року представник ПП «Берег»подані до суду клопотання про призначення експертизи підтримав в повному обсязі.

Відповідач-3 за первісним позовом проти призначення у справі експертизи заперечував.

Окрім цього, від Міністерства оборони України через канцелярію до суду надійшли письмові заперечення щодо призначення експертизи в яких зазначено, що Міністерство заперечує проти призначення експертизи, подання ПП «Берег»такого клопотання, на думку відповідача-1 за первісним позовом, має на меті лише здійснення заходів до затягування терміну розгляду справи.

Частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 1 інформаційного листа Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз»передбачено, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Дослідивши подані сторонами докази та матеріали справи в цілому, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для призначення у справі судово-будівельної експертизи.

В судовому засіданні 6 жовтня 2011 року представником позивача за первісним позовом було заявлене усне клопотання про витребування доказів.

Статтею 38 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Заслухавши клопотання представника ПП «Берег»про витребування доказів господарським судом було відмовлено в задоволенні вказаного усного клопотання через те, що заявником не було доведено суду саме неможливості самостійно надати необхідні позивачу за зустрічним позовом докази, а також не наведено обставин, що перешкоджали їх наданню до суду.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом, суд, -

ВСТАНОВИВ:

1 червня 2007 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування», правонаступником якого є Концерн «Військторгсервіс»(надалі Сторона-1) та Приватним підприємством «Берег»(далі по тексту Сторона-2) (разом - сторони), було укладено договір про спільну діяльність (простого товариства) № 3/од (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір про спільну діяльність), згідно умов п. 1.1. якого сторони з метою проведення капітального ремонту будівлі «Дім військового одягу», розташованого в м. Одесі по вул. Преображенська, 45, яка належить Стороні-1, збереження його як памятника архітектури, згідно технічного висновку від 14.03.2007р., зобовязуються шляхом обєднання своїх зусиль та майна, яке належить сторонам на відповідних правових підставах в порядку та на умовах, викладених в договорі, спільно діяти (без створення юр. особи) для досягнення спільної господарської діяльності.

Позивач зазначає, що після укладання Договору Сторона-2 почала виконувати прийняті на себе зобовязання за Договором, зокрема, здійснювати ремонт та проводити інші будівельні роботи згідно з проектом реконструкції для чого на виконання Договору про спільну діяльність Сторона-2 уклала з ТОВ «Будівельні конструкції» договір про виконання капітального ремонту двохповерхової будівлі та підвалу за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі Договір підряду).

Позивач за первісним позовом вказує, що Сторона-2 в обсягах повноважень по Договору і спеціальної виданої Стороною-1 довіреності, являється повноважним представником останнього, керує всією спільною діяльністю та здійснює всі необхідні юридичні дії для виконання умов Договору.

ПП «Берег»стверджує, що його листи та повідомлення про затвердження строків проведення робіт (п. 1.1.1.), укладання додаткової угоди щодо техніко-економічних показників (п. 1.2), по узгодження обєму і переліку капітальних робіт (п. 4.10) та переліку запланованих капітальних робіт (п. 5.11) були залишені Концерном «Військторгсервіс»без уваги. Окрім цього, Концерном «Військторгсервіс»директору ПП «Берег»не було видано довіреності на вчинення дій по виконанню умов Договору про спільну діяльність, оскільки строк чинності попередньо виданої довіреності закінчився 10 червня 2009 року.

У звязку з тим, що Концерн «Військторгсервіс», як правонаступник ДП МОУ «Управління торгівлі Південного оперативного командування», фактично своїми діями перешкоджає у здійсненні спільної діяльності та досягнення загальної мети, позивач за первісним позовом звернувся до суду та вважає за необхідне ставити питання про розірвання Договору про спільну діяльність та визнання права власності на долю у загальній власності, яким є нерухоме майно за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45 літ «В».

Що ж до заявлених позовних вимог про визнання права власності на 80/100 будівлі, яка відображена у технічному паспорті за літ. «В», загальною площею 1717 кв.м. та знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45, то позивач за первісним позовом вказує, що проведені ним будівельні роботи є невідємними поліпшенням, в результаті чого була створена нова річ, співвласником якої, як наймач, є ПП «Берег», а тому останній має право ставити питання про визнання права власності на частку згідно його фактичних витрат.

В правове обґрунтування заявлених вимог про визнання права власності позивач посилається на п. 8.5 Договору, за яким у випадку дострокового розірвання дії договору спільна власність сторін, в т.ч. обєкти незавершеного будівництва, розподіляються між сторонами по акту прийому-передачі, пропорційно грошової оцінки вкладів, визначеної в п. 2.4. Договору, а також на ст.ст. 332, 778, 1134 та 1141 Цивільного кодексу України.

З відповідними твердженнями ПП «Берег»Міністерство оборони України не погоджувалося та у своїх письмових поясненнях на первісну позовну заяву зазначило, що ПП «Берег»не навело жодних доказів у чому саме і яким чином було здійснено порушення його прав та охоронюваних інтересів відповідачами. Окрім цього Міністерство оборони України у своїх поясненнях звернуло увагу суду на те, що будівля, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45 передавалась ПП «Берег»у спільну діяльність, а не у спільну власність, а тому посилання ПП «Берег»на приписи статтей 355 та 1134 Цивільного кодексу України є безпідставним та перекрученим.

Крім цього, Міністерство оборони України зауважило на тому, що ПП «Берег»свідомо не визначає у позові причини його ухилення від виконання вимог п. 7.5. Договору стосовно відшкодування витрат Концерну «Військторгсервіс», що спричинило утворення у ПП «Берег»заборгованості перед Концерном «Військторгсервіс»в сумі 264000,00 грн.

У своєму відзиві на первісну позовну заяву Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області зазначило, що відчуження нерухомого майна Концерном «Військторгсервіс»можливо тільки з попереднім погодженням Міністерства оборони України, який є органом управління, тому Регіональне відділення ФДМУ по Одеській області вважає вимоги ПП «Берег»незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Надавши до суду відзив на уточнення до позовної заяви Концерн «Військторгсервіс»вказав, що посилання ПП «Берег»на відсутність у нього довіреності на підставі якої він, як Сторона - 2 у Договорі отримує повноваження укладати угоди від імені всіх учасників Договору, як на підставу для звинувачення Концерну «Військторгсервіс»у перешкоджанні здійсненню спільної діяльності і обґрунтування цим вимоги про розірвання Договору та визнання права власності на долю у загальній власності, яким є нерухоме майно за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська. 45 літ «В»є надуманим, протиправним і таким, що не відповідає вимогам, як Договору №3/сд про спільну діяльність від 1.06.2007 р., так і чинному законодавству України та просив суд в позові ПП «Берег»відмовити.

Щодо обставин зустрічного позову.

Концерном «Військторгсервіс», звертаючись до господарського суду з зустрічною позовною заявою, було зазначено, що дійсно, 1 червня 2007 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування», правонаступником якого є Концерн «Військторгсервіс»та Приватним підприємством «Берег»було укладено договір про спільну діяльність (простого товариства) № 3/од відповідно до п. 1.1 якого сторони з метою проведення капітального ремонту будівлі «Дім військового одягу», розташованого в м. Одесі по вул. Преображенська, 45, яка належить Стороні-1, збереження його як памятника архітектури, згідно технічного висновку від 14.03.2007р., зобовязуються шляхом обєднання своїх зусиль та майна, яке належить сторонам на відповідних правових підставах в порядку та на умовах, викладених в договорі, спільно діяти (без створення юр. особи) для досягнення спільної господарської діяльності.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що відповідно до п. 7.5. Договору до введення капітально відремонтованого об'єкта в експлуатацію, Сторона-2 щомісячно відшкодовує (компенсує) Стороні-1 понесені нею експлуатаційні витрати у розмірі 12000 (дванадцяти тисяч) гривень в тому числі ПДВ 2000 (дві тисячі) гривень. Відшкодування (компенсація) Стороні-1 експлуатаційних витрат здійснюється Стороною-2 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони-1, про що сторонами було погоджено в додатковій угоді до Договору від 7.06.2007р.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що ПП «Берег»лише частково сплатило на користь Концерну «Військторгсервіс»грошових коштів з експлуатаційних витрат за період з травня по липень 2008 року в сумі 36000,00 грн., а відтак, за розрахунками позивача за зустрічним позовом, станом на травень 2010 року, сума боргу ПП «Берег»перед Концерном «Військторгсервіс»з неоплати експлуатаційних витрат за період з серпня 2008 року по травень 2010 року становить 264000,00 грн. (за 22 місяці неоплати).

Внаслідок існування заборгованості у Сторони-2 за Договором, Сторона-1, 11.05.2010р. звернулася до ПП «Берег»з претензією № 2 на суму 264000,00 грн. з вимогами сплатити на користь Концерну «Військторгсервіс»існуючу заборгованість за Договором. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що суму заборгованості відповідач за зустрічним позовом на його рахунок не провів, заборгованість за Договором не погасив.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги є обґрунтованими з огляду на наступне.

Щодо первісних позовних вимог про розірвання договору про спільну діяльність (простого товариства) № 3/од від 1.06.2007 року.

Як вже було встановлено судом 1 червня 2007 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування та Приватним підприємством «Берег»було укладено договір про спільну діяльність (простого товариства) № 3/од відповідно до п. 1.1 якого сторони з метою проведення капітального ремонту будівлі «Дім військового одягу», розташованого в м. Одесі по вул. Преображенська, 45, яка належить Стороні-1, збереження його як памятника архітектури, згідно технічного висновку від 14.03.2007р., зобовязуються шляхом обєднання своїх зусиль та майна, яке належить сторонам на відповідних правових підставах в порядку та на умовах, викладених в договорі, спільно діяти (без створення юр. особи) для досягнення спільної господарської діяльності.

Правонаступником Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування»є Концерн «Військторгсервіс», що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 204763 (належним чином засвідчена копія витягу міститься в матеріалах справи).

20 серпня 2008 року внаслідок проведення реорганізації Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування»шляхом приєднання до Концерну «Військторгсервіс»між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору, якою сторони змінили преамбулу Договору про спільну діяльністю з Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування»на Концерн «Військторгсервіс»(належним чином засвідчена копія додаткової угоди міститься в матеріалах справи).

Передавальним актом від 19.01.2009р. Концерну «Військторгсервіс»з балансу Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування»передано поточні зобовязання на суму 658401,31 грн., а також будівлі та споруди, і в томі числі, будівлю колишнього Будинку військового одягу 1901, розташованого в м. Одесі по вул. Преображенська, 45 (нежитлові будівлі та споруди, п. 125 акту) (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Згідно п. 2.2.1. Договору вкладом Сторони-1 в спільну діяльність є право володіння обєктом, згідно свідоцтва про право власності № 023181 від 17.12.2002р., що є підставою для проведення ремонту та реконструкції обєкта.

З матеріалів справи вбачається, що власником будівлі «Дім військового одягу», розташованого в м. Одесі по вул. Преображенська, 45 є Держава, в особі Міністерства оборони України, ідеальна частка 1, документ, що підтверджує право власності Свідоцтво про право власності на нежилі будівлі та споруди Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування»виданого Виконавчим комітетом Одеської міської Ради 17.12.2002р., про зазначено у технічному паспорті від 19.12.2002р. (належним чином засвідчена копія паспорту міститься в матеріалах справи).

Пунктом 5.1.4. Договору встановлено, що Сторона-1 зобовязується передати Стороні-2 обєкт під капітальний ремонт та реконструкцію по Акту прийому-передачі.

Так, на виконання умов Договору Сторона-1 передала, а Сторона-2 прийняла нежитлову 2-х поверхову будівлю з підвалом загальною площею 1717,0 кв.м. балансовою вартістю на момент передачі 230563,0 грн., вартістю майна згідно незалежної експертизи 6745921,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі майна в спільну діяльність (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Приватне підприємство «Берег»зазначає, що після укладання Договору Сторона-2 почала виконувати прийняті на себе зобовязання за Договором, зокрема, здійснювати ремонт та проводити інші будівельні роботи.

Судом встановлено, що 2.04.2008р. між ПП «Берег»та ТОВ «Будівельні індустрії»було укладено договір № 3/04 згідно п. 1.1. якого ПП «Берег»поручає, а ТОВ «Будівельні індустрії»зобовязується виконати і здати в установлений строк роботи по капітальному ремонту будинку з підвалом за адресою: вул. Преображенська, 45 .

Загальна вартість робіт за Договором підряду становить - 3526291,20 грн. (п. 3.1. Договору підряду).

Як вбачається з матеріалів справи, визначена в п. 3.1. договірна ціна Договору підряду була відображена також у складеному кошторисі ремонтних робіт «Програмний комплекс АВК-3 (2.6.1.)»(належним чином засвідчена його копія та локального кошторису № 2-1-1 містяться в матеріалах справи).

Згідно наявних в матеріалах справи актів прийому виконаних підрядних робіт за травень та липень 2008 року ПП «Берег»прийнято робіт на 575344,80 грн. та 575,3448 грн. відповідно (належним чином засвідчені копії актів містяться в матеріалах справи).

Пунктом 2.3.1. Договору передбачено, що вкладом Сторони-2 в спільну діяльність є грошові вклади в розмірі 100% грошових коштів, необхідних для досягнення спільної діяльності. Вклад Сторони-2 підлягає внесенню шляхом перерахування вкладу на рахунок спільної діяльності, відкритий Стороною-2, по мірі необхідності проведення оплат по Договору.

Так, 31 липня 2008 року ПП «Берег»перерахувало на користь ТОВ «Будівельні індустрії»500000,00 грн. по рахунку № 26006274091, що підтверджується платіжним дорученням № 37 (належним чином засвідчена копія платіжки міститься в матеріалах справи).

Згідно наявної в матеріалах справки № 185/01 від 10.02.2010р. підтвердженим є факт відкриття рахунку для спільної діяльності за Договором в національній валюті № 26006274091, виданої Морським транспортним банком.

При цьому, зі змісту справки вбачається про рух коштів в розмірі 500000,00 грн. (21.07.2008р.), 76000,00 грн. (березень 2009 року), 172,73 грн. (серпень 2009 року) та 227,64 грн. (9 лютого 2010 року).

Таким чином, встановлений судом є факт про рух коштів, які внесені Стороною-2 на рахунок спільної діяльності № 26006274091 на загальну суму 576400,37 грн.

При цьому, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні на суму 400025,00 грн., що свідчать про отримання ПП «Берег»від ТОВ «Кураб Е»певного майна, що поставлялося на підставі договору поставки від 2.07.2009р., який був укладений між ПП «Берег»та ТОВ «Кураб Е», не приймаються судом до уваги як вклад ПП «Берег»в спільну діяльність за Договором, оскільки позивачем за первісним позовом не представлено до суду доказів перерахування відповідної суми коштів на рахунок спільної діяльності, відкритий Стороною-2.

Відповідно до п. 4.1. Договору про спільну діяльність Сторона-2 наділяється правом діяти від імені всіх учасників Договору на підставі Договору та спеціально виданої Стороною-1 довіреністю, яка підтверджує повноваження Сторони-2.

Позивач зазначає, що строк виданої Стороною-1 довіреності закінчився - 10 червня 2009 року, однак нової довіреності Сторона-2 не видала.

Пунктом 8.4. Договору про спільну діяльність встановлено, що якщо одна із Сторін даного Договору істотно порушує будь-які із своїх обов'язків за Договором, що перешкоджає або робить неможливим досягнення мети за Договором, то інша Сторона має право вимагати розірвання даного Договору в односторонньому порядку, а у разі незгоди Сторони добровільно розірвати договір вимагати його розірвання у судовому порядку.

З огляду на положення п. 8.4. Договору, позивач за первісним позовом, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, повинен довести саме істотність порушення, в даному випадку, Стороною-1 взятих на себе зобовязань за Договором.

Так, твердження ПП «Берег»про те, що Концерном «Військторгсервіс»не видана на імя ПП «Берег»нова довіреність, оскільки строк попередньо виданої довіреності закінчився, є істотним порушення зобовязань за договором є на думку суду необґрунтованим, оскільки положення п.п. 4.1. та 4.6., р. 5 та зміст Договору в цілому не визначають термінів з настанням яких Сторона-1 зобовязана видати Стороні-2 спеціальну довіреність у випадку такого до неї звернення Стороною-2.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах докази, які підтверджують факт здійснення Стороною-1 вкладу за Договором, що було відображено в складанні сторонами Акту прийму-передачі майна від 1.06.2007р., реєстрації Стороною-1 Договору в податкових органах, що підтверджується….., що відображає факт виконання Стороною-1 взятих на себе зобовязань за Договором (п. 5.1.4. Договору), враховуючи ту обставини, що Договором не визначено чіткого строку з настанням якого Сторона-1 зобовязана видати Стороні-2 спеціальну довіреність у випадку такого звернення останньою, а також те, що необґрунтованим суду є факт заподіяння ПП «Берег»Концерном «Військторгсервіс»внаслідок таких порушень шкоди, суд дійшов висновку, про необґрунтованість заявлених позовних вимог позивача за первісним позовом про розірвання Договору та про відсутність правових підстав для розірвання Договору про спільну діяльність, оскільки позивачем не доведено факту істотного порушення відповідачем-3 за первісним позовом умов Договору, внаслідок чого завдана цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Щодо первісних позовних вимог про визнання за Приватним підприємством «Берег»право власності на 80/100 будівлі, яка відображена у технічному паспорті за літ. «В», загальною площею 1717 кв.м. та знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45.

Пунктом 10.2 Договору про спільну діяльність передбачено, що строк його дії з моменту підписання до - 30 квітня 2027 року.

У відповідності до п. 8.5. Договору у випадку дострокового припинення дії Договору спільне майно сторін, у тому числі обєкти незавершеного будівництва, розподіляються сторонами за актом прийому-передачі, пропорційно грошовій оцінки вкладів, визначеної в п. 2.4. Договору.

У відповідності до п. 2.4 вклад сторін на момент підписання Договору становить:

- Сторони-2 - 26983684,00 грн. і доля 80%;

- Сторони1 - 6745921,00 грн. і доля 20%.

Таким чином, правова конструкція п. 8.5. Договору встановлює наявність певної обставини, за якої спільне майно сторін, у тому числі обєкти незавершеного будівництва, розподіляються сторонами за актом прийому-передачі, пропорційно грошовій оцінки вкладів, визначеної в п. 2.4. Договору, а саме - у випадку дострокового припинення дії Договору.

З таких обставин, зважаючи на недоведеність первісних позовних вимог в частині розірвання Договору, суд приходить до висновку, про неможливість розподілу за актом прийому-передачі між сторонами їх спільного майна, у тому числі обєктів незавершеного будівництва, пропорційно грошовій оцінки вкладів, визначеної в п. 2.4. Договору.

Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення 264 000,00 грн.

Як вже було встановлено судом 1 червня 2007 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування», правонаступником якого є Концерн «Військторгсервіс»та Приватним підприємством «Берег» було укладено договір про спільну діяльність (простого товариства) № 3/од відповідно до п. 1.1 якого сторони з метою проведення капітального ремонту будівлі «Дім військового одягу», розташованого в м. Одесі по вул. Преображенська, 45, яка належить Стороні-1, збереження його як памятника архітектури, згідно технічного висновку від 14.03.2007р., зобовязуються шляхом обєднання своїх зусиль та майна, яке належить сторонам на відповідних правових підставах в порядку та на умовах, викладених в договорі, спільно діяти (без створення юр. особи) для досягнення спільної господарської діяльності.

7 червня 2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору якою сторони взаємно погодили викласти п. 7.5. Договору в редакції, згідно якої до введення капітально відремонтованого об'єкта в експлуатацію, Сторона-2 щомісячно відшкодовує (компенсує) Стороні-1 понесені нею експлуатаційні витрати у розмірі 12000 (дванадцяти тисяч) гривень в тому числі ПДВ 2000 (дві тисячі) гривень. Відшкодування (компенсація) Стороні-1 експлуатаційних витрат здійснюється Стороною-2 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони-1. Відшкодування експлуатаційних витрат здійснюється Стороною-2 з 1 числа місяця наступного після звільнення обєкта Стороною-1 від свого майна, що підтверджується акт підписаний сторонами Договору.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що Сторона-1 звільнила обєкт в квітні 2008 року, а в травні-липні 2008 року ПП «Берег»сплатило на користь Концерну «Військторгсервіс»в якості відшкодування експлуатаційних витрат коштів на суму 36000,00 грн., однак, за період з серпня 2008 року по травень 2010 року відшкодувань Сторона-2 Стороні-1 не перераховувала.

Судом встановлено, що 11 травня 2010 року Концерн «Військторгсервіс»впорядку досудового врегулювання спору направив на адресу ПП «Берег»претензію про сплату боргу за Договором на сум у 264000,00 грн. Факт надсилання відповідної вимоги та отримання її ПП «Берег»13.05.2010р. підтверджується поштовим повідомлення з відміткою про вручення (копія повідомлення міститься в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача за зустрічним позовом, а також те, що будь-яких доказів щодо погашення заборгованості за Договором, що утворилась внаслідок неперерахування Концерну «Військторгсервіс»коштів на підставі п. 7.5. Договору, станом на жовтень 2011 року, ПП «Берег»до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом заборгованості за Договором за неналежне виконання п. 7.5. Договору в розмірі 264000,00 грн. (сума не перерахованих експлуатаційних відшкодувань), з розрахунку: 12000,00 грн. (щомісячна квота грошових коштів, яка підлягає перерахуванню) х 22 місяці (в період прострочення з серпня 2008 року по травень 2010 року).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги за зустрічним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а первісні позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Судові витрати позивача за зустрічним позовом в сумі 2876,00 грн. (2640,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. В позовних вимогах за первісним позовом відмовити повністю.

2. Зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Берег»(ідентифікаційний код: 31347641, адреса: 65000, м. Одеса, вул. Коблевська, буд. 45) на користь Концерну «Військторгсервіс»(ідентифікаційний код: 33689922, адреса: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А) грошові кошти: 264000,00 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі гривень 00 копійок) та судові витрати в сумі 2876,00 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят шість гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Котков

Суддя Р.І. Самсін

Суддя П.І. Паламар

Дата підписання повного тексту рішення 11.10.2011р.