Рішення № 18719938, 11.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/15911.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція -103» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд»

Про стягнення 25414,36 грн.

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

Від позивача не зявився

Від відповідачаОСОБА_1- предст. (дов. від 27.09.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача на користь позивача 25414,36грн. (6868,92грн. -3% річних, 18545,44грн. збитків від інфляції), нарахованих на суму заборгованості за Договором підряду №19 від 23.07.2008р., присуджених до стягнення за рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2009р. по справі №8/377.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.09.2011р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/159, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 26.09.2011р.

Представник позивача у судовому засіданні 26.09.2011р. надав суду витребувані ухвалою суду документи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребуваних судом документів не надав.

У звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 26.09.2011р. відкладено.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.10.2011р. в усних поясненнях проти позовних вимог заперечив.

Представник позивача у судове засідання 11.10.2011р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

23.07.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Стальконструкція-103” (Субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Київоблбуд” (Підрядник) було укладено Договір субпідряду № 19 (далі Договір), відповідно до умов якого Субпідрядник зобовязався за завданням Підрядника на свій ризик із власних матеріалів виконати у відповідності з проектно-кошторисною документацією роботи по виготовленню та монтажу металоконструкцій та здати Підряднику вказані роботи у встановлений даним договором строк, а Підрядник, в свою чергу, зобовязався прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи.

Згідно п. 2.10 Договору, загальна вартість робіт по даному Договору складає 1960034,26 грн. (у т.ч. ПДВ).

Відповідно до п. 3.5 Договору, Підрядник здійснює оплату виконаних Субпідрядником робіт щомісячно після прийняття їх Підрядником та підписання сторонами довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) та акту здачі-приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) при умові, що роботу виконано належним чином та у встановлений строк, або за згодою Підрядника достроково, шляхом перерахування грошових коштів Підрядником на розрахунковий рахунок Субпідрядника протягом 10-ти днів з дня підписання акту здачі-приймання КБ-2в.

Таким чином, позивачем виконано роботи за Договором субпідряду № 19 від 23.07.08. на суму 1855873,69 грн.

Відповідач не виконав свої зобовязання перед позивачем належним чином, за виконані позивачем роботи розрахувався частково в сумі 1361883,64 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.09. у справі № 8/377 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Стальконструкція-103” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблбуд” з відповідача було стягнуто 493990,05 грн. основного боргу, 64809,89 грн. пені, 10698,76 грн. 3% річних, 50459,63 грн. збитків від інфляції, 6199,58 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказаним рішенням Господарського суду міста Києва з Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблбуд” на користь позивача 3% річних стягнуто за період з 11.10.08р. по 24.07.09., збитки від інфляції - за період з листопада 2008 року по червень 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.11р. на рахунок позивача було частково перераховано суму боргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблбуд” в розмірі 24485,25 грн.

Несплачена сума основного боргу складає 469 504,80грн. (493990,05грн. 24485,25грн. = 469504,80грн.)

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2011р. у справі №30/64 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблбуд” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Стальконструкція-103” 69059,80грн. збитків від інфляції, 23727,97грн. 3% річних, 927,87грн. державного мита, 236,00грн. витрат на ІТЗ. Збитки від інфляції та 3% річних нараховані за період з 25.07.2009р. по 01.03.2011р. на суму основної заборгованості 469504,80грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, рішення Господарського суду міста Києва у справі № 8/377 від 10.09.09р. станом на день подання цього позову не виконано, основна заборгованість в повному обсязі не погашена, тому позивачем здійснено нарахування збитків від інфляції за період з 02.03.2011р. по 30.06.2011р. та трьох відсотків річних за період з 02.03.2011р. по 26.08.2011р., виходячи з розміру основної заборгованості 469504,80грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з ч. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.11.2008 № 01-8/685 чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості. Згідно зі статтями 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Водночас, приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (постанова Верховного Суду України від 30.09.2008 №1/384-07).

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва №8/377 від 10.09.2009р., відповідач вчасно не розрахувався з позивачем, у звязку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблбуд” виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Стальконструкція-103”, яка станом на час звернення позивача із даним позовом до суду складає 469504,80грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача збитків від інфляції в розмірі 18545,44грн. грн. за період з 02.03.2011р. по 26.08.2011р. та 3% річних в розмірі 6868,92 грн. за період з 02.03.2011р. по 26.08.2011р., які нараховані на суму основного боргу -469504,80грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблбуд” (04070, м. Київ, вул. Волоська, 36/38, код ЄДРПОУ 05516487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Стальконструкція-103”(69035, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, проспект Леніна, б. 151-А; 69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 17, код ЄДРПОУ 35421566) 6868,92грн. 3% річних, 18545,44грн. збитків від інфляції, 254,14грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя В.В. Палій