ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 УХВАЛА Справа № 46/508-б07.10.11
За заявоюПублічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції
До Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” (ідентифікаційний код 23156242)
Пробанкрутство
Суддя Омельченко Л.В.
Представники:
Від заявникаОСОБА_1. представник за довіреністю від 27.01.2011 р. № 08/11/09Н
Від боржникаСідаш А.А. директор, ОСОБА_2. представник за довіреністю від 12.09.2011 р.
Арбітражний керуючийДорошенко Я.В.
Від осіб, які заявили грошові вимоги до боржника:
Приватне мале підприємство “Аргон” не зявився
Присутні ОСОБА_3 представник учасника ОСОБА_4. та ОСОБА_5 за довіреністю від 08.02.2011 р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції (далі заявник) звернулося до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” у звязку з неспроможністю підприємства сплатити заборгованість у розмірі 4289421,64 грн.
Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/508-б від 28.10.2010 р.
27.05.2011 р. у справі № 46/508-б винесено ухвалу підготовчого засідання з відповідними процесуальними наслідками, якою, зокрема, було визнано розмір безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника в розмірі 4278835,84 грн., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Вершиніна Андрія Олександровича, попереднє судове засідання для розгляду реєстру вимог кредиторів було призначено на 22.07.2011 р.
23.06.2011 р. до суду надійшли докази публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо”.
У попереднє судове засідання, призначене на 22.07.2011 р., сторони та особа, яка заявила до боржника грошові вимоги (ПМП “Аргон”) уповноважених представників не направили. Документи, витребувані судом від ПМП “Аргон” ухвалою від 19.07.2011 р., не надійшли, у звязку з чим 22.07.2011 р. розгляд справи у попередньому засіданні було відкладено на 29.08.2011 р.
27.07.2011 р. від арбітражного керуючого Вершиніна А.О. надійшла заява про припинення повноважень розпорядника майна боржника.
23.08.2011 р. ініціюючий кредитор подав до суду заяву про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Дорошенка Я.В., від якого надійшла заява про участь у справі.
Ухвалою від 29.08.2011 р. судом було припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” арбітражного керуючого Вершиніна Андрія Олександровича та призначено нового арбітражного керуючого Дорошенка Ярослава Валерійовича, якого було зобовязано подати суду реєстр вимог кредиторів та документи, необхідні для його розгляду і затвердження.
29.08.2011 р. розгляд справи було відкладено на 19.09.2011 р. через відсутність реєстру вимог кредиторів та неподання боржником і Приватним малим підприємством “Аргон” доказів, необхідних для затвердження реєстру вимог кредиторів.
Ухвалами від 19.09.2011 р. та 28.09.2011 р. розгляд справи у попередньому засіданні відкладався у звязку з неподанням боржником та особою, яка заявила до нього грошові вимоги (Приватне мале підприємство “Аргон”), необхідних для розгляду та затвердження реєстру вимог кредиторів доказів.
06.10.2011 р. від Приватного малого підприємства “Аргон” до суду надійшла телеграма, в якій йдеться про перебування керівника підприємства і одного з представників у відрядженні, а іншого в засіданні апеляційного суду та ставиться вимога про перенесення розгляду справи.
06.10.2011 р. судом було отримано заяву від 06.10.2011 р. за підписами ОСОБА_5 та ОСОБА_4. (учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо”) про винесення ухвали про припинення провадження у справі.
У судове засідання, призначене на 07.10.2011 р., зявилися розпорядник майна, представники ініціюючого кредитора та боржника, а також був присутній представник двох учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо”.
Представник боржника надав суду для залучення до матеріалів справи додаткові документи на виконання вимог ухвали від 28.09.2011 р.
Розглянувши клопотання про перенесення розгляду справи, заявлене Приватним малим підприємством “Аргон” шляхом направлення телеграми, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки вказана юридична особа не обмежена законодавством у кількості осіб, які можуть представляти її інтереси в публічно та приватно правових відносинах, у тому числі у суді. При цьому, суд враховує, що неприбуття до суду представника Приватного малого підприємства “Аргон” не може слугувати підставою, що унеможливлює закінчення попереднього засідання суду у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” та потребує його відкладення, оскільки явка представника особи, яка заявила грошові вимоги до боржника обовязковою не визнавалася, у судових засіданнях судом неодноразово заслуховувалися пояснення представників Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” по суті заяви з грошовими вимогами до боржника, а також додаткові обґрунтування поданої заяви й заперечення на відхилення вимог з боку боржника.
Поряд з викладеним, судом приймається до уваги той факт, що від Приватного малого підприємства “Аргон” неодноразово витребовувалися докази на підтвердження заявлених до боржника грошових вимог, але ухвали суду без поважних на те причин виконані не були, у звязку з чим клопотання про перенесення розгляду справи видається таким, що спрямоване на затягування розгляду справи.
Згідно з заявою від 06.10.2011 р., поданою учасниками боржника ОСОБА_5. і ОСОБА_4., останні просять суд винести ухвалу про припинення провадження у справі, оскільки вони згодні укласти договір уступки з Публічним акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” та вважають, що спір між ними буде врегульовано.
Підстави для припинення провадження у справі про банкрутство встановлено у ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон), де вказується, що господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності; подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи; у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника; затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом; затверджено мирову угоду; затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону; боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами; кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.
Оскільки заява від 06.10.2011 р., подана учасниками боржника ОСОБА_5. і ОСОБА_4., не ґрунтується на жодній з підстав, встановлених ст. 40 Закону, суд не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону в попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Голос України” № 110 (5110) від 18.06.2011 р.
Після публікації вказаного оголошення та у строк, встановлений ст. 14 Закону, до суду надійшла одна заява з грошовими вимогами до боржника від Приватного малого підприємства “Аргон” на суму 46510985,00 грн.
Виходячи зі ст. 15 Закону за результатами розгляду реєстру вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).
У ст. 31 Закону встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у наступному порядку:
1) у першу чергу задовольняються:
а) вимоги, забезпечені заставою; б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; в-1) вимоги кредиторів за договорами страхування; г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону.
2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що заява Приватного малого підприємства “Аргон” без вихідного номеру від 18.07.2011 р. з грошовими вимогами до боржника в розмірі 46510985,00 грн. надійшла до суду 18.07.2011 р.
За наслідками розгляду грошових вимог вказаної особи, судом було відмовлено Приватному малому підприємству “Аргон” у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” та включенні до реєстру вимог кредиторів (ухвала від 07.10.2011 р. в матеріалах справи).
Поряд з викладеним, у попередньому засіданні з поданих документів судом встановлено, що до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” розпорядником майна включено грошові вимоги ініціюючого кредитора Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції.
Зважаючи на те, що ініціюючий кредитор не заявляв до боржника додаткових грошових вимог після публікації оголошення про порушення провадження у справі № 46/508-б, Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції підлягає визнанню кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” на суму його безспірних вимог, наведених в ухвалі підготовчого засідання (361416,07 євро боргу за кредитом, відсотками за користування кредитом, пені за кредитом та відсотками, що еквівалентно 4277015,81 грн., 1820,00 грн. судових витрат у справі № 2-596/2010р. Оболонського районного суду міста Києва), а також на суму обовязкових до сплати судових витрат у справі про банкрутство в розмірі 85,00 грн.
Оскільки виконання грошового зобовязання боржника перед ініціюючим кредитором зі сплати кредиту, відсотків за користування ним та можливої неустойки за кредитним договором № 012/26-01/05/030 від 16.08.2006 р., за яким відбулося прострочення Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо”, було забезпечено в установленому законодавством порядку, а саме: іпотекою нерухомого майна боржника за договором іпотеки № 012/26-01/06/054 від 16.08.2006 р., грошові вимоги Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції в сумі 361416,07 євро або 4227015,81 грн. підлягають віднесенню до вимог першої черги.
При цьому, судом враховуються наявні в матеріалах справи копії судових рішень у справі Господарського суду міста Києва № 36/121-2/275, де предметом спору була дійсність договору купівлі-продажу 2/100 частин майнового комплексу від 07.06.2002 р. Придбане боржником за вказаним договором нерухоме майно (нежитлові приміщенні площею 393,80 кв.м.) виступало предметом іпотеки за договором іпотеки від 16.08.2006 р. № 012/26-01/06/054 між Публічним акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дефо”.
Згідно з приписами ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
У звязку з тим, що станом на час проведення попереднього судового засідання у справі № 46/508-б суду не було подано доказів реєстрації за іншою, ніж боржник особою права власності на майно, що є предметом іпотеки, суд розглядає грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника як такі, що забезпечені заставою.
Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.
Відомостей та доказів щодо наявності у боржника заборгованості з виплат, вказаних у абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону, суду не подано.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Як вже вказувалося, виконання зобовязань боржника перед ініціюючим кредитором було забезпечене нерухомим майном боржника, а саме: нежилими приміщеннями літери “Г” загальною площею 393,80 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Шевцова, 1.
Згідно з наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру іпотек станом на 28.09.2011 р. за боржником зареєстроване одне обтяження, а саме: тип іпотека, підстава договір іпотеки від 16.08.2006 р., обєкт нежиле приміщення (літ. Г), загальною площею 393,80 кв.м. у м. Києві по вул. І. Шевцова, 1, іпотекодержатель АППБ “Аваль”, строк виконання зобовязання 15.08.2016 р.
Крім того, відповідно до даних Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна станом на 06.10.2011 р. у боржника в обтяженні перебуває описане нежиле приміщення на підставі зазначеного договору іпотеки та 2/100 частин майнового комплексу площею 18128 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. І. Шевцова, 1 на підставі постанови відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції від 09.04.2010 р. № 18767496.
Доказів наявності у боржника іншого майна, що перебуває у заставі, суду не подано.
У звязку з вищенаведеним, складений розпорядником майна реєстр вимог кредиторів підлягає уточненню щодо черговості вимог ініціюючого кредитора, визнаних судом та з огляду на необхідність включення до реєстру вимог кредиторів відомостей про майно боржника, яке є предметом застави.
Станом на 07.10.2011 р. заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, поданий розпорядником майна на затвердження реєстр вимог кредиторів, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредитором грошових вимог до боржника, господарський суд погоджується з розпорядником майна, щодо визнання кредиторських вимог, вважає за доцільне затвердити реєстр вимог кредиторів та закінчити попереднє засідання.
Враховуючи вищезазначене та керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1.Визнати кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції на суму 361416,07 євро, що еквівалентно 4277015,81 грн. та 1905,000 грн., всього 4278920,84 грн. (85,00 грн. та 4277015,81 грн. перша черга та 1820,00 грн. шоста черга).
2.Затвердити реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо”.
3.Зобовязати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. у пятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та наказу Міністерства економіки України “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів” від 02.07.2010 р. № 788.
4.Зобовязати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. протягом 3-х днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори не пізніше 15.10.2011 р.
5.Зобовязати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.
6.Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.
7.Копію ухвали направити боржнику, кредиторам, розпоряднику майна, прокуратурі м. Києва та державному органу з питань банкрутства.
Суддя Л.В. Омельченко
Судове рішення № 18719912, Господарський суд м. Києва було прийнято 07.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 46/508-б. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: