Рішення № 18719871, 04.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/28004.10.11 За позовом Публічного акціонерного товариства “Племптахорадгосп Броварський” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейнфорд”

про стягнення 36 544,32 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник (довіреність від 31.08.2011р.)

від відповідача не зявився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.10.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 36544,32грн. заборгованості (35769,35грн. основного боргу, 774,97грн. пені), яка виникла у звязку з невиконання відповідачем свого обовязку щодо повної оплати поставленого позивачем товару за Договором поставки №80855 від 01.05.2011р., а також 365,44грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2011р. було порушено провадження у справі №47/280, розгляд справи було призначено на 20.09.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2011р. розгляд справи було відкладено до 04.10.2011р.

Крім того, 15.09.2011 позивач через канцелярію Господарського суду міста Києва звернувся з письмовим клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківський рахунок відповідача.

Заявлене клопотання мотивоване тим, що невжиття заявлених позивачем заходів до забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду даного спору, а тому позивач вважає з метою реального виконання рішення суду необхідно вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківський рахунок відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2011р. у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства “Племптахорадгосп Броварський” про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

Представник позивача в судовому засіданні 04.10.2011р. заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов Договору №80855 від 01.05.2011р. було поставлено відповідачу товар загалом на суму 41061,35грн., проте відповідач не здійснив повну оплату отриманого товару у сумі 35769,35грн., у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 35769,35грн. основного боргу.

Також, на підставі ст. 611 Цивільного кодексу України та п.8.9 Договору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення оплати товару 774,97грн. пені.

Відповідач своїх представників в судове засідання 04.10.2011р. не направив, вимоги ухвали суду від 20.09.2011 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2011р. між позивачем Відкритим акціонерним товариством “Племптахорадгосп Броварський” (правонаступником якого є позивач), в якості постачальника, та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Рейнфорд”, в якості покупця, було укладено Договір поставки №80855 (далі договір), відповідно до умов якого постачальник зобовязується поставити товар у строки, обумовлені даним договором згідно замовлення покупця, яке є невідємною частиною договору (далі Додаток №3 «Замовлення товару»), а покупець зобовязується прийняти його та оплатити на умовах, визначених у Додатку №4 до даного договору «Додаткові умови», який є невідємною частиною договору.

Договір укладений з Протоколом розбіжностей, який підписаний сторонами 01.05.2011р.

Право власності на товар, згідно умов п.1.2 договору, переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка підтверджує факт передання товару.

Відповідно до п.2.1 договору сортимент та ціна товару погоджуються у специфікації до договору. Специфікація затверджується сторонами у встановленій формі (Додаток №1 «Специфікація») та є невідємною частиною договору.

Загальна сума договору складає суму товару, отриманого за всіма накладними (п.7.1 договору).

Так, сторонами було підписано Додаток №4 до договору, умовами якого сторони погодили адреси пунктів доставки, графік поставки та умови оплати за товар.

Відповідно до видаткових накладних №9476 від 20.07.2011р. на суму 4827,29грн., №9242 від 15.07.2011р. на суму 1445,74грн., №8861 від 08.07.2011р. на суму 1318,32грн., №8514 від 01.07.2011р. на суму 3807,92грн., №8504 від 01.07.2011р. на суму 1313,41грн., №8366 від 29.06.2011р. на суму 2523,91грн., №8156 від 24.06.2011р. на суму 4986,56грн., №8022 від 22.06.2011р. на суму 2376,89грн., які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача, позивачем було поставлено відповідачу товар загалом на суму 41061,35грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи, а оригінали оглянуті судом у судовому засіданні.

Умовами п.7.2 договору передбачено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у строк, встановлений сторонами у пункті 5 Додатку №4 до даного договору «Додаткові умови».

Згідно п.5. Додатку №4 до договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Як зазначає позивач, відповідач не виконав свого обовязку щодо повної оплати поставленого позивачем товару на суму 35769,35грн., не здійснив повної оплати отриманого товару на суму 41061,35грн. у строки, встановлені п.5 Додатку №4 до договору, здійснив лише часткову оплату отриманого товару у сумі 5292,00грн.

У звязку з наведеним, 30.08.2011р. позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №290 від 26.08.2011р. з вимогою оплатити поставлений товар у повному обсязі в сумі 35769,35грн.

Оскільки відповідач відповіді на наведену претензію не надав, свого обовязку щодо повної оплати поставленого позивачем товару не виконав, грошові кошти у сумі 35769,35грн. не сплатив, то позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 35769,35грн. основного боргу за поставлений товар.

Також, на підтвердження заборгованості відповідача по повній оплаті поставленого товару за договором у сумі 35769,35грн. позивачем подано суду Акт звірки взаєморозрахунків, який підписано сторонами станом на 31.07.2011р.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як постачальником, згідно вищезазначених видаткових накладних було поставлено відповідачу товар на загальну суму 41061,35грн., проте відповідач, як покупець, свого обовязку щодо повної оплати поставленого позивачем товару на суму 35769,35грн., у строк, визначений п.5 Додатку №4 до договору - не виконав, здійснив лише часткову оплату отриманого товару у сумі 5292,00грн.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 35769,35грн. основного боргу є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, на підставі ст. 611 Цивільного кодексу України та п.8.9 Договору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення оплати товару 774,97грн. пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п.8.9 договору встановлено, що у разі прострочення оплати товару, постачальник стягує з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неоплаченого у строк товару за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по повній оплаті поставленого товару за договором в розмірі 35769,35грн., суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно розрахунку позивача суми пені, який судом перевірено, і з яким суд погоджується, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача за прострочення виконання зобовязання по повній оплаті поставленого товару за договором у сумі 35769,35грн. 774,97грн. пені.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейнфорд” (код ЄДРПОУ 35250305, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154-А) на користь Публічного акціонерного товариства “Племптахорадгосп Броварський” код ЄДРПОУ 05477043, місцезнаходження: 07414, Київська обл., Броварський р-он, с. Рожівка, вул. Слави, 22) 35 769 (тридцять пять тисяч сімсот шістдесят девять) грн. 35 коп. основного боргу, 774 (сімсот сімдесят чотири) грн. 97коп. пені, 365 (триста шістдесят пять) грн. 44 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 10.10.2011р.