Рішення № 18719739, 27.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/13727.09.11 За позовомАсоціації "Укрліссервіс"

до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас"

2) ОСОБА_1

3) ОСОБА_7

За участюПрокуратури Подільського району міста Києва

провизнання частково недійсними установчих документів

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддяГулевець О.В.

Суддя СуддяІвченко А.М.

СуддяПригунова А.Б.

Представники сторін:

Від позивачаЧикирис А.І. (директор), ОСОБА_4 (Дов.)

Від відповідача-1ОСОБА_5 (Дов.)

Від відповідача-2не зявився

Від відповідача-2не зявився

Від прокуратуриОСОБА_6 (Дов.)

У судовому засіданні 27.09.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Асоціація "Укрліссервіс" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас", Відповідача-2 - ОСОБА_1, Відповідача-3 - ОСОБА_7, в якій просив:

- визнати недійсним з моменту його прийняття рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29, код ЄДРПОУ 35441523) від 27 вересня 2007 року в частині, що стосується Асоціації "Укрліссервіс" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29, код ЄДРПОУ 21611593), як його учасника, що оформлене Протоколом № 1 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас" від 27 вересня 2007 року;

- визнати недійсним з моменту його прийняття статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29, код ЄДРПОУ 35441523) в частині, що стосується Асоціації "Укрліссервіс" (м. Київ, вул. Електриків, 29, код ЄДРПОУ 21611593) як його учасника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2011 року було порушено провадження у справі № 57/137 та призначено її розгляд в судовому засіданні на 10.06.2011 року.

09.06.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Прокуратури Подільського району міста Києва надійшла заява про вступ у справу № 57/137.

10.06.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 - ТОВ "Грандітас" надійшла заява про застосування судом позовної давності.

10.06.2011р. в судовому засіданні представник відповідача-1 - ТОВ "Грандітас" надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд припинити провадження у справі № 57/137 на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України.

У судовому засіданні 10.06.2011р. суд, розглянувши клопотання відповідача-1 - ТОВ "Грандітас" про припинення провадження у справі № 57/137, яке викладене у відзиві на позовну заяву, встановив наступне:

Заявлене клопотання про припинення провадження у справі № 57/137 обґрунтовано наявністю рішення господарського суду, який, на думку відповідача-1, вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таким рішенням відповідач-1 вважає рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2011р. по справі № 38/286, що розглядалась за позовом Асоціації "Укрліссервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас", ОСОБА_1, ОСОБА_7 про визнання частково недійсними установчих документів.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2011р. по справі № 38/286 залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011р.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

До матеріалів справи залучено копію рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2011р. та постанови Вищого господарського суду України від 27.04.2011р. по справі № 38/286.

Як вбачається з вищевказаного рішення, судом дійсно вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет спору, проте, суд зауважує, що рішення справі № 38/286 було винесено з інших підстав, а саме: підставою визнання частково недійсними установчих документів ТОВ "Грандітас" по справі № 38/286 було те, що останні були підписані позивачем під впливом обману (ст. 230 ЦК України). Проте, як вбачається з позовної заяви, підставою для визнання частково недійсними установчих документів ТОВ "Грандітас" у справі № 57/137 є порушення учасниками ТОВ "Грандітас" ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Враховуючи різні підстави заявлених вимог у даній справі та спору, який вирішений у справі № 38/286, у суду відсутні підстави для припинення провадження у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2011р., в звязку з неявкою в судове засідання відповідача-2 - ОСОБА_1 та відповідача-3 - ОСОБА_7, розгляд справи № 57/137 відкладено на 05.07.2011р.

05.07.2011р. в судовому засіданні представник позивача - Асоціації "Укрліссервіс" надав суду письмові пояснення щодо застосування судами законодавства у подібних справах, а також письмові заперечення на відзив відповідача-1 - ТОВ "Грандітас" та заяву про застосування позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2011р., в звязку з неявкою в удове засідання відповідача-2 - ОСОБА_1 та відповідача-3 - ОСОБА_7, розгляд справи № 57/137 відкладено на 19.07.2011р.

19.07.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 - ТОВ "Грандітас" надійшли додаткові письмові заперечення на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2011р. продовжено строк вирішення спору у справі № 57/137.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2011р., в зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів, розгляд справи № 57/137 відкладено на 05.08.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2011р. призначено колегіальний

розгляд справи № 57/137.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 05.08.2011 року призначено колегіальний розгляд справи № 57/137 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Івченко А.М, Пригунова А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2011р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Івченко А.М., Пригунова А.Б., прийнято справу № 57/137 до свого провадження та призначено її розгляд на 09.09.2011р. за участю представників сторін.

19.08.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Асоціації "Укрліссервіс" надійшло клопотання, в якому останній просив суд залучити до участі у справі № 57/137 Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінтек" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - ТОВ "Грандітас".

Вищевказане клопотання обґрунтовано тим, що станом на день розгляду справи ТОВ "Грінтек" володіє правом власності на майно, яке було передане позивачем на виконання оспорюваного рішення загальних зборів ТОВ "Грандітас".

Згідно з ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Проте, оскільки рішення суду у даній справі жодним чином не стосується прав та обовязків ТОВ "Грінтек" щодо однієї зі сторін у справі, суд залишає без задоволення клопотання позивача про залучення ТОВ "Грінтек" до участі у справі № 57/137 в якості третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011р., в звязку з неявкою в судове засідання відповідача-2 - ОСОБА_1 та відповідача-3 - ОСОБА_7, розгляд справи № 57/137 відкладено на 27.09.2011р.

В судовому засіданні 27.09.2011р. представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача-1 - ТОВ "Грандітас" заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та запереченнях на позовну заяву.

Представник прокуратури Подільського району міста Києва в судовому засіданні 27.09.2011р. надав суду пояснення по справі, згідно з якими підтримав вимоги позивача.

Відповідач-2 - ОСОБА_1 відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач-3 - ОСОБА_7 відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2007 року відбулись загальні збори учасників Відповідача-1 - ТОВ "Грандітас", які оформлені протоколом № 1, та на яких були присутні відповідач-2 - ОСОБА_1, відповідач-3 - ОСОБА_7 та позивач - Асоціація "Укрліссервіс".

Відповідно до вказаного протоколу на загальних зборах були прийняті наступні рішення:

1) створити ТОВ "Грандітас" зі статутним капіталом у сумі 2421984,00 грн., розподілити частки учасників у наступних розмірах:

- ОСОБА_1 - 25%, що становить 605496,00 грн.;

- ОСОБА_7 - 25%, що становить 605496,00 грн.;

- Асоціація "Укрліссервіс" - 50%, що становить 1210992,00 грн.

Позивач - Асоціація "Укрліссервіс" вносить до статутного капіталу майновий внесок у розмірі 1210992,00 грн., тобто 100% своєї частки, а саме групи приміщень № 4, 5, 6, 7, 10 (літ. А) загальною площею 435,6 кв.м., будівлі (літ. Б, В, Г, Д, Є, Ж, З) загальною площею 1458,1 кв.м., інші основні засоби (огорожа, вентиляційна система, дві кабельні лінії, пожежний водогін), розташовані в місті Києві по вул. Електриків, 29, та групи приміщень (в літ. А) 3-4 поверхів загальною площею 908,9 кв. м., інші основні засоби (пожежна сигналізація, дві телефонні лінії), розташовані в місті Києві по вул. Братиславська, 50, які належать позивачу на праві приватної власності згідно додатку;

2) затвердити статут ТОВ "Грандітас" у запропонованій редакції;

3) на посаду директора ТОВ "Грандітас" обрати Герасимчука Володимира Миколайовича.

01 жовтня 2007 року був складений та підписаний акт прийому-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу відповідача-1 - ТОВ "Грандітас", відповідно до якого позивач - Асоціація "Укрліссервіс" передав, а відповідач-1 - ТОВ "Грандітас" в особі директора Герасимчука В.М. прийняв вказаний майновий внесок позивача до статутного капіталу відповідача-1 - ТОВ "Грандітас" в сумі 1210992,00 грн.

04 жовтня 2007 року державним реєстратором Подільської районної в місті Києві державної адміністрації було проведено державну реєстрацію відповідача-1 - ТОВ "Грандітас".

Позивач вважає, що рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Грандітас" від 27.09.2007р. в частині участі позивача - Асоціації "Укрліссервіс" є недійсним, виходячи з наступного.

Позивач - Асоціація "Укрліссервіс" є такою, що створена за участю держави. Відповідно до п. 1.2 Статуту Асоціації "Укрліссервіс", чинного на момент створення ТОВ "Грандітас" засновниками асоціації є:

- Державне підприємство "Крона" Державного комітету лісового господарства України (частка 23,0639 %);

- Український державний проектно-вишукувальний інститут лісового господарства "Укрдіпроліс" (частка 4,1127 %);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіолто";

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Галактика-7".

Державним підприємством "Крона" було внесено до статутного фонду асоціації нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 29, а Українським державним проектно-вишукувальним інститутом лісового господарства "Укрдіпроліс" - нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 50.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Випадки обов'язкового проведення оцінки майна встановлені ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Так, проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна).

Отже, на думку позивача, оскільки в Асоціації "Укрліссервіс", яка є господарською асоціацією, є державна частка (засновниками асоціації є ДП "Крона" і Український державний проектно-вишукувальний інститут лісового господарства "Укрдіпроліс"), при визначенні вартості внеску засновника господарського товариства ТОВ "Грандітас" - господарської асоціації "Укрліссервіс" було обов'язковим здійснення оцінки майна щодо визначення вартості внеску Асоціації "Укрліссервіс" до ТОВ "Грандітас".

Така оцінка відповідно до ст.ст. 5,6 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" має здійснюватися спеціальними суб'єктами оціночної діяльності або оцінювачами, які одержали відповідне кваліфікаційне свідоцтво.

Позивач вважає, що нездійснення такої оцінки при створенні відповідача-1 - ТОВ "Грандітас" є порушенням чинного законодавства, а саме: ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та підставою для визнання недійсним рішення про створення ТОВ "Грандітас" за участю асоціації, в якій є державна частка, оскільки учасники ТОВ "Грандітас" не могли точно та відповідно до закону визначити вартість внеску Асоціації "Укрліссервіс", а отже й прийняте рішення без такої правильної оцінки суперечить чинному законодавству.

При цьому, на думку позивача, норма щодо оцінки вартості майнового внеску господарського товариства поширюється також і на господарську асоціацію з огляду на аналогію закону.

Оскільки ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" направлена на захист інтересів держави, то здійснення внеску господарським товариством з державною часткою чи господарською асоціацією з державною часткою немає значення, оскільки фактично відбувається відчуження майна, в якому є інтерес держави.

З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що до вказаних відносин має застосовуватись аналогія закону, оскільки відносини щодо внесення внеску господарською асоціацією з державною часткою до іншого господарського товариства прямо не врегульовані законодавством. Відповідно до ч. І ст. 8 ЦКУ якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Крім того, правовий статус господарської асоціації "Укрліссервіс" не відрізняється від правового статусу господарського товариства: асоціація здійснює підприємницьку діяльність, в асоціації утворений статутний фонд за рахунок внесків засновників, а органи управління асоціації аналогічні органам управління господарського товариства.

Також в позовній заяві позивач посилається на те, що після порушеної кримінальної справи щодо службових осіб ТОВ "Грандітас" позивачем - Асоціацією "Укрліссервіс" було проведено оцінку нерухомого майна асоціації, яке було внесено до статутного фонду відповідача-1 - ТОВ "Грандітас".

Оцінка здійснювалась суб'єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством "Актив плюс", що діє на підставі Сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 6405/07, ретроспективним методом (станом на 16.07.2007 року), тобто визначалась вартість майна до моменту створення відповідача-1 - ТОВ "Грандітас".

За результатами оцінки суб'єктом оціночної діяльності було складено:

- звіт про оцінку майна за адресою: м.-Київ, вул. Електриків, 29, яким визначено, що вартість цього нерухомого майна станом на 16.07.2007 року становила 7 589 540,00 грн.

- звіт про оцінку майна за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 50, яким визначено, що вартість цього нерухомого майна станом на 16.07.2007 року становила 8 170 950,00 грн.

Таким чином, відповідно до вищевказаних звітів, загальна вартість нерухомого майна позивача - Асоціації "Укрліссервіс", внесеного до статутного фонду відповідача-1 - ТОВ "Грандітас", станом на 2007 рік становила 15760490,00 грн.

Натомість, частка позивача - Асоціації "Укрліссервіс" у статутному фонді ТОВ "Грандітас", що вносилась за рахунок вказаного нерухомого майна, становила 1210992,00 грн., тобто є такою, що в 13 разів менша за реальну вартість частки, визначену суб'єктом оціночної діяльності.

Позивач вважає, що вказане порушення призвело до суттєвого зменшення ("розмиття") розміру частки асоціації "Укрліссервіс", оскільки у випадку проведення обов'язкової оцінки, передбаченої законодавством, частка позивача в ТОВ "Грандітас" становила б більше 15 млн. грн., що складає більше 90 % статутного капталу, і позивач міг би реально керувати діяльністю ТОВ "Грандітас". Замість цього, з 2007 року з причини неявки інших учасників ТОВ "Грандітас" не було проведено жодних загальних зборів з причини відсутності кворуму і не вирішено жодного питання діяльності товариства, що фактично призвело до банкрутства ТОВ "Грандітас".

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд визнати недійсним з моменту його прийняття рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас" від 27 вересня 2007 року в частині, що стосується Асоціації "Укрліссервіс", як його учасника, що оформлене Протоколом № 1 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас" від 27 вересня 2007 року, а також визнати недійсним з моменту його прийняття статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас" в частині, що стосується Асоціації "Укрліссервіс" як його учасника.

Відповідач-1 - ТОВ "Грандітас" у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що проведення оцінки майна щодо визначення вартості внеску Асоціації "Укрліссервіс" до ТОВ "Грандітас" не було обовязковим. Крім того, у своєму відзиві відповідач-1 просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в т.ч. з тих підстав, що оскаржувані позивачем установчі документи було прийнято 27.09.2007р., а позов щодо їх оскарження було подано 26.05.2011 року, тобто, строк позовної давності тривалістю у три роки на момент подачі позову сплинув. В звязку з наведеним відповідач-1 - ТОВ "Грандітас" просив суд застосувати наслідки пропуску позивачем позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Щодо застосування судом позовної давності, про яку заявлено відповідачем-1 - ТОВ "Грандітас", судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач - Асоціація "Укрліссервіс" посилається на те, що про порушення своїх прав він дізнався лише 21 січня 2011 року після проведення суб'єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством "Актив плюс" оцінки нерухомого майна, внесеного асоціацією до статутного капіталу ТОВ "Грандітас", що підтверджується наявними в матеріалах справи Звітами про оцінку від 21.01.2011р.

Тобто, лише після проведення оцінки позивач дізнався, що частка Асоціації "Укрліссервіс" у статутному фонді ТОВ "Грандітас", що вносилась вказаним нерухомим майном, становила 1210992,00 грн., тобто є такою, що в 13 разів менша за реальну вартість частки, визначену суб'єктом оціночної діяльності.

Доказів обізнаності позивача - Асоціації "Укрліссервіс" про порушення його прав в частині вартості нерухомого майна, внесеного до статутного фонду ТОВ "Грандітас", до 21.01.2011р. матеріали справи не містять, а тому наведені обставини визнаються судом поважною причиною пропуску строку позовної давності, що зумовлює висновок про наявність підстав для захисту порушеного права.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Згідно зі ст. 143 Цивільного кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду корпоративних спорів" при вирішенні спорів про визнання установчих документів господарського товариства недійсними господарським судам необхідно розмежовувати правову природу статуту та установчого (засновницького) договору товариства.

Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю у ѕ голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства (статті 42, 59 Закону про господарські товариства).

У зв'язку з цим при вирішенні спорів щодо визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.

Згідно з п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Згідно положень частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні": "Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: ...визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;".

Таким чином, зазначена норма закону стосується випадків внесення господарськими товариствами з державною часткою (часткою комунального майна) внесків як учасниками та засновниками інших господарських товариств.

Позивач у справі є асоціацією, правовий статус якої визначений Господарським кодексом України.

Згідно ст. 70 Господарського кодексу України підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види діяльності) на умовах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Види об'єднань підприємств, їх загальний статус, а також основні вимоги щодо здійснення ними господарської діяльності визначаються цим Кодексом, інші питання їх діяльності регулюються законодавством України.

Згідно ст. 120 Господарського кодексу України асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

Згідно ст. 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Згідно ст. 80 Господарського кодексу України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Таким чином, позивач - Асоціація "Укрліссервіс" як асоціація (господарська асоціація) не є господарським товариством та здійснення оцінки майна щодо визначення вартості її внеску до статутного капіталу ТОВ "Грандітас" не було обовязковим.

Враховуючи вищевикладене, посилання позивача на порушення учасниками ТОВ "Грандітас" ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", як на підставу для визнання частково недійсними установчих документів ТОВ "Грандітас", є безпідставним.

Також суд звертає увагу на те, що додані позивачем до позовної заяви звіти про оцінку майна від 21.01.2011р., складені Приватним підприємством "Актив Плюс", не можуть бути належними доказами при розгляді даної справи, оскільки, як встановлено судом вище, її проведення при створенні ТОВ "Грандітас" не було обовязковим. Крім того, зазначена оцінка була проведена в січні 2011 року, проте вона оцінює майно станом на 16.07.2007 року (без врахувань будь-яких змін майна, які могли відбуватися за чотири роки). Також, як вбачається з вищевказаних звітів про оцінку, в них визначено вартість майна, а не вартість внеску Асоціації "Укрліссервіс" до статутного капіталу ТОВ "Грандітас".

Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддяГулевець О.В.

СуддяІвченко А.М.

СуддяПригунова А.Б.

Дата підписання рішення 04.10.2011р.