Рішення № 18719654, 04.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 Справа № 2/167-А04.10.11 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2011 року 14 год. 50 хв. Справа № 2/167-А

Господарський суд міста Києва у складі судді Домнічевої І.О.,

при секретарі судового засідання Скребець І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геотрон»

До Київської міської ради

Треті особи 1. Публічне акціонерне товариство «Київспецтранс»;

2. Комунальне підприємство «Київкомунагросервіс»;

3. Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого

органу Київради;

4. Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія

«Київводоканал»

Про скасування рішення Київської міської ради №460/1870 від 15.07.2004р. в

частині вилучення майна для санітарної очистки

За адміністративним позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Київспецтранс»

Про скасування рішення Київської міської ради № 460/1870 від 15.07.2004р. (із внесеними змінами) в частині вилучення у ВАТ «Київспецтранс»(нині ПАТ) майна, що використовується для здійснення діяльності по очистці м. Києва.

За участю представників сторін:

Від позивача Павицька Т.Б.

Від відповідача Тхорик С.М.

Від третіх осіб 1. Шевченко В.А., 4. Турубара А.М., інші - не зявилися

у судовому засіданні 04.10.2011р. відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геотрон»звернулось до суду з позовною заявою про скасування рішення Київської міської ради №460/1870 від 15.07.2004р. «Про створення комунального підприємства «Київкомунагросервіс»в частині вилучення у ВАТ (нині ПАТ) «Київспецтранс»майна, що використовується для здійснення діяльності по санітарній очистці м. Києва, з подальшою передачею цього майна до КП «Київкомунагросервіс».

Спільно з первісним позовом, судом розглядається адміністративний позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Київспецтранс»про касування рішення Київської міської ради № 460/1870 від 15.07.2004р. (із внесеними змінами) в частині вилучення у ВАТ «Київспецтранс»(нині ПАТ) майна, що використовується для здійснення діяльності по очистці м. Києва.

Також судом ухвалами було залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради та Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Представники позивача по первісному позову в судових засіданнях поданий позов підтримували повністю та просили його задовольнити; по суті позову третьої особи з самостійними вимогами не висловлювався.

Представники третьої особи-1 первісний позов не визнавали, підтримувати свій заявлений адміністративний позов як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача в судових засіданнях проти первісного позову та проти позову третьої особи з самостійними вимогами заперечували, та просили в їх задоволенні відмовити з підстав, викладених в поданому суду відзиві.

Представники третьої особи-2 та третьої особи-4 первісний позов та позов третьої особи з самостійними вимогами не визнавали та просили в їх задоволенні відмовити з підстав, викладених в наданих суду поясненнях; підтримували заперечення відповідача.

Представники третьої особи-3 усних або письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог позивача та третьої особи з самостійними вимогами, не надавали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, оглянувши надані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Договору купівлі-продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства (нині Публічного акціонерного товариства) «Київспецтранс»(Третя особа-1) від 14.10.03р. за № 130 Товариство з обмеженою відповідальністю «Геотрон»(Позивач) став власником 46,835 % акцій статутного фонду Третьої особи-1.

Відповідно до повідомлення ТОВ «Адрем»(ліцензія № АБ 323150 від 25.01.2006р. видана ДКЦПФР на право ведення реєстру власників іменних цінних паперів), останній підтверджує, що станом на час розгляду справи Позивачу належить 53247406 шт. акцій Третьої особи-1, що становить 46,83%.

За умовами вказаного Договору купівлі-продажу пакета акцій від 14.10.03р. за № 130, Позивач зобовязався виконати фіксовані умови конкурсу, зокрема: з метою здійснення програми технічної реконструкції виробництва Третьої особи-1, впровадження прогресивних технологій протягом року з дати підписання договору купівлі-продажу придбати та передати в безоплатне постійне користування Третьої особи-1 таку нову техніку: - автомобілі-сміттєвози на базі МАЗ із заднім завантаженням сміття в кількості 10 од.; - контейнери для сміття місткістю 1,1 м3 - 2000 шт.

Також протягом п'яти років Позивач зобовязався забезпечити: збереження профілю та основних видів діяльності Третьої сооби-1, які є на момент підписання договору купівлі-продажу; збереження існуючих робочих місць, які є на момент підписання договору продажу, та створення нових.

На виконання цих та інших взятих на себе зобовязань за Договором купівлі-продажу від 14.10.03р. № 130, Позивач на підставі Договору №1 від 20.07.2004р. та Договору №2 від 28.09.2004р., відповідно до додатків до вказаних договорів - актів приймання-передачі (належним чином засвідчені копії вказаних договорів з усіма додатками надані позивачем та залучені до матеріалів справи) передав в безоплатне постійне користування Третьої особи-1 нову техніку для здійснення статутної діяльності по санітарній очистці м. Києва, яка на даний час рахується на балансі Третьої особи-1.

Київською міською радою (Відповідач) 15.07.2004р. (тобто після набуття позивачем права власності на 46,835% акцій ВАТ «Київспецтранс») прийнято рішення №460/1870 «Про створення комунального підприємства «Київкомунагросервіс»(із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 23.12.2004 р. N886/2296) (Рішення №460/1870), яким створено КП «Київкомунагросервіс»(Третя особа-2) і закріплено за цим підприємством майно, що не увійшло до статутного фонду Третьої особи-1, та майно, придбане за рахунок бюджетних коштів, яке перебуває в управлінні Третьої особи-1, згідно з додатком до рішення.

Позивач зазначає, що Рішенням № 460/1870 Відповідач, фактично вилучив у Третьої особи-1 майно, набуте в процесі законної господарської діяльності, зокрема згідно Договору №1 від 20.07.2004р. та Договору №2 від 28.09.2004р., та яке використовується для здійснення статутної господарської діяльної Третьої особи-1 - діяльності по санітарній очистці м. Києва.

Позивач зазначає, що вилученням у Третьої особи-1 цього майна порушено технологічний цикл підприємства, що позбавляє його можливості здійснювати основний вид діяльності, а Позивача як акціонера - отримувати прибуток; також Позивач зазначає, що органи управління Третьої соби-1 не приймали рішень про вилучення майна з подальшою передачею цього майна Третій особі-2.

Позивач вважає, що Відповідач як орган владних повноважень в звязку з прийняттям оскаржуваного Рішення № 460/1870 порушив його права як акціонера Третьої особи-1, оскільки не мав повноважень розпоряджатися майном Третьої особи-1, що набуто ним в процесі господарської діяльності і не за рахунок коштів бюджету м. Києва, а отже оскаржуване рішення прийнято з перевищенням повноважень і є втручанням в господарську діяльність підприємства - Третьої особи-1.

Крім того, Позивач зазначає, що виконання оскаржуваного рішення призведе до скорочення штатної чисельності працівників Третьої особи-1, що прямо заборонено Договором купівлі-продажу пакета акцій від 14.10.03 за № 130.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Разом з тим, відповідно до ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що Позивач є акціонером Третьої особи-1 та йому належить 53247406 шт. акцій Третьої особи-1, що становить 46,83%. Даний позов заявлено Позивачем з метою захисту своїх прав як акціонера Третьої особи-1, і спрямований він на захист та забезпечення належної господарської діяльності Третьої особи-1, в яку на думку Позивача Відповідач втрутився як субєкт владних повноважень шляхом прийняття обовязкового для виконання Третьою сообою-1 Рішення №460/1870, яким у Третьої сооби-1 було вилучено майна, що набуто Третьою особою-1 в процесі господарської діяльності, яке використовується ним в процесі господарської діяльності, та вилучення якого призведе до неможливості Третьою особою-1 здійснювати свою основну господарську діяльність відповідно до статуту - діяльність по санітарній очистці м. Києва.

Відповідно до Закону України «Про господарські товариства»(тут і надалі - в редакції, що діяла станом на час винесення Відповідачем оскаржуваного рішення) (ст. 4) акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту.

Відповідно до ст. 24 вказаного закону, акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

Відповідно до ст. 10 цього ж закону, учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом та брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ст. 41 вказаного закону, вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, а відповідно до ст. 47 виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом.

Тобто, законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, що Позивач як акціонер Третьої особи-1 уповноважувався на захист прав та охоронюваних законом інтересів цього акціонерного товариства.

У Рішенні Конституційного Суду України N 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року у справі N 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що "акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом".

В Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 також зазначено, що суди у вирішенні спорів за позовами акціонерів про захист прав акціонерного товариства повинні досліджувати, чи уповноважений акціонер на представництво інтересів акціонерного товариства; при цьому відсутність такого уповноваження може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо інших посилань та доводів Позивача, що оспорюваним Рішенням №460/1870 його буде позбавлено можливості отримувати прибуток від діяльності товариства (Третьої особи-1), а також, що виконання оскаржуваного рішення призведе до скорочення штатної чисельності Третьої сооби-1, чого Позивач зобовязався не робити за умовами Договору купівлі-продажу пакета акцій від 14.10.03 № 130, то вказані посилання та доводи Позивача судом залишаються поза увагою, оскільки Позивачем не надано доказів та підтвердження цих своїх міркувань, як і не заявлено про наявність цих доказів у іншої особи та про витребування їх від цієї іншої особи.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Геотрон»про скасування рішення Київської міської ради №460/1870 від 15.07.2004р. «Про створення комунального підприємства «Київкомунагросервіс»в частині вилучення у ВАТ (нині ПАТ) «Київспецтранс» майна, що використовується для здійснення діяльності по санітарній очистці м. Києва, з подальшою передачею цього майна до КП «Київкомунагросервіс».

Разом з тим, суд дійшов висновку про правомірність заявленого Третьою особою-1 позову як третьої особою з самостійними вимогами на предмет спору, зважаючи на наступне.

Як зазначалось вище, Відповідачем 15.07.2004р. було прийнято оскаржуване Рішення №460/1870 «Про створення комунального підприємства «Київкомунагросервіс»(із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 23.12.2004 р. N886/2296) (Рішення №460/1870), яким створено Третю особу-2, і закріплено за цим підприємством майно, що не увійшло до статутного фонду Третьої сооби-1, та майно, придбане за рахунок бюджетних коштів, яке перебуває в управлінні Третьої особи-1.

Додатком до Рішення № 460/1870 є перелік майна, що закріплюється за Третьою особою-2. До складу зазначеного майна входить, зокрема, зливна насосна станція з інженерними мережами, спорудами та обладнанням по Наддніпрянському шосе, 11, у м. Києві.

Рішенням від 29 квітня 2010 року № 584/4022 Відповідачем були внесенні зміни до Рішення № 460/1870, відповідно до якого об'єкти зливної насосної станції з інженерними мережами, спорудами та обладнанням по Наддніпрянському шосе, 11, підлягають передачі у володіння та користування ВАТ АК «Київводоканал»(Третя особа-4).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, майно передане Рішенням №460/1870 Третій особі-2 є тим самим майном, що набуте Третьою особою-1 не за рахунок коштів бюджету м. Києва, а в процесі господарської діяльної від Позивача на підставі Договору №1 від 20.07.2004р., Договору №2 від 28.09.2004р. та додатків до вказаних договорів.

Крім того, об'єкти зливної насосної станції з інженерними мережами, спорудами та обладнанням по Наддніпрянському шосе, 11, що використовується Третьою особою-1 безпосередньо для здійснення статутної діяльності по санітарній очистці м. Києва, були передані Третій особі-4, тоді як станом на час винесення Відповідачем Рішенням від 29 квітня 2010 року № 584/4022 про внесення змін до Рішення № 460/1870 діяли заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду по даній справі від 24.03.2006р., яка є чинною та не скасованою, та відповідно до якої (з врахуванням ухвали від 05.05.06р.) зупинено дію Рішення № 460/1870.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Разом з тим, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ухвалами під час розгляду даної справи суд неодноразово вимагав від Відповідача надати документальне підтвердження, що майно, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ «Київспецтранс»і яке було придбано за рахунок бюджетних коштів та перебувало в управлінні ВАТ «Київспецтранс»і оскаржуваним рішенням було закріплено за КП «Київкомунагросервіс»та ПАТ «АК «Київводоканал», не належить Третій особі-1 та не є майном, яке передане Третій особі-1 Позивачем, а є майном, що дійсно було придбано саме за рахунок бюджетних коштів м. Києва.

Разом з тим Відповідачем таких доказів суду надано не було.

Також Відповідачем не було надано належного пояснення того факту, що Рішення від 29 квітня 2010 року № 584/4022 про внесення змін до Рішення № 460/1870 було винесено під час дії заходів забезпечення позову, відповідно до яких було зупинено дію сказаного Рішення № 460/1870.

Також Відповідачем не було спростовано факту втручання в господарську діяльність Третьої сооби-1, шляхом прийняття рішення по вилученню у нього об'єктів зливної насосної станції з інженерними мережами, спорудами та обладнанням по Наддніпрянському шосе, 11, що використовується Третьою особою-1 безпосередньо для здійснення статутної діяльності по санітарній очистці м. Києва, яку без вказаного майна здійснювати неможливо.

Згідно ст. 325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Ст. 144 ГК України передбачає, що майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати з угод, а також внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Ст. 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Ст. 6 ГК України, забороняє незаконне втручання органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Ч. 4 ст. 23 ГК України, яка передбачає, що незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб'єктів господарювання забороняється.

Ст. 321 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Отже, чинне законодавство України не надає повноважень органам місцевого самоврядування, яким є Відповідач, розпоряджатися майном, що перебуває у власності юридичних осіб і таким чином прямо втручатись в їх господарську діяльність, оскільки такі дії будуть прямо суперечити наведеним вище нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема:

Прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення. Цей принцип вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обовязковість урахування яких вказує закон, так я інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації;

прийняття рішення, вчинення дій з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації. Метою цього критерію-принципу є запобігання та усунення несправедливої (безпідставної) дискримінації. Суб'єкт владних повноважень повинен забезпечити рівне ставлення до осіб під час прийняття рішення або вчинення дії за однакових (схожих) обставин. Несправедлива дискримінація буде відсутня, якщо орган надаватиме переваги певним категоріям осіб, виходячи із законних підстав та розумних об'єктивних обставин. Принцип рівності (недискримінації) тісно пов'язаний із принципом безсторонності (неупередженості), адже упереджене ставлення може виявлятися у дискримінації особи;

прийняття рішень, вчинення дій пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення (дії), - цей критерій відображає принцип пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що: здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, яких заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження мають бути виправдані необхідністю досягнення важливіших цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби. Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

В даному випадку, оскаржуване рішення Київської місткої ради не відповідає зазначеним критеріям, не узгоджується з актами вищої юридичної сили та порушує права Третьої особи-1, що є підставою для висновку про його незаконність.

Відповідно до ст. 171 КАС України, суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати понесені Позивачем покладаються на останнього та йому не відшкодовуються; судові витрати понесені Третьою сообою-1 відшкодовуються їй з бюджету м. Києва.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 171, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Геотрон»відмовити.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Київспецтранс», як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, задовольнити.

Скасування рішення Київської міської ради № 460/1870 від 15.07.2004р. (із внесеними змінами) в частині вилучення у ВАТ «Київспецтранс»(нині ПАТ) майна, що використовується для здійснення діяльності по очистці м. Києва.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Київспецтранс»(м. Київ, пр-т Правди, 85; код ЄДРПОУ 02772037) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору з місцевого бюджету м. Києва.

Дана постанова набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.О.Домнічева

Постанова складена в повному обсязі 10.10.11р.