Рішення № 18719570, 29.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/20429.09.11 За позовом Державного науково-виробничого підприємства «Обєднання Комунар»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаз Фінанс»

про стягнення заборгованості 248112,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 230/026-юр від 01.03.2011р.;

від відповідача: не зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне науково-виробниче підприємство «Обєднання Комунар» звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю «Лаз Фінанс»про стягнення боргу за договором лізингу в розмірі 248112,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо своєчасності поставки предмету лізингу та не повернув попередні лізингові платежі згідно Договору фінансового лізингу № 02л/05/10 від 02.07.2010 р.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 219000,00 грн. боргу, 4500,00 грн. відсотків річних, 14892,00 грн. інфляційних збитків, 9720,00 грн. пені, 2442,93 грн. - витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 25.08.2011 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.09.2011.

В судовому засіданні 15.09.2011р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено, внаслідок чого розгляд справи було відкладено на 29.09.2011р.

Представник відповідача у судове засідання 29.09.2011р. не зявився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 13.09.2011 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 25.08.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 29.09.2011 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2010 року між позивачем (Лізингоодержувач) та відповідачем (Лізингодавець) було укладено договір фінансового лізингу № 02л/05/10 (надалі-Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1, 1.2) Лізингодавець зобовязався придбати у власність Автобус марки ЛАЗ-А-141 «Лайнер 9»в кількості 1 шт., зазначений у «Замовленні на Предмет лізингу»(Додаток № 1 до цього Договору) для передачі його Лізингоодержувачу в платне користування та володіння на умовах фінансового лізингу, передати Предмет лізингу Лізингоодержувачу на строк, зазначений у п. 2.4 Договору, по закінченню строку цього Договору, а також у разі дострокового розірвання цього Договору за згодою сторін, передати Лізингоодержувачу право власності на Предмет лізингу, на умовах визначених цим Договором, за умови виконання Лізингоодержувачем всіх зобовязань за цим Договором та сплати Лізингоодержувачем всіх платежів за цим Договором, а останній в свою чергу зобовязався сплатити Лізингодавцю Авансовий платіж в розмірі і порядку, визначеному цим Договором, прийняти Предмет лізингу та по закінченню строку цього Договору, а також у разі дострокового розірвання цього Договору за згодою сторін, прийняти право власності на Предмет лізингу, на умовах визначених цим Договором, за умови виконання всіх зобовязань за цим Договором та сплати всіх платежів за цим Договором.

Відповідно до п. 2.2 Договору ціна Предмету лізингу визначена сторонами в розмірі 730000,00 грн.

Строк лізингу Предмета лізингу становить 12 місяців (п. 2.4 Договору).

Пунктом 4.3 Договору та Додатком № 2 до Договору сторонами визначено розмір Авансового платежу, що складає 219000,00 грн. Авансовий платіж має бути сплачений позивачем на протязі двох банківських днів від дати рахунку-фактури.

Згідно п. 3.2 Договору приймання передача Предмету лізингу відбувається шляхом підписання Акту прийому-передачі.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що приймання-передача Предмету лізингу здійснюється не пізніше останнього дня першого розрахункового періоду, зазначеного в Додатку № 2 до Договору (до 26.07.2010р.).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем платіжним дорученням №5168 від 26.07.2010р. позивач здійснив оплату за Договором в сумі 219000,00 грн.

Однак, на момент розгляду спору по суті відповідачем свої зобовязання за Договором не виконані, Предмет лізингу позивачу не переданий.

Відповідно до п. 7.1.4 позивач має право відмовитись від цього Договору та припинити його дію в односторонньому порядку, письмово попередивши Лізингодавця, в разі прострочення поставки Предмету лізингу на строк, що перевищує 30 календарних днів.

На виконання вищевикладеного положення Договору 10.11.2010р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою добровільно виконати умови Договору або повернути авансовий платіж.

Листом від 20.02.2011р. відповідач визнав заборгованість та пояснив причину затримки передачі Предмету лізингу порушенням зобовязань його контрагентом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно з п. 7.1.4 Договору позивач має право відмовитись від Договору в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це Лізингодавця у разі якщо прострочення передачі Предмету лізингу становить більше 30 календарних днів.

Наведене положення Договору відповідає ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», якою передбачено, що Лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку, та вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені Лізингодавцю до такої відмови.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі наявних в матеріалах доказів, суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобовязання щодо своєчасності передачі Предмету лізингу.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача сплаченого Авансового платежу в сумі 219 000,00 грн. визнається судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення поставки Предмету лізингу, а тому позивач, посилаючись на Розділ 11 Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 9720,00 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 11.2 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну передачу Предмету лізингу відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 9720,00 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 4500,00 грн. 3 % річних та 14892,00 грн. інфляційних збитків (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних збитків, нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаз Фінанс»(01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, 10/10, оф. 60, код ЄДРПОУ 35058604) на користь Державного науково-виробничого підприємства «Обєднання Комунар» (61070, м. Харків, вул. Г.Рудика, 8, код ЄДРПОУ 14308730) 219000 (двісті девятнадцять тисяч) грн. 00 коп. - боргу, 4500 (чотири тисячі пятсот) грн. 00 грн. 3% річних, 9720 (девять тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп. пені, 14892 (чотирнадцять тисяч вісімсот девяносто дві) грн. 00 коп. інфляційних збитків, а також понесені ним по справі судові витрати 2442 (дві тисячі чотириста сорок дві) грн. 93 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко