Рішення № 18719564, 27.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/8427.05.11 За позовом Приватного підприємства "Баядєра"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Паляниця"

Про стягнення 13982, 37 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 (Дов. б/н від 31.12.2010р.)

від відповідача не зявився

У судовому засіданні 27 травня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне підприємство "Баядєра" (надалі позивач, або постачальник) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Паляниця" (надалі відповідач, або покупець) 13982, 37 грн., з яких 11886, 12 грн. основної заборгованості, 454, 29 грн. пені, 832, 03 грн. штрафу, 225, 84 грн. інфляційних збитків та 584, 09 відсотків річних за договором поставки №391-09 від 28.05.2009р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.04.2011р. порушено провадження у справі №24/84 та призначено справу до розгляду на 27.05.2011р.

У судове засідання 27.05.2011р. зявився представник позивача та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві за вх. №509 від 31.03.2011р.

Відповідач у судове засідання 27.05.2011р. не зявився, повноважного представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №14203986 від 07.04.2011р.

Враховуючи те, що відповідач із клопотанням про відкладання розгляду справи не звертався, незявлення його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а подані матеріали є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.

До прийняття рішення по справі, у судовому засіданні 27.05.2011р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог у звязку з тим, що відповідачем було здійснено часткове погашення суми боргу в сумі 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №119 від 18.04.2011р. Оскільки зазначена заява позивача відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, господарський суд розглядає остаточні вимоги про стягнення з відповідачів 11386, 12 грн.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В:

28.05.2009р. приватним підприємством "Баядєра" та товариством з обмеженою відповідальністю "Паляниця" укладений договір поставки №391-09 (надалі договір №391-09).

Відповідно до п. 1.1. договору №391-09, постачальник зобовязався передати у власність покупцю алкогольні напої (далі - товар), а покупець зобовязався прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Згідно п. 3.4. договору №391-09, постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового звязку. Підпис уповноваженого представника відповідача в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий відповідачем від позивача за кількістю та за якістю. Претензія відповідача щодо якості товару після підписання ним накладної на товар розглядаються та задовольняються позивачем в окремому порядку, який визначається відповідачем в кожному випадку окремо.

Згідно з п. 5.1., п. 5.2. договору №391-09, ціна на товар визначена у Прайс-листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення. Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Відповідно до п. 6.1. договору №391-09 розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 21 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати.

Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника (п. 6.2 договору №391-09).

На виконання договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 13686, 12 грн., що підтверджується видатковою накладною №1095745 від 09.12.2010р., вказаною в позовній заяві, копія якої надано суду. На видатковій накладній наявні докази (підписи представника ТОВ "Паляниця", відтиск печатки підприємства) прийняття відповідачем вказаного в накладних товару без заперечень.

Позивач стверджує що відповідач, в порушення взятих зобовязань, поставлений товар у визначені договором №391-09 строки у повному обсязі не оплатив і на момент звернення з позовом до ТОВ "Паляниця" за відповідачем існує заборгованість по договору №391-09 в сумі 11886, 12 грн.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Позивач підтвердив факт передачі товару відповідачеві та наполягає на невиконанні відповідачем договірних зобовязань і наявності у нього несплаченої заборгованості в сумі 11386, 12 грн.

Оскільки, відповідно до ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обовязок підтвердити факт оплати вартості одержаного товару покладається на відповідача.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали підтверджують обґрунтованість розрахунків позивача, а також те, що відповідач в установленому законом порядку обставин, підтверджених позивачем не спростував, господарський суд вважає доведеним факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 11386, 12 грн. за товар, поставлений на підставі договору №391-09 від 28.05.2009р.

За невиконання зобовязання позивач також наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 454, 29 грн. за період з 31.12.2010р. по 31.03.2011р., штрафу в сумі 832, 03 грн., річних відсотків у розмірі 584, 09 грн. за період 31.12.2010р. по 31.03.2011р. та інфляційних збитків в сумі 225, 84 грн. за період з січня 2011р. по лютий 2011р.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 цього Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 7.1. договору №391-09 передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу.

Пунктом 9.2. договору №391-09 встановлено, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника продукції, покупець зобовязаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Розрахунок суми пені, штрафу, річних відсотків та інфляційних збитків, наведений позивачем, діючому законодавству відповідає, в звязку з чим господарський суд м. Києва дійшов висновку що вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Паляниця" пені в сумі 454, 29 грн., штрафу в сумі 832, 03 грн., річних відсотків у розмірі 584, 09 грн. та інфляційних збитків в сумі 225, 84 грн. також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, позов приватного підприємства "Баядєра" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита у сумі 134, 99 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю "Паляниця" (03115, м. Київ, вул. Львівська, 12; ЄДРПОУ 36477316) на користь приватного підприємства "Баядєра" (84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; ЄДРПОУ 13491057) 11 386 (одинадцять тисяч триста вісімдесят шість) грн. 12 коп. основної заборгованості, 454 (чотириста пятдесят чотири) грн. 29 коп. пені, 832 (вісімсот тридцять дві) грн. 03 коп. штрафу, 584 (пятсот вісімдесят чотири) грн. 09 коп. 20% річних, 225 (двісті двадцять пять) грн. 84 коп. інфляційних збитків, 134 (сто тридцять чотири) грн. 99 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 11.10.2011 р.