Рішення № 18719557, 06.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/13506.06.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Житомирської філії

ДоВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта"

Простягнення 3556, 19 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники: Від позивачаОСОБА_1 (дов. №1556-1/14 від 10.05.2011 р.) Від відповідачаОСОБА_2 (дов. № б/н від 08.12.2010р.) У судовому засіданні 06 червня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Житомирської філії компанії (далі позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта" (далі відповідач) збитків в сумі 3556, 19 грн., завданих відшкодуванням майнової шкоди що виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.04.2011р, порушено провадження у справі №24/135 та призначено справу до розгляду на 06.06.2011р.

30.05.2011р. від представника позивача через канцелярію суду відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, надійшло клопотання про зміну назви позивача з відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" на публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто". На обґрунтування клопотання представник позивача надав суду свідоцтво про державну реєстрація юридичної особи, з якого вбачається, що 28.04.2011р. було змінено найменування юридичної особи.

Зазначене клопотання суд задовольнив.

У судовому засіданні 06.06.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві №05-01/561 від 11.04.2011р.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених в його письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

31.01.2008р. відкритим акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Житомирської філії та гр. ОСОБА_3 (далі - страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - договір страхування) №4739/5000/4041, відповідно до якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “ЗАЗ 110307”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

10.02.2008р. о 15 год. 30 хв. на 138-му км. дороги Житомир - Чернівці, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля “Опель Вектра”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4.

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05.03.2008р. по справі №3-1431/2008р., гр. ОСОБА_4 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Вартість матеріального збитку, завданому власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склала 3605, 09 грн., що підтверджується висновком спеціаліста №6832 віл 14.04.2008р. про оцінку по визначенню матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля “ЗАЗ 110307”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника від 12.02.2008р. та страхового акту №6832 від 15.04.2008р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 3471, 19 грн., шляхом перерахування вказаної суми на рахунок гр. ОСОБА_3, що підтверджується платіжним дорученням №2052 від 16.04.2008р. (копія в матеріалах справи).

Позивач наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 3471, 19 грн., обґрунтовуючи позов тим що відповідач є страховиком особи винної в ДТП.

Відповідач у запереченні на позовну заяву заперечував проти заявленого позову в частині стягнення з відповідача 83,00 грн. витрат повязаних з отриманням довідки ДАІ, щодо розрахованого позивачем страхового відшкодування в розмірі 3471, 19 грн. відповідач не заперечує.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача в межах суми 3471, 19 грн. перейшло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина гр. ОСОБА_4 встановлена постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05.03.2008р. по справі №3-1431/2008р.

Цивільна відповідальність гр. ОСОБА_4 на момент настання страхової події була застрахована в відкритому акціонерному товариству Національна акціонерна страхова компанія “Оранта" за договором (у формі полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6195310.

Поліс № ВА/6195310 діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля “Опель Вектра”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4.

Вказаним полісом передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 35000,00 грн., франшиза 0 грн.

Відповідно до полісу ВА/6195310 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом, є гр. ОСОБА_4, забезпеченим транспортним засобом - автомобіль “Опель Вектра”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації гр. ОСОБА_4 автомобіля “Опель Вектра”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована відповідачем.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач з листом №05-01/565 від 11.12.2008р., до якого додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти необхідності відшкодування ним позивачу шкоди в сумі 3471, 19 грн., завданої потерпілій особі в наслідок ДТП, не заперечував.

Враховуючи встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в сумі 3471, 19 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також наполягає на відшкодуванні вартості довідки ДАІ в сумі 85, 00 грн., яку було сплачено позивачем платіжним дорученням № 2053 від 16.04.2008р.

Відповідач проти відшкодування позивачу вказаних витрат заперечує посилаючись на те, що вони не передбачені ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Господарський суд вважає вказане заперечення безпідставним.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права.

Предметом позову є стягнення з відповідача в регресному порядку саме збитків, завданих позивачу внаслідок дій страхувальника ВАТ “Оранта" - гр. ОСОБА_4 з вини якого сталося ДТП.

При визначенні розміру шкоди спричиненої автотранспортному засобу потерпілої особи та підготовки документів для виплати страхового відшкодування одержання вказаної довідки є обовязковим, а відтак вказані витрати також є наслідком ДТП та мають бути віднесені до суми яка підлягає відшкодуванню.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3471, 19 грн. виплаченого страхового відшкодування, 85,00 витрат повязаних з отриманням довідки ДАІ.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, п. 5 ст. 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський,19/3, код ЄДРПОУ 16467237) 3 471 (три тисячі чотириста сімдесят одна) грн. 19 коп. страхового відшкодування, 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. вартість довідки ДАІ, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 11.10.2011 р.