Рішення № 18719524, 04.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/11804.10.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного

відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго»

до Комунального підприємства по управлінню житлового господарства

Шевченківської районної у м. Києві ради

простягнення 121962,46 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № Д07/2011/04/22-17 від 22.04.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № 86-Д від 05.04.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго»(далі позивач, ПАТ «Київенерго») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по управлінню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (далі відповідач, Комунальне підприємство) про стягнення з відповідача на користь позивача за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді 121962,46 грн., з яких: 111799,59 грн. основного боргу, 7971,55 грн. інфляційних втрат, 2 11,32 грн. 3 % річних. Також позивач просить судові витрати по розгляду даної справи покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на неоплату наданих послуг за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 330582 від 01.01.2010 р., що призвело до виникнення заборгованості за період з 01.01.2010 р. по 01.07.2011 р. в розмірі 111799,59 грн., яка станом на час звернення до суду не погашена, й нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2011 р. порушено провадження у справі № 5/118 та призначено розгляд справи на 22.08.2011 р.

В судовому засідання 22.08.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та надав на виконання ухвали про порушення провадження у справі документи.

Представники відповідача в судове засідання не зявились, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належно, в звязку з цим, суд на підставі ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 13.09.2011 р.

В судове засідання 13.09.2011 р. представники позивача не зявились, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належно.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, одночасно надав суду контррозрахунок по заборгованості за спожиту теплову енергію та відзив на позовну заяву, згідно якого в позові просив відмовити повністю, з огляду на те, що відповідач лише забезпечує надходження коштів, разом з тим, населення сплачує кошти за послуги надані виробниками комунальних послуг за єдиною квитанцією на транзитний рахунок КП ГІОЦ КМДА, після чого розщеплюються та надходять на розрахункові рахунки виробника послуг, в тому числі позивача по справі, отже кошти на розрахунковий рахунок ПАТ «Київенерго»надходять кожен день протягом місяця по факту надходження на розподільчий рахунок КП ГІОЦ КМДА.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2011 р. розгляд справи відкладено на 04.10.2011 р., в звязку з неявкою позивача та невиконання ним вимог ухвали суду від 22.08.2011 р.

В судовому засіданні 04.10.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та надав на виконання ухвали суду документи.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 р. між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - споживач) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 330582 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобовязується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Згідно з п. 2.1 Договору при виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією (далі - Правила), нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Постачальник на підставі п. п. 2.2.1.-2.2.6. Договору зобов'язується :

Безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із "Споживачем" (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання-протягом року згідно із заявленими "Споживачем" величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Щомісячно оформляти для "Споживача":

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену а гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком "Споживача" за розрахунковий період (місяць);

- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії, поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звірки розрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;

- корегування величини спожитої теплової енергії з разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого "Споживачем" акта за підписом повноважного представника "Постачальника").

Проводити "Споживачу" відшкодування па технічне обслуговування внутрішньобудинкових теплових мереж за окремо укладеним Договором.

Сповіщати "Споживача" в 5-денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію; технічне обслуговування. На вимогу "Споживача" надавати достовірну інформацію щодо методики розрахунків, режимів теплоспоживапня тощо, яка стосується предмета Договору.

Здійснювати перевірку роботи приладів обліку та стану теплоспоживального обладнання "Споживача" не рідше одного разу на 6 місяців.

Згідно з п. 2.3 Договору "Споживач " зобов'язується:

Дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Додатком 1 до Договору визначено обсяги постачання теплової енергії.

Додатком № 2 до Договору передбачено тарифи та порядок розрахунків, зокрема, п. 9 Додатку № 2 встановлено, що «Споживач»щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ-1 за адресою: вул. Жилянська, буд. 63 оформлену «Постачальником»платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник «Постачальнику»протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 Додатку № 2 до Договору «Споживач»щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок «Постачальника»згідно з його розрахунком.

Відповідно до п. 4.1 Договору, останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 05.06.2010 р.

На прохання відповідача (Листи № 657 від 04.06.2010 р., № 893 від 26.07.2010 р., № 1192 від 28.09.2010 р.) термін дії Договору було продовжено позивачем до 08.06.2011 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи Листами № 048-21-6897 від 10.06.2010 р., № 048-231-10500 від 20.08.2010 р., № 048-231-12286 від 07.10.2010 р.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою даний Договір є договором постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Приписами ч. ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання Договору поставлено в період з 01.01.2010 р. по 01.07.2011 р., а відповідачем спожито теплову енергію на загальну суму 112043,92 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками за січень 2010 р. - червень 2011 р. (табуляграмами)

Відповідачем сплачено 244,33 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію.

Відповідачем кількість спожитої електроенергії та розмір заборгованості не заперечується та підтверджується наданим суду контрозрахунком по заборгованості за теплову енергію № 1829 від 22.08.2011 р., який долучено до матеріалів справи.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.01.2010 р. по 01.07.2011 р. становить 111799,59 грн.

Відповідачем всупереч ст. 33 Господарського процесуального кодексу України жодних доказів на спростування позовних вимог й зокрема, погашення суми боргу у встановлений п. 10 Додатку № 2 до Договору строк суду не надано.

Доводи відповідача про те, що він за Договором повинен лише забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок КП ГІОЦ КМДА, суд до уваги не бере, з огляду на його зобовязання, передбачені п. 2.3.1 Договору та п. 10. Додатку № 2 до Договору.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення 111799,59 грн. боргу, доведено обґрунтованість цих позовних вимог, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 111799,59 грн. боргу.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача 7971,55 грн. інфляційних втрат за період з 01.02.2010 р. по 01.03.2010 р., з 01.08.2010 р. по 01.07.2010 р. та 2 11,32 грн. 3 % річних за період з лютого 2010 р. до липня 2011 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних за розрахунком позивача, дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача, заявлених 7971,55 грн. інфляційних втрат та 2191,32 грн. 3 % річних.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші виграні, пов'язані з розглядом справи.

При цьому, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судові витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по управлінню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, ідентифікаційний код 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, б. 5, ідентифікаційний код 00131305) в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, ідентифікаційний код 26187763) 111799 (сто одинадцять тисяч сімсот девяносто девять) грн. 59 коп. - основного боргу, 7971 (сім тисяч девятсот сімдесят одну) грн. 55 коп. інфляційних втрат та 2191 (дві тисячі сто девяносто одну) грн. 32 коп. 3 % річних, 1219 (одну тисячу двісті девятнадцять) грн. 63 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Ломака

Повне рішення складене 07.10.2011 р.