Постанова № 1871938, 17.07.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

17 липня 2008 року справа № 22-а-5949/08

зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Бадахової Т.П.

Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання

Чуріковій Я.О.за участю представників: від позивача:Шингірій А.В. за дов. від 03.01. 2008р.

від відповідача:Кримчак М.А. за дов. від 07.02.2008р.

Тімакова С.М. за дов. від 29.11.2007р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецькуна постанову Донецького окружного адміністративного судувід 1 квітня 2008 року (у повному обсязі складена 6квітня 2008 року) по адміністративній справі№ 2-а-3881/08 (суддя Хрімлі О.Г.)за позовомАкціонерного товариства закритого типу «Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство ДАНКО»

до

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про

визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2008 року у справі № 2-а-3881/08 (том 2 арк. справи 160-167) задоволені позовні вимоги (том 1 арк. справи 1-7) Акціонерного товариства закритого типу «Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство ДАНКО» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, визнані недійсними податкові повідомлення-рішення від 30 жовтня 2007 року №0001161322/0/36924/10-15-16-23/5 та від 14 січня 2008 року №0001161322/1/1153/10/15-16-23/5 яким зменшене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за липень 2007 року на суму 57249 грн., з мотивів протиправності їх прийняття.

В апеляційній скарзі (том 2 арк. справи 170-174) Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права і неправильне застосування норми матеріального права. Скаржник просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог.

Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляє, вважає що постанова прийнята судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Акціонерне товариство закритого типу «Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство ДАНКО» є юридичною особою, включена до ЕДРПОУ за № 23126703 (том 1 арк. справи 92-109), перебуває на податковому обліку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом від 11 липня 2000 року.

Заступником керівника податкового органу на підставі акту перевірки від 19 жовтня 2007 року (том 1 арк. справи 11-42), 30 жовтня 2007 року та 14 січня 2008 року (том 1 арк. справи 10,том 2 арк. справи 118), згідно з підпунктом „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, підпунктом «б» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168-97-ВР «Про податок на додану вартість», пунктом 9 частини 6, абзацу 2 частини 8 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» від 4 грудня 1990 року № 509 прийняті податкові повідомлення-рішення (надалі - спірні рішення), яким позивачу як платнику податку зменшене бюджетне відшкодування за липень 2007 року на суму 57249 грн.

Підставою зазначеного зменшення спірними рішеннями визначені приписи підпункту 6.1.1 пункту 6.1, підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 абзац «є» підпункту 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпункти 7.4.1,7.4.5 пункту 7.4, підпункти 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В основі зменшення бюджетного відшкодування лежать три різновиди операцій : оподаткування транспортних послуг з перевезення вантажу за межами митної території України (54155 грн.), формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлених з порушенням встановленого порядку (2831 грн.), та за операціями з придбання килимів та тонування автомобіля (263 грн.).

Зменшення бюджетного відшкодування на 54155 грн. обумовлене віднесенням до складу податкового кредиту податку на додану вартість сплаченого позивачем як комітентом, комісіонеру яким є СП з іспанським інвестором «Інтерсплав». Податок на додану вартість нарахований на послуги морського транспортування за межами митної території України та експрес доставки за межами державного кордону України, оподаткування яких здійснено із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість.

Виходячи із характеру договору комісії, та здійснених на його підставі операцій колегія суддів приймає доводи податкового органу (том 2 арк. справи 171-172) щодо необхідності відрізняти сплату комісійної винагороди (яка відповідно до положень підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість») є обєктом оподаткування, і за результатами сплати якої позивач сформував податковий кредит, правомірність формування якого погоджена податковим органом, від відшкодування витрат, понесених при виконанні комісійного доручення. Зазначені витрати а саме послуги морського транспортування за межами митної території України та експрес доставка за межами державного кордону України, оподатковані із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість, внаслідок чого їх додаткове обкладення податком, сплата цього податку та формування за наслідками сплати податкового кредиту є безпідставними.

Податковий орган правомірно з посиланням на порушення позивачем приписів підпункту 3.1.3 пункту 3.1 статті 3 та 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України зменшив бюджетне відшкодування на 54155 грн. Суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних відносин приписи підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість». Колегія суддів зазначає, що підстави для застосування приписів зазначеного пункту до спірних відносин відсутні.

Колегія суддів не приймає доводи податкового органу, і погоджує висновки суду першої інстанції щодо виключення зі складу податкового кредиту 2831 грн., з мотивів дефекту форми податкових накладних, з огляду на сукупність всіх факторів які зумовили їх формування, а саме підтвердження здійснення господарських операцій, дотримання правил податкового обліку як в частині підстав так і в частині термінів формування податкового кредиту).

Порушення приписів підпунктів 7.2.1, 7.2.6, пункту 7.2, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» що впливають на формування податкового кредиту певних звітних періодів, та зменшення бюджетного відшкодування податковим органом не доведене (том 1 арк. справи 33-34).

Колегія суддів не приймає доводи скаржника щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту у сумі 262 грн. 70 коп. (з урахуванням округлень 263 грн.), та погоджує висновки суду першої інстанції щодо правомірності їх формування, з огляду на те що придбання килимків та тонування автомобіля для підтримання у належному стані будівлі та автомобілю узгоджується як з поняттям господарської діяльності відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», так і з їх використанням в межах господарської діяльності відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 даного Закону, як складова у складі собівартості послуг та робіт, які надаються позивачем як продавцем.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана частково неправильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до частини 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної інстанції ухвалить нове судове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат. За результатами даної справи вони розподіляються відповідно до частини першої зазначеної статті.

Керуючись статтями 24, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2008 року у справі № 2-а-3881/08 задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 квітня 2008 року у справі № 2-а-3881/08 скасувати.

Позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу «Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство ДАНКО» задовольнити частково.

Визнати частково недійсними податкові повідомлення рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, від 30 жовтня 2007 року №0001161322/0/36924/10-15-16-23/5 та від 14 січня 2008 року №0001161322/1/1153/10/15-16-23/5 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за липень 2007 року на суму 3094 грн.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу «Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство ДАНКО» судовий збір у розмірі 1 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 липня 2008 року. Постанова у повному обсязі складена 17 липня 2008 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: Т.П. Бадахова

М.І. Старосуд

З оригіналом згідно:

Суддя Р.Ф. Ханова