Рішення № 18717976, 06.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, , вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/26706.10.11

За позовомПриватного акціонерного товариства "Київстар"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Базіс"

Простягнення заборгованості - 22 186,92 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивачаОСОБА_1. (дов. №346 від 14.06.2011р.)

від відповідачане зявився

В судовому засіданні 06.10.2011 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Київстар" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 22186,92 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги згідно Угоди №3270865 про надання послуг стільникового мобільного звязку стандартів GSM-900 та GSM-1800 від 25.05.2009р., з яких 15361, 77 грн. основної заборгованості, 2858, 44 грн. пені, 3010,91 інфляційних втрат, 955,80 грн. трьох відсотків річних за неналежне виконання грошових зобов'язань, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Абонентської угоди, в частині оплати за надані послуги телекомунікаційні послуги. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 525, 526, 530, 612 ЦК України, ст. ст. 193, 199 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/267, розгляд справи призначено на 06.10.2011 року.

В судове засідання 06.10.2011 року представник відповідача не зявився, конверт з ухвалою суду від 22.08.2011 року, направлений відповідачу за адресою: 04205, м. Київ, пр-т. Оболонський, 16-б, кв. 160 повернуто до суду з відміткою “за закінченням терміну зберігання”.

Як вбачається з витягу станом на 21.09.2011р. з ЄДРПОУ на відповідача, відповідач зареєстрований за адресою: 04205, м. Київ, пр-т. Оболонський, 16-б, кв. 160.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи №9/267.

Представником позивача надано усні пояснення та додаткові матеріали по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що незявлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.05.2009 року між Приватним акціонерним товариством "Київстар" (далі по тексту Позивач; Оператор згідно Угоди) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Базіс»(далі по тексту Відповідач; Абонент згідно Угоди) було укладено Угоду про надання послуг стільникового мобільного звязку стандартів GSM-900 та GSM-1800 №3270865.

Відповідно до п. 2 Угоди, Оператор надає Абоненту послуги стільникового мобільного звязку стандартів GSM-900 та GSM-1800, а Абонент користується вищенаведеними послугами та своєчасно сплачує їх вартість Оператору на умовах, викладених в цій Угоді.

Згідно з п. 3.2.1. Угоди, Абонент зобовязується своєчасно оплачувати послуги стільникового мобільного звязку Оператора згідно з діючими тарифами, підтримувати авансовий платіж на рівні не менше мінімального та сплачувати щомісячну абонентську плату. Абонентська плата сплачується Абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг призупинено за несплату наданих Оператором послуг стільникового мобільного звязку. У випадку виникнення заборгованості Абонента щодо наданих Оператором послуг стільникового мобільного звязку, Абонент зобовязаний ліквідувати таку заборгованість протягом 5 днів з моменту, який настав раніше: (а) отримання від Оператора відповідного повідомлення, або (б) припинення надання послуг стільникового мобільного звязку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.

У відповідності до п. 4.1. Угоди передбачено, що при підключенні до мережі Оператора Абонент здійснює оплату замовлених послуг та початкові платежі згідно діючого тарифного плану.

Відповідно до п. 4.2. Угоди, оплата Абонентом послуг стільникового мобільного звязку здійснюється згідно діючих Тарифів. Пунктом 4.4. Угоди, передбачені варіанти можливості здійснення платежів Абонентом.

Відповідно до п. 3.3.2. Угоди, Оператор має право в односторонньому порядку припинити (анулювати) дію угоди по відношенню до будь-якого телефонного номеру, зареєстрованого на Абонента, відключивши такий телефонний номер від мережі та виключивши його з переліку телефонних номерів Абонента у наступних випадках: при позитивному балансі особового рахунку - якщо Абонент не використовує цей телефонний номер понад 60 днів; при негативному балансі особового рахунку - якщо Абонент має неліквідовану заборгованість щодо наданих Оператором послуг стільникового мобільного зв'язку та не використовує цей телефонний номер понад 30 днів.

У відповідності до п. 4.3. Угоди, Абонент має єдиний особовий рахунок, за яким здійснюються розрахунки за надання послуг стільникового мобільного звязку щодо всіх наявних у Абонента телефонних номерів в Мережі Оператора.

За ствердженням Позивача, ним надавались послуги стільникового мобільного звязку за єдиним особовим рахунком №3270865 на абонентські номери 0673241688, 0673241705, 0673241628, 0673241625, 0673241624, 0673241700 (на підтвердження замовлення Відповідачем послуг за даними номерами, Позивачем до позовної заяви додано належним чином засвідчені замовлення до Угоди №3270865).

За ствердження Позивача, Позивачем надавались Відповідачу телекомунікаційні послуги звязку, які сплачувались Відповідачем як Абонентом. У звязку з несплатою Відповідачем за рахунком фактурою №3-5468295 від 30.06.2009р., у Відповідача утворилась прострочена заборгованість у сумі 15361, 77 грн., яка станом на момент розгляду справи не сплачена Відповідачем.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 15361, 77 грн. основної заборгованості, 2858, 44 грн. пені, 3010,91 інфляційних втрат, 955,80 грн. трьох відсотків річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладена між сторонами Угода є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Обовязок споживача своєчасно сплачувати отримані телекомунікаційні послуги встановлений ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.03 р. №1280-ІV. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги;

Виходячи з п. 108 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг720 від 9 серпня 2005 р. абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Оскільки суду не надано відомостей про розірвання Угоди в порядку п. п. 3.3.2., 6.1. даної угоди, суд приходить до висновку, що вона є чинною на день прийняття рішення у даній справі.

Судом встановлено, що на виконання зобовязань, передбачених Угодою сторонами було погоджено та оформлено замовлення про надання послуг стільникового звязку стандартів GSM 900/1800, підписаними уповноваженими особами сторін та скріпленими печатками підприємств (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2009р. позивач виставив за надані послуги стільникового мобільного звязку відповідачу рахунок-фактуру №3-5468295 за період з 01.06.2009 р. до 01.07.2009 р. на суму 15361,77 грн.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки позивач на виконання умов Угоди надавав Відповідачу послуги, вартість яких у розмірі 15361, 77 грн. Відповідач не оплатив (доказів протилежного суду не надано), суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Відповідача суми заборгованості в розмірі 15361,77 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 2858, 44 грн. пені, 3010,91 інфляційних втрат, 955,80 грн. трьох відсотків річних.

У відповідності до доданого позивачем до позовної заяви розрахунку, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 01.07.2009 року по 27.07.2011р. у розмірі 2858, 44 грн.

У відповідності п. 5.2 Угоди, у разі затримки оплати наданих Оператором послуг стільникового мобільного звязку Абонент сплачує Оператору неустойку, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується неустойка. Строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки, встановлюється у три роки на підставі ст. 259 Цивільного кодексу України. Нарахування неустойки здійснюється протягом всього часу існування заборгованості Абонента перед Оператором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації», у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Виходячи з сукупного аналізу наведених норм, суд приходить до висновку про те, що строк нарахування штрафних санкцій не може бути змінений за домовленістю сторін в договірному порядку, якщо такий строк нарахування передбачений нормами закону, оскільки Господарським кодексом України встановлено пріоритетність розміру та строку штрафних санкцій встановлених законом перед договірними домовленостями сторін щодо розміру та строку нарахування штрафних санкцій. Тільки при відсутності визначення розміру та строку нарахування штрафних санкцій у законі, сторони можуть самостійно встановити їх шляхом досягнення домовленості при укладенні договору.

Враховуючи несвоєчасне погашення Відповідачем заборгованості та керуючись ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені частково, виходячи з нарахування пені на суму заборгованості на строк у шість місяців у розмірі облікової ставки НБУ.

Беручи до уваги вищевикладене, суд здійснив наступний перерахунок пені із врахування настання строку виконання зобовязань по оплаті та строку передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Сума боргуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

15361,77 грн.01.07.2009р.-11.08.2009р.4211.0000 %193,56

15361,77 грн.12.08.2009р.- 29.12.2009р.14010.2500%603,95

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за період з 01.07.2009р. по 29.12.2009р. за розрахунком суду складає 798, 39грн.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобовязання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 955, 80 грн. та інфляційних збитків у сумі 3010,91 грн., підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Київстар»підлягають задоволенню частково.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс»(04205, м. Київ, пр. Оболонський, буд. 16-б, кв. 160; код ЄДРПОУ 23719455) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар»(03110, м. Київ, Червонозоряний проспект, 51; код ЄДРПОУ 21673832) 15361 (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят одна) грн. 77 коп. заборгованості, 798 (сімсот девяносто вісім) грн. 39 коп. пені, 3010 (три тисячі десять) грн. 91 коп. інфляційних збитків, 955 (девятсот пятдесят пять) грн. 80 коп. трьох відсотків річних, 201 (двісті одна) грн. 27 коп. державного мита та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 09 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 11.10.2011 року