Рішення № 18717962, 06.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/24606.10.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі інформаційно-комунікаційних систем

ДоВійськової частини А 0351

про стягнення заборгованості 1739,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивачаОСОБА_1. (дов. №225 від 30.06.2011р.)

Від відповідачаОСОБА_2 (дов. б/н від 19.07.2011р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 06.10.11р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі інформаційно-комунікаційних систем (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва позовною заявою до Військової частини А 0351 (далі по тексту - відповідач) про стягнення 1739,00 грн. заборгованості за договором №131614 від 11.06.2010 року про надання телекомунікаційних послуг, з яких 1691,06 грн. основної заборгованості, 16,01 грн. інфляційних втрат, 23,47 грн. пені, 9,08 грн. 3% річних та судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/246, розгляд справи призначено на 06.10.2011 року.

В судове засідання 06.10.2011 року зявився представник позивача та підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи їх положеннями ст.ст. 6, 11, 16, 526, ч. 1 ст. 530, 550, 610, 611, ч. 1 ст. 612, 614, ч. 1 ст. 622, 625 ЦК України та пояснив, що спір виник з причин неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань в частині оплати за телекомунікаційні за договором №131614 від 11.06.2010 року.

Відповідач у письмовому відзиві та усних поясненнях суму основного боргу визнає повністю та просить суд задовольнити позовні вимоги частково щодо стягнення тільки основної суми боргу та відмовити у стягненні з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних, в звязку браком фінансування.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №13114 (далі по тексту договір), відповідно до якого позивач в порядку та на умовах договору зобовязався надати відповідачу телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах замовлених відповідачем, згідно додатку 1, а відповідач зобовязався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 4.3 договору система розрахунків, що застосовується позивачем: з надсиланням рахунків.

Відповідно п. 4.4 договору при використанні системи розрахунків з надсиланням рахунку відповідачу, інформація про належну суму платежу за отримані послуги позивача надаються не менше одного разу на місяць.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»від 18.11.2003р. відповідач, як споживач телекомунікаційних послуг, зобовязаний виконувати умови договору про надання зазначених послуг, у тому числі своєчасно їх оплачувати.

Відповідно до п. 4.14 договору передбачені умови розрахунків відповідача за телекомунікаційні послуги, а саме: оплата рахунку за отримані послуги проводиться в термін не пізніше 20-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду.

Відповідно до п. п. 7.1, 7.2 договору, він набирає чинності з моменту його укладання і діє по 31.12.2010 року та якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомила письмово про його припинення, договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

Згідно рахунків №1825, №2080, №2759, №3147 з березня 2011 року по червень 2011 року позивач належним чином надав відповідачу телекомунікаційні послуги, однак відповідач ці послуги не оплатив.

Позивач звертався до відповідача з вимогами погасити заборгованість. Так, 11.07.2011 року відповідачу було надано претензію №818102/6-2994 щодо стягнення боргу та пені за несплату телекомунікаційних послуг, проте жодної відповіді позивач не отримав.

Таким чином, за твердженням позивача станом на час розгляду справи (06.10.11р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 1691,06 грн., яку позивач просить стягнути на підставі норм 526 ЦК України та ст. 193 ГК України. Крім того, позивач просить стягнути, передбачений умовами договору пеню, а також інфляційні збитки та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України за порушення виконання відповідачем грошового зобовязання.

За твердженням відповідача фінансування збройних сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у відповідності до ст. 15 Закону України «Про збройні сили України», тобто в разі відсутності бюджетних асигнувань, виконання договірних зобовязань в частині своєчасної оплати є неможливим. Так відповідно до кошторису відповідача на 2010 та 2011 рік призначення за КПКВ 2101070 «Забезпечення ЗС України звязком, створення та розвиток командних пунктів та автоматизованих систем управління відсутні, отже відповідач не міг розрахуватись за надані послуги та брати зобовязання на 2011 рік, а тому позовні вимоги не визнає і просить їх частково відхилити в частині нарахування штрафних санкцій через брак фінансування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо не порушення ним зобовязання, у звязку з відсутністю фінансування, оскільки пунктом 4.13 договору визначено, що юридичні особи, які фінансуються з державного (місцевого) бюджету, повинні надати довідку фінансового органу про підтвердження їх повного фінансування за рахунок бюджетних коштів з метою застосування тарифів, які встановлюються для бюджетних підприємств, установ, організацій. Відповідачем не доведено, що його фінансування повністю здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до п. 4.13 договору довідки відповідачем суду не надано. Також суд не погоджується з твердженням відповідача про неможливість розрахуватись за надані послуги та брати зобовязання на 2011 рік, оскільки відповідачем, відповідно до п. 7.2 договору, строк дії договору не припинено, а отже існують зобовязання по договору між сторонами.

Скрутне фінансове становище відповідача, не звільняє його від виконання господарського зобовязання, оскільки законодавством України не передбачено, що скрутне фінансове становище звільняє відповідача від обовязку щодо виконання договірних зобовязань.

Як встановлено судом, відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 1691,06 грн. основного боргу за телекомунікаційні послуги.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1691,06 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано доказів сплати ним заборгованості у встановленому порядку на виконання зобовязань по договору за телекомунікаційні послуги.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 5.2 договору просить стягнути з відповідача на свою користь 23,47 грн. пені.

Відповідно до п. 5.2 договору в разі несвоєчасної оплати наданих позивачем послуг відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення оплати.

Враховуючи несвоєчасне погашення відповідачем заборгованості та керуючись п. 5.2 Договору, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені повністю, з огляду на правильність розрахунку пені, що перевірено судом. Контррозрахунку пені відповідачем не надано.

Судом встановлено, що відповідач у визначений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобовязання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобовязання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частина 2 коментованої статті 625 ЦК України, визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька, зокрема і стягнення поряд з заборгованою грошовою сумою інфляційних збитків, а також сплати 3% річних. Вказані особливі (спеціальні) правові наслідки не є неустойкою (дана позиція висловлена Верховним судом України), а отже суд не має право їх зменшити у відповідності до норм ст. 85 ГПК України.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення 1691,06 грн. основного боргу, 23,47 грн. пені, 16,01 грн. інфляційних втрат, 9,08 грн. 3% річних.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Військової частини А 0351 (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 09965650, р/р 35219002002751 в УДК у Соломянському р-ні м. Києва, МФО 820019) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18; код ЄДРПОУ 01181825, р/р 260062606, в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) 1691 (одна тисяча шістсот девяносто одна) грн. 06 коп. основного боргу, 23 (дванадцять три) грн. 47 коп. пені, 16 (шістнадцять) грн. 01 коп. інфляційних втрат, 9 (девять) грн. 08 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П.Бондаренко

Рішення підписано 11.10.2011 року