Рішення № 18715941, 06.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.11 Справа № 4/5009/5479/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 133)

до відповідача Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал”, (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова, буд. 1, а/с 569)

про стягнення 2 412,78 грн. основного боргу за договором на водопостачання № 4ПВ-09 від 30.04.2009 р., 57,64 грн. пені, 12,52 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 22,25 грн. 3 % річних

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 26.10.2010 р. (бланк серія ВРВ № 879403);

від відповідача не зявився;

15.09.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, м. Енергодар Запорізької області (далі за текстом скорочено ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП ЗАЕС) з позовною заявою до Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал”, м. Енергодар Запорізької області (далі за текстом скорочено КП “ВК “Тепло-водоканал”) про стягнення 2 257,55 грн. основного боргу за договором на водопостачання № 4ПВ-09 від 30.04.2009 р., 39,24 грн. пені, 12,52 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 15,11 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.09.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/5479/11, судове засідання призначено на 06.10.2011 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 06.10.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 06.10.2011 р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду від 15.09.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/5479/11 документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/5479/11 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 15.09.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/5479/11, яка 26.09.2011 р. була отримана уповноваженою особою КП “ВК “Тепло-водоканал”, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 7150401002704).

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

В судовому засіданні 06.10.2011 р. до початку судового вирішення спору позивач звернувся до суду з Заявою в порядку ст. 22 ГПК України про збільшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з КП “ВК “Тепло-водоканал” 2 412,78 грн. основного боргу за договором на водопостачання № 4ПВ-09 від 30.04.2009 р., 57,64 грн. пені, 12,52 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 22,25 грн. 3 % річних. Заяву про збільшення позовних вимог позивач мотивує тим, що станом на 06.10.2011 р. розмір основного боргу за договором на водопостачання № 4ПВ-09 від 30.04.2009 р. збільшився на 155,23 грн. у звязку із неповною оплатою відповідачем акту № 03/07 про надання послуг за липень 2011 року. Крім того, оскільки відповідачем не були виконані належним чином грошові зобовязання за договором на водопостачання № 4ПВ-09 від 30.04.2009 р., позивачем перерахований розмір пені, втрат від інфляції грошових коштів та 3 % річних станом на момент вирішення справи в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача з цього приводу, суд вважає, що заява про збільшення позовних вимог подана в порядку ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам та охоронюваним інтересам сторін, судом приймається до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 06.10.2011 р. судом розглянуті та вирішені позовні вимоги про стягнення 2 412,78 грн. основного боргу за договором на водопостачання № 4ПВ-09 від 30.04.2009 р., 57,64 грн. пені, 12,52 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 22,25 грн. 3 % річних.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 530, 546, 549, 610, 612, 625 ЦК України, ст., ст. 193, 198, 218, 230, 231 ГК України, положеннях Законів України “Про питну воду та питне водопостачання”, “Про житлово-комунальні послуги” та “Про місцеве самоврядування в Україні” і полягають в тому, що 30.04.2009 р. позивачем та відповідачем у справі укладений договір № 4ПВ-09 на водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому), за умовами якого позивач зобовязався відпускати відповідачу питну воду з насосної станції 3-го підйому в кількості 10873,48 м3 на рік згідно розрахунку річного споживання, що є додатком № 1 до договору. Відповідно до п. 3.8 договору по закінченню звітного місяця споживач зобов'язаний протягом 2-х робочих днів з моменту отримання підписати наданий нарочно з боку постачальника акт про надання послуг в 3-х примірниках з обовязковим зазначенням дати підписання акту та 2-а примірники повернути нарочно постачальнику. У разі не підписання акту у 2-денний строк, акт підписується представником постачальника з відповідною відміткою про відмову споживача та направляється споживачу поштою. Оформлений таким чином акт є фінансовим документом та є обовязковим для виконання, а також є підставою для розрахунків за спожиту питну воду. Згідно з п. 4.5 договору оплата за відпущену питну воду здійснюється відповідачем щомісячно, до останнього числа місяця, наступного за звітнім, на підставі оформленого з двох сторін акту, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за спожиту питну воду здійснюється відповідно до затвердженого тарифу на послуги з водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому) в розмірі 2,58 грн. за 1 м.куб., крім того ПДВ 0,52 грн. Пунктом 4.2 договору встановлено, що у випадку зміни тарифу на послуги з водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому), чинного на момент укладання договору, оплата споживачем наданих йому послуг здійснюється за новим тарифом без змін інших умов договору. Про зміни тарифу постачальник повідомляє споживача в письмовому вигляді, додатково змінений тариф зі споживачем не узгоджується. Рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 367 від 17.12.2009 р. позивачу погоджений тариф на послуги водопостачання (питна вода насосної станції 3-го підйому) в розмірі 3,02 грн. за 1 м.куб. (без ПДВ) та в розмірі 3,62 грн. за 1 м.куб. (з ПДВ). Відповідно до п. 2.1 вказаного рішення для відповідача воно набуває чинності з моменту введення нового тарифу на послуги з водовідведення для населення, бюджетних організацій та інших споживачів, затвердженого відповідним рішенням Виконавчого комітету, а згідно з п. 4.1 дане рішення триватиме до введення нового тарифу на послуги з водовідведення для населення, бюджетних організацій та інших споживачів, після затвердження відповідним рішенням виконавчого комітету. Рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 68 від 18.03.2010 р., яке набрало законної сили 01.04.2010 р., встановлені тарифи на комунальні послуги, що надає КП “ВК “Тепло-водоканал” з водопостачання та водовідведення для споживачів м. Енергодар категорій “населення” та “бюджетні усинови”. Таким чином, рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 68 від 18.03.2010 р. визначений термін 01.04.2010 р. починаючи з якого для відповідача повинен застосовуватися тариф на водопостачання, погоджений ВП ЗАЕС рішенням № 367 від 17.12.2009 р. в розмірі 3,02 грн. за 1 м.куб. (без ПДВ) та в розмірі 3,62 грн. за 1 м.куб. (з ПДВ). На виконання п. 4.2 договору 22.04.2010 р. листом № 75-32/9487 відповідач був повідомлений про зміну тарифу на послуги з водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому). Відповідно до умов договору позивачем та відповідачем були підписані акти про надання послуг за квітень 2010 року, грудень 2010 року та січень липень 2011 року, згідно з якими відповідачу було відпущено 3008 м. куб. питної води на загальну суму 11 182,15 грн. Вказані акти надання послуг відповідачем були оплачені частково в сумі 9 836,99 грн. Таким чином, на час вирішення даної справи судом за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги з водопостачання за квітень 2010 року, грудень 2010 року та січень липень 2011 року в сумі 1 345,16 грн. При цьому, рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 280 від 15.09.2010 р. ВП ЗАЕС погоджений тариф на послуги з водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому) в розмірі 3,35 грн. за 1 м.куб. (без ПДВ) та в розмірі 4,02 грн. за 1 м.куб. (з ПДВ). Згідно з п. 2 вказаного рішення воно набуває чинності з дня його опублікування в засобах масової інформації. Відповідно до п. 2.1 цього рішення для відповідача воно набуває чинності з моменту введення нового тарифу на послуги з водовідведення для населення, бюджетних організацій та інших споживачів, після затвердження відповідним рішенням виконавчого комітету. Вказане рішення № 280 від 15.09.2010 р. набуло чинності 23.09.2010 р. Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.05.2011 р. по справі № 2-а-967 пункт 2.1 рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 280 від 15.09.2010 р. визнаний незаконним та скасований. Зазначена постанова набрала чинності 04.06.2011 р. Листом № 75-32/5492 від 29.06.2011 р. відповідач був повідомлений про зміну тарифу на послуги з водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому). У зв'язку зі скасуванням пункту 2.1 рішення № 280 від 15.09.2010 р. ВП ЗАЕС здійснений перерахунок вартості послуг з водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому), наданих відповідачу протягом вересня 2010 року травня 2011 року, про що складені та надані нарочно відповідачу відповідні акти про надання послуг від 22.06.2011 р. №, № 04/06 12/06 на загальну суму 1 067,62 грн. В порушення умов п. 3.8 договору вказані акти були повернуті відповідачем позивачу без оформлення. У звязку із цим, 09.08.2011 р. позивач рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 75-32/19420 направив на адресу відповідача акти про надання послуг від 22.06.2011 р. №, № 04/06 12/06, оформлені відповідно до вимог абз. 2 п. 3.8 договору (з відміткою про відмову відповідача від їх підписання). Вказані акти відповідачем на теперішній час не оплачені. У звязку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань ВП ЗАЕС на адресу відповідача направлялися претензії № 28-22/3035 від 08.02.2011 р., № 28-22/5805 від 12.03.2011 р., № 28-22/9002 від 14.04.2011 р., № 28-22/11944 від 20.05.2011 р. з вимогою про виконання грошових зобов'язань за договором № 4ПВ-09 від 30.04.2009 р. Відповідачем вказані претензії залишені без відповіді та задоволення. Відповідно до п. 4.6 договору при несвоєчасній оплаті за спожиту питну воду відповідач сплачує позивачу пеню за прострочення платежу в розмірі облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми, яка підлягає сплаті, за кожний день прострочення. Позивачем нарахована відповідачу пеня в загальній сумі 57,64 грн. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з КП “ВК “Тепло-водоканал” 2 412,78 грн. основного боргу, 57,64 грн. пені, 12,52 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 22,25 грн. 3 % річних.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.04.2009 р. ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП ЗАЕС (позивачем у справі) та КП “ВК “Тепло-водоканал” (відповідачем у справі) був укладений Договір на водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому) № 4ПВ-09 з відповідними додатками та змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами до нього, (далі за текстом Договір).

За умовами Договору позивач (постачальник) зобовязався відпускати відповідачу (споживачу) питну воду з насосної станції 3-го підйому в кількості 10873,48 м3 на рік згідно розрахунку річного споживання, що є додатком № 1 до Договору. (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору закріплений обовязок позивача відпускати відповідачу питну воду з насосної станції 3-го підйому згідно розрахунку річного водоспоживання.

Відповідно до п. 3.8 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 19.02.2010 р. по закінченню звітного місяця споживач зобов'язаний протягом 2-х робочих днів з моменту отримання підписати наданий нарочно з боку постачальника акт про надання послуг в 3-х примірниках з обовязковим зазначенням дати підписання акту та 2-а примірники повернути нарочно постачальнику. У разі не підписання акту у 2-денний строк, акт підписується представником постачальника з відповідною відміткою про відмову споживача та направляється споживачу поштою. Оформлений таким чином акт є фінансовим документом та є обовязковим для виконання, а також є підставою для розрахунків за спожиту питну воду.

При цьому, пунктом 3.9 Договору передбачено, що відмова споживача від підписання акта не звільняє його від сплати за отриману питну воду.

Згідно з п. 4.5 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 19.02.2010 р. оплата за відпущену питну воду здійснюється відповідачем щомісячно, до останнього числа місяця, наступного за звітнім, на підставі оформленого з двох сторін акту, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки за спожиту питну воду здійснюється відповідно до затвердженого тарифу на послуги з водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому) в розмірі 2,58 грн. за 1 м.куб., крім того ПДВ 0,52 грн.

У випадку зміни тарифу на послуги з водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому), чинного на момент укладання договору, оплата споживачем наданих йому послуг здійснюється за новим тарифом без змін інших умов договору. Про зміни тарифу постачальник повідомляє споживача в письмовому вигляді, додатково змінений тариф зі споживачем не узгоджується. (пункт 4.2 Договору).

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що по закінченню звітного місяця постачальником та споживачем підписуються двосторонні акти про відпуск питної води у строки, встановлені в п. 3.8 Договору.

Відповідно до абз. 8 ст. 13 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” (в редакції, що діяла до 22.07.2010 р.) встановлення тарифів на послуги з питного водопостачання і водовідведення належить до повноважень органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” (в редакції, що діяла до 22.07.2010 р.) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону. Статтею 31 цього ж Закону встановлено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Статтею 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (в редакції, що діяла до 22.07.2010 р.) встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 367 від 17.12.2009 р. позивачу погоджений тариф на послуги водопостачання (питна вода насосної станції 3-го підйому) в розмірі 3,02 грн. за 1 м.куб. (без ПДВ) та в розмірі 3,62 грн. за 1 м.куб. (з ПДВ).

Відповідно до п. 2.1 вказаного рішення для відповідача воно набуває чинності з моменту введення нового тарифу на послуги з водовідведення для населення, бюджетних організацій та інших споживачів, затвердженого відповідним рішенням Виконавчого комітету, а згідно з п. 4.1 дане рішення триватиме до введення нового тарифу на послуги з водовідведення для населення, бюджетних організацій та інших споживачів, після затвердження відповідним рішенням виконавчого комітету.

Рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 68 від 18.03.2010 р., яке набрало законної сили 01.04.2010 р., встановлені тарифи на комунальні послуги, що надає КП “ВК “Тепло-водоканал” з водопостачання та водовідведення для споживачів м. Енергодар категорій “населення” та “бюджетні усинови”.

Таким чином, для відповідача з набранням чинності рішенням Енергодарської міської ради № 68 від 18.03.2010 р. було припинено чинність п. 2.1 рішення № 367 від 17.12.2009 р. та встановлено з 01.04.2010 р. тариф на послуги водопостачання (питна вода насосної станції 3-го підйому) в розмірі 3,02 грн. за 1 м.куб. (без ПДВ) та в розмірі 3,62 грн. за 1 м.куб. (з ПДВ)., погоджений ВП ЗАЕС рішенням № 367 від 17.12.2009 р.

На виконання умов п. 4.2 Договору 22.04.2010 р. листом № 75-32/9487 позивач повідомив відповідача про зміну тарифу на послуги з водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому) з посиланням на вище зазначені рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, які були також направлені на адресу відповідача.

Як свідчать фактичні обставини справи, відповідно до умов Договору позивачем та відповідачем були підписані (з рекламаціями) акти про надання послуг питного водопостачання № 70/04 за квітень 2010 року, № 93/12 за грудень 2010 року, № 112/01 за січень 2011 року, № 118/02 за лютий 2011 року, № 119/03 за березень 2011 року, № 65/04 за квітень 2011 року та № 34/05 за травень 2011року, згідно з якими відповідачу було відпущено 2 298,0 м. куб. питної води на загальну суму 8 327,95 грн.

Вказані акти надання послуг за квітень 2010 року, грудень 2010 року та січень травень 2011 року відповідачем були оплачені частково в сумі 7 263,95 грн.

Таким чином, на час судового розгляду даної справи за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги з водопостачання за квітень 2010 року, грудень 2010 року та січень липень 2011 року в сумі 1 064,00 грн.

Рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 280 від 15.09.2010 р. ВП ЗАЕС погоджений тариф на послуги з водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому) в розмірі 3,35 грн. за 1 м.куб. (без ПДВ) та в розмірі 4,02 грн. за 1 м.куб. (з ПДВ).

Згідно з п. 2 цього рішення воно набуває чинності з дня його опублікування в засобах масової інформації.

Відповідно до п. 2.1 цього рішення для КП “ВК “Тепло-водоканал” воно набуває чинності з моменту введення нового тарифу на послуги з водовідведення для населення, бюджетних організацій та інших споживачів, після затвердження відповідним рішенням виконавчого комітету.

Рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 280 від 15.09.2010 р. було опубліковано в газету “Здесь живем” № 38 (478) від 23.09.2010 р., отже вказане рішення набуло чинності 23.09.2010 р.

Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.05.2011 р. по справі № 2-а-967 пункт 2.1 рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 280 від 15.09.2010 р. визнаний незаконним та скасований. Зазначена постанова набрала чинності 04.06.2011 р.

Листом № 75-32/5492 від 29.06.2011 р. позивач повідомив відповідача про зміну тарифу на послуги з водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому).

Згідно з умовами Договору позивачем та відповідачем були підписані (з рекламаціями) акти про надання послуг питного водопостачання № 82/06 за червень 2011 року та № 03/07 за липень 2011 року, відповідно до яких відповідачу було відпущено 710 м. куб. питної води на загальну суму 2 854,20 грн.

Вказані акти надання послуг за червень і липень 2011 року відповідачем були оплачені частково в сумі 2 573,04 грн.

Таким чином, на час вирішення судом цього спору за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги з водопостачання за червень і липень 2011 року в сумі 281,16 грн.

Крім того, у зв'язку зі скасуванням пункту 2.1 рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 280 від 15.09.2010 р. позивачем був здійснений перерахунок вартості послуг з водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому), наданих відповідачу протягом вересня 2010 року травня 2011 року, про що були складені та надані нарочно відповідачу відповідні акти про надання послуг від 22.06.2011 р. №, № 04/06 12/06 на загальну суму 1 067,62 грн.

В порушення умов п. 3.8 Договору вказані акти від 22.06.2011 р. №, № 04/06 12/06 були повернуті відповідачем позивачу без належного оформлення.

У звязку із цим, 09.08.2011 р. позивач рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 75-32/19420 направив на адресу відповідача акти про надання послуг від 22.06.2011 р. №, № 04/06 12/06, оформлені відповідно до вимог абз. 2 п. 3.8 Договору з відміткою на кожному акті про відмову відповідача від їх підписання.

Вказані акти відповідачем оплачені не були.

Отже, заборгованість КП “ВК “Тепло водоканал” перед ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП ЗАЕС по актам про надання послуг від 22.06.2011 р. №, № 04/06 12/06 становить 1 067,62 грн.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору на водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому) № 4ПВ-09 від 30.04.2009 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити надані послуги з питного водопостачання не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за надані протягом спірного періоду послуги з питного водопостачання в повному обсязі не здійснив, факт наявності заборгованості КП “ВК “Тепло водоканал” перед ДП “НАЕК “Енергоатом” в розмірі 2 412, 78 грн. (1 064,00 грн. + 281,16 грн. + 1 067,62 грн.) підтверджується фактичними обставинами справи.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з КП “ВК “Тепло- водоканал” 2 412,78 грн. основного боргу за надані послуги з питного водопостачання документально підтвердженими, доведеними, заснованими на законі та такими, що предявленні позивачем до стягнення обґрунтовано.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 4.6 Договору, якими сторони визначили, що при несвоєчасній оплаті за спожиту питну воду відповідач сплачує позивачу пеню за прострочення платежу в розмірі облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми, яка підлягає сплаті, за кожний день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за несвоєчасну оплату відповідачем послуг з питного водопостачання за Договором на водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому) № 4ПВ-09 від 30.04.2009 р. по актам про надання послуг питного водопостачання № 93/12 за грудень 2010 року, № 112/01 за січень 2011 року, № 118/02 за лютий 2011 року, № 119/03 за березень 2011 року, № 65/04 за квітень 2011 року, № 82/06 за червень 2011 року, № 03/07 за липень 2011 року та за актами про надання послуг від 22.06.2011 р. №, № 04/06 12/06 становить 57,64 грн., яка обрахована за загальний період з 01.02.2011 р. по 06.10.2011 р.

Даний розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок пені за несвоєчасну оплату наданих послуг питного водопостачання по актам № 93/12 за грудень 2010 року, № 112/01 за січень 2011 року та № 118/02 за лютий 2011 року позивачем виконаний не вірно, оскільки в порушення вимог ч. 6 ст. 232 ГК України пеня в даному випадку розрахована за період, що перевищує шість місяців. (Відповідно 248 дня, 220 днів та 189 днів, замість правильного 182 дні).

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату послуг з питного водопостачання за Договором на водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому) № 4ПВ-09 від 30.04.2009 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково в сумі 52,91 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату послуг з питного водопостачання судом відмовляється в задоволенні позову.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься втрати від інфляції грошових коштів.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення оплати послуг з питного водопостачання, згідно розрахунку позивача, за загальний період з 01.02.2011 р. по 31.08.2011 р. становить 12,52 грн., а сума 3 % річних, відповідно до розрахунку позивача, за загальний період з 01.06.2010 р. по 06.10.2011 р. становить 22,25 грн.

Надані розрахунки судом перевірені та визнані обґрунтованими. Отже, вимоги про стягнення з відповідача 12,52 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 22,25 грн. 3 % річних задовольняються судом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі та належного виконання зобовязань за Договором суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з КП “ВК “Тепло-водоканал” 2 412,78 грн. основного боргу, 52,91 грн. пені, 12,52 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 22,25 грн. 3 % річних. В задоволенні решти позовних вимог судом відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст., ст. 193, 230-232, 275 ГК України, ст., ст. 525, 526, 530, 549, 599, 611, 656, 692, 625, 714 ЦК України, Законами України “Про питну воду та питне водопостачання”, “Про житлово-комунальні послуги” та “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал”, (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова, буд. 1, а/с 569, код ЄДРПОУ 32400040, п/р № 26009301191127 в Енергодарському відділенні АК ПІБ, МФО 313098) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 133, на п/р № 260002673 в ЗОД АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827) 2 412 (дві тисячі чотириста дванадцять) грн. 78 коп. основного боргу, 52 (пятдесят дві) грн. 91 коп. пені, 12 (дванадцять) грн. 52 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 22 (двадцять дві) грн. 25 коп. 3 % річних, 101 (сто одну) грн. 82 коп. державного мита та 262 (двісті шістдесят дві) грн. 53 коп. втрат від інфляції грошових коштів. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “13” жовтня 2011 р.