Рішення № 18714619, 05.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 жовтня 2011 р. Справа 2/111/2011/5003

за позовом: Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" 21009, м.Вінниця, вул.50- річчя Перемоги/ Проспект Коцюбинського, 26/58

до: Соболівської сільської ради 23820, Вінницька область, Теплицький район, с.Соболівка, вул.Суворова, 24

про стягнення заборгованості 686 377 грн. за кредитними договором № 18г-10-1 від 01.12.2009р.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Вознюк К.В.

Представники

позивача, ОСОБА_1 - за довіреністю;

відповідача, не з"вився;

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" до Соболівської сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 686 377 грн., що виникла внаслідок невиконання умов кредитного договору №18г-10-1 від 01 грудня 2009 року.

22.08.2011р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі №2/111/2011/5003 та призначено її до розгляду на 05.10.11р.

05.10.11 року в судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення відповідачу від 27.08.11р., що знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наст упне.

01 грудня 2009 року між позивачем - Комунальною організацією “Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву ” (надалі - позивач, фонд) та - Соболівською сільською радою Теплицького району Вінницької області (надалі - відповідач, позичальник) був укладений кредитний договір №18Г-10-1.

У відповідності з п. 1.1 даного кредитного договору, позивач надав відповідачу кредит терміном на 3 роки у сумі 1 893076,00 грн. для будівництва інженерних мереж газопостачання до села Соболівка Теплицького району Вінницької області.

Сторони передбачили, що за користування кредитом встановлюється плата у розмірі 3% річних (п. 1.2. договору).

У відповідності до п. 2.1. договору кредит надається шляхом передачі матеріальних ресурсів по дорученню.

Згідно пп. 2.2 договору повернення кредиту здійснюється грошовими коштами, згідно з графіком повернення кредиту (додаток №1), який складається і підписується сторонами після закінчення фінансування позичальника.

П.4.4.2 встановлено обов"язок позичальника погасити кредит в строк до 30 грудня 2012 року рівними частинами, починаючи з 30 грудня 2010 року.

Позивач свої договірні зобовязання виконав належним чином. Так, відповідно до накладної № 10 від 17 травня 2010 року Соболівській сільській раді було передано матеріали на загальну суму 1893 076,00 грн.

21.01.2011р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 18г-10-1 від 01.12.2009 року, відповідно до п. 1 якої, п. 2.2. розділу 2 договору виклали у новій редакції: повернення отриманого кредиту здійснюється грошовими коштами, згідно з графіком повернення кредиту (додаток № 2), який складається і підписується сторонами після закінчення фінансування позичальника.

Відповідно до графіку повернення кредиту (Додаток №2 до кредитного договору) сума щорічної сплати основної позики складає:

30.12.2010р.-631025 грн.

30.12.2011р.-631025 грн.

30.12.2012р.-631025 грн.

Однак відповідач не виконав договірні зобовязання перед позивачем.

Станом на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 686377 грн. із них: 631 025,00 грн. частина основної позики та 55 352,00 грн. - З% плата за користування кредитом.

Крім того, 29 вересня 2011 року між Комунальною організацією "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" та Соболівською сільською радою складено та обопільно підписано акт звірки взаємних розрахунків, що є доказом визнання відповідачем загальної заборгованості по кредиту у сумі 686377 грн.

У звязку з тим, що відповідач порушує строки повернення кредитних коштів, вчасно не сплачує кредитні платежі, передбачені Графіком повернення кредиту позивач звернувся до суду із даним позовом.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню кредиту належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обовязку щодо повної оплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість перед Фондом.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 22, 509, 526, 527, 530, 612, 1049, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Соболівської сільської ради (вул. Суворова, 24. с. Соболівка Теплицький район, Вінницька область, 23820, код ЄДРПОУ 04330792) на користь Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" (вул. 50-річчя Перемоги/проспект Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009, код ЄДРПОУ 24893824) 631 025,00 грн. - частина основної позики, 55 352,00 грн. - 3% (відсотки) плата за користування кредитними коштами - 6863,77 грн. витрат на сплату держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 11 жовтня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 21009, м.Вінниця, вул.50- річчя Перемоги/ Проспект Коцюбинського, 26/58

3 - відповідачу 23820, Вінницька область, Теплицький район, с.Соболівка, вул.Суворова, 24